Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №363/5200/26 — Вишгородський районний суд Київської області

"18" серпня 2026 р. Справа № 363/5200/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Олійник С.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

за ст. 172-10 КУпАП,

встановив:

17 серпня 2026 року до провадження Вишгородського районного суду Київської області надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 172-10 КУпАП.

Згідно протоколу №333 (серія А1937) від 13.08.2026 року, відповідно до статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджених Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», кожен військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, беззастережно виконувати наказ командирів (начальників), знати та виконувати свої службові обов`язки, що визначають обсяг завдань доручених йому за посадою. Незважаючи на вищезазначені вимоги, 04.08.2026 року відмовився від подальшого проходження фахової підготовки за військово-обліковою спеціальністю водій-керівник (ВОС-790059). Таким чином, солдат ОСОБА_1 , внаслідок особистої недисциплінованості та безвідповідальності, своїми умисними діями, усвідомлюючи їх характер, порушуючи військову дисципліну, завідомо знаючи про відповідальність, порушив імперативні вимоги статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, чим вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172-10 КУпАП України, тобто відмовився від виконання законних вимог чи наказу командира або начальника.

Суд, ознайомившись із матеріалами справи про адміністративне правопорушення встановив, що зазначений протокол оформлений з порушенням норм, встановлених нормативно-правовими актами, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, як документ, що засвідчує факти неправомірних дій і є основним джерелом доказів, складається по встановленій формі і повинен містити дані, необхідні для розгляду справи по суті, зокрема нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення та інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Стаття 172-10 КУпАП передбачає відповідальність за ч. 1. відмову від виконання законних вимог командира (начальника);за ч. 2 діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 13 серпня 2026 року не вбачається, яку саме законну вимогу або наказ командира (начальника) було доведено до відома ОСОБА_1 , у чому полягав його конкретний зміст, ким, коли та в який спосіб його було доведено до відома військовослужбовця, а також у чому саме полягала відмова ОСОБА_1 від його виконання. Натомість у протоколі лише зазначено, що 04 серпня 2026 року ОСОБА_1 «відмовився від подальшого проходження фахової підготовки за військово-обліковою спеціальністю водій-керівник (ВОС-790059)».

Крім того, у протоколі не визначено, за якою саме частиною статті 172-10 КУпАП кваліфіковано дії ОСОБА_1 , хоча частини перша та друга цієї статті передбачають різні склади адміністративного правопорушення та різні умови відповідальності.

За змістом статті 256 КУпАП протокол повинен містити, зокрема, місце, час і суть адміністративного правопорушення, а також нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення. Отже, опис діяння у протоколі має бути настільки конкретним, щоб особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, могла чітко розуміти, у вчиненні якого саме діяння її обвинувачують, а суд мав можливість перевірити наявність у її діях усіх ознак складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин суд позбавлений можливості встановити, чи мав місце факт невиконання ОСОБА_1 саме законної вимоги або наказу командира (начальника), чи була така вимога доведена до його відома, у чому конкретно полягала відмова від її виконання та чи містять його дії склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною частиною статті 172-10 КУпАП.

Усунення зазначених недоліків потребує уточнення та доповнення фактичних обставин, що становлять суть правопорушення, а також належної правової кваліфікації діяння.

При цьому суд не може перебирати на себе функції органу (посадової особи), уповноваженого складати протокол про адміністративне правопорушення, та самостійно формулювати обставини правопорушення, визначати зміст невказаної у протоколі законної вимоги чи наказу або змінювати правову кваліфікацію діяння.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення від 13 серпня 2026 року складено з порушеннями вимог статті 256 КУпАП, які перешкоджають повному, всебічному та об`єктивному розгляду справи та не можуть бути усунуті судом під час її розгляду.

За таких обставин матеріали справи підлягають поверненню до військової частини НОМЕР_1 для належного оформлення.

Керуючись статтями 245, 251, 256, 268, 278, 280, 283 КУпАП, суд

постановив:

протокол про адміністративне правопорушення № 333 (серія А1937) від 13 серпня 2026 року, складений відносно ОСОБА_1 за статтею 172-10 КУпАП, разом з матеріалами справи повернути до військової частини НОМЕР_1 для належного оформлення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя С.В.Олійник