Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №520/10766/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 р. Справа № 520/10766/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Семененко М.О.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.05.2026, головуючий суддя І інстанції: Полях Н.А., повний текст складено 04.05.26 по справі № 520/10766/26

за позовом ОСОБА_1

до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" , Комунальне некомерційне підприємство "Міська клінічна Багатопрофільна лікарня №25" Харківської міської ради

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна Багатопрофільна лікарня №25» Харківської міської ради, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи при КНП «Міська клінічна Багатопрофільна лікарня №25» Харківської міської ради від 28.08.2025 №35/25/1399/Р, оформлене у формі витягу, яким відмовлено ОСОБА_1 у встановленні групи інвалідності;

- визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи при Державній установі «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», яким за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 27.11.2025 №1808/25/3061 підтверджено законність рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи при КНП «Міська клінічна Багатопрофільна лікарня №25» Харківської міської ради від 28.08.2025 №35/25/1399/Р;

- зобов`язати КНП «Міська клінічна Багатопрофільна лікарня №25» Харківської міської ради та Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» почергово провести повторне оцінювання функціонального стану ОСОБА_1 .

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 та направити справу до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що на підтвердження своїх повноважень у даній справі адвокатом надано свідоцтво на право на зайняття адвокатською діяльністю та доручення на представництво інтересів ОСОБА_1 в суді від 31.03.2026 №5-20-2026-000404, видане на підставі наказу Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги від 26.03.2026 №Н-БВПД/010/03.7-5/57 (СПЗ КІАС 2026-4280427). Вказує, що доручення видано уповноваженою особою Центру БПД. Звертає увагу, що Законом України від 10.04.2023 №3022-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення доступу до безоплатної правничої допомоги», який набрав чинності 03.08.2023, внесені зміни до ч.4 ст.59 КАС України, які стосуються документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги. Наголошує, що одним з таких документів може бути: 1) довіреність; 2) ордер, виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, видане відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу». Зауважує, що надані представником позивача документи підтверджують наявність у адвоката повноважень на підписання та подання до Харківського окружного адміністративного суду від імені Ільїна Валерія Євгенійовича позовної заяви.

Відповідачі по справі не скористались правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст.304 Кодекс адміністративного судочинства (далі - КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.308, ст.312 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що надане разом з позовом доручення про надання безоплатної правничої допомоги не підтверджує наявність у адвоката Зінченко С.А. повноважень на підписання та подання до суду позовної заяви від імені ОСОБА_1 .

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про повернення позовної заяви, з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з ч.1 ст.168 КАС України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.3 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Конституційний Суд у рішенні від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 вказав, що важливу роль у забезпеченні реалізації, захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина в Україні як демократичній, правовій державі відведено праву особи на правову допомогу, закріпленому у статті 59 Конституції України. Це право є одним із конституційних, невід`ємних прав людини і має загальний характер. У контексті частини першої цієї статті "кожен має право на правову допомогу" поняття "кожен" охоплює всіх без винятку осіб - громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перебувають на території України.

Згідно з ч.1 ст.55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

За змістом ч.1 ст.57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до п.4 ст.59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:

1) довіреністю;

2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Правовідносини у сфері надання безоплатної правової допомоги суб`єктам права на безоплатну первинну правову допомогу та суб`єктам права на безоплатну вторинну правову допомогу врегульовані Законом України «Про безоплатну правову допомогу».

Частинами 1 та 2 ст. 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» визначено, що безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя. Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: 1) захист; 2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 3) складення документів процесуального характеру.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» суб`єктами надання безоплатної вторинної правничої допомоги в Україні є: 1) центри з надання безоплатної правничої допомоги; 2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу.

Згідно з п.7 ч.1 ст.17 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» центр з надання безоплатної правничої допомоги забезпечує здійснення представництва інтересів суб`єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.21 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» після прийняття рішення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги центр з надання безоплатної правничої допомоги призначає адвоката, який включений до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу, та уклав договір про надання безоплатної вторинної правничої допомоги з центром з надання безоплатної правничої допомоги.

Повноваження адвоката підтверджуються дорученням центру з надання безоплатної правничої допомоги та/або довіреністю відповідно до вимог процесуального закону.

Пунктом 3 ч.1 ст. 25 Закону №3460-VI встановлено, що суб`єкт надання безоплатної вторинної правової допомоги має право представляти права і законні інтереси осіб, які потребують безоплатної вторинної правової допомоги, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами на підставі доручення Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути:

1) договір про надання правничої допомоги;

2) довіреність;

3) ордер;

4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

З аналізу наведених норм слідує, що доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, є одним із документів, який підтверджує повноваження адвоката на надання правової допомоги та представництво інтересів особи, у тому числі в суді.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява підписана та подана через систему «Електронний суд» представником позивача адвокатом Зінченко Світланою Анатоліївною.

На підтвердження повноважень Зінченко Світлани Анатоліївни до позовної заяви додано доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особам, які визначені пунктами 1-2, 9-23, 26-29 ч.1 ст.14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» від 31.03.2026 №5-20-2026-000404, видане на підставі наказу Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги від 26.03.2026 №Н-БВПД/010/03.7-5/57 (СПЗ КІАС 2026-4280427), за змістом якого адвоката Зінченко Світлану Анатоліївну призначено для надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 у вигляді представництва інтересів у суді щодо оскарження рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №35/25/1399/Р від 28.08.2025 та рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи №1808/25/3061 від 27.11.2025 про відмову у встановленні групи інвалідності.

При цьому, вказане доручення не містить жодних застережень щодо обмеження повноважень адвоката при наданні безоплатної вторинної допомоги, а отже,адвокат має право, передбачене пунктом 3 ч.1 ст. 25 Закону №3460-VI, представляти права і законні інтереси позивача в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами.

Колегія суддів зазначає, що вказане доручення є самостійним документом та належним підтвердженням повноважень адвоката Зінченко Світлани Анатоліївни, яка здійснює представництво інтересів ОСОБА_1 в рамках надання безоплатної вторинної правової допомоги у межах даної справи, відповідно до статті 59 КАС України та Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо неналежного підтвердження повноважень адвоката Зінченко Світлани Анатоліївни, у тому числі на підписання та подання позовної заяви від імені позивача.

Вищенаведене відповідає підходу, застосованому Верховним Судом в постанові від 19.10.2023 у справі № 216/1638/23.

При цьому, надання додаткових документів, зокрема, довіреності на представництво інтересів фізичної особи адвокатом, визначеним у дорученні, посвідченої нотаріально або посадовою особою зазначеного Центру, положеннями процесуального законодавства не вимагається.

Посилання суду першої інстанції на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 03.10.2018 року у справі № 803/886/18, в ухвалі від 26.10.2018 року у справі № 404/7906/17, в ухвалі від 19.04.2021 року у справі № 420/10255/20, є нерелевантними, оскільки такі сформовані щодо частини 4 ст. 59 КАС України у попередній редакції, яка визначала, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Водночас, на час вирішення судом першої інстанції питання про відкриття провадження у справі, вказана норма передбачає, що повноваження адвоката як представника підтверджуються також дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Також необґрунтовано суд першої інстанції послався на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 05.06.2019 у справі №9901/847/18, оскільки він був сформований щодо законодавчого регулювання оформлення ордеру на надання правничої допомоги, тобто за інших фактичних обставин справи.

Враховуючи наведене вище у сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачу.

За цим, доводи апеляційної скарги позивача про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, приймаються колегією суддів в якості належних.

Інші доводи і заперечення сторін, з урахуванням наведеного, на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції, при прийнятті ухвали про повернення позовної заяви, дійшов помилкових висновків, допустивши порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За цим, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.

Згідно з ч.3 ст.312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 242, 243, 250, 308, 312, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 по справі № 520/10766/26 скасувати.

Справу № 520/10766/26 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя М.О. Семененко

Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий