Суд: Зарічненський районний суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи щодо стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - 1/4, на двох дітей - 1/3, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину
Дата: 24 серпня 2026 р.
Справа: №561/876/26
Суддя: Світличний Р.В.
Справа № 561/876/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2026 року с-ще Зарічне
Зарічненський районний суд Рівненської області в складі:
судді – Світличного Р.В.,
за участю секретаря – Савич Ж.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Зарічне за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,
УСТАНОВИВ:
24 липня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила змінити розмір аліментів, які стягуються з відповідача на її користь на утримання сина ОСОБА_3 з 1/6 на частину заробітку відповідача.
В обґрунтування позву покликається на те, що рішенням Зарічненського районного суду Рівненської області від 15 серпня 2024 року на її корить на утримання двох дітей з відповідача стягувалися аліменти в розмірі 1/3 частини його заробітку.
Після досягнення дочкою повноліття та у зв`язку з її навчанням, рішенням Зарічненського районного суду Рівненської області від 13 травня 2025 року з відповідача на її користь на утримання дочки ОСОБА_4 присуджено аліменти у розмірі частки від його заробітку щомісячно на період навчання дочки.
У зв`язку з повноліттям дочки на сина стягуються аліменти в розмірі 1/6 частки заробітку відповідача, що є недостатнім для утримання сина на даний час.
Оскільки матеріальне становище позивачки погіршилося у зв`язку з підвищенням цін на всі продовольчі та промислові товари, а відповідач має можливість і повинен сплачувати аліменти в розмірі частки його заробітку, відтак звернулася з позовом до суду.
У письмовому відзиві ОСОБА_2 пред`явлений позов не визнає, у задоволенні позову просить відмовити. Вказує, що він регулярно сплачує аліменти на утримання своїх дітей і платити не відмовляється. Однак сплата аліментів на кожну з двох дітей по частці його доходу, як цього бажає позивачка, призведе до стягнення з нього половини його заробітку, шо значно обтяжить його матеріальне становище. На даний час він одружений вдруге з ОСОБА_5 , яка з 31 жовтня 2023 року ніде не працює та знаходиться на його матеріальному утриманні. Твердження позивачки про погіршення її матеріального становища у зв`язку із підвищенням цін на всі продовольчі та промислові товари є абстрактним, та не підтверджено доказами.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. В судове засідання сторони не викликалися.
Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи докази приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що рішенням Зарічненського районного суду Рівненської області від 15 серпня 2024 року стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на кожну дитину і до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 СК України якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 досягла повноліття. З матеріалів справи слідує, що після досягнення повноліття ОСОБА_4 ніхто з батьків з позовом про визначення розміру аліментів на сина ОСОБА_3 в суд не звернувся, відтак аліменти на нього стягуються в розмірі 1/6 частки.
Рішенням Зарічненського районного суду Рівненської області від 13 травня 2025 року стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_4 у розмірі частки від заробітку (доходу) відповідача починаючи з 07 квітня 2025 року, на період навчання, але не довше ніж до досягнення дочкою 23 річного віку.
У своєму позові позивачка ОСОБА_1 фактично просить збільшити розмір аліментів на неповнолітнього сина ОСОБА_2 , які стягуються га його утримання згідно рішення Зарічненського районного суду Рівненської області від 15 серпня 2024 року
Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Таким чином, особа, яка одержує аліменти – одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 жовтня 2022 року в справі № 759/22898/20 (провадження № 61-7913 св 22), постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2023 року в справі № 372/3260/20 (провадження № 61-8523св22)).
Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (частина друга статті 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов`язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.
Пред`являючи позов про зміну розміру аліментів, позивачка не надала суду будь-яких доказів погіршення її матеріального становища, сімейного стану чи стану її здоров`я, як і не надала доказів покращення матеріального становища, сімейного стану чи стану здоров`я відповідача ОСОБА_6 . Саме по собі твердження позивачки про погіршення її матеріального становища у зв`язку з підвищенням цін на всі продовольчі та промислові товари судом не приймається, оскільки не відноситься до визначених ст. 192 СК України підстав зміни розміру аліментів.
Право стягувача аліментів на пред`явлення вимоги про збільшення розміру аліментів не заперечується як таке. Зазначене, втім, не звільняє позивачку від обов`язку діяти у межах прав, наданих їй актами цивільного законодавства, від обов`язку належного обґрунтування та доказування позову, зокрема, підстав і умов, необхідних для збільшення розміру аліментів, яке не може ґрунтуватися на припущеннях, адже в силу ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Поставивши перед судом питання про збільшення розміру раніше присуджених аліментів позивачці належало доводити передусім наявність у платника відповідного доходу як підставу для задоволення вимоги, для визначення розміру аліментів як частки відповідного доходу. Так само, зважаючи на пред`явлення позову з метою збільшення розміру стягуваних аліментів, належало доводити й інші обставини, які мають значення в такому спорі та передбачені, зокрема, частиною 1 статті 182 СК України.
За змістом ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Розпорядившись своїми цивільними та процесуальними правами на власний розсуд, позивачка не виконала вимог закону щодо належного обґрунтування та доказування позову, її вимоги ґрунтуються на недопустимих у доказуванні припущеннях. Поряд із цим, ОСОБА_7 за наявності для того підстав не позбавлена права і в подальшому ставити питання про зміну розміру стягуваних аліментів, чи діяти в інший передбачений законом спосіб на захист прав дитини.
Оскільки позивачку звільнено від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а в задоволенні позову відмовлено повністю, відтак судові витрати судом не розподіляються.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 263 – 265, 273, 284 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Позивачка: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя Р.В. Світличний
Оригінал: reyestr.court.gov.ua