Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №505/1236/25 — Подільський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 505/1236/25

Провадження № 2-о/505/60/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09.06.2026 року м.Подільськ Одеської області

Подільський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючої судді Павловської Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Марченко Н.Б.

за участю заявниці – ОСОБА_1

представника заявниці – адвоката Івасишина В.П.

у відсутності заінтересованої особи – Подільська міська рада Подільського району Одеської області – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Подільська міська рада Подільського району Одеської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,-

встановив:

Заявниця ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, заінтересована особа: Подільська міська рада Подільського району Одеської області, про встановлення факту, що має юридичне значення та просить встановити факт, що має юридичне значення що вона постійно проживала однією сім`єю з 2010 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування вимог зазначила, що з 2010 року вона та ОСОБА_3 почали проживати однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу.

Від даного шлюбу неповнолітніх дітей не мають.

Заявниця зазначила, що ОСОБА_3 з 2010 року до 27.06.2024 року проживав разом з нею в одному житловому будинку в АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, приймав участь у спільних витратах, спрямованих на забезпечення її життєдіяльності, регулярно надавав грошову допомогу.

Вона постійно зверталася за медичною допомогою викликала сімейного лікаря додому для ОСОБА_3 протягом 2022-2024 років.

Таким чином, встановлення факту спільного проживання разом із померлим має для неї юридичне значення для оформлення спадщини після померлого.

Ухвалою суду від 14.10.2025 року відкрито провадження у справі.

В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 та її представник – адвокат Івасишин В.П. заявлені вимоги підтримали у повному обсязі та наполягали на їх задоволенні.

Заявниця ОСОБА_1 зазначила, що з 2010 року проживала однією сім`єю з ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу, вела з ним спільне господарство та мала спільний побут. Спільних дітей вони не мають. У ОСОБА_3 є двоє дітей: донька ОСОБА_4 , яка проживає в Криму та син ОСОБА_5 , в 2002 році він виїхав до Німеччини, в грудні 2026 року він один раз телефонував їй. Колишня дружина ОСОБА_3 – ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 10.08.2010 рок вони з ОСОБА_7 почали проживати однією сім`єю. У 2016 році ОСОБА_3 надав дозвіл на реєстрацію її в будинку за адресою АДРЕСА_2 . В 2021 році ОСОБА_3 переніс захворювання на COVID-19, після чого стан його здоров`я значно погіршився. З 2022 року він був лежачим хворим, а вона здійснювала за ним постійний догляд, забезпечувала його побутові потреби та піклувалася про нього. Діти ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не звертались до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Представник Подільської міської ради Подільського району Одеської області в судове засідання не з`явилась. Надала заяву, яка зареєстрована в канцелярії Подільського міськрайонного суду Одеської області за вх.№6496 від 09.04.2026 року, згідно якої просила розглянути справу у відсутність представника за наявними документами в матеріалах справи.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 вона знає з 1974 року, вони разом працювали. ОСОБА_3 знала з 2010 року як чоловіка ОСОБА_1 . Вони проживали однією сім`єю, по червень 2024 року вели спільний побут, спільних дітей у них не було, вона періодично приходила до них в гості. Приблизно протягом року до своєї смерті ОСОБА_3 був лежачим хворим, а догляд за ним здійснювала ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснив, що знає ОСОБА_1 та ОСОБА_3 близько 16 років. Вони проживали однією сім`єю, вели спільне господарство та мали спільний бюджет. Він працював майстром у локомотивному депо, а ОСОБА_3 — слюсарем, вони разом ходили на рибалку та по гриби. У ОСОБА_1 та ОСОБА_3 була хороша та міцна сім`я. Також зазначив, що ОСОБА_1 піклувалася про ОСОБА_3 та здійснювала догляд за ним під час його хвороби.

Вислухавши заявницю, її представника та свідків, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку про задоволення заяви, виходячи з такого.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 29.06.2024 року у віці 82 років в м.Подільськ Одеської області помер ОСОБА_3 , актовий запис №472.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 14.11.2007 року у віці 58 років в м.Котовську Одеської області померла дружина ОСОБА_3 – ОСОБА_6 , актовий запис №579.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на спадкове майно, зокрема на житловий будиноку АДРЕСА_2 .

Відповідно до договору купівлі-продажу від 17.05.1983 року ОСОБА_3 є власником житлового будинку по АДРЕСА_2 , договір зареєстровано в реєстрі за №1697.

Згідно копії свідоцтва про поховання №202 від 02.07.2024 року ОСОБА_1 здійснила поховання ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно довідки №29 від 06.12.2025 року, виданої головою квартального комітету м.Подільська Одеської області Тютенко О.Г. ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

На підставі п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження цивільні справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Відповідно ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду від 03червня 1999№ 5-рп/99 установлено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т. п.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», до спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту їх спільного проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв`язку із цим взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю. Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи).

Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо.

До прав та обов`язків, притаманних подружжю, слід віднести, зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю.

Наведені правові висновки суду повністю узгоджуються із правовими позиціями, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц, постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 244/4801/13-ц, від 28 листопада 2018 року у справі № 127/11013/17, від 16 січня 2019 року у справі № 343/1821/16-ц, від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 354/693/17-ц, від 17 квітня 2019 року у справі № 490/6060/15-ц, від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15, від 23 вересня 2019 року у справі № 279/2014/15-ц, від 10 жовтня 2019 року у справі № 748/897/18, від 11 грудня 2019 року у справі № 712/14547/16-ц, від 12 грудня 2019 року у справі № 490/4949/17, від 18 грудня 2019 року в справі № 761/3325/17-ц, від 24 січня 2020 року у справі № 490/10757/16-ц, від 09 листопада 2020 року у справі № 757/8786/15-ц та від 03 листопада 2022 року у справі № 361/4744/19.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини (постанова Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 643/6799/17 (провадження № 61-1623св19)).

Належними і допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, міських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 524/10054/16 (провадження № 61-21748св18).

Для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.

Показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду: від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16 (провадження № 61-5296св19), від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц (провадження № 61-11607св18), від 11 грудня 2019 року в справі № 712/14547/16-ц (провадження № 61-44641св18), від 24 січня 2020 року в справі № 490/10757/16-ц (провадження № 61-42601св18).

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів, є обов`язком суду при їх оцінці.

За змістом ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У справі, що розглядається, факт спільного проживання заявниці з ОСОБА_3 однією сім`єю як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу підтверджується дослідженими письмовими доказами у їх сукупності, показами свідків і вважається судом доведеним, у зв`язку з чим заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 264, 265, 268, ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Подільська міська рада Подільського району Одеської області, про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме: що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 постійно проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , з 2010 року та по день смерті ОСОБА_3 , а саме по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В.Павловська

Повне судове рішення складено 12.06.2026 року.