Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №296/3775/26 — Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/3775/26

2/296/3132/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

ЗАОЧНЕ

"07" серпня 2026 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира у складі:

головуючого судді Маслак В.П.,

при секретарі судових засідань Панасюк К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2024р. ОСОБА_3 звернулась до Корольовського районного суду м. Житомира із вказаним позовом в якому просить:

- змінити спосіб стягнення аліментів із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , що визначений рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 03.04.2013 в цивільній справі №296/955/13-и з твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу).

- стягувати щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на неповнолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 03.04.2013р. у справі № 296/995/13-ц з ОСОБА_2 на її користь стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 400,00 грн. щомісячно, починаючи з 31.01.2013р. до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивачка зазначає, що з часу присудження аліментів пройшло багато часу (більше 12 років), змінилася економічна ситуація в країні, значно зросли ціни на продукти харчування, одяг, взуття, ліки, житлово-комунальні послуги, разом із тим потреби дитини із віком змінилися та збільшилися в силу її росту та розвитку, змінився прожитковий мінімум для дитини, а обов`язок по утриманню дитини не може бути покладений виключно на матір.

Отже, враховуючи право дитини на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати її до повноліття як спосіб захисту інтересів дитини, та враховуючи, що дитина росте та після ухвалення рішення суду пішла до школи, а на даний час є студентом та навчається в Житомирському агротехнічному коледжі на денній формі навчання, ОСОБА_3 просить задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі.

В судове засідання позивачка не з`явилась, у позовній заяві просила провести розгляд справи без її участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, судові повістки, направлені на його адресу, повернені відділенням поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

У постанові Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 757/15603/19 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність за вказаною адресою, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії, а повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки .

Верховний Суд у постановах від 13 листопада 2020 року у справі № 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) зазначив, що якщо сторони чи їх представники, чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони чи її представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності сторін та на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України ухвалити заочне рішення виходячи з наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи в сукупності зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджуються копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 9).

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 03.04.2013р. у справі № 296/995/13-ц позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 400 (чотириста) гривень щомісячно, починаючи з 31.01.2013 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 10-12).

Згідно свідоцтва про шлюб від 14.08.2015р. серій НОМЕР_2 , ОСОБА_5 змінила прізвище на « ОСОБА_6 » (а.с. 8).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст.181 СК України).

Відповідно до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

За змістом положень частини другої вказаної статті, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У відповідності до ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2026 – 3512,00 гривень.

Згідно ст.183 СК України, розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Положеннями ч.1 ст.192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч.3 ст.181 СК України).

Положення ст.192 СК України лише вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених в ст.ст.182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннямист.192 СК України, зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Такий висновок також узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс-13, відповідно до якої вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених в ст.ст. 182 - 184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннямист.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.

Як встановлено судом, розмір аліментів, які стягуються з відповідача на утримання дитини на користь позивача визначено судом у твердій грошовій сумі 400,00 грн., тобто з відповідача стягуються аліменти на утримання дитини у меншому за мінімальний розмір відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік" для дітей, встановлений статтею 182 СК України, що призводить до порушення прав дитини на належне матеріальне забезпечення.

Судом встановлено, що розмір аліментів у 400,00 грн. є меншим за мінімальний гарантований розмір аліментів на дитину, визначений відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, який у 2026 році для дитини віком від 6 до 18 років становить 1 756,00 грн (50 відсотків прожиткового мінімуму у розмірі 3 512,00 грн, встановленого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік»)

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність змінити розмір аліментів, що стягуються з відповідача, та враховуючи положення законодавства щодо права того з батьків, з яким проживає дитина, вирішувати питання щодо способу стягнення аліментів, суд вважає за необхідне стягувати в подальшому з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше, ніж 50 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття.

Встановивши вказані обставини та врахувавши характер спірних правовідносин, надавши оцінку доказам у їх сукупності та перевіривши їх доказами, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про зміну розміру аліментів підлягають задоволенню.

У відповідності до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Також з відповідача згідно ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір в дохід держави у розмірі 1331,20 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір в дохід держави.

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів - задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, що встановлений рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 03.04.2013р. у справі № 296/995/13-ц у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Стягувати з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід державного бюджету України судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуто Корольовським районним судом м. Житомира за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира в 30-денний строк з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя В. П. Маслак