Суд: Чернівецький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів
Дата: 24 серпня 2026 р.
Справа: №600/4231/26-а
Суддя: Брезіна Тетяна Миколаївна
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/4231/26-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області до Відділу примусового виконання судових рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови ,-
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд прийняти рішення, яким визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 16.07.2026 у ВП № 80615323 про накладення штрафу в розмірі 5100 гривень.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що не погоджується з постановою відповідача про накладення штрафу за невиконання рішення суду в адміністративній справі №600/3719/24-а. Позивач стверджує, що Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області було вжито усіх відповідних заходів, спрямованих на його виконання. Крім того, позивач зазначив, що виконання рішення суду щодо зобов`язання вчинити певні дії щодо майна (коштів), боржником у якому є державний орган, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та за окремою бюджетною програмою. Позивач зазначає, що державного виконавця було повідомлено, що невиконання рішення суду обумовлене виключно відсутністю бюджетного фінансування за відповідною бюджетною програмою, однак державний виконавець протиправно та безпідставно наклав штраф на позивача.
Відповідач у встановлений судом строк не подав відзив на позовну заяву.
Рух справи у суді
Судом відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.
Ухвалою суду від 06.08.2026 р. задоволено повністю заяву позивача про забезпечення адміністративного позову. Зупинено дію постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 16.07.2026 р. у ВП №80615323 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн, до набрання законної сили рішенням суду в даній справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду №600/3719/24-а зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року включно на підставі статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті. Допущено до негайного виконання рішення суду в межах нарахування та виплати суддівської винагороди за один місяць.
23.03.2026 р. Чернівецьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі №600/3719/24-а .
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання судових рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ВП№80615323 від 31.03.2026 р. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Чернівецького окружного адміністративного суду по справі №600/3719/24-а.
01.04.2026 р. позивач надіслав відповідачу листа із письмовими поясненнями щодо виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду №600/3719/24-а, яке буде здійснюватись після надходження коштів за рахунок бюджетної програми КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя». (а.с. 23).
01.05.2026 р. ДСА України у листі №11-9572/26 повідомило позивача (у відповідь на листи про виділення додаткових бюджетних асигнувань) про звернення із пропозиціями до Міністерства фінансів України, які не були підтримані, так як у період продовження дії воєнного стану наявні фінансові ресурси держави насамперед спрямовуються на виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканості державного кордону та захисту держави, забезпечення життєво необхідних потреб жителів, реалізація заходів територіальної оборони та захисту безпеки населення. (а.с. 19-21).
Також матеріали справи містять копію листа позивача від 24.06.2025 р. про виділення додаткових бюджетних асигнувань та відповідь ДСА України від 17.07.2025 р. щодо звернення до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету із пропозицією щодо внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» у частині збільшення бюджетних призначень за Програмою на суму 1551,6 млн гривень. (а.с. 16-18).
16.07.2026 р. постановою державного виконавця ВП№80615323, за невиконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду №600/3719/24-а накладено на Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області штраф на користь держави у розмірі 5100 гривень. (а.с. 13).
Матеріали справи містять розрахунок суддівської винагороди судді Чернівецького районного суду м. Чернівці ОСОБА_1 згідно рішення суду №600/3719/24-а на загальну суму 225436,67 гривень. (а.с. 24).
Мотивувальна частина
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій є Закон України "Про виконавче провадження".
Згідно з ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як виконавчих листів.
Приписами п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з ч. 6 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина 2 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії визначена положеннями статті 75 Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно з ч. 1 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Отже, вказаною нормою встановлено визначальну ознаку для накладення на боржника штрафу, а саме не виконання рішення суду без поважних причин.
У свою чергу в залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання за судовим рішенням, що підлягає виконанню боржником, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин тягне за собою певні наслідки, а саме накладення штрафу.
Судом має бути встановлений факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Зокрема суд повинен з`ясувати чи вживалися суб`єктом владних повноважень (зокрема в особі його керівника) всі необхідні та вичерпні заходи для своєчасного і повного виконання судового рішення, та які саме заходи; чи діяв зазначений керівник при вжитті тих чи інших заходів добросовісно, пропорційно, своєчасно та обґрунтовано; чи існували документально підтверджені поважні обставини, які ускладнюють виконання судового рішення.
Судом встановлено, що на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду №600/3719/24-а проведено відповідний перерахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 , загальний розмір якої складає 225436,67 гривень.
16.07.2026 р. постановою державного виконавця ВП№80615323, за невиконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду №600/3719/24-а накладено на Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області штраф на користь держави у розмірі 5100 гривень. Підставами для застосування штрафних санкцій стало невиконання позивачем рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 перерахованої суддівської винагороди.
01.04.2026 р. позивач надіслав відповідачу листа із письмовими поясненнями щодо виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду №600/3719/24-а, яке буде здійснюватись після надходження коштів за рахунок бюджетної програми КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя».
Також матеріали справи містять копію листа позивача від 24.06.2025 р. про виділення додаткових бюджетних асигнувань та відповідь ДСА України від 17.07.2025 р. щодо звернення до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету із пропозицією щодо внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» у частині збільшення бюджетних призначень за Програмою на суму 1551,6 млн гривень.
01.05.2026 р. ДСА України у листі №11-9572/26 повідомило позивача (у відповідь на листи про виділення додаткових бюджетних асигнувань) про звернення із пропозиціями до Міністерства фінансів України, які не були підтримані, так як у період продовження дії воєнного стану наявні фінансові ресурси держави насамперед спрямовуються на виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканості державного кордону та захисту держави, забезпечення життєво необхідних потреб жителів, реалізація заходів територіальної оборони та захисту безпеки населення.
Суд звертає увагу, що боржник Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області за організаційно-правовою формою є державним органом влади, фінансування якого здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з ч. 1 ст. 148 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII.
При цьому, у головного розпорядника бюджетних коштів ДСА України наявна окрема бюджетна програма для забезпечення виконання рішень суду (КПКВК 0501150 Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів), що підтверджується паспортом бюджетної програми на 2026 рік, затвердженого наказом ДСА України від 09.02.2026 №60.
Отже, у цьому випадку виконання рішення щодо зобов`язання вчинити певні дії щодо майна (коштів), боржником у якому є державний орган, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та за окремою бюджетною програмою для забезпечення виконання рішення суду в порядку, встановленому Законом №4901-VI.
За таких обставин, виконання рішення щодо зобов`язання вчинити певні дії щодо майна (коштів), боржником у якому є державний орган, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та за окремою бюджетною програмою для забезпечення виконання рішення суду в порядку, встановленому Законом №4901-VI.
Відповідно до ст. 23 та ст. 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Отже, фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення в адміністративній справі №600/3719/24-а позивачем можливе лише за наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не виконано рішення суду щодо виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 , загальний розмір якої складає 225436,67 грн, у зв`язку із відсутністю коштів.
Вказані обставини, на переконання суду, є поважними, оскільки фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення у спірних правовідносинах, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету.
Таким чином, суд вважає, що невиконання судового рішення позивачем в частині виплати перерахованої суддівської винагороди, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки боржник не мав фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем строку та в подальшому - до отримання фінансування з Державного бюджету, виконати судове рішення. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. При цьому, поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 24 січня 2018 по справі №405/3663/13-а, від 13 червня 2018 року по справі №757/29541/14-а, від 06 березня 2019 року по справі № 818/1579/16.
Таким чином, враховуючи невиконання позивачем рішення суду по справі №600/3719/24-а саме з поважних причин (за відсутності реальної фінансової можливості), то прийнята державним виконавцем постанова про накладення штрафу є протиправною та підлягає скасуванню.
На підставі вказаного суд вважає, що заявлений позов містить достатні докази та обставини для його задоволення.
Висновки за результатами розгляду справи
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з вимогами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підстав аналізу матеріалів адміністративної справи та законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що постанова державного виконавця про накладення штрафу є протиправною, а тому поданий позов підлягає задоволенню.
Судові витрати
Відповідно до ч.2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки позивач не поніс вказаних витрат, суд не вирішує питання про їх стягнення.
Керуючись статтями 9, 14, 77, 78, 90, 139, 143, 241 - 246, 250, 257 – 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України ,-
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 16.07.2026 у ВП № 80615323 про накладення штрафу в розмірі 5100 гривень.
Згідно статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
У відповідності до статей 287, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Найменування учасників справи:
позивач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області (вул. Хотинська, 3А, м. Чернівці, Чернівецький р-н, Чернівецька обл., 58007, код ЄДРПОУ 26311401);
відповідач: Відділ примусового виконання судових рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Целана Пауля, 11, м. Чернівці, Чернівецький р-н, Чернівецька обл., 58001, код ЄДРПОУ 43316386).
Суддя Т.М. Брезіна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua