Вирок від 24 серпня 2026 р. у справі №542/1266/26 — Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/1266/26

Провадження № 1-кп/542/150/26

В И Р О К

Іменем України

25 серпня 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді – ОСОБА_1 ,

за участю:

прокурора – ОСОБА_2

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Новосанжарського районного суду Полтавської області кримінальне провадження № 12026170480000127 від 21.04.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця села Зачепилівка, Новосанжарського району, Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, військовослужбовця В/Ч НОМЕР_2 , не є особою з інвалідністю, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, раніше судимого:

14.02.2013 Новосанжарським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним строком 2 роки. Знятого з обліку 30.09.2013 у зв`язку із вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області від 23.08.2013;

23.08.2013 Новосанжарським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки, та на підставі ст. 71 ч. 1 КК України остаточно призначене покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 10.04.2017 по відбуттю покарання;

16.11.2017 Новосанжарським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнений 03.06.2019 з Полтавської установи виконання покарань № 23 на підставі ухвали Полтавського апеляційного суду від 03.06.2019 по відбуттю міри покарання;

20.06.2018 Новосанжарським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч. 4 КК України приєднано покарання за вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області від 16.11.2017, остаточно призначене покарання у вигляді 3 років позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, –

В С Т А Н О В И В:

На території України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан о 05 годині 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який продовжує діяти

20 квітня 2026 року близько 07 години, ОСОБА_3 перебував у будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , та належить ОСОБА_6 . У цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на таємне викрадення майна ОСОБА_6 .

Реалізовуючи свій прямий злочинний умисел, направлений на крадіжку, діючи з корисливих мотивів та маючи на меті незаконне збагачення, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, усвідомлюючи, що на всій території України діє воєнний стан, маючи не зняту та не погашену судимість за вчинення корисливих злочинів та діючи повторно, переконавшись, що він перебуває в будинку один та за його діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом вільного доступу, викрав з кімнати вказаного будинку планшет марки «Xiaomi Redmi Pad 2 4G 8/256 GB», чорного кольору, який лежав в рюкзаку потерпілого ОСОБА_6 , вартість якого, становить 7725,00 гривень та павербанк марки «Носо Ј86А» 50000 mAh, чорного кольору, який лежав на підвіконні у кімнаті вказаного будинку вартість якого, становить 1126,67 гривень.

Після вчиненої крадіжки ОСОБА_3 покинув місце події, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 8851,67 гривень.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 органом досудового слідства кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

16 червня 2026 року була укладена Угода про визнання винуватості між прокурором Новосанжарського відділу Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_4 .

Відповідно до укладеної угоди підозрюваний ОСОБА_3 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість в зазначеному діянні, щиросердечно розкаявся.

Сторони угоди узгодили покарання ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді п`яти років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком.

В угоді про визнання винуватості передбачені наслідки її укладення та затвердження, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.

В підготовчому судовому засіданні прокурор та обвинувачений підтримали угоду про визнання винуватості та просили її затвердити.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 також просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Враховуючи вищенаведене та розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, відноситься до тяжких злочинів. Шкода завдана ОСОБА_6 , яким надано письмову згоду прокурору на укладення ним угоди про визнання винуватості.

Під час перевірки угоди встановлена її відповідність вимогам Кримінального процесуального Кодексу України, зокрема ст. 470-473, та Кримінального Кодексу України. Її умови відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Підозрюваний під час досудового розслідування та обвинувачений в підготовчому судовому засіданні беззастережно визнав свою винуватість у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, підозрюваному під час досудового розслідування та як обвинуваченому в підготовчому судовому засіданні роз`яснені: наслідки укладення та затвердження угоди, що передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, що передбачені ст. 476 КПК України.

Так, під час підготовчого судового засідання ОСОБА_3 стверджував, що повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч. 4 ст. 185 КК України, щодо якого він визнає себе повністю винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про винуватість, передбачені ст. 473 КПК України, які йому роз`яснені судом.

Крім того, ОСОБА_3 підтвердив, що вищезазначена угода про визнання його винуватості укладена ним з прокурором добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз, не є наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Згідно з ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Так, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий, неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працює, під наглядом у лікаря психіатра та у лікаря нарколога не перебуває, згідно з довідкою-характеристикою виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області за місцем проживання скарг заяв та інших компроментуючих матеріалів щодо ОСОБА_3 не надходило.

Враховуючи те, що обвинувачений свою провину визнав повністю, критично оцінює свою протиправну поведінку, завдані збитки потерпілому відшкодовані, суд, відповідно до ст. 66 КК України, визнає обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку, а також сплату добровільного внеску на потреби ЗСУ.

Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Згідно зі ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання вини, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угодою.

Узгоджені вид і міра покарання відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку що наявні всі підстави для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Новосанжарського відділу Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з участю захисника ОСОБА_4 і призначення ОСОБА_3 узгодженої сторонами міри покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді п`яти років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України та звільнення його від покарання з іспитовим строком, що відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України та санкції зазначеної статті.

При цьому тривалість іспитового строку відповідно ч. 3 ст. 75 КК України визначає суд, та вважає, що такий строк має становити один рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Вартість проведення судово-товарознавчих експертиз: № СЕ-19/117-26/7506-ТВ від 23.04.2026 складає 2888,16 грн; № СЕ-19/117-26/9727-АВ від 22.05.2026 складає 1925,44 грн. Загальна вартість витрат на залучення експертів складає 4 813,60 грн, які необхідно внести на рахунок Полтавського НДЕКЦ МВС України..

Заходи забезпечення кримінального у кримінальному провадженін не застосовувались, речові докази не вилучались, цивільний позво не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. 314, 374-376, 394, 395, 474, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити Угоду про визнання винуватості від 15 червня 2026 року, укладену між прокурором Новосанжарського відділу Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026170480000127 від 21.04.2026.

ОСОБА_3 визнати внуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов`язки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта в сумі 4 813,60 грн (чотири тисячі вісімсот тринадцять гривень 60 коп).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Полтавського апеляційного суду з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя

Новосанжарського районного суду

Полтавської області ОСОБА_1