Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №620/15937/24 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 року Чернігів Справа № 620/15937/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю. О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовомОСОБА_1

до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти

про визнання протиправними та скасування рішень

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також – позивач), звернулася до суду з позовом до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (далі також – відповідач,

Національне агентство, НАЗЯВО), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Міністерство освіти і науки України (далі також – третя особа, МОН України), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти «про виявлення академічного плагіату в захищеній 27 червня 2020 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 79.051.04 Національного університету «Чернігівська політехніка» дисертації ОСОБА_1 «Формування інвестиційного ресурсу структурної модернізації економіки України», поданої на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук»», ухвалене на засіданні 19 листопада 2024 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.06.2020 ОСОБА_1 захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук (спеціальність 08.00.03 – економіка та управління національним господарством) на тему «Формування інвестиційного ресурсу структурної модернізації економіки України» у спеціалізованій вченій раді Д 79.051.04 Національного університету «Чернігівська політехніка». 09.02.2024 від ОСОБА_2 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти надійшла скарга / повідомлення про наявність в дисертації позивача фактів академічного плагіату. 15.10.2024 Комітет з питань етики Національного агентства (далі – Комітет з питань етики) прийняв рішення № 65 (130), яким вирішив внести на розгляд Національного агентства подання про наявність у дисертації позивача фактів академічного плагіату, про що не було повідомлено позивача. 19.11.2024 Національним агентством прийнято рішення, оформлене протоколом засідання № 19 (69), з питання порядку денного № 4, згідно з яким вирішено встановити у захищеній позивачем дисертації факти академічного плагіату, звернутися до МОН України щодо позбавлення ОСОБА_1 наукового ступеня доктора економічних наук та надіслати до МОН України разом із супровідним листом копію прийнятого рішення з результатами проведеного аналізу. Позивач зазначає, що не видавав наукові результати, отримані іншими особами, за результати власного дослідження, а також не відтворював опубліковані тексти інших авторів без належного зазначення їх авторства.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

До суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач просив відмовити в його задоволенні в повному обсязі, посилаючись на безпідставність та необгрунтованість заявлених вимог. Зазначив, що Національним агентством здійснено перевірку обставин, викладених у скарзі, поданій ОСОБА_2 , з дотриманням вимог чинного законодавства та в межах повноважень, визначених нормативно-правовими актами. Водночас доводи позивача щодо відсутності у відповідача правових підстав і повноважень для розгляду вказаної скарги є необґрунтованими, не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджені належними доказами. Уповноваженим підрозділом секретаріату Національного агентства перевірку відомостей, викладених у скарзі щодо наявності у дисертації та/або наукових публікаціях, у яких висвітлено наукові результати дисертації, фактів академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації проведено в межах строку, визначеного абзацом першим пункту 12 Порядку розгляду скарг (зі змінами протокол від 14.05.2024 № 10 (60)). З приводу посилання позивача на відсутність в тексті дослідження фактів академічного плагіату відповідач повідомив, що з метою перевірки відомостей щодо наявності академічного плагіату в дисертації уповноваженим підрозділом секретаріату Національного агентства за допомогою програмного забезпечення виявлено текстові збіги з публікаціями інших авторів, які додатково перевірено візуально з урахуванням наявності посилань на авторів і джерела та правомірності використання відповідних текстових фрагментів. Оцінювання здійснювалося відповідно до вимог нормативно-правових актів у сфері атестації наукових кадрів та критеріїв, визначених Рекомендаціями МОН України від 15.08.2018. Відповідач зазначив, що копію скарги з додатками надіслано до Національного університету «Чернігівська політехніка», а також ОСОБА_1 , стосовно дисертації якої подано скаргу (лист від 23.05.2024 № 239), та оприлюднено на офіційному сайті Національного агентства. Про надходження скарги та прийняття її до розгляду позивача повідомлено за місцем роботи, оскільки у відповідача відсутня інформація про його поштову та електронну адресу. Разом з тим, участь особи, стосовно дисертації якої розглядається скарга, і представника закладу в засіданні Комітету з питань етики не є обов`язковою, а тому права позивача не є порушеними.

ОСОБА_1 подала відповідь на відзив, у якій просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Позивач наполягає на тому, що не видавала наукові результати інших осіб за результати власного дослідження та не відтворювала опубліковані тексти інших авторів без зазначення авторства. На думку позивача, факт публічного захисту дисертації та подальшого присудження наукового ступеня свідчить про відповідність дисертації «Формування інвестиційного ресурсу структурної модернізації економіки України» вимогам нормативно-правових актів у сфері атестації наукових кадрів, чинним на момент прийняття рішення МОН України про видачу диплома. Також позивач зазначає, що твердження про його належну поінформованість не відповідає дійсності. Так, Національний університет «Чернігівська політехніка» не є уповноваженим суб`єктом для повідомлення позивача про розгляд скарги, а тому вжиті закладом заходи щодо його сповіщення не можуть вважатися належним повідомленням особи, стосовно якої здійснюється розгляд скарги. Неповідомлення його про дату, час і місце засідання призвело до порушення права надання пояснень.

Ухвалою суду від 08.01.2025 задоволено клопотання позивача та призначено судову експертизу об`єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено Науково-дослідному центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26); провадження у справі зупинено до одержання результатів експертизи.

Відповідач подав до суду заперечення, у яких просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Вказав, що визначення наявності чи відсутності в дисертації, за якою присуджено науковий ступінь доктора (кандидата) наук, та/або наукових публікаціях, зарахованих за її темою, фактів академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації, а також звернення до Міністерства освіти і науки України щодо позбавлення особи відповідного наукового ступеня належить до дискреційних повноважень Національного агентства. Відтак, суд та інші органи й установи не вправі перебирати на себе повноваження, віднесені до компетенції відповідача. Перевірка правильності висновку щодо встановлення Національним агентством наявності чи відсутності академічного плагіату у дисертації позивача не входить до повноважень адміністративного суду та інших установ окрім МОН України. Вважає безпідставними твердження позивача про порушення його права на участь у процесі прийняття рішення є, оскільки останнього належним чином повідомлено про засідання Комітету з питань етики, яке відбулося 15.10.2024, та засідання Національного агентства 19.11.2024. Таким чином, Національним агентством забезпечено реалізацію всіх прав позивача, передбачених законодавством та внутрішніми нормативними документами.

Ухвалою суду від 07.01.2026 погоджено Науково-дослідному центру судових експертиз у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України більший строк проведення експертизи, визначивши ОСОБА_1 термін сплати рахунка-фактури № 49 від 03.04.2025 до 15 березня 2026 року.

Ухвалою суду від 29.05.2026 поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про визнання протиправними та скасування рішень.

03.06.2026 на адресу суду надійшов висновок експерта №72/55 за результатами проведення судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності, який складений експертом 27.05.2026.

Ухвалою суду від 09.06.2026 відмовлено у задоволенні клопотання позивача від 22.05.2026 про уточнення питання, поставленого перед судовим експертом, постановку додаткових питань, а також врахування письмових пояснень та заперечень від 04.06.2026 та від 07.06.2026 про неприйняття висновку експерта; продовжено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про визнання протиправним та скасування рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 27.06.2020 захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук (спеціальність 08.00.03 – економіка та управління національним господарством) на тему «Формування інвестиційного ресурсу структурної модернізації економіки України» у спеціалізованій вченій раді Д 79.051.04 Національного університету «Чернігівська політехніка».

З матеріалів справи вбачається, що 09.02.2024 ОСОБА_2 на адресу Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти направлена скарга за № 9-24-АД про наявність в дисертації позивача фактів академічного плагіату в докторській дисертації ОСОБА_3 (т. 1, а.с. 99-116).

20.02.2024 Комітет з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти ухвалив рішення № 12 (77) про прийняття до розгляду скарги ОСОБА_2 щодо наявності фактів академічного плагіату в дисертації доктора економічних наук ОСОБА_1 , що підтверджується копією вказаного рішення, яке міститься в матеріалах справи (т. 1, а.с. 117).

Комітет з питань етики 15.10.2024 ухвалив рішення № 65 (130), яким вирішив внести на розгляд Національного агентства подання про наявність у дисертації доктора економічних наук Сакун Олександри Сергіївни «Формування інвестиційного ресурсу структурної модернізації економіки України» фактів порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело (академічного плагіату) (т. 1, а.с. 127-131).

За результатами розгляду 19 листопада 2024 року подання Комітету з питань етики від 21.10.2024 Національним агентством вирішено:

«1. Встановити у захищеній 27 червня 2020 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 79.051.04 при Національному університеті «Чернігівська політехніка» дисертації доктора економічних наук Сакун Олександри Сергіївни «Формування інвестиційного ресурсу структурної модернізації економіки України» факти порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело (академічного плагіату).

2. Звернутись до Міністерства освіти і науки України щодо позбавлення ОСОБА_1 , наукового ступеня доктора економічних наук.

3. Надіслати до Міністерства освіти і науки України разом із супровідним листом копію прийнятого рішення з результатами проведеного аналізу виявлених за допомогою відповідного програмного забезпечення, а також візуального порівняння, фрагментів збігів щодо неправомірного використання наукових текстів, ідей, розробок, наукових результатів і матеріалів інших авторів без відповідного посилання» (т. 1, а.с. 138).

Національне агентство листом від 28.11.2024 № 2920 звернулось до Міністерства освіти і науки України щодо позбавлення ОСОБА_1 наукового ступеня доктора економічних наук (т. 1, а.с. 238-242).

Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся з указаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Розглядаючи позовні вимоги по суті, суд зазначає, що відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 54 Конституції України громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв`язку з різними видами інтелектуальної діяльності.

Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.

Держава сприяє розвиткові науки, встановленню наукових зв`язків України зі світовим співтовариством.

Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є юридичною особою публічного права, повноваження якого визначені законами України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність» та Статутом Національного агентства, затвердженим постановою КМУ від 15.04.2015 №244 (далі - Статут).

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 1 Закону України «Про вищу освіту» від 1 липня 2014 року № 1556-VII (далі - Закон № 1556-VII) академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених Законом України «Про освіту», цим Законом та іншими законами України правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Частиною 4 статті 42 Закону України «Про освіту» від 5 вересня 2017 року № 2145-VIII (далі - Закон № 2145-VIII в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що порушенням академічної доброчесності вважається академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація, обман, хабарництво, необ`єктивне оцінювання, надання здобувачам освіти під час проходження ними оцінювання результатів навчання допомоги чи створення перешкод, не передбачених умовами та/або процедурами проходження такого оцінювання, вплив у будь-якій формі (прохання, умовляння, вказівка, погроза, примушування тощо) на педагогічного (науково-педагогічного) працівника з метою здійснення ним необ`єктивного оцінювання результатів навчання.

Академічний плагіат - це оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення текстів (оприлюднення творів мистецтв) інших авторів без зазначення авторства (частина 4 статті 42 Закону України «Про освіту», частина 6 статті 69 Закону України «Про вищу освіту»).

Стаття 6 Закону № 2145-VIII визначає академічну доброчесність як одну із основних засад державної освітньої політики та принци освітньої діяльності.

Пунктом 21 Статуту Національного агентства передбачено, що Комітет з питань етики розглядає питання академічного плагіату і вносить відповідні подання до Національного агентства, а також здійснює інші повноваження, покладені на нього Національним агентством.

Абзацом 12, 29 пункту 9 Статуту встановлено, що Національне агентство скасовує рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня у разі виявлення академічного плагіату за поданням Комітету з питань етики у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; здійснює інші повноваження, передбачені законом.

Крім того, згідно з частиною 9 статті 19 Закону № 1556-VII у складі Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, зокрема утворюється Комітет з питань етики, що формується з числа членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти для попереднього розгляду питань, що належать до його компетенції. Комітет з питань етики розглядає питання порушення академічної доброчесності і вносить відповідні подання до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.

Згідно із підпунктом 3.1 Положення про комітети Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 25.02.2019, комітети будують свою роботу на принципах: академічної доброчесності, законності, відкритості, наукової обгрунтованості, колегіальності, демократичного обговорення і вирішення питань.

Відповідно до пункту 2 розділу 2 Переліку повноважень комітетів агентства, викладеному у Додатку до Положення про комітети Національного агентства від 25.02.2019 Комітет з питань етики розглядає звернення, заяви і скарги щодо виявлення академічного плагіату, фабрикацій, фальсифікацій та інших порушень академічної доброчесності, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством.

Відповідно до пункту 38 Порядку № 1197 особа, якій за рішенням МОН видано диплом доктора (кандидата) наук, може бути позбавлена відповідного ступеня у разі виявлення порушень вимог нормативно-правових актів з питань атестації наукових кадрів, чинних на момент прийняття рішення МОН про видачу відповідного диплома або затвердження рішення ради про присудження ступеня доктора філософії.

За змістом пункту 14 Порядку присудження наукових ступенів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 № 567 (далі - Порядок № 567) у разі виявлення текстових запозичень, використання ідей, наукових результатів і матеріалів інших авторів без посилання на джерело дисертація знімається з розгляду незалежно від стадії проходження без права її повторного захисту. Виявлення в дисертації, авторові якої вже видано диплом доктора чи кандидата наук, текстових запозичень без посилання на джерело, є підставою для прийняття рішення про позбавлення його наукового ступеня.

Згідно із пунктом 41 Порядку №1197 звернення з інформацією щодо академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації розглядає Національне агентство відповідно до законодавства. Національне агентство надсилає до МОН разом із супровідним листом копію прийнятого рішення щодо виявлення в дисертації, наукових публікаціях, зарахованих за її темою, академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації: з результатами проведеного аналізу доказів, які підтверджують факт фабрикації, фальсифікації; з результатами проведеного аналізу виявлених за допомогою відповідного програмного забезпечення фрагментів збігів щодо неправомірного використання наукових текстів, ідей, розробок, наукових результатів і матеріалів інших авторів без посилання; з посиланням на норми законодавства.

Таким чином, встановлення факту академічного плагіату не є результатом здійснення судом загальної оцінки наукової роботи, а належить до спеціальної компетенції Національного агентства як уповноваженого суб`єкта у сфері забезпечення якості вищої освіти.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03 червня 2025 року у справі № 560/8264/24, відповідно до якої Національне агентство є органом, що має дискреційне повноваження встановлювати відповідно до законодавства факти академічного плагіату, фабрикації та/або фальсифікації. Верховний Суд також зазначив, що суди адміністративної юрисдикції не мають повноважень самостійно встановлювати наявність чи відсутність академічного плагіату, оскільки це належить до дискреційної функції НАЗЯВО.

Отже, межі судового контролю у цій категорії спорів полягають не у встановленні судом власного висновку щодо наявності або відсутності академічного плагіату, а у перевірці правомірності реалізації НАЗЯВО наданого йому дискреційного повноваження. Перебирання судом на себе функції щодо первинного встановлення академічного плагіату означало б підміну уповноваженого законом суб`єкта владних повноважень та вихід суду за межі його компетенції.

Відтак, за умови дотримання НАЗЯВО визначених законодавством вимог щодо процедури та обґрунтованості прийнятого рішення, відсутні правові підстави для його скасування лише з мотивів незгоди позивача з висновком Національного агентства щодо наявності академічного плагіату.

Щодо доводів позивача про відсутність в його дисертації академічного плагіату, суд зазначає наступне.

Частина 2 статті 3 Конституції України встановлює: «Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави». У системі конституційних прав і свобод людини важливе місце Основний Закон приділяє утвердженню та захисту права власності, включаючи право інтелектуальної власності.

Частина перша і друга статті 41 Конституції України визначають: «Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності». При цьому, право приватної власності, в тому числі й результати інтелектуальної, творчої діяльності, набувається в порядку, визначеному законом.

Авторське право, його об`єкти і суб`єкти, виникнення авторського права, майнові права інтелектуальної власності на твір, форми використання твору, а також випадки правомірного використання твору без згоди автора регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України «Про авторське право і суміжні права», іншими актами чинного законодавства.

Так, Цивільний кодекс України (далі – ЦК України) у частині першій ст. 433 визначає об`єктами авторського права твори, а саме - «літературні та художні твори, зокрема: романи, поеми, статті та інші письмові твори; лекції, промови, проповіді та інші усні твори; драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні, інші сценічні твори; музичні твори (з текстом або без тексту); аудіовізуальні твори; твори живопису, архітектури, скульптури та графіки; фотографічні твори; твори ужиткового мистецтва; ілюстрації, карти, плани, ескізи і пластичні твори, що стосуються географії, топографії, архітектури або науки; переклади, адаптації, аранжування та інші переробки літературних або художніх творів; збірники творів, якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності».

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 23 грудня 1993 року № 3792-XII (далі – Закон № 3792-XII) об`єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, зокрема, літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо).

Відповідно до пункту 1 Закону № 3792-XII автором твору є фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір.

Оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору (плагіат), є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для захисту таких прав, що передбачено пунктом «в» частини 1 статті 50 Закону № 3792-XII.

Щодо використання одного літературного твору при створенні іншого варто зазначити, що згідно зі статтею 443 ЦК України використання твору здійснюється виключно з дозволу суб`єкта авторського права або іншої уповноваженої на надання такого дозволу особи, крім випадків правомірного використання твору без такого дозволу, встановлених законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 21 Закону № 3792-XII без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право), але з обов`язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається використання цитат (коротких уривків) з опублікованих творів в обсязі, виправданому поставленою метою, в тому числі цитування статей з газет і журналів у формі оглядів преси, якщо воно зумовлено критичним, полемічним, науковим або інформаційним характером твору, до якого цитати включаються; вільне використання цитат у формі коротких уривків з виступів і творів, включених до фонограми (відеограми) або програми мовлення.

Цитатою відповідно до статті 1 Закону № 3792-XII вважається порівняно короткий уривок з літературного, наукового чи будь-якого іншого опублікованого твору, який використовується, з обов`язковим посиланням на його автора і джерела цитування, іншою особою у своєму творі з метою зробити зрозумілішими свої твердження або для посилання на погляди іншого автора в автентичному формулюванні.

Згідно з абзацами 1, 2 пункту 9 Вимог до оформлення дисертації, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 12.01.2017 № 40 у розділах дисертації має бути вичерпно і повно викладено зміст власних досліджень здобувача наукового ступеня, зроблено посилання на всі наукові праці здобувача, наведені в анотації. Список цих праць має також міститися у списку використаних джерел.

У разі використання наукових результатів, ідей, публікацій та інших матеріалів інших авторів у тексті дисертації обов`язково повинні бути посилання на публікації цих авторів. Фрагменти оприлюднених (опублікованих) текстів інших авторів (цитати) можуть включатися до дисертації виключно із посиланням на джерело (крім фрагментів, які не несуть самостійного змістовного навантаження).

Науково-дослідним центром судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності проведено судову експертизу об`єктів інтелектуальної власності, за результатами якої складено Висновок експерта від 27.05.2026 № 72/25, за результатами порівняння творів, експертна установа дійшла висновку, що:

«У творі - дисертації ОСОБА_1 «Формування інвестиційного ресурсу структурної модернізації економіки у країни», захищеній 27 червня 2020 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 79.051.04 Національного університету «Чернігівська політехніка», використані наступні твори без зазначення авторства (мовою оригіналу):

ОСОБА_4 . Формування інноваційного ресурсу в умовах розбудови в Україні постіндустріального суспільства. Дисертація на здобуття наук. ступ. д-ра екон. наук. Київ. 2015. 454 с.

ОСОБА_5 . Промислова політика посткризової економіки: кол. монографія/за ред. д-ра екон. наук, проф. Л.В. Дейнеко; за ред. д-ра екон. наук, проф. М.М. Якубовського; НАН України, ДУ "Ін-т екон. та прогноз. НАН України" К., 2014. 316 с.

Мостіпака О. В. Сучасні тенденції розвитку національної економіки

України. 2018. Випуск 6 (134). С.35-41.

Торб?як М. П. Розвиток страхового ринку в умовах структурної трансформації економіки. Дисертація на здобуття наук. ступ. канд. екон. наук. Чернігів. 2013. 227 с.

ОСОБА_6 . Державне регулювання інвестиційно- будівельної сфери України. Дисертація на здобуття наук. ступ. канд. екон. наук Чернігів, 2013. 221 с. (додаток 7.5)

ОСОБА_7 . Інвестиційна діяльність в Україні: тенденції та перспективи. Ефективна економіка. №5. 2019. Дата публікації: 2019-05-30. DOI: 10.32702/2307-2105- 2019.5.46.

ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . Аналіз сутності деяких категорій інвестиційної діяльності. Вісник Національного технічного університету» Харківський політехнічний інститут". Збірник наукових праць. Тематичний випуск: Технічний прогрес і ефективність виробництва. Харків: НТУ «ХП». 2011. №26. C.156-164.

ОСОБА_10 . Структурні зрушення в економіці України (2000-2017 рр.)

2. Ужгород, 2018. С.61-67. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Вип. 21, ч. 2. Ужгород, 2018. С.61-67.

Державна регіональна політика України: особливості та стратегічні 3 пріоритети: Монографія / за ред. 3.С. Варналія. К.: НІСД, 2007. 820 с.

ОСОБА_11 , Соколова О.М. Управління структурними зрушеннями та інноваційно-інвестиційними процесами в економіці України: навч, посіб. / В. О. Гусев, ОСОБА_12 ; за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. В. Г. Бодрова. К.: НАДУ, 2011. 284 с.

ОСОБА_13 , Капітальні інвестиції в економіку України: оцінка

поточного стану та перспектив. Ел. ресурс:

https://ua.news/ua/money/kapitalniinvestytsiyi-v-ekonomiku-ukrayiny-otsinka potochnogo-stanu-ta-perspektyv

ОСОБА_14 . Концептуальні засади формування державної інвестиційної політики. Науковий вісник Полісся № 1 (17). 2019. С.110- 117.

ОСОБА_15 . Сценарний підхід у стратегічному плануванні соціально-економічного розвитку регіону. Моделювання регіональної економіки. 2011. №1. C.329-337.

Спицнадель В. Н. Основы системного анализа: Учеб. пособие. спб.:

«Изд. Дом «Бизнесс-Пресса», 2000. 326 с.».

Таким чином, проведена судова експертиза підтвердила обґрунтованість висновків відповідача щодо наявності академічного плагіату в дисертації ОСОБА_1 . Відтак, висновок Національного агентства про встановлення відповідних порушень є обґрунтованим, а підстави для визнання оскаржуваного рішення протиправним та його скасування відсутні.

Згідно з частиною першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Міністерство освіти і науки України, про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, вул. Володимира Винниченка, 5, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 40927307.

Дата складення повного рішення суду - 25.08.2026.

Суддя Ю. О. Скалозуб