Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №515/765/25 — Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/765/25

Провадження № 3-в/515/2113/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м. Татарбунари

Суддя Татарбунарського районного суду Одеської області Луцюк В.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дукін С.В., про розстрочення сплати суми штрафу, -

В С Т А Н О В И В:

28 липня 2026 року адвокат Дукін С.В. в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою, в якій він просить розстрочити ОСОБА_1 , накладене постановою Татарбунарського районного суду Одеської області від 17 березня 2026 року, яка була залишена без змін постановою Одеського апеляційного суду, адміністративне стягнення в у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн та судовий збір у розмірі 665,60 грн, посилаючись на наступне.

На теперішній час, ОСОБА_2 не може сплати штраф та судовий збір одноразовим платежем з урахуванням свого матеріального та сімейного стану. ОСОБА_2 є пенсіонером у віці 65 років (особою похилого віку) та інвалідом третьої групи, ніде не працює та отримує пенсію, яка для нього являється єдиним джерелом прибутку. З отриманої щомісячної пенсії купує продукти харчування, сплачує комунальні послуги та ліки. Вразі накладення у подальшому державною виконавчою службою арешту на картковий рахунок, на який отримує пенсійні виплати, буде позбавлений засобів для проживання, що поставить його у скрутне матеріальне положення. Враховуючи викладене, ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про розстрочку виконання вказаної постанови суду у частині сплати штрафу у сумі 17 000 грн та судового збору у сумі 665,60 грн терміном на сімнадцять місяців.

У судове засідання ОСОБА_2 та його представник Дукін С.В., не з`явилися, у зазначеній заяві адвокат просив розглянути заяву за їх відсутності.

Дослідивши матеріали заяви та справи про адміністративне правопорушення №515/765/25(провадження № 3/515/311/26), суд приходить до висновку, що дана заява підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що згідно з постановою Татарбунарського районного суду Одеської області від 17.03.2026 у справі №515/765/25, провадження № 3/515/311/26 ОСОБА_2 було визнано винуватим у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1. ст.130 КУпАП; постановлено піддати ОСОБА_2 адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави в сумі 17000,00 грн. та стягнути судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 грн. Постановою Одеського апеляційного суду від 18 червня 2026 року зазначену постанову після оскарження залишено без змін.

Згідно зі ст. 304 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Відповідно до ч. 2 ст. 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Статтею 33 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Аналіз наведених правових норм вказує на те, що розстрочка штрафу - це надання судом права на оплату штрафу рівними частинами протягом певного терміну, відстрочка штрафу - це надання судом права здійснити оплату штрафу з відстроченням платежу на визначений термін (наприклад на один місяць).

КупАП не регулює питання щодо можливості розстрочки виконання постанови.

Водночас, ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримання принципу правової визначеності (п. 53 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України» (Yeloyev v. Ukraine), заява № 17283/02); п. 19 рішення від 18.12.2008 у справі «Новік проти України» (Novik v. Ukraine), заява № 48068/06), а Конституційний Суд України у пунктах 3.4 та 3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. ЄСПЛ поширює стандарти Конвенції для кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення (рішення від 30.01.2015 у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява № 17888/12; рішення від 09.06.2011 у справі «Лучанінова проти України» (Luchaninova v. Ukraine), заява № 16347/02); рішення від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine), заява № 7460/03).

З огляду на викладене, виходячи із системного аналізу процесуальних норм законодавства України та усталеної судової практики ЄСПЛ, суд вважає, що на вирішення порушеного питання поширюються гарантії ст.6 Конвенції, що, у свою чергу, надає можливість застосувати аналогію закону при вирішенні питання про розстрочку штрафу, тобто застосувати у межах своєї компетенції до КУпАП іншої норми закону, зокрема кримінального, які регламентують подібні відносини, заповнивши тим самим прогалину у законодавстві України про адміністративні правопорушення, що є невід`ємним правом учасників провадження у справі про адміністративні правопорушення (правом на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції), оскільки мова не йде про норми, які встановлюють виключення або спеціальне правове регулювання.

Частиною 4 ст. 53 КК України визначено, що з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є пенсіонером та інвалідом третьої групи, ніде не працює та отримує пенсію, яка для нього являється єдиним джерелом прибутку, а також розмір штрафу, який був призначений судом як адміністративне стягнення, є достатньо великим в порівнянні з його розміром пенсії, а отже сплата адміністративного штрафу одним платежем становитиме для правопорушника надмірний тягар, тому суд дійшов висновку, що встановлені обставини є достатніми для часткового задоволення заяви та розстрочення сплати адміністративного штрафу в розмірі 17 000 грн строком на 12 місяців.

В той же час, слід зазначити про те, що заява в частині надання розстрочки для виплати судового збору на користь держави не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 8 Закону України « Про судовий збір» від 08.07.2011 передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за певних умов. Проте, таке виключення передбачено у тому разі, коли остаточне рішення по справі ще не прийнято. В даному випадку постанова Татарбунарського районного суду Одеської області від 17.03.2026 набрала законної сили 18.06.2026. Тож, заява ОСОБА_2 в частині розстрочки сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.301,304 КУпАП, ст.33 Закону України "Про виконавче провадження" суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_2 про розстрочення сплати суми штрафу – задовольнити частково.

Розстрочити виконання постанови Татарбунарського районного суду Одеської області від 17 березня 2026 у справі №515/765/25 (провадження № 3/515/311/26) в частині накладення на ОСОБА_2 стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн (сімнадцять тисяч грн 00к.) на 12 (дванадцять) місяців, з дня ухвалення даної постанови і до 18 липня 2027 року включно, встановивши суму виплати штрафу рівними частинами по 1416,67 грн (одна тисяча чориста шістнадцять грн, 67 копійок ) щомісячно, дванадцятий платіж у сумі 1416,63 грн (одна тисяча чориста шістнадцять грн., 63 копійки), починаючи перший внесок з серпня 2026 року.

Зобов`язати ОСОБА_2 повідомляти суд про сплату штрафу шляхом пред`явлення відповідного документу (квитанції).

Строк пред`явлення до примусового виконання постанови Татарбунарського районного суду Одеської області від 17 березня 2026 року в частині накладання адміністративного стягнення у виді штрафу рахувати протягом трьох місяців з моменту закінчення строку встановленої відстрочки.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Татарбунарський районний суд Одеської області протягом 10 днів з моменту її винесення.

Суддя В.О. Луцюк