Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №382/1840/26 — Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/1840/26

Провадження № 2/382/1502/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м. Яготин

Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Бурзель Ю. В,

при секретарі Захарук Є. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу № 382/1840/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини в твердій грошовій сумі,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2026 року позивачка звернулась до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивувала тим, що вона вона та відповідач – ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі, від шлюбу мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дитина проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні.

Посилаючись на те, що батько дитини є військовослужбовцем, щомісячно отримує грошове забезпечення, є здоровим, працездатним чоловіком, не має на утриманні інших осіб, зважаючи на те, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , у твердій грошовій сумі у розмірі 4000 гривень, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позовної заяви до суду до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою суду від 05.08.2026 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання позивачка не з`явилась. Подала заяву про розгляд справи без її участі. Просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Від відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність та про визнання позову.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

При розгляді справи судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб 14.03.2023 року у Яготинському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 39.

Батьками неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження.

З позовної заяви встановлено, що після припинення спільного проживання, неповнолітня донька залишилась проживати разом з матір`ю ОСОБА_1 та перебуває на її утриманні, а відповідач добровільно перераховує кошти на утримання дитини.

Згідно з ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, тобто, вони обидва повинні нести обов`язок належного забезпечення своїй дитині належних умов для життя та гармонійного розвитку.

Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Стаття 182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Аналіз вказаних норм свідчить, що визначення способу (в твердій грошовій сумі чи частці) залежить від вибору одержувача аліментів; будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду.

Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.

При цьому, частиною 2 статті 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до частини 3 вищезазначеної статті суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2 817 грн. На 2027 рік передбачається встановити прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років 3 124 грн, на дітей віком від 6 до 18 років 3895 грн.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для визначення розміру аліментів, але не пов`язує їх виключно зі способом присудження. З огляду на відсутність імперативної заборони, розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми права належить виключно суду.

Як свідчать матеріали справи, наразі неповнолітня донька сторін проживає разом з матір`ю, так як ОСОБА_2 є батьком неповнолітньої, то на нього покладено однаковий з ОСОБА_1 обов`язок щодо утримання і матеріального забезпечення їх спільної дитини, зважаючи на визнання позову ОСОБА_2 , суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини у розмірі 4000 грн щомісячно, оскільки позивачка заявила про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, що є її правом.

Суд звертає увагу на те, що у разі зміни матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я платника аліментів, останній має право звернутися до суду з позовом про зміну розміру аліментів. А у разі, коли дитина буде проживати з платником аліментів та перебувати на його утриманні, останній може звернутися до суду з позовом про звільнення від сплати аліментів. Позивач також наділений правом на звернення до суду з позовом про збільшення розміру стягуваних аліментів, зміну способу їх стягнення.

З огляду на те, що дитина проживає з матір`ю, вартість продуктів харчування, інших речей першої необхідності, розмір прожиткового мінімуму, матеріального становища відповідача, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення аліментів з відповідача на утримання дитини в розмірі 4000 грн щомісячно. Даний розмір аліментів суд не вважає надмірним (4000 грн) для відповідача, який є молодим чоловіком працездатного віку, позов визнав. Доказів наявності у ОСОБА_2 інших утриманців, хронічних хвороб та інвалідності судом не здобуто.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 141, 258-259, 265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини в твердій грошовій сумі задовольнити.

Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання дитини – доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 4 000 грн. (чотири тисячі гривень), щомісячно, починаючи з 04.08.2024 року та до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу аліментів за один місяць.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до закону.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 1331,20 гривень судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повного рішення, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повні найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Ю. В. Бурзель