Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №279/5092/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/5092/26

Провадження № 3/279/1309/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" серпня 2026 р. м. Коростень

Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Івашкевич О.Г., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, паспорт серії НОМЕР_1 виданий 20.11.2007 року Коростенським МРВ УМВС України в Житомирській області, РОНКПП НОМЕР_2 ,

за ст.122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ :

У провадження Коростенського міськрайонного суду Житомирської області надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.122-4 КУпАП.

Згідно з протоколом про вчинення адміністративного правопорушення серія ЕПР1 №723009 від 18.07.2026 року зазначено, що 18.07.2026 року близько 20:56 год. по пров. Базарному, 20 в м.Коростень, Житомирської області, водій електроскутера ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мав намір здійснити поворот ліворуч та не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, та не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, внаслідок чого наїхав на перешкоду та здійснив падіння. В результаті ДТП отримав легкі тілесні ушкодження, після чого залишив місце ДТП, чим порушив вимоги п.2.10 (а) ПДР України, яким передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди. Адміністративна відповідальність за вчинене правопорушення передбачена ст.122-4 КУпАП.

З урахуванням вимог ч.1 ст.277 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 був призначений на 09:20 год. 25.08.2026 року.

Про дату, час та місце розгляду справи особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомлялась належним чином шляхом направлення судового виклику рекомендованим листом за місцем проживання останнього, а також СМС-повідомленням.

Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

ОСОБА_1 в судовому засіданні був ознайомлений з правами та обов`язками, передбаченими ст.268 КУпАП, пояснив суду, що свою вину не визнає. Того дня він їхав електроскутером по провулку Базарному в м. Коростені зі швидкістю 45 км/год., під час здійснення маневру поворот ліворуч не впорався із керуванням та здійснив падіння, перелетівши через кермо. Внаслідок падіння він заподіяв собі тілесні ушкодження у вигляді забійної рани потиличної ділянки голови зліва. В подальшому його забрала швидка допомога та він був доставлений до Коростенської ЦМЛ. Під час надання йому медичної допомоги він відмовився від госпіталізації. Просив справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю складу адмінправопорушення.

Заслухавши учасника провадження, дослідивши матеріали справи, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 245, 280 КУпАП під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суспільні відносини у сфері дорожнього руху та безпеки регулюються Законом України “Про дорожній рух” від 30 червня 1993 року № 3353-XII, Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 14 Закону України “Про дорожній рух” встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух тощо.

Згідно п. 2.10 (а) Правил дорожнього руху України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Стаття 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Дослідивши обставини вчиненого правопорушення, матеріали справи, на підставі поданих до суду доказів, суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, та відсутності підстав для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення із застосуванням до нього адміністративного стягнення в межах санкції ст.122-4 КУпАП, виходячи з такого.

Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП є залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Так, відповідно до письмових матеріалів справи та пояснень особи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після ДТП був доставлений каретою екстреної швидкої медичної допомоги до Коростенської міської лікарні, що свідчить про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, оскільки місце ДТП він залишив поза своєю волею. Під час надання йому медичної допомоги він відмовився від госпіталізації. Разом з тим, у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження в його діях вини як складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.

У відповідності до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Статтею 268 КУпАП визначені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Так, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У наведених положеннях Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, як під час складання протоколу про адміністративне правопорушення так і на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до адміністративної відповідальності.

Оцінюючи в сукупності надані матеріали про адміністративне правопорушення слід дійти висновку про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості. Згідно з ч.3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінов проти України» рішення від 09.06.2011р., заява №16347/02).

У справі «Малофєєва протии Росії» (рішення від 30.05.2013р., заява №36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Виходячи з практики застосування Європейським судом ст.6 Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції, зокрема право бути негайно і детально поінформованим про весь склад і суть обвинувачення, та мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту закріплюють підпункти "a", "b" пункту 3 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод". Пункт 1 статті 6 Конвенції встановлює, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, відповідно до закону.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення.

Орган, який розглядає справу, не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, не доведена допустимим та достовірними та достатніми доказами.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 247, ст.122-4, 221, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ :

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст.122-4 КУпАП, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №723009 від 18.07.2026 року, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Оксана ІВАШКЕВИЧ