Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 24 серпня 2026 р.
Справа: №545/923/26
Суддя: Русанова В.Б.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2026 р.Справа № 545/923/26
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Бегунца А.О. , П`янової Я.В. ,
за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на додаткове рішення Київського районного суду м. Полтави від 08.07.2026 (головуючий суддя І інстанції: Кузіна Ж.В.) по справі № 545/923/26
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом, в якому просив:
- скасувати постанову №R378457 від 25.02.2026, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн;
- справу про адміністративне правопорушення закрити.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 02.06.2026 позов задоволено частково.
Скасовано постанову № R378457 від 25.02.2026 начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, провадження в справі закрито.
У задоволенні позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_4 відмовлено.
09.06.2026 позивач звернувся до суду із заявою, в якій просив ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_5 на його користь витрати на правову допомогу в розмірі 11 000,00 грн та судовий збір в розмірі 1 331,20 грн.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав рахунок-фактуру № 1 від 08.06.2026, акт № 1 приймання-передачі виконаних робіт від 08.06.2026, специфікацію детального опису обсягу та вартості робіт, що є додатком до Договору про надання правової допомоги від 06.03.2026.
Додатковим рішенням Київського районного суду м. Полтави від 08.07.2026 стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_5 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн та судовий збір у розмірі 665,60 грн, всього 5 665,60 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_6 (далі – відповідач 1), не погоджуючись із додатковим рішенням суду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що додатковим судовим рішенням вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, за умови, якщо з приводу цих позовних вимог досліджувались докази.
Водночас, доводи позивача не свідчать про існування жодної з обставин, що зумовлює можливість ухвалення судом додаткового судового рішення та зводяться лише до вимог врахувати його суб`єктивні судження при вирішенні даної справи.
ІНФОРМАЦІЯ_7 (далі -відповідач 2) надав додаткові пояснення у справі, в яких просив скасувати додаткове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у повному обсязі у розподілі понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката.
В додаткових поясненнях зазначає, що стягнута судом першої інстанції з ІНФОРМАЦІЯ_5 сума витрат на правничу допомогу є завищеною, не співмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.
Позивач не подав відзив на апеляційну скаргу.
Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, апелянт просив розгляд справи здійснювати за відсутності його представника.
Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст.308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши додаткове рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу, письмові пояснення, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи питання про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що під час вирішення справи по суті судом не вирішено питання судових витрат, а тому оскільки позов задоволено частково позивач має право на відшкодування витрат зі сплати судового збору та на правову допомогу з огляду на вирішення справи на його користь.
Дослідивши надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат, суд першої інстанції застосував принципи обґрунтованості, співмірності та пропорційності судових витрат та дійшов висновку про наявність підстав для стягнення на його користь 5 000,00 грн витрат на правову допомогу, а також стягнув судовий збір в розмірі 665,60 грн.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Зміст наведених положень КАС України щодо розподілу судових витрат свідчить про те, що ними встановлено загальне правило компенсації судових витрат стороні, на користь якої ухвалено рішення.
Тобто судові витрати, у тому числі витрати на правничу допомогу підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАС України, зокрема, у разі часткового задоволення позовних вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
З аналізу наведених норм вбачається, що ст. 252 КАС України передбачено право суду ухвалити додаткове рішення, зокрема, у випадку, якщо ним не вирішено питання про судові витрати.
Тобто, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 252 КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування постанови від 25.02.2026, за подання якого сплатив судовий збір.
Також, позивач повідомляв суд першої інстанції про понесення ним витрат на правову допомогу.
За результатами розгляду, Київський районний суд м. Полтави прийняв рішення від 02.06.2026, яким частково задовольнив позов.
Водночас, приймаючи рішення по справі суд першої інстанції не вирішив питання судових витрат.
У зв`язку з цим, ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення . Предметом цієї заяви було вирішення питання щодо розподілу судових витрат, понесених позивачем у суді першої інстанції, у вигляді сплаченого судового збору та витрат на правову допомогу.
Враховуючи, що за наслідками розгляду справи по суті, суд першої інстанції прийняв рішення на користь особи-позивача, проте в основному рішенні не вирішив питання про судові витрати, тому суд першої інстанції правомірно ухвалив додаткове рішення, яким стягнув на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати зі сплати судового збору та на правову допомогу.
Доводи скаржника про те, що додатковим судовим рішенням вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, тоді як в межах спірних правовідносин відсутні відповідні обставини колегія суддів вважає помилковими, оскільки судом при ухваленні додаткового рішення вирішувались питання щодо судових витрат, а не питання по суті спору.
Колегія суддів зазначає, що п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України чітко передбачено окрему підставу для ухвалення додаткового рішення - якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Як наслідок, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності обставин для ухвалення додаткового рішення з питання стягнення на користь позивача витрат зі сплати судового збору та на правову допомогу.
Колегія суддів звертає увагу на те, що в апеляційній скарзі скаржником не висловлено заперечень щодо розміру витрат зі сплати судового збору та на професійну правничу допомогу, стягнутих судом першої інстанції на користь позивача, а отже у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для надання оцінки судовому рішенню в цій частині.
Доводи відповідача 2, викладені у письмових поясненнях щодо незгоди із стягнутою судом першої інстанції сумою витрат на правову допомогу на користь ОСОБА_1 колегія суддів не бере до уваги, оскільки відповідачем 2 апеляційна скарга не подавалась, а апелянт не висловлював незгоди саме із розміром стягнутих на користь позивача судових витрат, а згідно ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Натомість, колегія суддів зауважує, що вказані доводи свідчать про незгоду ІНФОРМАЦІЯ_3 з додатковим рішенням суду, що може бути підставою для його оскарження.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування додаткового рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 252, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення.
Додаткове рішення Київського районного суду м. Полтави від 08.07.2026 по справі № 545/923/26 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді А.О. Бегунц Я.В. П`янова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua