Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №539/2812/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/2812/26

Провадження № 2/539/2127/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

в складі : головуючого судді Бєссонової Т.Д.,

за участю : секретаря – Джадан І.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача – ОСОБА_2 ,

представника відповідача – ОСОБА_3

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Лубни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором.

Позов обґрунтовано тим, що 02.04.2026 року з ОСОБА_2 було укладено усний договір про наступне: розібрати плиту, грубу, димохід та все розібране вивезти з двору. Наступний крок: зробити все в зворотному порядку, тобто плиту, грубу та димохід спорудити з нової цегли. Домовилися про сплату за виконану роботу (по закінченні роботи) 75000,00 грн.

Він багато років займається будівництвом та має будівельну освіту і ліцензію на будівельні роботи Держбуд України. Коли всі питання стосовно усного договору було урегульовано він приступив до роботи. На вихідні приїхала донька відповідача та підтвердила оплату і що проблем з оплатою ніяких не буде.

Коли вся робота майже була закінчена, залишилося 5 рядів докласти грубу йому було повідомлено, що більше в його послугах не потребують. Він попросив оплату за виконану роботу 60000,00 грн., але йому нічого не заплатили. Він кілька разів телефонував ОСОБА_2 з проханням провести з ним розрахунок, але йому було відмовлено, в подальшому відповідач взагалі перестала з ним спілкуватися.

З даного приводу він звернувся до правоохоронних органів із заявою П-5609 від 11.05.2026 року про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 за шахрайство. 10.06.2026 р. він отримав в Лубенському РВП ГУНП в Полтавській області довідку про результати розгляду звернень, згідно якої було повідомлено, що ознак кримінального правопорушення під час перевірки не встановлено, а даний спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Вважає, що відмова відповідача від виконання умов усного договору є безпідставною та не відповідає вимогам чинного законодавства.

Позивач прохає суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь кошти в розмірі 60000,00 грн. за виконані ним будівельні роботи відповідно усного договору.

30.07.2026 на адресу суду надійшов відзив від відповідача ОСОБА_2 згідно якого вона вважає позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки її притягнуто до участі у справі як неналежного відповідача. Вказала, що під час телефонної розмови на початку квітня вони домовилися, що він огляне стару конструкцію плити, груби і димоходу та прийме рішення, чи візьметься за роботу. Вона повідомила йому, що в разі його згоди, подальші домовленості щодо вартості робіт, умов їх виконання та придбання будівельних матеріалів, він буде узгоджувати з її дочкою; розрахунок за роботу здійснюватися її дочкою після того, як вона роботу прийме; роботи будуть виконуватися за її присутності, оскільки вона постійно проживає в будинку, а її дочка мешкає в м. Вишневе. Отже, ніяких усних договорів з позивачем під час телефонної розмови вона не укладала, жодних фінансових зобов`язань на себе не брала, не погоджувала з позивачем обсяг робіт та умови оплати, а тому не набула жодних договірних зобов`язань перед позивачем. За таких обставин твердження позивача про те, що саме вона взяла на себе зобов`язання оплатити роботи в сумі 75000 грн., не відповідає дійсності та не підтверджене жодними об`єктивними доказами. Всі питання щодо ремонту позивач узгоджував з її донькою. Позивач та її дочка узгодили з нею її присутність при виконанні робіт. Вони спілкувалися телефоном майже кожного дня для подальших узгоджень питань, що виникали. Дочка розрахувалася з позивачем за перший етап робіт (демонтаж) сплативши йому у її присутності 5000,00 грн. згідно їхніх домовленостей, однак позивач не згадує у своїй заяві отримання оплати за перший етап робіт, які він виконав, а моя дочка прийняла та оплатила. Усі питання щодо проведення робіт позивач вирішував з її дочкою, вона лише забезпечувала йому можливість зайти до будинку та була присутня при виконанні робіт. Крім того, вказала, що твердження позивача про те, що «залишилося 5 рядів докласти грубу», а «вся робота майже була закінчена» не відповідає дійсності, та не підкріплено доказами. Також не відповідають дійсності та не підкріплені жодними об`єктивними доказами твердження позивача про те, що він їй телефонував з приводу проведення з ним розрахунку, з даного приводу він телефонував її дочці на початку травня 2026 року. Саме ця обставина підтверджує, що позивач і після припинення робіт сприймав її дочку як особу, з якою були досягнуті домовленості щодо виконання робіт та можливих розрахунків. Це суперечить його твердженню про існування договірних відносин саме з нею. Позивач не надав жодного доказу того, що саме вона брала на себе обов`язок оплатити виконані роботи, погоджувала їх вартість чи виступала замовником. Самі лише твердження позивача не є достатніми для висновку про виникнення між ними договірних зобов`язань. Також зазначила, що до виконання робіт було залучено іншого майстра, який запропонував повний демонтаж незавершеної конструкції, як свою умову виконання робіт. У результаті конструкцію було повністю демонтовано і збудовано заново. Нову конструкцію було завершено і її дочка повністю розрахувалася згідно домовленостей з майстром. Про даний факт її донька повідомила позивача. Також повідомила, що вона понесла додаткові витрати на матеріли через повторний демонтаж і він міг би частково повернути їй вартість матеріалів. Позивач відповів, що вважає себе дипломованим пічником і вимагає, щоб дочка йому заплатила. Посилання позивача на статті Цивільного кодексу не замінює доказів, яких не надано для обґрунтування того, що усний договір між відповідачем та позивачем був укладений, не розкриває умов договору та не доводить, який саме обсяг та якої якості було виконання робіт. Відсутні докази про те, що роботи були прийняті замовником або що замовник безпідставно відмовився їх прийняти. Позивач просить стягнути з неї кошти у сумі 60000,00 грн. При цьому не надає детальних розрахунків про те, який саме відсоток роботи було виконано, як розраховано вказану суму та чому саме ця сума відповідає об`єму робіт, які він виконав до того, як відмовився від подальшого виконання робіт, заявляючи, що вона відмовилася від виконання договору. Позивач не наводить жодних об`єктивних доказів, як то листування, повідомлення чи копії журналу дзвінків на підтвердження того, що він спілкувався з нею телефоном. Вказує, що позивач ґрунтує свій позов на тому, що закон допускає укладення усних договорів, а не об`єктивних доказах того, що між позивачем та відповідачем існував усний договір, а його умови були саме такими, як він описує, чи на тому, що договори на виконання робіт вартістю у 75000,00 грн. можуть заключатися в усній формі. Стерджуючи, що йдеться про договір будівельного підряду позивач припускається суттєвої помилки, неправильно визначаючи характер договору. Оскільки із опису виконуваних ним робіт, а саме демонтувати стару конструкцію плити, груби, димоходу; винести з двору демонтовані частини старої конструкції; викласти нову конструкцію плити, груби, димоходу - йдеться про звичайний договір підряду (ремонтні роботи), а не договір будівельного підряд у розумінні ст. 875 ЦК України. З огляду на відсутність наданої позивачем проектно кошторисної документації та відомостей про здачу об`єкта будівництва - характерних ознак договору будівельного підряду, та беручи до уваги визнання позивачем того, що роботи він не закінчив, можемо вважати посилання на ст. 875 ЦК України і судову практику щодо будівництва такими, що не відноситься до справи. Вважає, що позов пред`явлено до неналежного відповідача, а позовна заява не містить об`єктивних, належних та допустимих доказів. Позовні вимоги є повністю необґрунтованими, заперечує факт належного виконання та здачі їй результату будь-яких робіт позивачем, а тому прохає в задоволенні позову відмовити.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав, обґрунтовував його обставинами викладеними в позовній заяві.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 заперечували проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Надали пояснення аналогічні викладеним у відзиві.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог відмовити.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 та її донька ОСОБА_4 є співвласниками житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії НКК №365161 від 09.04.1992 року, Договору дарування серії НОМЕР_1 від 19.05.1994 року. (а.с. 71-72)

Відповідач ОСОБА_2 та позивач ОСОБА_1 в квітні 2026 домовились, що останній виконає демонтаж старої плити, груби та димоходу в житловому будинку АДРЕСА_2 , та їх нове будівництво.

ОСОБА_5 проживає в м. Вишневе, Київської області, а тому ремонт мав бути проведений у присутності відповідача ОСОБА_2 , яка постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач разом з ОСОБА_5 закупили будівельні матеріали.

У зв`язку з тим, що відбувся конфлікт між позивачем та відповідачем, ОСОБА_1 сам відмовився завершувати роботи.

Дані обставини в судовому засіданні також підтверджені самим ОСОБА_1 .

Крім того, викладене вище підтверджується скріншотами переписки між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , фотознімками. (а.с. 45-54)

22.05.2026 ОСОБА_5 домовилась з іншим пічником ОСОБА_6 (а.с. 73), який демонтував недобудовану позивачем конструкцію та виконав всі узгоджені з ним роботи, що підтверджується скріншотами переписки між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , фотознімками, письмовою заявою ОСОБА_6 , підпис на якій засвідчено приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Карпець О.М.. (а.с. 55-66, 82)

За виконані ОСОБА_6 роботи ОСОБА_5 сплатила 28.05.2026 року - 23000,00 грн. та 29.05.2026 року – 21500,00 грн. (а.с. 68-69)

Крім того, ОСОБА_5 сплачувала вартість будівельних матеріалів, що підтверджується відповідними квитанціями. (а.с. 74-77)

Допитана в якості свідка ОСОБА_2 пояснила, що вона та її донька ОСОБА_5 , є співвласниками житлового будинку. Вона з позивачем жодних угод не укладала, ніяких домовленостей між ними не було. Її донька ОСОБА_5 шукала пічника, вони щось обговорювали. Донька попросила її тільки надавати доступ до будинку. ОСОБА_5 та позивач поїхали в магазин «Мінімакс» для придбання цегли, яку оплачувала ОСОБА_5 .. В подальшому вона відмовилась від купівлі даної цегли, оскільки було багато битої та замовила цеглу в іншому магазині. ОСОБА_1 демонтував їхню піч, за що ОСОБА_5 заплатила йому 5000,00 грн. Після цього ОСОБА_1 почав викладати піч, однак поклав колосникові грати у плиті нижньою стороною догори. На що вона зробила йому зауваження та попросила переробити, однак позивач відмовився переробити. Після цього позивач розпилював болгаркою металеві кутники прямо в будинку, чим псував стіни, підлогу, двері та меблі. Вона попрохала вчиняти дані дії на вулиці, але позивач грубо відмовився. Позивач сказав, що вона йому не платить, а тому не може вказувати йому що робити та відштовхнув її в ліве плече, від чого вона впала до стіни. ОСОБА_1 злякався своїх дій та вибіг на вулицю, а вона злякавшись того, що позивач її буде бити, швидко закрила двері в будинок. ОСОБА_1 став бити ногами в двері. Вона сказала, що викликала поліцію і він злякався, відмовився надалі виконувати роботу і поїхав.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 повідомила, що вона взяла на роботу ОСОБА_1 . Вони домовились, що він виконає роботи з демонтажу груби й плити та побудує нові. Істотні умови, такі як ціна та терміни, між ними не обговорювались. Це було на початку квітня 2026 року. Вона йому повідомила, що всі питання та оплату необхідно обговорювати з нею, а її мати ОСОБА_2 тільки допустить його до будинку. Вона з ОСОБА_1 поїхали в будівельний магазин, де їх вже чекав продавець, який з ОСОБА_1 пішов на склад (вона не ходила) та обрали цеглу, вона оплатила її. Цеглу вона не бачила. Пізніше вдома вона засумнівалась в якості цегли, поїхала в магазин та побачила, що цегла дуже поколота та потріскана і відмовилась її прийняти. Самостійно, в іншому магазину, вона купила іншу цеглу. До Великодня ОСОБА_1 демонтував грубу, за що вона розрахувалась готівкою - 5000,00 грн. Потім став будувати, виклав пару рядів і став просити завдаток. Вона відмовила, оскільки це груба і вона повинна горіти, її можна перевірити лише після повного закінчення роботи. Через кілька днів їй зателефонувала мати і поскаржилась, що позивач пиляє болгаркою в будинку. Вона зателефонувала ОСОБА_1 і попросила такого не робити. Приїхавши через 30 хв. до будинку, вона застала матір дуже зляканою, яка їй повідомила, що позивач її штовхав, обзивав, а коли вона закрила двері, бив по них ногами. Мати наполягала викликати поліцію, але я її відмовила. ОСОБА_1 не вийшов на роботу наступного дня, зателефонував та відмовився від роботи і забрав інструменти, які вона йому винесла. Через деякий час став просити заплатити йому за роботу. Вона сказала, що заплатить половину, коли інший майстер доробить роботу. Інший пічник ОСОБА_6 пояснив, що дану грубу не можна закінчити, оскільки вона зроблена з грубими порушеннями і вона не буде належним чином функціонувати. За домовленістю з нею ОСОБА_6 все демонтував та виклав нову грубу, яку запалив, вона її прийняла та розрахувалась. Через роботу ОСОБА_1 вони тільки втратили матеріали та час.

З показів свідка ОСОБА_5 встановлено, що між нею та ОСОБА_1 велись перемовини щодо виконання ним робіт. Вартість його робіт та терміни виконання не були узгоджені, що було підтверджено в судовому засіданні і самим ОСОБА_1 .

Частиною 1 статті 2 ЦК України встановлено, що учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.ч. 1. 2 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Відтак, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Однак за власною ініціативою суд не може залучити до участі в справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 року у справі №910/7122/17, від 17.04.2018 року у справі №523/9076/16-ц.

В судовому засіданні суд пропонував позивачу ОСОБА_1 змінити неналежного відповідача на належного, на що позивач категорично відмовився.

Разом з тим, суд позбавлений права самостійно замінити первісного відповідача належним відповідачем.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , місце проживання/реєстрації: АДРЕСА_3 .

- відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Дата складання повного рішення суду 25.08.2026 року.

Суддя Т.Д. Бєссонова