Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №160/31486/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/31486/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2026 року (суддя Бондар М.В., м. Дніпро, повний текст рішення виготовлено 17.03.2026 року) у адміністративній справі №160/31486/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання зарахувати до пільгового стажу певні періоди роботи, зобов`язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, суд –

в с т а н о в и в:

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі по тексту – відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі по тексту – відповідач 2), в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 2 про відмову їй у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах №047150033687 від 02.10.2025 року; зобов`язати відповідача 1 призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з моменту права на її виникнення - з 25.09.2025 року, на підставі п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 року №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2026 року позовні вимоги задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №047150033687 від 02.10.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.09.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 на підставі п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 року №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», з урахуванням висновків суду.

З рішення суду першої інстанції не погодилося Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення суду, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувало тим, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначив, що 25.09.2025 року ОСОБА_1 звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії відповідно до ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яку за принципом екстериторіальності 02.10.2025 року розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області та рішенням №047150033687 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно Списку №2; до пільгового стажу не враховано період роботи з 13.12.2016 року по 31.03.2017 року згідно довідки №813/01-03 від 12.08.2025 року, оскільки не правильно зазначено посилання на постанову Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36. На момент звернення із заявою до пенсійного органу ОСОБА_1 виповнилося 53 роки 05 місяців 01 день, тобто ОСОБА_1 не досягла на день звернення віку, з якого може бути призначено даний вид пенсії.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 25.09.2025 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, яка за принципом екстериторіальності 02.10.2025 року розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області та рішенням №047150033687 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії. Вік ОСОБА_1 - 53 роки 05 місяців 01 день; страховий стаж - становить 35 років 10 місяців 28 днів; пільговий стаж за Списком №2 становить 8 років 3 місяців 26 днів; до пільгового стажу ОСОБА_1 пенсійним органом не враховано період роботи з 13.12.2016 року до 31.03.2017 року згідно з довідкою №813/01-03 від 12.08.2025. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції керувався п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; ст.12, п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 та прийшов до висновку про те, що на час виникнення спірних правовідносин Закон України «По пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в Рішенні Конституційного Суду України), тобто, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 з одного боку, та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років. Суд вважав, що у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи, а тому у спірних правовідносинах застосуванню підлягають саме норми Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020, а не Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Суд прийшов до висновку про необхідність зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 25.09.2025 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Встановлено, що за принципом екстериторіальності 02.10.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області розглянуто заяву ОСОБА_1 та рішенням №047150033687 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії. Як вбачається з рішення пенсійного органу вік ОСОБА_1 53 роки 05 місяців 01 день (необхідно 55 років; страховий стаж - становить 35 років 10 місяців 28 днів; пільговий стаж за Списком №2 становить 8 років 3 місяців 26 дні (необхідно не менше 10 років); до пільгового стажу ОСОБА_1 пенсійним органом не враховано період роботи з 13.12.2016 року до 31.03.2017 року згідно з довідкою №813/01-03 від 12.08.2025.

Згідно фори РС-право пенсійним органом зараховано ОСОБА_1 до пільгового стажу згідно Списку №2 період з 01.04.2017 року по 03.02.2023 року та з 01.03.2023 року по 31.07.2025 року; не зараховано період роботи до пільгового стажу згідно Списку №2 з 13.12.2016 року по 31.03.2017 року (3 місяці, 19 днів).

Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданій КП «Криворізький центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям» Дніпропетровської області ради ід 12.08.2025 року №813/01-03 ОСОБА_1 працювала з 13.12.2016 року 31.03.2017 року медичною сестрою, виконувала догляд за хворими дітьми карантинного відділення, що передбачено Списком №2, розділ ХХІV, підрозділ 24-в, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №3; атестація робочого місця за умовами праці: наказ від 03.09.2013 року №283.

Згідно Списку №2 розділу ХХІV, підрозділу 24-в, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36 відносяться працівники, які безпосередньо обслуговують хворих у психіатричних (психоневрологічних) лікувально-профілактичних закладах (відділеннях), будинках дитини молодші медичні сестри, молодші медичні сестри з догляду за хворими, сестри-господині молодші спеціалісти з медичною освітою.

Згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 04.09.1991 року, ОСОБА_1 працювала у Криворізькому спеціалізованому будинку дитини» ДОР з 13.12.2016 року – прийнята на посаду сестри медичної паліативного відділення (наказ від 1212.2016 року №182-к), 0104.2017 року переведена на посаду сестри медичної групи для дітей з ураженням центральної нервової системи, вадами розвитку та порушенням психіки (наказ від 31.03.2017 рок №73-кд).

Відповідно до частин 1, 2, ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, чинній до Закону України від 02.03.2015 року №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення») на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Встановлено, що Законом України від 02.03.2015 року №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», який набув чинності з 01.04.2015 року) у п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» внесено зміни: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно п.2 ч.2 ст.114 Закону України «По загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення» (в редакції з 11.10.2017 року) працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема, 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 3, 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Встановлено, що Рішенням Конституційного Суду України від 2301.2020 року №1-р/2020 визнано неконституційними ст.13, ч.2 ст.14, п. «а» ст.54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02.03.2015 року та п.3 Рішення зазначено, що застосуванню підлягають ст. 13, ч.2 ст.14, пункти „б“-„г“ ст.54 Закону України „Про пенсійне забезпечення“ від 05.11.1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“ від 02.03.2015 року №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що з 23.01.2020 року в Україні існують два закони, котрі одночасно регламентують правила призначення пенсій для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, які входять до Списку №2, а саме: п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції до внесення змін Законом № 213-VІІІ (з урахуванням Рішення Конституційного суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020) та п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону України від 03.10.2017 року №2148-VІІІ. Суд обґрунтовано вважав, що у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи, а тому, норми п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не підлягають застосуванню з урахуванням правових висновків, викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержання норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322 КАС України, суд –

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2026 року у адміністративній справі №160/31486/25 – залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя О.М. Лукманова

суддя Л.А. Божко

суддя Ю. В. Дурасова