Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №572/3699/26 — Сарненський районний суд Рівненської області

Суд: Сарненський районний суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 18 серпня 2026 р.

Справа: №572/3699/26

Суддя: Довгий І.І.

Сарненський районний суд

Рівненської області

________________________________________________

Справа № 572/3699/26

3/572/1178/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2026 року м. Сарни

Суддя Сарненського районного суду Рівненської області Довгий І.І., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , не працюючого

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

з участю прокурора - Ткачука Б.П.,

захисника - Стрижака С.В.,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 12 липня 2026 року о 22 год. 49 хв. в с. Селище Сарненського району Рівненської області по вул. Богдана Хмельницького, 12 керуючи транспортним засобом мотоциклом, що має номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови), відмовився від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Аlcotest Drager №6820 та проведення такого огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 Правила дорожнього руху України.

В судовому засіданні захисник Стрижак С.В. пояснив, що ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп`яніння, а порушення мови та координації рухів були наявні, оскільки ОСОБА_1 є інвалідом дитинства і має діагноз «Нейросенсорна двостороння втрата слуху», має помірний ступінь обмеження у здатності до орієнтації та помірний ступінь обмеження здатності у спілкуванні. Таким чином фактично у ОСОБА_1 , як було зазначено в протоколі, наявна лише одна ознака алкогольного сп`яніння – запах алкоголю, інші додаткові ознаки, які вказані у проколі, направленні та Акті огляду не відповідали дійсності, що свідчить про формальний підхід внесених до вказаних документів ознак. ОСОБА_1 не розумів, що його просять пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, адже вважав, що всі питання стосуються питання його руху на мопеді без мотошолому. Просив закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Також подав клопотання про визнання відеозапису неналежним, недостовірним та недопустимим доказом, оскільки відеозапис був перерваний о 22 год. 58 хв. 18 секунд і більше не відновлений, однак розгляд справи ще не був завершений.

ОСОБА_1 подав письмові пояснення, згідно яких зазначає, що є інвалідом дитинства та має захворювання, які пов`язані із впливом радіоактивного опромінення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС і має діагнози “Нейросенсорна двостороння втрата слуху”, має помірний ступінь обмеження у здатності до орієнтації та помірний ступінь обмеження здатності у спілкуванні, заїкається при розмові і порушення мови стає сильнішим у випадку перебування у стресі. Зазначає, що 12.07.2026 року автомобіль патрульної поліції, який рухався йому назустріч раптово увімкнув дальнє світло фар і сильно засліпив його, внаслідок чого він нічого не бачив і майже не врізався в стовп. Під час спілкування з працівниками поліції зрозумів, що причиною зупинки його транспортного засобу є те, що він був без мотошолому. Стверджує, що не чув, що працівники поліції пропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Пояснює, що 12.07.2026 року не перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Допитаний в судовому засіданні свідок інспектор ГУНП у Рівненській області ОСОБА_2 пояснив, що під час патрулювання в с. Селище Сарненського району Рівненської області був виявлений ОСОБА_1 , який керував мотоциклом без мотошолому, під час зупинки транспортного засобу було виявлено, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, про що свідчили: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. ОСОБА_1 неодноразово було запропоновано пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння, однак останній від проходження такого огляду відмовився. Від підпису в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 відмовився. Інспектор зазначив, що основною ознакою стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 був різкий запах алкоголю з порожнини рота. Відеозапис під час складання протоколу про адміністративне правопорушення переривався для складання адміністративних матеріалів, однак у зв`язку з технічними проблемами камера в подальшому не вмикалася, по даному факту не складався рапорт і свідки не залучалися.

Вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №717853 від 12.07.2026, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння; рапортом інспектора СРПП Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області В. Кулакевича, відеодиском. Під час перегляду відеодиска було встановлено, що дійсно ОСОБА_1 було запропоновано працівником поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння і останній пройти огляд відмовився.

Оцінивши наведені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що доводи захисника щодо відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, є необґрунтованими.

Відповідно до частини першої статті 130 КУпАП адміністративна відповідальність, зокрема, настає за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, у даному випадку полягає не у встановленні фактичного перебування водія у стані сп`яніння, а саме у невиконанні ним законної вимоги поліцейського пройти огляд у встановленому законом порядку.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що працівниками поліції у ОСОБА_1 були виявлені явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота та порушення координації рухів, у зв`язку з чим у працівників поліції були достатні підстави для направлення його на огляд з метою встановлення стану сп`яніння.

При цьому відповідно до пункту 8 розділу І зазначеної Інструкції у разі відмови водія від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості їх застосування у присутності двох свідків, складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння та дії водія щодо ухилення від огляду.

З матеріалів справи вбачається, що працівниками поліції було оформлено відповідне направлення ОСОБА_1 на проходження огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, а факт його дієвої відмови від проходження огляду зафіксовано на відеозаписи з нагрудних камер поліцейських.

Як встановлено судом під час безпосереднього дослідження відеозапису, працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння та запропонували пройти такий огляд. Вказані обставини підтверджені не лише відеозаписом з нагрудних камер, а й допитаним у судовому засіданні працівником поліції ОСОБА_2 , який послідовно пояснив обставини зупинки транспортного засобу, виявлення у ОСОБА_1 ознак сп`яніння, пропозиції пройти огляд та його подальшої відмови від проходження такого огляду.

Щодо твердження захисту про неналежність долученого до матеріалів справи відеозапису як доказу оскільки він перерваний, суд зауважує, що досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити послідовно зображені події, які хронологічно продовжують одна одну, та фіксують правопорушення що міститься в протоколі, а тому суд приймає його як належний доказ у справі.

Недоліки відеозапису, на які звертає увагу сторона захисту, не можуть бути підставою для закриття провадження у справі, оскільки співробітники поліції установивши та зафіксувавши, що водій керував транспортним засобом, з ознаками алкогольного сп`яніння, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у порядку, встановленому законом, обґрунтовано склали відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Щодо твердження захисту щодо ознак сп`яніння, суд зауважує, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено конкретні виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів.

Вказані ознаки відповідають передбаченим Інструкцією №1452/735 ознакам алкогольного сп`яніння, до яких віднесено запах алкоголю з порожнини рота.

Отже, у працівників поліції були передбачені законом підстави вважати, що водій може перебувати у стані алкогольного сп`яніння, та запропонувати йому пройти відповідний огляд.

Загалом доводи, наведені захисником оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.

Суд наголошує, що порушення Правил дорожнього руху, які мають наслідком відповідальність за ст. 130 КУпАП, є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків.

Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та вважає за необхідне притягнути його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та з врахуванням особи і суспільної небезпеки скоєного, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, характеру вчиненого правопорушення, ступеня вини особи, з метою запобігання вчинення нових правопорушень, слід накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що сприятиме подальшому вихованню особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та запобіганню вчиненню нею нових правопорушень.

Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Отже, відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665,60 грн.

На підставі викладеного, ч.1 ст.130 КУпАП, керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.

Копію постанови протягом трьох днів вручити особі, щодо якої її винесено.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Повний текст постанови суду буде оголошено 21.08.2026 о 11 год. 45 хв.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua