Вирок від 24 серпня 2026 р. у справі №372/5269/26 — Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/5269/26

Провадження № 1-кп-418/26

В И Р О К

іменем України

25 серпня 2026 року м. Обухів

Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

розглянувши в приміщенні Обухівського районного суду Київської області у спрощеному порядку кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026111230001143 від 18.08.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Красна Слобідка Обухівського району, Київської області, українця, громадянина України, офіційно не працюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

17 серпня 2026 року близько 22 години 50 хвилин (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) у ОСОБА_2 , у порушення вимог статті 30 Конституції України, яка гарантує право кожного громадянина на недоторканість житла чи іншого володіння особи, виник умисел, спрямований на незаконне проникнення до житла, а саме до приміщення житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який перебуває у власності ОСОБА_3 , та в якій проживає орендар – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з дочкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне проникнення до житла особи, ОСОБА_2 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, достовірно знаючи, що ОСОБА_4 перебуває у приміщенні вказаного будинку, незаконно, протиправно, умисно, всупереч волі законних володільців, за відсутності визначених законом підстав, в порушення статті 30 Конституції України, яка гарантує право на недоторканість житла особи, шляхом натискання на важіль дверної ручки, відчинив вхідні двері до приміщення будинку, які не були зачинені на замикаючий пристрій, проник до його приміщення всупереч волі жителів.

Всі вищенаведені обставини не оспорюються учасниками судового провадження.

Прокурор, в порядку ст. 302 ч. 1 КПК України звернувся до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акту стосовно ОСОБА_2 в даному кримінальному провадженні у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без її участі.

Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Обвинувачений ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, повністю згоден із встановленими органом дізнання обставинами вчиненого ним, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України, у присутності захисника адвоката ОСОБА_6 подав письмову заяву про розгляд обвинувального акту стосовно нього у спрощеному порядку без судового розгляду у судовому засіданні, за його відсутності.

Крім того, в матеріалах кримінального провадження наявна письмова заява потерпілої ОСОБА_3 , в якій вона зазначає, що повністю згодна із встановленими органом дізнання обставинами вчиненого ОСОБА_2 кримінального проступку, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження, відповідно до ст. 394 ч. 1 КПК України, та не заперечує щодо розгляду обвинувального акту стосовно ОСОБА_2 у спрощеному порядку без судового розгляду у судовому засіданні.

Тим самим обставини щодо вчинення кримінального проступку встановлені органом досудового розслідування сприймаються судом, як дійсні.

Таким чином, суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин, відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України.

Суд, здійснивши кримінально-правову оцінку поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, через визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу кримінального проступку, передбаченого Кримінальним кодексом України, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до житла особи.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, дані, які характеризують особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують її покарання.

Судом враховується те, що обвинувачений вчинив кримінальний проступок, визнає вину в його скоєнні згідно поданої заяви прокурору. Аналіз даних про особу обвинуваченого вказує на те, що він не працює, раніше не судимий, по місцю проживання скарг від мешканців села не надходило, на обліку у лікаря психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , є щире каяття.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , суд визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи у сукупності відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 65 КК України зазначені вище обставини, із урахуванням обставин вчинення кримінального проступку, даних про особу обвинуваченого, наявності обставини, що обтяжує його покарання, та обставини, що пом`якшує покарання, суд вважає, що міру покарання обвинуваченому слід обрати в межах санкції частини статті, за якою його визнано винним у вчиненні кримінального проступку, - у виді штрафу, бо саме така міра покарання є необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Керуючись ст. ст. 368, 370-374, 381, 382 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1