Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №527/2018/26 — Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/2018/26

провадження 2/527/1532/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року м.Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Олефір А.О.,

за участю секретаря

судового засідання - Семенової К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Глобине цивільну справу № 527/2018/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР», який подано представником позивача Андрущенком Михайлом Валерійовичем до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

20 липня 2026 року представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, сформованим в системі «Електронний суд» .

В обґрунтування позову представник зазначив, що 27 грудня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання грошових коштів у кредит № 1536151804233 (далі по тексту - “Договір позики”). Договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 3, 11, 12 Закону України “Про електронну комерцію”. Відповідно до Договору позики Позикодавець зобов`язується надати Позичальнику Кредит на суму у розмірі: 5 000 грн 00 коп шляхом перерахунку на поточний рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки ( НОМЕР_1 ) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Позику у погоджений умовами Договору строк або достроково та сплатити проценти за користування Позикою. Відповідач, всупереч умовам Договору позики свої зобов`язання за Договором належним чином не виконав, суму Позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив. Загальна заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором про надання грошових коштів у кредит № 1536151804233 від 27.12.2025 станом на дату підготовки позовної заяви включно складає 24062 грн 00 коп, з яких: 5000 грн 00 коп – заборгованість за тілом кредиту; 7812 грн 00 коп – заборгованість за процентами; 10000 грн 00 коп – неустойка за кожен день прострочення повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки; 1250 грн 00 коп – комісія за надання кредиту.

Посилаючись на викладене, представник позивача просив суд, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальному розмірі у сумі 24062,00 грн, а також судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив проводити розгляд справи у відсутність представника банку та не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомлення про вручення судової повістки, відзив на позов, заяви про розгляд справи за його відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходили.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

27 грудня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання грошових коштів у кредит № 1536151804233, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором D7249, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у сумі 5000,00 грн (п.3.2.), строк кредиту 360 днів (п.6.1.), дата надання кредиту – 27.12.2025 (п.6.2.), дата повернення кредиту – 22.12.2026 (п.6.4.), процентна ставка становить 0,93 % за день (п.4.3.). Комісія за надання кредиту становить 25 % від суми наданого кредиту (п.4.4.). Кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_1 (п.4.1.) (а.с.9-21).

27 грудня 2025 року ОСОБА_1 підписав, електронним підписом одноразовим ідентифікатором Р8275, Паспорт споживчого кредиту, у якому викладено умови, які за своїм змістом є аналогічними викладеними у договорі (а.с.24-26).

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як зазначено в ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Так, статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмір та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Таким чином, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір у яких сторонах досягли згоди з усіх істотних умов договору.

З досліджених доказів судом встановлено, що 27.12.2025 року позивачем було надано відповідачу кредитні кошти в сумі 5000,00 грн, що підтверджується квитанцією №46684-59173-02874 від 27.12.2025 (а.с.27-28).

Відповідно до відповіді на запит, АТ «ТАСКОМБАНК» повідомило, що в банку на ім`я ОСОБА_1 оформлено віртуальну банківську платіжну картку № НОМЕР_2 , на яку здійснено переказ коштів 27.12.2025 в сумі 5000,00 грн (а.с.41-43).

Таким чином, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» виконало зобов`язання за кредитними договорами та надало відповідачу кредитні кошти у розмірі встановленому договорами.

Як вбачаєтьс з Виписки по рахунку за кредитним договором № 1536151804233 від 27.12.2025, За кредитним договором не було сплачено жодного платежу та заборгованість за ним станом на 12.06.2026 становить 24062 грн 00 коп, з яких: 5000 грн 00 коп – заборгованість за тілом кредиту; 7812 грн 00 коп – заборгованість за процентами; 10000 грн 00 коп – неустойка за кожен день прострочення повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки; 1250 грн 00 коп – комісія за надання кредиту (а.с.29-30).

Вирішуючи позовну вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача за договором позики 5000,00 грн – заборгованості за тілом кредиту; 7812,00 грн – заборгованості за процентами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як зазначено в ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Приймаючи до те, що відповідач отримавши кредитні кошти в сумі 5000,00 грн зобов`язання з їх повернення не виконав, проценти у встановленому договорами розмірі не сплатив, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 5000,00 грн – заборгованості за кредитом; 7812,00 грн – заборгованості за процентами є законними, обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовну вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1000,00 грн – заборгованості за неустойкою, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з тим, відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Приймаючи до уваги те, що неустойка нарахована відповідачу у період дії в Україні воєнного стану, у зв`язку з чим позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача 10000,00 грн – заборгованості по неустойці до задоволення не підлягають.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1250,00 грн – заборгованості за комісією за надання кредиту, суд зазначає наступне.

Згідно абз. 4 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Як встановлено судом, пунктом 4.4. договору позики комісія за надання кредиту становить 25 % від суми наданого кредиту.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду по справі №204/224/21 у постанові від 06 листопада 2023 року, дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Приймаючи до уваги те, що у кредитному договорі Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» не зазначило та не надало доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця пов`язані з наданням кредиту та обслуговуванням кредитної заборгованості, суд дійшов висновку, що положення п. 4.4 договору позики є нікчемним відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1250,00 грн – заборгованості за комісією за надання кредиту до задоволення не підлягає.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн та заявлено позовні вимоги в загальному розмірі про стягнення 24062,00 грн.

Судом задоволено позовні вимоги на суму 12812,00 грн що становить 53,24 % від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1417,46 грн, що складає 53,24 % від 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13, 76-81,141, 223, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансової компанії «УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансової компанії «УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» (реєстраційний код юридичної особи: 39898755) за договором про надання грошових коштів у кредит № 1536151804233 від 27.12.2025 станом на 12.06.2026:

5000,00 грн – заборгованість за кредитом;

7812,00 грн – заборгованості за процентами,

а всього 12812,00 грн (дванадцять тисяч вісімсот дванадцять грн 00 коп).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансової компанії «УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» судовий збір у сумі 1417,46 грн (одна тисяча чотириста сімнадцять грн 46 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Повне найменування сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» (місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 4-В, під`їзд 1, поверх 2, код ЄДРПОУ: 39898755);

відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_3 ).

Суддя А. О. Олефір