Вирок від 19 серпня 2026 р. у справі №524/5500/26 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/5500/26

Провадження № 1-кп/524/580/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року року Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі:

Головуючої судді – ОСОБА_1

при секретарі – ОСОБА_2

за участю прокурора – ОСОБА_3

захисника – ОСОБА_4

обвинуваченої – ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кременчук Полтавської області кримінальне провадження, що зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12026170500000446, по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кременчука, Полтавської області, українця, громадянина України, військовослужбовець, офіційно не одружений, проживає в цивільному шлюбі, на утриманні має малолітню дитину - дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Автозаводського районного суду м.Кременчука перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 за ч.1 ст. 121 КК України.

В судовому засіданні встановлено, що 10.03.2026 близько 10:30 години громадянин ОСОБА_7 знаходився між першим та другим поверхом будинку АДРЕСА_2 .

В цей час з приміщення секції, розташованої на першому поверсі будинку за вказаною адресою вийшов обвинувачений ОСОБА_5 , який наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 25 від 18.01.2025 був призначений на посаду Кулеметника 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 .

В ході спілкування з ОСОБА_7 , на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, між останніми виник словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_5 виник раптовий умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .

Реалізуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді фізичної шкоди потерпілому, обвинувачений ОСОБА_5 наніс один удар рукою, зжатою в кулак, по обличчю потерпілого ОСОБА_7 зліва, від чого останній втратив рівновагу та впав спиною на площадку майданчика.

Після цього, обвинувачений ОСОБА_5 схопив потерпілого ОСОБА_7 за одяг та наніс не менше 10 ударів тильною стороною правої долоні по обличчю з правої та лівої сторони, в тому числі в ділянку правого ока, спричинивши тим самим ОСОБА_7 тілесні ушкодження.

Згідно висновку СМЕ № 340 від 13.04.2026 у ОСОБА_7 виявлено тілесні ушкодження у вигляді:

а) закритої черепно-мозкової травми, синця навколо правого ока, крововиливів в м`які тканини потиличної ділянки голови, лінійного перелому потиличної кістки, внутрішньо мозкової гематоми зліва, яка утворилися від дії тупих предметів або при ударі об такові, більш вірогідніше під час падіння тіла, коли тілу було придано прискорення і ударі головою о площину, в строк і при обставинах, вказаних у постанові і під експертним та за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя під час отримання;

б)закритої черепно-мозкової травми, крововиливів в м`які тканини лобної ділянки справа, уламкового перелому передньої стінки правої верхньощелепної пазухи, субдуральної гематоми справа, які утворилися від дії тупих предметів, можливі і від ударів руками, в строк і при обставинах, вказаних під експертним та за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя під час отримання.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та пояснив, що скоїв його так, з таких причин і мотивів як це вказано в описовій частині вироку.

Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився, до суду надав письмову заяву в якій просив слухати справу без його присутності, щодо міри покарання покладався на розсуд суду.

Вислухавши думку прокурора, захисника, обвинуваченого, які вважають за можливе проводити судовий розгляд у відсутність потерпілого, суд вважає за можливе провести судовий розгляд без його участі, оскільки можливо з`ясувати всі обставини під час судового розгляду.

Показання обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам справи, які вона не заперечує. З урахуванням повного визнання вини у вчиненні вищенаведеного кримінального правопорушення, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутністю заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, суд на підставі ч.3 ст. 349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, його вина у вчиненні встановленого судом злочину повністю доведена доказами, що містяться в обвинувальному акті та матеріалах, які ніким з учасників процесу не оспорюються, є належними і допустимими.

Обвинувачений ОСОБА_5 вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позицій.

Суд дійшов до переконання, що вина ОСОБА_5 доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.1 ст. 121 КК України, як умисні дії, що виразились в заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.. 12 КК України є умисним тяжкими злочином; також положення ст.. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не лише кару, а й виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим так і іншими особами, та згідно до положень ст.. 65 КК України відповідно до якої особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння у розкритті кримінальних правопорушень.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до Постанови Пленуму ВССУ від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено, що досліджуючи дані про особу, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле, склад сім`ї, його матеріальний стан тощо.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 є особою, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, військовослужбовець.

Враховуючи всі обставини справи, характер і ступень суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, спосіб його вчинення, умов, за яких він був вчинений, даних про особу обвинуваченого, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, у тому числі тяжкість наслідків, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі у межах, встановлених санкцією частини 1 статті 121 КК України.

Суд враховує, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засуджених та має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а тому, на думку суду, виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.

При цьому суд наділений дискреційними повноваженнями обрати винній особі вид і розмір покарання у межах санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.

Питання призначення кримінального покарання та звільнення від його відбування повинні вирішуватися з урахуванням мети покарання як такого, що включає не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. При цьому з огляду на положення статті 75 КК законодавець підкреслює важливість такої цілі покарання, як виправлення засудженого, передбачивши, що при призначенні низки покарань, у тому числі у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, особу може бути звільнено від відбування покарання з іспитовим строком, якщо суд дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, при цьому суд має врахувати не тільки тяжкість злочину, особу винного, але й інші обставини справи.

Щире каяття як таке характеризує суб`єктивне ставлення винного до вчиненого злочину, яке полягає в тому, що він визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажає виправити ситуацію, що склалася. За наявності щирого каяття особи не обов`язковим має бути активне сприяння у розкритті злочину. Активне сприяння розкриттю злочину є окремою обставиною, що пом`якшує покарання, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 66 КК України.

Тобто передбачені пунктом 1 частини 1 статті 66 КК обставини, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину, є альтернативними, незалежними та можуть існувати відокремлено одна від одної (постанова Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 297/562/17 (провадження № 51-329км18).

Суд вважає, що оскільки обвинувачений усвідомив наслідки вчинених дій, бажає виправитись, під час досудового та судового провадження йому обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука ваід 12.08.2026 року запобіжний захід був змінений на особисте зобов`язання, інформації з місць тримання під вартою щодо порушення поведінки обвинуваченим суду не надходило, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання обвинувачений не порушував, таким чином, вказане вплинуло на його ставлення до вчиненого, вказані обставини дійсно можуть бути підставою для застосування інституту звільнення від покарання з випробуванням відносно ОСОБА_8 , оскільки не втрачена можливість соціальної реабілітації та виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства.

Зважаючи на те, що обвинувачений щиро розкаявся у скоєному, беззаперечно визнав вину, думку потерпілого щодо можливості застосування покарання не пов`язаного з ізоляцією від суспільства, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбуття призначеного йому покарання, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання з покладенням обов`язків, передбачених статтями 75, 76 КК України.

Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень. Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого.

Обов`язки, покладені на обвинуваченого впродовж іспитового строку, суд визначає згідно статті 76 КК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у вигляді особистого зобов`язання залишити до вступу вироку в законну силу.

Арешти, що накладені на майно згідно ухвал слідчого судді Автозаводського районного суду м.Кременчука від 13.03.2026 року (справа № 524/2317/26, провадження № 1-кс/524/644/26, справа № 524/2317/26, провадження № 1-кс/524/643) необхідно скасувати.

По кримінальному провадженні маються процесуальні витрати на проведення експертизи в сумі 4457,00 грн., які відповідно до положень ст. 124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_5 в повному обсязі.

Долю речових доказів, приєднаних до матеріалів кримінального провадження, необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373,374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України і призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_9 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у вигляді особистого зобов`язання залишити попереднім до вступу вироку в законну силу.

Зарахувати ОСОБА_5 в строк покарання тримання під вартою на досудовому розслідуванні та під час судового розгляду, згідно ч. 5 ст. 72 КК України, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, за період з 11.03.2026 по 12.08.2026.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 4457,00 грн.

Арешти, що накладені на майно згідно ухвал слідчого судді Автозаводського районного суду м.Кременчука від 13.03.2026 року (справа № 524/2317/26, провадження № 1-кс/524/644/26, справа № 524/2317/26, провадження № 1-кс/524/643) – скасувати.

Речові докази – мобільний телефон «Редмі» синього кольору з розбитим екраном, який поміщено до спеціального пакету НПУ KIV2144186, спортивні штани чорного кольору з нашаруванням невідомої речовини, які поміщено до паперового конверту НПУ, спортивну кофту на змійці чорного кольору з білими полосами на рукавах за слідами РБК та з написом «PUMA», яку поміщено до паперового конверту НПУ, кросівки сірого кольору CRONE зі слідами РБК, які поміщено до спеціального пакету НПУ PSP3231850, ботинки чорного кольору «Коламбія», які поміщено до спеціального пакету НПУ PSP3229965 – повернути власникам за належністю.

Речові докази – змив РБК з поверхні підлоги та контрольний змив до нього, які поміщено до паперового конверту НПУ, змив РБК з поверхні грунту та контроль до нього, які поміщено до паперового конверту НПУ – знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.

Суддя ОСОБА_10