Рішення від 13 серпня 2026 р. у справі №522/1354/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/1354/26

Провадження № 2/522/5151/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

14 серпня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі :

головуючого - судді Науменко А.В.

за участю секретаря – Зелінська К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування, визнання інформації такою, що виражена у брутальній, принизливій та непристойній формі, відшкодування моральної шкоди

В С Т А Н О В И В:

До суду 02.02.2026 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування, визнання інформації такою, що виражена у брутальній, принизливій та непристойній формі, відшкодування моральної шкоди.

Позивач обґрунтовує свій позов тим, що 21 січня 2026 року відповідач ОСОБА_2 у своєму Telegram-каналі «STERNENKO» оприлюднив допис, у якому щодо позивача адвоката ОСОБА_1 поширено недостовірну інформацію у формі фактичних тверджень, а саме про те, що позивач нібито добровільно захищав замовника вбивства ОСОБА_3 , працював на каналі ОСОБА_4 та організовував корупційні схеми з незаконного виїзду осіб за кордон. Позивач зазначає, що жодне з цих тверджень не відповідає дійсності, адже договір на надання правової допомоги ОСОБА_5 не укладався, ордер не видавався, участі у його захисті позивач не брав, жоден телеканал, на якому він працював, не належав ОСОБА_4 , відомостей про притягнення позивача до кримінальної відповідальності чи про наявність підозри чи обвинувачення немає, що підтверджується офіційною відповіддю Офісу Генерального прокурора. Відтак, на думку позивача, поширена інформація порушує принцип презумпції невинуватості, завдає шкоди його честі, гідності та діловій репутації адвоката, і підлягає визнанню недостовірною та спростуванню.

Крім того, позивач посилається на те, що у тому самому дописі відповідач вжив щодо нього вислів оціночного характеру «Це рідкісна мерзота», який, за своєю мовною формою, є брутальним, принизливим та непристойним, ображає гідність позивача та принижує його ділову репутацію, а тому, хоча й не підлягає спростуванню як оціночне судження, є підставою для покладення на відповідача обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду.

Позивач зазначає, що поширення зазначеної інформації здійснено в Telegram-каналі з аудиторією понад 850 тисяч підписників, що охоплює необмежене коло осіб, і що факт публікації, авторство та належність каналу відповідачу підтверджуються висновком спеціалізованої експертної організації, а також відкритими джерелами. Позивач наполягає на праві фізичної особи на судовий захист честі, гідності та ділової репутації шляхом визнання поширеної інформації недостовірною, її спростування, визнання оціночного судження таким, що виражене у брутальній та непристойній формі, а також стягнення компенсації моральної шкоди.

З огляду на викладене, позивач просить суд визнати недостовірною та спростувати поширену відповідачем інформацію про причетність позивача до захисту замовника вбивства ОСОБА_3 , роботу на каналі Медведчука та організацію корупційних схем незаконного виїзду за кордон; визнати вислів «Це рідкісна мерзота» таким, що виражений у брутальній, принизливій та непристойній формі і принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача; зобов`язати відповідача розмістити спростування у своєму Telegram-каналі; стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в символічному розмірі 1 гривня, а також судові витрати у справі.

Ухвалою суду від 09.02.2026 року провадження по справі відкрито та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

24.02.2026 року від позивача до суду надійшло клопотання про долучення доказів.

В судове засідання призначене на 13.03.2026 року з`явився представник позивача ОСОБА_6 .

Копія позовної заяви разом з ухвалою суду про відкриття провадження не було вручено відповідачу та повернуто на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», у зв`язку з чим розгляд справи було відкладено на 28.04.2026 року.

У судове засідання призначене на 28.04.2026 року з`явився представник позивача ОСОБА_6 .

Відповідач про дату та час судового засідання сповіщений належним чином, що підтверджується Довідкою про доставку електронного документу, а саме повістки до електронного кабінету відповідача у системі «Електронний суд» 16.03.2026 року.

Ухвалою суду від 28.04.2026 року підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання призначене на 28.05.2026 року з`явився представник позивача ОСОБА_6 . Відповідач в судове засідання призначене на 28.05.2026 року не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

У зв`язку з першою неявкою відповідача в судове засідання суд вирішив відкласти розгляд справи на 03.07.2026 року.

У судове засідання призначене на 03.07.2026 року з`явився представник позивача ОСОБА_6 та позивач ОСОБА_1 .

Відповідач про дату та час судового засідання сповіщений належним чином, що підтверджується Довідкою про доставку електронного документу, а саме повістки до електронного кабінету відповідача у системі «Електронний суд».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив про опублікування 21.01.2026 року в Telegram-каналі ОСОБА_2 недостовірної інформації щодо ОСОБА_1 , яка порочить його честь, гідність та ділову репутацію, у зв`язку з чим позивач просить визнати її такою, зобов`язати відповідача її спростувати та стягнути 1 гривню моральної шкоди. Надаючи пояснення щодо доказів, представник зазначив, що ОСОБА_7 дійсно працював на каналі ЗІК, проте розпочав роботу до того, як ОСОБА_4 став керівником каналу, а докази та хронологію долучено до матеріалів справи. Сам позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги в повному обсязі, наголосивши на відсутності будь-якого зв`язку з ОСОБА_4 чи корупційними схемами. Суд оголосив перерву та призначив наступне судове засідання з дослідження доказів на 06.08.2026 року о 14:00.

У судове засідання призначене на 06.08.2026 року з`явився представник позивача ОСОБА_6 та позивач ОСОБА_1 .

Відповідач про дату та час судового засідання сповіщений належним чином, що підтверджується Довідкою про доставку електронного документу, а саме повістки до електронного кабінету відповідача у системі «Електронний суд».

Судом були дослідженні докази наявні в матеріалах справи. Суд оголосив перерву для проголошення вступної та резолютивної частини рішення на 14.08.2026 року

У судове засідання призначене на 14.08.2026 року з`явився представник позивача ОСОБА_6 . Судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд, при ухвалені рішення виходив з наступного.

Позивач звертається з вимогами про:

1) прийняття до розгляду та задоволення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування; визнання інформації такою, що виражена у брутальній, принизливій та непристойній формі, відшкодування моральної шкоди;

2) визнання недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до його честі, гідності, на недоторканність ділової репутації, інформацію, яка була опублікована ОСОБА_2 у дописі від ІНФОРМАЦІЯ_1 у своєму особистому Telegram-каналі за посиланням https://t.me/ssternenko, а саме:

« ОСОБА_8 він добровільно захищав замовника вбивства ОСОБА_3 , яку облили кислотою на замовлення ОСОБА_9 »;

« ІНФОРМАЦІЯ_2 »;

«Цей персонаж має обирати між тюремними камерами за корупційні схеми, які він організував по незаконному виїзду за кордон»;

3) зобов`язання ОСОБА_2 не пізніше 5 (п`яти) днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію шляхом розміщення у Telegram-каналі «STERNENKO» (веб-сайт ІНФОРМАЦІЯ_3 публікації-спростування з обраною аудиторією, якій вона має бути доступною для перегляду (з налаштуванням конфіденційності) — «Доступно всім» під заголовком «Спростування недостовірної інформації стосовно ОСОБА_1 » та з викладенням вступної та резолютивної частини рішення суду у даній справі без власного коментування Відповідачем ухваленого рішення, здійснивши вимкнення коментарів для підписників/користувачів Telegram під даним дописом;

4) визнання опублікованої ОСОБА_2 в Telegram-каналі «STERNENKO» у дописі від ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 інформації такого змісту: «Це рідкісна мерзота» такою, що висловлена у брутальній, принизливій та непристойній формі, та принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 ;

5) стягнення зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 1 (одна) гривня, заподіяної приниженням честі, гідності та ділової репутації внаслідок поширення інформації у брутальній, принизливій та непристойній формі;

6) стягнення зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є адвокатом, здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва №4364/10, виданого Київською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 25.11.2010.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в Telegram-каналі «STERNENKO» за посиланням https://t.me/ssternenko відповідачем ОСОБА_2 опубліковано допис за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 який містить, зокрема, такі висловлювання щодо позивача:

« ОСОБА_8 він добровільно захищав замовника вбивства ОСОБА_3 , яку облили кислотою на замовлення ОСОБА_9 »; « ІНФОРМАЦІЯ_2 »; «Цей персонаж має обирати між тюремними камерами за корупційні схеми, які він організував по незаконному виїзду за кордон», а також оціночне судження «Це рідкісна мерзота».

Факт публікації, її зміст та належність Telegram-каналу відповідачу підтверджуються звітом ТОВ «Центр компетенції «ВЕБ-ФІКС» №20/2026-3В від 26.01.2026 за результатами фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет, а також відомостями з відкритих джерел, зокрема публікацією на сайті медіа «Marisam».

Судом встановлено, що станом на дату подання позову кількість підписників зазначеного Telegram-каналу становить понад 850 тисяч осіб, що свідчить про поширення інформації серед необмеженого кола користувачів месенджеру Telegram.

Відповідно до ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно з ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» (далі Постанова Пленуму ВСУ) визначено, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Враховуючи специфіку даної категорії справ, обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право

Щодо визнання недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до його честі, гідності, на недоторканність ділової репутації, інформацію, яка була опублікована ОСОБА_2 у дописі від ІНФОРМАЦІЯ_1 у своєму особистому Telegram-каналі за посиланням https://t.me/ssternenko, а саме:

« ОСОБА_8 він добровільно захищав замовника вбивства ОСОБА_3 , яку облили кислотою на замовлення ОСОБА_9 » та « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Досліджуючи зміст фрази «Крім Киви він добровільно захищав замовника вбивства ОСОБА_3 , яку облили кислотою на замовлення Мангера», суд встановлює, що вказане висловлювання за своєю суттю констатує факт здійснення позивачем, який є адвокатом, захисту інтересів певної особи. Суд звертає увагу, що відповідач у наведеному формулюванні не надає жодної оцінки самій дії позивача, не стверджує про протиправність, неетичність чи інший негативний характер такого захисту, а лише повідомляє про сам факт участі позивача як адвоката у наданні правничої допомоги. Тобто, за своєю мовною конструкцією, вказана фраза зводиться до твердження, що позивач, будучи адвокатом, здійснював захист певної особи.

Суд вважає за необхідне зазначити, що правовий статус адвоката, зміст його професійної діяльності та особа клієнта, інтереси якого він представляє, є принципово різними категоріями, які не можуть ототожнюватися. Заборона ототожнення адвоката з його клієнтом та справою, у якій він здійснює представництво чи захист, є визнаним міжнародним стандартом адвокатської діяльності. Так, відповідно до Основних положень про роль адвокатів, прийнятих VIII Конгресом ООН із запобігання злочинності, адвокати не повинні ототожнюватися зі своїми клієнтами або справами клієнтів внаслідок виконання своїх професійних обов`язків. Аналогічну правову позицію неодноразово висловлював Європейський суд з прав людини, зазначаючи особливий та спеціальний статус адвокатів, які сприяють належному здійсненню правосуддя та підтримці довіри громадськості до нього (рішення у справі Rodriguez Ravelo v. Spain, 2016). Модельний кодекс поведінки для європейських юристів 2021 року, розроблений Радою адвокатів та правових товариств Європи (CCBE), також встановлює, що адвокат повинен залишатися незалежним від свого клієнта, оскільки саме незалежність захищає адвоката від ототожнення з клієнтом.

Отже, суд доходить висновку, що незалежно від того, яка особа виступала клієнтом позивача та які обвинувачення їй висувалися, саме по собі зазначення факту здійснення адвокатом представництва чи захисту інтересів такої особи не може розглядатися як інформація, що завдає шкоди честі, гідності чи діловій репутації адвоката, оскільки надання правничої допомоги є реалізацією конституційного права особи на захист та професійним обов`язком адвоката, а не свідченням його особистої причетності до дій чи обвинувачень клієнта. Таким чином, навіть за умови, що викладена у дописі інформація про факт здійснення позивачем захисту є недостовірною, сама конструкція такого висловлювання не містить ознак, які завдають шкоди особистим немайновим благам позивача або перешкоджають йому здійснювати свої особисті немайнові права, а отже відсутня одна з обов`язкових складових юридичного складу правопорушення, необхідних для задоволення позову в цій частині.

Аналогічний підхід суд застосовує до висловлювання «А ще працював на каналі ОСОБА_4 ». Суд встановлює, що дана фраза за своїм змістом є констатацією факту трудової чи професійної діяльності позивача на певному телевізійному каналі, тобто повідомляє відомості про місце роботи особи. Суд зазначає, що саме по собі твердження про факт роботи на тому чи іншому медіаресурсі, без додаткового пов`язання цього факту з учиненням протиправних дій, порушенням норм законодавства, професійної етики чи загальновизнаних правил поведінки, не є негативною інформацією в розумінні пункту 15 Постанови Пленуму ВСУ №1, оскільки журналістська чи ведуча діяльність на телевізійному каналі є законним видом професійної діяльності і сама по собі не свідчить про будь-яку негативну характеристику особи.

Вказівка на належність каналу тій чи іншій особі, навіть якщо така вказівка не відповідає дійсності, не тягне за собою жодних негативних правових чи репутаційних наслідків для позивача, оскільки не містить жодного твердження про вчинення позивачем протиправних, неетичних чи будь-яких інших дій, які принижували б його честь, гідність чи ділову репутацію.

Таким чином, суд доходить висновку, що сама конструкція обох досліджуваних фраз, навіть за умови встановлення їх невідповідності дійсності, не створює для позивача жодних негативних наслідків, не завдає шкоди його особистим немайновим благам та не перешкоджає йому повно і своєчасно здійснювати свої особисті немайнові права, а тому відсутній юридичний склад правопорушення, наявність якого є необхідною передумовою для задоволення позовних вимог у цій частині.

Щодо визнання недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до його честі, гідності, на недоторканність ділової репутації, інформацію, яка була опублікована ОСОБА_2 у дописі від ІНФОРМАЦІЯ_1 у своєму особистому Telegram-каналі за посиланням https://t.me/ssternenko, а саме:

«Цей персонаж має обирати між тюремними камерами за корупційні схеми, які він організував по незаконному виїзду за кордон».

Суд встановлює, що дана фраза за своєю мовною конструкцією та смисловим навантаженням суттєво відрізняється від досліджених вище висловлювань.

Суд зазначає, що у даному випадку відповідач не обмежується констатацією нейтрального факту з біографії чи професійної діяльності позивача, а прямо стверджує про вчинення позивачем конкретної протиправної, кримінально караної дії - організацію корупційних схем по незаконному виїзду осіб за кордон. Вжите словосполучення «організував» вказує на доконану, завершену дію, викладену у формі категоричного та переконаного факту, без будь-яких ознак гіперболи, алегорії, сатири чи інших мовно-стилістичних засобів, які свідчили б про оціночний характер судження.

Суд враховує, що організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України є кримінальним правопорушенням, передбаченим статтею 332 Кримінального кодексу України, а тому висловлювання відповідача фактично містить пряме звинувачення позивача у вчиненні злочину.

Судом встановлено, що відповідно до листа Офісу Генерального прокурора від 28.01.2026 №25/3-113вих-26, наданого у відповідь на адвокатський запит представника позивача, дані про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності як підозрюваного чи обвинуваченого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відсутні. Отже, матеріалами справи спростовується достовірність поширеної відповідачем інформації, а докази на підтвердження факту вчинення позивачем будь-яких дій, пов`язаних з організацією, керівництвом чи сприянням незаконному перетинанню державного кордону, у справі відсутні.

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічний принцип закріплено у частині другій статті 2 Кримінального кодексу України та частині першій статті 17 Кримінального процесуального кодексу України. Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, а делегування функцій судів чи привласнення цих функцій іншими органами або посадовими особами не допускається.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що відповідач, поширивши інформацію про організацію позивачем корупційних схем по незаконному виїзду за кордон, за відсутності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, фактично встановив вину позивача у вчиненні кримінального правопорушення.

Таке твердження, викладене у категоричній формі доконаного факту, за відсутності будь-яких правових підстав та належних і допустимих доказів, безпідставно звинувачує позивача, який є практикуючим адвокатом, у вчиненні тяжкого злочину, що не може не завдавати шкоди його честі, гідності та діловій репутації.

Суд враховує, що для особи, яка здійснює адвокатську діяльність, ділова репутація та бездоганна професійна й особиста репутація є визначальною умовою здійснення професійної діяльності та довіри до неї з боку клієнтів, колег та суспільства в цілому. Поширення інформації про причетність адвоката до організації корупційних злочинних схем є грубим втручанням у його особисті немайнові права, оскільки формує в необмеженого кола осіб, з огляду на значну кількість підписників Telegram-каналу відповідача, стійке негативне уявлення про позивача як особу, причетну до злочинної діяльності, що прямо суперечить дійсності та встановленому статусом позивача.

За таких обставин суд доходить висновку про наявність усього юридичного складу правопорушення, необхідного для задоволення позовних вимог у цій частині: інформація була поширена відповідачем у відкритому доступі; вона стосується безпосередньо позивача, оскільки викладена у контексті допису, що прямо ідентифікує його особу та професійну діяльність; поширена інформація не відповідає дійсності, що підтверджується офіційним листом Офісу Генерального прокурора; поширення такої інформації порушує особисті немайнові права позивача на повагу до честі, гідності та недоторканність ділової репутації. Відтак, вимога позивача про визнання зазначеного висловлювання недостовірним та таким, що підлягає спростуванню, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо визнання опублікованої ОСОБА_2 в Telegram-каналі «STERNENKO» у дописі від ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 інформації такого змісту: «Це рідкісна мерзота» такою, що висловлена у брутальній, принизливій та непристойній формі, та принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.ст. 23, 280 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її особистого немайнового права, зокрема, у разі приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації.

Відповідності до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Як роз`яснено у п.19 цієї постанови, якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов`язок відшкодувати моральну шкоду.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Суд зазначає, що з наведених законодавчих положень випливає, що оціночне судження може бути підставою для стягнення моральної шкоди за умови наявності хоча б однієї з трьох ознак - брутальності, принизливості або непристойності форми його вираження, тобто законодавець не вимагає одночасної наявності всіх трьох ознак, а достатнім є встановлення хоча б однієї з них.

Досліджуючи зміст спірного висловлювання «Це рідкісна мерзота», суд встановлює, що воно є оціночним судженням, оскільки не містить конкретних фактичних даних про дії, події чи обставини, які піддавалися б перевірці на предмет їх відповідності дійсності, а виражає виключно суб`єктивне ставлення відповідача до особи позивача.

Здійснюючи мовно-стилістичний аналіз використаної конструкції, суд бере до уваги словникове значення вжитих слів. Так, іменник «мерзота» тлумачиться як те, що викликає огиду, відразу; щось гидке, відворотне, а також вживається як слово для означення підлої, негідної людини та її поведінки, вчинків, дій. Отже, за своєю семантикою слово «мерзота» має виражено негативне, зневажливе забарвлення, що прямо підпадає під ознаку брутальності - грубості, різкості у поводженні чи вираженні думки.

Прикметник «рідкісний» у своєму загальному значенні тлумачиться як такий, що трапляється, буває рідко; незвичайний, а також як такий, що виділяється серед інших своїми якостями, властивостями. Суд зазначає, що у поєднанні зі словом «мерзота» прикметник «рідкісна» втрачає своє звичайне нейтральне чи навіть позитивно-підсилювальне значення (яке він має, наприклад, у словосполученнях «рідкісний талант», «рідкісна краса») і виконує виключно функцію мовного інтенсифікатора негативної оцінки, вказуючи на найвищий, винятковий ступінь прояву названої негативної якості. Тобто конструкція «рідкісна мерзота» побудована за принципом підсилення і означення «рідкісна» не пом`якшує та не нейтралізує зміст іменника «мерзота», а навпаки максимально посилює його негативне, зневажливе смислове навантаження, надаючи всьому висловлюванню особливо різкого, грубого та зневажливого характеру.

Отже, суд доходить висновку, що вжита відповідачем словесна конструкція за своєю формою є брутальною, оскільки виражена у грубій, зневажливій формі з використанням різко негативної лексики, та є принизливою, оскільки спрямована на приниження гідності позивача через применшення його особистісної та професійної цінності в очах невизначеного кола осіб. Зазначене висловлювання не містить жодних ознак гіперболи, алегорії, сатири чи іншого художньо-стилістичного прийому, який міг би пом`якшити його зневажливий характер чи надати йому ознак допустимої іронічної критики; навпаки, вжита конструкція є прямим негативним означенням особи позивача.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Суд враховує, що позивач є практикуючим адвокатом, особою з усталеною професійною репутацією, а поширення щодо нього подібного висловлювання в Telegram-каналі з аудиторією понад 850 тисяч підписників не могло не завдати йому душевних страждань, приниження та занепокоєння, підриваючи його імідж та ділову репутацію серед необмеженого кола осіб.

За таких обставин суд доходить висновку, що висловлювання «Це рідкісна мерзота», хоча і є оціночним судженням, яке не підлягає спростуванню в частині доведення його правдивості, проте за формою вираження є брутальним та принизливим, принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача, а тому відповідно до пункту 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 та частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» є підставою для покладення на відповідача обов`язку відшкодувати завдану цим висловлюванням моральну шкоду.

Щодо вимоги про зобов`язання ОСОБА_2 не пізніше 5 (п`яти) днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію шляхом розміщення у Telegram-каналі «STERNENKO» публікації-спростування з обраною аудиторією «Доступно всім» під заголовком «Спростування недостовірної інформації стосовно ОСОБА_1 » та з викладенням вступної та резолютивної частини рішення суду у даній справі без власного коментування відповідачем ухваленого рішення, здійснивши вимкнення коментарів для підписників/користувачів Telegram під даним дописом, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Це право кореспондує з положеннями статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та не підлягає обмеженню інакше, як у випадках, встановлених законом, і в обсязі, необхідному для захисту прав та репутації інших осіб. Судовий захист порушених прав позивача повинен здійснюватися виключно у спосіб, передбачений законом, без невиправданого втручання у визначене Конституцією право відповідача на свободу вираження поглядів.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, відшкодування збитків та інших способів відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Спеціальним способом захисту особистих немайнових прав, порушених внаслідок поширення недостовірної інформації, є спростування такої інформації, передбачене статтею 277 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини четвертої статті 277 Цивільного кодексу України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію, а спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Судова практика Верховного Суду послідовно виходить з того, що суд не наділений повноваженнями зобов`язувати особу, яка поширила недостовірну інформацію, вибачатися у тій чи іншій формі, оскільки примусове вибачення за своєю правовою природою не є встановленим законом способом захисту порушеного права, а становило б неправомірне втручання у гарантоване Конституцією України право особи на свободу думки і слова та вільне вираження своїх поглядів і переконань, адже зобов`язання особи висловити певне суб`єктивне ставлення (жаль, каяття) не може досягатися в примусовому судовому порядку.

Разом з тим, суд зазначає, що належним та законним способом захисту порушеного права позивача в частині спростування недостовірної інформації, визнаної судом такою цим рішенням, є зобов`язання відповідача оприлюднити вступну та резолютивну частину судового рішення у такий самий спосіб, у який було поширено недостовірну інформацію, тобто шляхом розміщення відповідної публікації в тому ж Telegram-каналі «STERNENKO», яким було здійснено первісне поширення. Такий спосіб захисту повністю узгоджується з вимогами частини четвертої статті 277 Цивільного кодексу України, є домірним характеру порушення, не містить ознак примусового вибачення чи будь-якого іншого коментування відповідачем ухваленого судового рішення, а обмежується виключно доведенням до відома аудиторії каналу об`єктивної інформації про результат розгляду справи судом.

Водночас суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача здійснити вимкнення коментарів для підписників/користувачів Telegram під дописом-спростуванням. Суд зазначає, що налаштування функціоналу власного Telegram-каналу, зокрема можливості або неможливості залишення коментарів під тими чи іншими публікаціями, є виключним правом власника каналу як адміністратора відповідного інформаційного ресурсу та складовою його права на управління власним майном і належним йому засобом масової комунікації.

Суд звертає увагу, що вимога про спростування недостовірної інформації за своєю метою та правовою природою спрямована виключно на доведення до відома аудиторії каналу достовірних відомостей, які спростовують раніше поширену недостовірну інформацію, тоді як наявність або відсутність коментарів під відповідним дописом жодним чином не впливає на сам факт та повноту виконання відповідачем обов`язку зі спростування. Публікація-спростування досягає своєї мети - доведення до відома необмеженого кола осіб, які мали доступ до первісного недостовірного допису, об`єктивної інформації про результати судового розгляду - незалежно від того, чи будуть під нею залишені коментарі підписників. Відтак, вимога про вимкнення коментарів виходить за межі предмета та способу захисту, передбаченого статтею 277 Цивільного кодексу України, є надмірним втручанням в право відповідача на управління власним інформаційним ресурсом та не є необхідною для повного та належного відновлення порушених прав позивача, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Верховний Суд у постанові від 21.04.2022 року у справі № 748/359/20 зазначив, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз, тим більше, якщо така компенсація стосується юридичної особи.

Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19).

Отже, моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання

У постанові від 13.03.2024 року у справі № 712/10999/22 Верховний Суд зробив висновок про те, що оскільки позивачем доведено поширення відповідачем щодо нього інформації образливого характеру, яка принижує його честь, гідність та ділову репутацію, відтак наявні підстави для відшкодування з відповідача на користь позивача моральної шкоди.

З урахуванням викладеного, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення моральної шкоди у розмірі 1 грн. (одна грн. нуль коп.) заподіяної приниженням честі, гідності та ділової репутації.

Відповідно до положень ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем судового збору у розмірі 5990,50 грн який підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76,77, 141, 259, 263, 264, 265, 268,272,273 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування, визнання інформації такою, що виражена у брутальній, принизливій та непристойній формі, відшкодування моральної шкоди- задовольнити частково.

Визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до його честі, гідності, на недоторканність ділової репутації інформацію, яка була опублікована ОСОБА_2 у дописі від ІНФОРМАЦІЯ_1 у своєму особистому Телеграм-каналі за посиланням: [ ІНФОРМАЦІЯ_3 а саме:

«Цей персонаж має обирати між тюремними камерами за корупційні схеми, які він організував по незаконному виїзду за кордон.»

Зобов`язати ОСОБА_2 не пізніше 5 (п`яти) днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію, шляхом розміщення у Телеграм-каналі «STERNENKO» (веб-сайт [ ІНФОРМАЦІЯ_3 публікації-спростування з обраною аудиторією, якій вона має бути доступною для перегляду (з налаштуванням конфіденційності) - «Доступно всім» під заголовком «Спростування недостовірної інформації стосовно ОСОБА_1 » та з викладенням вступної та резолютивної частини рішення суду у даній справі без власного коментування Відповідачем ухваленого рішення.

Визнати опубліковану ОСОБА_2 в телеграм-каналі «STERNENKO» у дописі від ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням [ ІНФОРМАЦІЯ_3 : «Це рідкісна мерзота» такою, що висловлена у брутальній та принизливій формі, та принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) моральну шкоду у розмірі 1 грн. (одна грн. нуль коп.) заподіяної приниженням честі, гідності та ділової репутації.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 5990,50 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя А.В. Науменко

Повний текст рішення виготовлений 24.08.2026 року.

Суддя А.В. Науменко