Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №372/2575/26 — Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/2575/26

Провадження 2-о-81/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Проць Т.В.

при секретарі Лимаренко О.О.

за участю заявника ОСОБА_1

представника заявника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю, заінтересована особа: Обухівська державна нотаріальна контора Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Українська міська рада Обухівського району Київської області,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Обухівського районного суду Київської області із заявою про встановлення факту проживання спільно однією сім`єю та утримання ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мотивувала вказану заяву тим, що після переїзду до с. Трипілля разом зі своєю матір`ю познайомилася з двоюрідними сестрами - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які були одинокими та проживали по сусідству за адресою: АДРЕСА_1 . Між жінками виникли добрі стосунки. Вона з чоловіком почали регулярно приїздити до них, дбати, допомагати по господарству. Фактично з 2015 року вони стали рідними людьми, постійно перебували разом, вважала їх родиною. 22.01.2021 року ОСОБА_3 уклала із заявницею договір довічного утримання. ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_3 заявниця звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак останній відмовився вчинити дану нотаріальну дію, оскільки заявниця не перебувала в родинних стосунках з померлою та не входить до кола спадкоємців за законом.

30.04.2026 року постановлено ухвалу про прийняття до розгляду заяви, відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження та витребувано від державного нотаріуса Обухівської державної нотаріальної контори Коваленко Л.О. копію спадкової справи, заведеної після померлої ОСОБА_3 .

01.06.2026 року на адресу суду надійшла копія спадкової справи № 96/2025 щодо майна ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 заяву підтримала, пояснила, що її матір в двотисячних роках придбала дачу в с.Трипілля Обухівського району де познайомилась із двоюрідними сестрами ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Жінки почали товаришувати. Після смерті матері, вона продовжувала підтримувати стосунки із сестрами. Останні були одинокими, близьких родичів не мали, жили самі в будинку АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_3 . Вона допомагала їм по господарству, на городі, дбала про них, займалась їх лікуванням. З 2015 року вони постійно перебували разом, вона вважала їх родиною. В квітні 2025 року померла ОСОБА_4 , а в травні того ж року - ОСОБА_3 . Вона займалась їх похованням та до цього часу дбає про будинок і земельну ділянку, де вони проживали. На її звернення нотаріус відмовив у оформленні спадкових праві після смерті ОСОБА_3 , оскільки вони не перебували у родинних стосунках з померлою. Разом з тим нотаріусом було роз`яснено право на звернення до суду для встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Представник заявника ОСОБА_2 заяву підтримав та пояснив, що заявниця та сподкодавиця ОСОБА_3 , як і її сестра проживали разом однією сім`єю з 2015 року.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що знала ОСОБА_3 , вона працювала в колгоспі в с.Трипілля і жила з матір`ю, одружена не була, дітей не мала. Її двоюрідна сестра ОСОБА_6 рано залишилася без матері, її виховувала родина ОСОБА_7 . Пізніше вона пішла жити та працювати в Київ, де вийшла заміж, однак дітей теж не мала. Після смерті чоловіка ОСОБА_4 перейшла жити до сестри в будинок АДРЕСА_1 . Сестри жили вдвох, вели спільне господарство. Пізніше в їх житті з`явилася ОСОБА_8 , вона приїздила до сестер, провідувала, привозила гостинці. В подальшому, десь з 2015 року, вона постійно була з жінками, дбала про них, допомагала по господарству, на городі, купувала ліки, займалась лікуванням. Останні її дуже любили та тішилися, що вона з ними разом.

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були її сусідками. Обидві одинокі, дітей чи близьких родичів не мали. Десь років 15 назад у їх житті з`явилася ОСОБА_1 , яка приїздила, провідувала. Між ними були добрі стосунки. В подальшому заявниця на постійній основі дбала про жінок, займалась їх лікуванням, вони з чоловіком працювали по господарству. Від сестер вона чула, що вони бажають, щоб все їх майно після смерті перейшло ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_10 пояснив суду, що працював неподалік місця проживання сестер ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які були двоюрідними сестрами, одинокі, близьких родичів не мали. ОСОБА_1 постійно приїздила до них, привозила продукти, ліки, разом з чоловіком допомагала по господарству, на городі. Вони були як справжні родичі. Від сестер йому відомо, що вони дуже любили заявницю.

Свідок ОСОБА_11 дала показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Представник заінтересованої особи до суду не з`явився, в поданій заяві просив розглядати справу у його відсутності.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до дня смерті були зареєстровані та постійно проживали за адресою АДРЕСА_1 . Вказані обставини підтверджуються відомостями про зареєстрованих у житловому будинку осіб виконкому Української міської ради №979/12-26 від 21.04.2026 року.

22.01.2021 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 уклали договір довічного утримання, який посвідчений державним нотаріусом Обухівської районної державної нотаріальної контори Коваленко Л.О., номер в реєстрі 1-161.

За цим договором Відчужувач передає у власність Набувачу земельну ділянку площею 0,1014 га, надану для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована в с. Трипілля Обухівського району Київської області, кадастровий номер - 3223188000:01:034:0016 та розташований на ній житловий будинок, а Набувач зобов`язується забезпечити Відчужувача утриманням довічно.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

З матеріалів спадкової справи встановлено, що до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 звернулася лише ОСОБА_1 , інших спадкоємці відсутні.

24.03.2026 року державний нотаріус Обухівської районної державної нотаріальної контори Коваленко Л.О. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки остання не перебувала у родинних стосунках з померлою та не входить до спадкоємців четвертої черги, тобто до кола осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що має юридичне значення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно з п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статей 1217, 1223 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

З вимог ст. 1264 ЦК України вбачається, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

З наявних матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_3 . Даних про наявність інших спадкоємців, що прийняли спадщину після її смерті, матеріали справи не містять. Осіб, що мають право на обов`язкову частку у спадщині, не встановлено.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т. п.

Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину, як члена сім`ї, тощо.

Тобто, для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення із спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

З матеріалів справи встановлено, що заявниця з 2015 року постійно перебувала та підтримувала родинні відносини з ОСОБА_3 , а в подальшому здійснювала постійний догляд, що відображено у договорі довічного утриманні від 22.01.2021 року.

Разом з цим, для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання), фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.

Показанням свідків та інші матеріали справи у їх взаємозв`язку свідчать про те, що заявниця дійсно не менше п`яти років перебувала зі спадкодавцем ОСОБА_3 у близьких відносинах, які мали тривалий сімейний характер, піклувалась та доглядала її, поховала та після її смерті продовжила доглядати будинок та земельну ділянку.

Отже, наявні у справі докази та фактичні обставини вказують на те, що між ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_3 протягом тривалого часу склались усталені сімейні стосунки, які існували до часу смерті спадкодавця.

З урахуванням вищевказаного слід визнати доведеним юридичний факт, що заявник була пов`язана зі спадкодавцем ОСОБА_3 спільним побутом та взаємними правами і обов`язками - проживала зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, а тому відповідно до статті 1264 ЦК України має право спадкування за законом у четверту чергу.

Разом з тим, заява підлягає частковому задоволенню, з викладенням формулювання задоволеної вимоги відповідно до закону.

На підставі викладеного, керуючись ст. 258, 259, 265, 293, 315, 319 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , не менше п`яти років до часу відкриття спадщини, а саме починаючи з 2015 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Проць