Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №373/2143/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 373/2143/26

№ апеляційного провадження: 33/824/4265/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Болотов Є.В., розглянувши апеляційну скаргу прокурора Переяславського відділу Бориспільської окружної прокуратури на постанову Переяславського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2026 року, винесену під головуванням судді Свояка Д.В., про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП,-

встановив:

Постановою Переяславського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2026 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

23 липня 2026 року прокурор Переяславського відділу Бориспільської окружної прокуратури подав апеляційну скаргу на постанову Переяславського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2026 року.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з наступних підстав.

Порядок оскарження постанови суду у справах про адміністративні правопорушення передбачений положеннями ст. 294 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 цього Кодексу. Згідно ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За ст. 250 КУпАП прокурор, заступник прокурора, здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженні в справах про адміністративне правопорушення, окрім іншого, має право оскаржувати постанову і рішення по скарзі в справі про адміністративне правопорушення. При провадженні у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 172-4 - 172-9 цього Кодексу, участь прокурора у розгляді справи судом є обов`язковою.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Згідно ч. 5 ст. 7 КУпАП прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що прокурор може оскаржувати лише ті постанови суду у справах про адміністративні правопорушення, які стосуються застосування заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

В апеляційній скарзі прокурор Переяславського відділу Бориспільської окружної прокуратури просив скасувати постанову Переяславського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2026 року та ухвалити нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та накласти на неї стягнення у межах санкції статті.

Постановою суду від 16 липня 2026 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Так, санкція ч. 2 ст. 172-6 КУпАП як захід адміністративного стягнення не передбачає обмеження свободи.

Відтак, у вказаній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП прокурор не наділений функцією нагляду відповідно до ч. 5 ст. 7 КУпАП та не має повноважень на апеляційне оскарження судового рішення згідно з ч. 1 ст. 287 КУпАП та ч. 2 ст. 294 КУпАП.

Обґрунтовуючи своє право на апеляційне оскарження постанови суду у справі про адміністративне правопорушення, пов`язаного з корупцією, прокурор Переяславського відділу Бориспільської окружної прокуратури в апеляційній скарзі посилався на лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 9-749/0/4-15 від 30 квітня 2015 року.

Прокурором не враховано, що в роз`ясненнях, викладених у п. 8 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ за № 223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року, зазначено, що правом на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП, наведений вичерпний перелік осіб, до яких належать особа, яку притягають до адміністративної відповідальності, її законний представник, захисник, потерпілий, його представник.

Відповідно до змін положень ст. 294 КУпАП, внесеними Законом України від 16 березня 2017 року № 1952-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб», прокурор може оскаржити відповідну постанову судді лише у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП. Як зазначається в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, прокурор може реалізувати своє право на апеляційне оскарження у справах про адміністративне правопорушення у визначених законом випадках виключно на стадії виконання судового рішення. В інших випадках, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 294 КУпАП, апеляційна скарга підлягає поверненню прокурору як така, що подана особою, яка не наділена правом апеляційного оскарження.

Крім того, Конституційний Суд України в ухвалі від 08 грудня 2015 року за № 49-у/2015 вказав, що: «..згідно з ч. 1 ст. 250 Кодексу прокурор наділений правом оскаржувати постанову і рішення по скарзі в справі про адміністративне правопорушення. Відповідно до ч. 2 ст. 250 Кодексу при провадженні у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 172-4 - 172-9 Кодексу, участь прокурора у розгляді справи судом є обов`язковою.

Так, у ч. 1 ст. 287 та ч. 2 ст. 294 Кодексу визначено суб`єктів, які мають право оскаржувати постанови у справах про адміністративні правопорушення. Зі змісту ч. 1 ст. 287 Кодексу вбачається, що постанова суду може бути оскаржена прокурором у випадках застосування за адміністративне правопорушення заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Проте відповідно до ч. 2 ст. 294 Кодексу прокурора не зазначено серед осіб, які мають право оскаржувати постанову судді у справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, аналіз вказаних положень Кодексу дає підстави для висновку, що має місце неузгодженість положень ч. 5 ст. 7, ст. 250, ч. 1 ст. 287 та ч. 2 ст. 294 Кодексу щодо повноважень прокурора оскаржувати постанови суду у справах про адміністративне правопорушення. Це питання може бути вирішене у законодавчому порядку…».

Дослідивши матеріали справи та враховуючи, що апеляційна скарга не містить обґрунтування реалізації прокурором своїх повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян, а також відсутність у прокурора можливості оскаржувати постанови суду у справі про адміністративне правопорушення без додержання вимог ч. 5 ст. 7 КУпАП, вважаю, що прокурор Переяславського відділу Бориспільської окружної прокуратури Кравченко В.В. не наділений правом на оскарження постанови Переяславського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2026 року.

Відтак, названа апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу прокурора Переяславського відділу Бориспільської окружної прокуратури на постанову Переяславського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, повернути особі, яка її подала.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Повний текст складено 25 серпня 2026 року.

Суддя Є.В. Болотов