Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №554/7058/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 18.08.2026Справа № 554/7058/26

Провадження № 2/554/3986/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді Чуванової А.М.,

за участю секретаря судового засідання Єсліковської О.А.,

за участю учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 у травні 2026 року звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 282 927,16 грн. по виконавчому провадженню № 70185180.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що з відповідачем вони мають спільну малолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після розірвання шлюбу дочка проживає з матір`ю та знаходиться на її повному утриманні. Донька має інвалідність підгрупи А до 18 років. Це категорія осіб із високою мірою втрати здоров`я (І група), які повністю залежать від поточного стороннього догляду або допомоги, фактично не здатні до самообслуговування. Дитина не ходить та потребує постійного догляду. Зважаючи на дану особливість, коштів на утримання дитини вона потребує більше.

На утримання доньки рішенням Октябрського районного суду м. Полтави №554/1529/19 від 10.05.2019 року були стягнуті з відповідача ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/2 частки заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 25.02.2019 року.

28.10.2022 року державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Полтаві СМРУ Мін?юсту було відкрито виконавче провадження №70185180. Однак, відповідач тривалий час офіційно не працював і будь-якої матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Внаслідок невиконання відповідачем рішення Октябрського районного суду м.Полтави № 554/1529/19 від 10.05.2019 року, за ним утворилась заборгованість по виплаті аліментів на утримання дитини за період з лютого 2025 року по квітень 2026 року в розмірі 356 804,50 грн. Розмір заборгованості підтверджується копією розрахунку заборгованості по сплаті аліментів у ВП №70185180 за №34843 від 13.04.2026 року.

Розмір заборгованості зі сплати аліментів, нарахований державним виконавцем, відповідачем в судовому порядку не оскаржувався.

Згідно з проведеними позивачем розрахунками, за період з лютого 2025 року по квітень 2026 року, неустойка за несвоєчасну сплату аліментів відповідача на утримання дитини становить: 282 927,16 грн. (вказується розрахунок, проведений за формулою у разі повної несплати аліментів: р = А x В x1%, де: ??Р - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову; А - нарахована сума аліментів за місяць; В - кількість днів прострочення сплати суми аліментів наприклад, вересень 2022 року - 3702,63 грн. х 30 х 1% = 1110,78 грн.).

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

А саме: лютий 2025 сума платежу 7270,50 грн., стягнуто 0 грн., борг 7270,50 грн., дата виникнення заборгованості 01.03.2025 дата складання позову 05.05.2026; кількість днів прострочення 431, пеня 31335,85 грн.; березень 2025 сума платежу 7270,50 грн., стягнуто 0 грн., борг 7270,50 грн., дата виникнення заборгованості 01.04.2025 дата складання позову 05.05.2026; кількість днів прострочення 400, пеня 29082,00 грн.; квітень 2025 сума платежу 7270,50 грн., стягнуто 0 грн., борг 7270,50 грн., дата виникнення заборгованості 01.05.2025 дата складання позову 05.05.2026; кількість днів прострочення 370, пня 26900,85 грн.; травень 2025 сума платежу 7270,50 грн., стягнуто 0 грн., борг 7270,50 грн., дата виникнення заборгованості 01.06.2025 дата складання позову 05.05.2026; кількість днів прострочення 339, пеня 24646,99 грн.; червень 2025 сума платежу 7270,50 грн., стягнуто 2500 грн., борг 4770,50 грн., дата виникнення заборгованості 01.07.2025 дата складання позову 05.05.2026; кількість днів прострочення 309, пеня 14740,84 грн.; липень 2025 сума платежу 12665,00 грн., стягнуто 3000,00 грн., борг 9665,00 грн., дата виникнення заборгованості 01.08.2025 дата складання позову 05.05.2026; кількість днів прострочення278, пеня 26868,70 грн.; серпень 2025 сума платежу 12665,00 грн.. стягнуто1000,00 грн., борг 11665,00 грн. дата виникнення заборгованості 01.09.2025 дата складання позову 05.05.2026; кількість днів прострочення 247, пеня 28812,55 грн.; вересень 2025 сума платежу 12665,00 грн., стягнуто 2000,00 грн., борг 10665,00 грн., дата виникнення заборгованості 01.10.2025 дата складання позову 05.05.2026; кількість днів прострочення 217, пеня 23143,05 грн.; жовтень 2025 сума платежу 13007,00 грн., стягнуто 1000,00 грн., борг 12007,00 грн., дата виникнення заборгованості 01.11.2025 дата складання позову 05.05.2026; кількість днів прострочення 186, пеня 22333,02 грн.; листопад 2025 сума платежу 13007,00 грн., стягнуто 1500,00 грн., борг 11507,00 грн. дата виникнення заборгованості 01.12.2025 дата складання позову 05.05.2026; кількість днів прострочення 156, пеня 17950,92 грн.; грудень 2025 сума платежу 13007,00 грн., стягнуто 1000,00 грн., борг 12007,00 грн., дата виникнення заборгованості 01.01.2026 дата складання позову 05.05.2026; кількість днів прострочення 125, пеня 15008,75 грн.; січень 2026 сума платежу 13007,00 грн., стягнуто 2500,00 грн., борг 10507,00 грн. дата виникнення заборгованості 01.02.2026 дата складання позову 05.05.2026; кількість днів прострочення 94, пеня 9876,58 грн.; лютий 2026 сума платежу 13007,00 грн., стягнуто 0 грн., борг 13007,00 грн., дата виникнення заборгованості 01.03.2026 дата складання позову 05.05.2026; кількість днів прострочення 66, пеня 8584,61 грн.; березень 2026 сума платежу 13007,00 грн., стягнуто 2600,00 грн. борг 10407,00 грн., дата виникнення заборгованості 01.04.2026 дата складання позову 05.05.2026; кількість днів прострочення 35, пеня 3642,45 грн.

Непогашена заборгованість становить 135 289,50 грн., загальна сума пені - 282 927,16 грн.

Відповідно до Довідки-розрахунку заборгованості державного виконавця від 13.04.2026 року ВП №70185180, відповідач на сьогоднішній день має заборгованість по виплаті аліментів в сумі 356 804,50 грн., але розрахунок по місяцям, згідно даної довідки лише з лютого 2025 року, тому пеню позивач нараховує з березня 2025 року.

Вказує на те, що пеня в сумі 282 927,16 грн. порахована нею, починаючи з лютого 2025 року, є меншою суми заборгованості відповідача, що становить 356 804,50 грн. Окрім цього, просить врахувати те, що відповідач є працездатною особою, не має на утриманні інших неповнолітніх дітей та непрацездатних батьків, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, хронічних захворювань, які б перешкоджали йому виконувати свій обов`язок щодо утримання дітей - не має. Як їй відомо, відповідач має постійний дохід.

Ухвалою суду від 12.05.2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та розпочато підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.

Ухвалою суду від 21.05.2026 року закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала з підстав, вказаних у позовній заяві. Зазначила, що у відповідача є ще двоє дітей і він цим дітям допомагає. Їх спільна донька має інвалідність, відповідач дитині не допомагає, вона сама утримує свого сина та 9-річну доньку.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову. Зазначив, що він 10 років прожив з позивачем і віддавав всі кошти в сім`ю. Позов не визнає, бо це не справедливо, оскільки йому треба платити двічі, а він хворіє, бо позивач не дозволяє йому бачитись з дитиною. Також, йому ніде взяти ці кошти, бо у нього є ще хвора мати та він платить аліменти на двох дітей. Він не працює, оскільки не оформив документи в ТЦК. З нарахованою сумою виконавцем він не згоден, але не оскаржував ці розрахунки.

Суд, заслухавши позивача та відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст.5 ЦПК України).

Судом встановлено, що сторони мають спільну малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).

Згідно з рішенням Октябрського районного суду м. Полтави №554/1529/19 від 10.05.2019 року були стягнуті з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/2 частки заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 25.02.2019 року.

Відповідно до довідки-розрахунку (а.с.15), на виконанні Шевченківського відділу ДВС у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №70185180, відкрите на підставі зазначеного судового рішення, відповідно до виконавчого листа №554/1529/19 від 14.05.2019 року (а.с.14).

За період з лютого 2025 року по березень 2026 року сума заборгованості відповідача за сплату аліментів становить 356 804,50 грн.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно із частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Статтею 180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до ч.1 ст.196 Сімейного кодексу України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. У разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження".

Встановлення граничного розміру пені, яка може бути стягнута в разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, у розмірі, що не може перевищувати 100 відсотків заборгованості, є обставиною, що пом`якшує відповідальність, а тому стаття 196 СК України, змінена Законом України від 17 травня 2017 року №2037-VIII, на підставі частини першої статті 58 Конституції України має зворотну дію в часі. (Аналогічного висновку дійшла колегія суддів Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 05 вересня 2018 року по справі №753/12684/16, провадження №61-18327св18).

Відповідно до ч.2 ст.196 Сімейного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування обмежується виключно розміром, який становить 100 відсотків заборгованості.

У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:

?p=(A1?1%?Q1)+(A2?1%?Q2)+……….(An?1%?Qn), де:

?p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1- нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1- кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2- нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Таким чином, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Позивачем у позовній заяві розрахована загальна сума пені за прострочення сплати аліментів – 282 927,16 грн. і в силу ч. 1 ст. 196 СК України вказана сума не перевищує заборгованості по аліментах.

Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні.

Відповідний правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі №661/905/19.

Тлумачення статті 196 СК України свідчить про те, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин. Перелік причин з яких утворилась заборгованість не з вини платника аліментів не є вичерпним і може встановлюватись судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).

Згідно зі статтею 8 СК України, якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім`ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами ЦК України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.

Відповідно до частини першої статті 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновки, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частини перша та друга статті 614 ЦК України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.

У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що у такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Аналогічний правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.12.2020 у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19).

Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.

Заперечуючи позовні вимоги, відповідач вказує про те, що із розміром заборгованості він не згоден, платити йому нічим, оскільки він перебуває в скрутному матеріальному становищі.

Зазначає також, що регулярно та періодично здійснював платежі по аліментним зобов`язанням.

Однак, відповідач не подав до суду доказів вчасної сплати ним аліментних платежів після пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання.

Адже, як вказано у пункті 3 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, визначено, що у разі якщо боржник не працює і сплачує аліменти самостійно стягувачу, квитанції (або їх копії) про перерахування аліментів надаються виконавцю не пізніше наступного робочого дня після сплати та долучаються до матеріалів виконавчого провадження.

Частиною другою статті 197 СК України передбачено, що за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Вказана правова норма не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Лише за наявності встановлених судом обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.

Згідно із роз`ясненнями, викладеними у пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд може, за передбачених статтею 197 СК України умов, повністю або частково звільнити платника аліментів від сплати заборгованості.

Суд вважає, що ОСОБА_2 не спростував належними та допустимими доказами відсутність його вини у виникненні заборгованості, а також складені державним виконавцем розрахунки заборгованості, які наявні у матеріалах справи, та не спростував розрахунку пені за прострочення сплати аліментів, наданого позивачкою.

При цьому, наведені відповідачем доводи про неможливість сплати ним аліментів не підтверджені належними та допустимими доказами та не виключають вини останнього у виникненні заборгованості.

Суд також відхиляє посилання ОСОБА_2 на те, що він тривалий час мав скрутне матеріальне становище, немає офіційного місця працевлаштування, оскільки відповідач є особою працездатного віку та будучи батьком, зобов`язаний нести тягар утримання дітей, не зважаючи на відсутність «офіційного місця працевлаштування», оскільки такі обставини не виключають обов`язку сплачувати аліменти.

Аліменти - це періодичні платежі, які платник аліментів має здійснювати щомісячно, відтак порушення періодів сплати аліментів породжує право стягувача аліментів звертатися із вимогами про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату періодичних платежів.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, оскільки не встановлено підстав для виключення вини платника аліментів.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

За приписами статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказів звільнення від обов`язку утримувати дитину, відсутності вини у простроченні сплати аліментів, наявності підстав для зменшення розміру пені відповідачем суду не надано. Боржник був обізнаний зі змістом рішення суду про стягнення з нього аліментів на утримання дитини та знав про свій обов`язок з їх сплати, однак доказів на підтвердження неможливості сплачувати аліменти, у зв`язку з чим заборгованість утворилась з незалежних від нього причин відповідачем, не надано.

Тому суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 282 927,16 гривень.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку ст.141 ЦПК України.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Позивач ОСОБА_1 відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону №3674-VI звільнена від сплати судового збору. Таким чином, на відповідача покладаються судові витрати в дохід державного бюджету України у розмірі 1 331,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4,141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 180,196 СК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначених до сплати за судовим рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 10.05.2019 року по цивільній справі №554/1529/19, у розмірі 282 927,16 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в сумі 1 331,20 гривень.

Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на рішення суду подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду на підставі ч. 1 ст. 355 ЦПК України подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Повний текст судового рішення складено 27.08.2026 року.

Суддя А.М. Чуванова