Вирок від 24 серпня 2026 р. у справі №493/1049/25 — Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/1049/25

Провадження № 1-кп/493/84/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м.Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі

ГОЛОВУЮЧОГО – СУДДІ ОСОБА_1

ЗА УЧАСТЮ СЕКРЕТАРЯ - ОСОБА_2

ПРОКУРОРА – ОСОБА_3

ОБВИНУВАЧЕНОЇ – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені в ЄРДР за №12025161180000243, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Балта Одеської області, українки, громадянки України, яка має середню освіту, непрацюючої, розлученої, невійськовозобов`язаної, мешканки АДРЕСА_1 , згідно ст..89 КК України такої, що не має судимості,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 та ч.3 ст.357 КК України,

В С Т А Н О В И В :

25 березня 2025 року приблизно о 15 годині в умовах воєнного стану, введеного на території України Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, яким затверджений Указ Президента України від 24.02.2022, строк дії якого неодноразово продовжувався, зокрема Указом Президента України № 26/2025 від 14.01.2025, затвердженим Законом України № 4220-ІХ від 15.02.2025, ОСОБА_6 , знаходячись у житловому будинку ОСОБА_7 , що розташований в АДРЕСА_2 , таємно викрала гаманець із шкірозамінника вартістю 66 грн 25 коп, в якому знаходилися грошові кошти в сумі 10000 грн, та заволодівши викраденим, з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, чим заподіяла потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 10066 грн 25 коп.

Крім того 25 березня 2025 року приблизно о 15 год 20 хв, ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_1 , виявила у викраденому нею з будинку ОСОБА_7 гаманці посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане на ім`я ОСОБА_7 , та усвідомлюючи, що вказане посвідчення є важливим особистим документом, який посвідчує особу власника та підтверджує право керування транспортними засобами, тобто є офіційним документом, не маючи наміру подальшого його повернення власнику або до уповноважених органів, з метою його подальшого використання у власних цілях залишила вказане посвідчення водія собі та розпорядилася ним на власний розсуд, незаконно заволодівши таким чином важливим особистим документом.

Сукупність досліджених доказів дає суду підстави вважати встановленим, що своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій в умовах воєнного стану, ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України; своїми умисними діями, які виразилися у незаконному заволодінні будь-яким способом важливим особистим документом, ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.357 КК України.

Обвинувачена ОСОБА_6 винною себе у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень визнала повністю та пояснила, що на запрошення свого знайомого ОСОБА_7 вона перебувала у його будинку, де вони спільно вживали спиртні напої. Коли ОСОБА_7 заснув, вона помітила його гаманець та вирішила викрасти його. Скориставшись, що її дії не помічені іншими особами, вона забрала гаманець, в якому знаходилися грошові кошти в сумі 10 тисяч гривень, та пішла до себе додому. Там виявила в гаманцеві документи, серед яких було посвідчення водія на ім`я ОСОБА_7 , та вирішила залишити його собі. Частину викрадених коштів, а саме 8 тисяч гривень, вона встигла витратити на власні потреби, а через 3 дні до неї звернувся ОСОБА_7 з проханням повернути викрадене, тому вона повернула йому гаманець, 2 тисячі гривень та документи. Він повідомив, що в іншій частині не має до неї претензій. У скоєному вона розкаюється, обставини справи розуміє правильно, докази не оспорює та просить їх не досліджувати.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України за згодою всіх учасників судового розгляду суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

При обранні виду та міри кримінального покарання обвинуваченій суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, а саме, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, згідно ч.5 ст.12 КК України класифікується як тяжкий злочин, а кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.357 КК України, згідно ч.2 ст.12 КК України – як кримінальний проступок, особу винної, яка за місцем проживання характеризується негативно, не має судимості, ту обставину, що вона вчинила кримінальні правопорушення в стані алкогольного сп`яніння, обставини, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, так як органом досудового розслідування вчинення кримінальних правопорушень особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння, не зазначено як обставину, що обтяжує покарання обвинуваченої.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої, суд відносить її щире каяття та часткове відшкодування завданого збитку.

Також суд враховує досудову доповідь Подільського районного відділу №1 філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області, згідно якої можливе виправлення ОСОБА_6 без ізоляції від суспільства. У разі прийняття рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням є доцільним покласти на особу додаткові обов`язки, передбачені ч.3 ст. 76 КК України, зокрема не виїжджати за межі України без погодження з органом пробації та виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою (а.с.75-78).

За таких обставин суд вважає за доцільне призначити обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.4 ст.185 КК України та обмеження волі в межах санкції ч.3 ст.357 КК України, так як такі види кримінального покарання є необхідними та достатніми для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, та призначити остаточне покарання у відповідності до ст..70 КК України.

Разом з тим враховуючи, що обвинувачена ОСОБА_6 не має судимості, а також обставини, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку про можливість її виправлення без відбування покарання, тобто застосування відносно неї звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді, підлягає скасуванню, а речові докази – поверненню за належністю.

Процесуальні витрати – оплата за проведення експертизи – підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 375 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_8 визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч.4 ст.185 та ч.3 ст.357 КК України та призначити їй покарання:

-за ч.4 ст.185 КК України - у виді п`яти років позбавлення волі;

-за ч.3 ст.357 КК України – у виді одного року обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання ОСОБА_6 у виді п`яти років позбавлення волі.

Згідно ст..ст.75, 76 КК України обвинувачену ОСОБА_6 від відбування покарання, призначеного цим вироком, звільнити з випробуванням строком на один рік, якщо вона протягом цього строку не вчинить нового кримінального правопорушення, буде періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання, не виїжджати за межі України без погодження з органом пробації та виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді від 16.04.2025, скасувати.

Речові докази: грошові кошти в сумі 2000 грн, гаманець, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , посвідчення водія серії НОМЕР_1 , картка водія el 232, які знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_7 , повернути йому за належністю.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати в сумі 1591,80 грн.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Балтський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копії вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченій, а також надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Головуючий суддя ОСОБА_9