Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №274/2939/26 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

справа № 274/2939/26

провадження № 2/0274/2396/26

Рішення

Іменем України

25.08.2026 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: судді Вдовиченко Т.М., розглянувши в м. Бердичеві Житомирської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іннова-Нова" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -

в с т а н о в и в :

Представника ТзОВ "Іннова нова" Андрущенко М.В. звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить стягнути з відповідача на користь товариства заборгованість за договором про надання коштів у позику №7721350425 від 07.04.2025 в розмірі 45160,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 07.04.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Іннова Фінанс" і фізичною особою ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у кредит №7721350425. Кредитодавець свої зобов`язання передбачені кредитним договором виконав в повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти в кредит розмірі 10000,00 грн. ОСОБА_1 свої зобов`язання, відповідно умов кредитного договору належним чином не виконав, кредит не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив.

Станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем складає 45160,00 грн, з яких: 10000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 33660,00 грн - заборгованість за процентами, 1500,00 грн - комісія.

Ухвалою судді Бердичівського міськрайонного суду від 01.05.2026 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.73).

25.05.2026 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що з поданим позовом не погоджується, вважає його необґрунтованим, недоведеним та таким, що не підлягає задоволенню. Зокрема, вважає, що позивачем не надано до позовної заяви належних та допустимих доказів обґрунтованості розміру заборгованості, не надано доказів погодження ним усіх умов договору; не підтверджено належним чином факт підписання електронного договору саме ним; не доведено правомірність нарахування процентів, комісій та штрафних санкцій у заявленому розмірі.

Вважає, що сам по собі факт перерахування коштів на банківську картку не є безумовним доказом укладення кредитного договору на умовах, зазначених позивачем. Крім того, заявлена до стягнення сума заборгованості у понад чотири рази перевищує суму нібито отриманих коштів, що свідчить про очевидну неспівмірність нарахувань та порушення принципів розумності, добросовісності і справедливості, передбачених цивільним законодавством України.

28.05.2026 представником позивача подано відповідь на відзив, згідно якої зазначено що позичальником ОСОБА_1 під час укладення договору про надання грошових коштів у позику № 7721350425 від 07.04.2025 пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку (цей спосіб ідентифікації прописаний у п. 2.17. договору). Під час ідентифікації позичальника - ОСОБА_1 - з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи, зокрема отримано інформацію відносно прізвища, ім`я та по батькові, зареєстрованої адреси місця проживання, а саме: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ). При реєстрації та входу в особистий кабінет позичальника при укладенні договору № 7721350425, відповідачем було використано фінансовий номер телефону НОМЕР_2 та адресу електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_2 Саме на цей номер телефону - НОМЕР_2 - був відправлений та доставлений одноразовий ідентифікатор (2786), яким був підписаний договір про надання грошових коштів у позику № 7721350425 від 07.04.2025 р. (див. додаток «доказ підтвердження направлення одноразового ідентифікатора відповідачу»). Таким чином ОСОБА_1 договір про надання грошових коштів у позику № 7721350425 від 07.04.2025 підписано одноразовим ідентифікатором (2786), надісланим смс-повідомленням на належний відповідачу фінансовий номер (НОМЕР_2), використання якого дозволено ст. 207 Цивільного кодексу України та ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" та отримано на його рахунок кошти у розмірі 10 000,00 грн., а отже акцептовано умови договору. З наведеного вбачається, що договір про надання грошових коштів у позику № 7721350425 від 07.04.2025 укладений у повній відповідності з чинним законодавством, зокрема зі ст. 207 Цивільного кодексу України та Законом України «Про електронну комерцію».

Стосовно відсутності належних доказів на підтвердження видачі кредиту.

Квитанція EasyPay до платіжної інструкції No20185-1354-205733060 (IDплатежу: 1586143111) про перерахування коштів від 07.04.2025 долучена позивачем, є достовірним доказом, оскільки містить усі необхідні реквізити, а саме: номер, дату здійснення операції, суму видачі коштів, призначення платежу із зазначенням фінансового номеру ОСОБА_1 та рахунку отримувача: Дата операції: 07.04.2025 07:08:35, Дата валютування: 07.04.2025 07:08:35, Отримано: 10000.00 грн, Комісія: 0.00 грн, Сума переказу: 10000.00 грн, Платник: ТОВ "Іннова Фінанс", ЄДРПОУ 44127243, Надавач платіжних послуг платника: ТОВ "ФК "Контрактовий дім", IBAN/Номер картки: НОМЕР_3 .

ТОВ «ФК «Контрактовий дім» співпрацює з ТОВ «Іннова фінанс», як клієнтом, на підставі договору № 160523/1 від 16.05.2023 р. про надання послуг в системі EasyРау (див. додатки до позовної заяви). Видача коштів за кредитним договором була здійснена безготівково, шляхом перерахування коштів на платіжну картку № НОМЕР_4 через технологічного партнера ТОВ «Контрактовий дім» (сервіс EasyPay). Номер картки, на яку було здійснено перерахування коштів за договором, в особистому кабінеті відповідач самостійно додав як таку, на яку бажає отримати кредитні кошти, і саме на цю картку № НОМЕР_3 відповідачем було отримано суму позики у розмірі - 10 000,00 грн.

Стосовно відсутності деталізованого розрахунку заборгованості.

Призначення розрахунку - це фактично актуалізована вибірка інформації про стан заборгованості за договором про надання грошових коштів у позику № 7721350425 від 07.04.2025 р. після проведення необхідного розрахунку відповідно до процентної ставки за умовами договору та кількості днів прострочення виконання зобов`язання станом на дату підготовки позовної заяви включно. Перевірку правильності проведеного розрахунку здійснити досить легко шляхом найпростішого арифметичного множення даних, тому підстав вважати суми зависокими або такими, що навмисно вказані на користь позивача, немає.

Відповідно до п. 2.5. договору: строк кредиту (строк дії договору) 360 днів.

07.04.2025 дата початку (тобто дата укладення договору та надання кредитних коштів).

02.04.2025 дата повернення кредитних коштів разом з процентами за користування кредитними коштами(ця дата вказана в графіку платежів, Додаток №1 до договору про надання грошових коштів у кредит № 7721350425 від 07.04.2025 року).

Зазначає, що відповідач мав право надати свій розрахунок заборгованості для обґрунтування своїх заперечень, але свій розрахунок не надав.

Стосовно заперечень сторони відповідача щодо нарахованих процентів в рамках договору про надання грошових коштів у кредит № 7721350425 від 07.04.2025:

Згідно п.2.3. сума кредиту (загальний розмір) складає: 10 000 гривень.

Згідно п 2.5. строк кредиту (строк дії договору) 360 днів.

Згідно п. 2.6.1. стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього договору.

Загальна сума заборгованості складає: 10 000,00 грн. (тіло кредиту) + 33 660,00 грн. (проценти) + 1 500,00 грн. (комісія) = 45 160,00 грн.

Зо стосується посилання відповідача на нарахування позивачем неустойки, вважає таке твердження не коректним твердженням оскільки неустойка (пеня, штраф) позивачем не нараховувались.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 25.08.2026 року відмовлено відповідачу ОСОБА_1 у розгляді справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно Анкети клієнта ОСОБА_1 зареєструвався в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю "Іннова Фінанс". При реєстрації та входу в особистий кабінет позичальника відповідачем було використано фінансовий номер телефону НОМЕР_2 та адресу електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.10).

07.04.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Іннова Фінанс" та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ "Іннова Фінанс" укладено договір надання грошових коштів у кредит №7721350425. Договір укладено у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію", в електронній формі, шляхом обміну електронними повідомленнями, використанням електронного підпису позичальника одноразового ідентифікатора - "dtxabf23n" (а.с.23-34).

Відповідно до Розділу 2 кредитного договору ОСОБА_1 отримав у тимчасове платне користування грошові кошти на наступних умовах: сума кредиту - 10000 гривень. Строк кредиту (строк дії договору) 360 днів.

Згідно п. 2.6.1. стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього договору.

Згідно п.3.1 договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, уключаючи реквізити картки: НОМЕР_3 .

П.2.7 договору передбачена сплата комісії в розмірі 15% від суми наданого кредиту, яка нараховується у день надання кредиту.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору становить 45160,00 грн (п.2.10.1 договору).

Додатком 1 до договору №7721350425 від 07.04.2025 є Графік платежів, з яким відповідач ознайомився, про що свідчить електронний підпис одноразовим ідентифікатором "2786" (а.с.34 зворот-36).

Також ОСОБА_1 ознайомився з інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, про що свідчить підписаний ним електронним підписом "3421" Паспорт споживчого кредиту (а.с.38-39).

Виконання кредитором обов`язку щодо надання відповідачу грошових коштів у сумі 10000,00 грн підтверджується квитанцією до платіжної інструкції № 20185-1354-205733060 від 07.04.2025 ТОВ ФК "Контрактовий дім" (а.с.37).

Факт отримання ОСОБА_1 грошових коштів у кредит також підтверджується інформацією, наданою АТ "ПУМБ" від 12.05.2026 на виконання ухвали суду від 01.05.2026, згідно якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 випущено платіжну картку № НОМЕР_3 .

Випискою по рахунку за період з 07.04.2025 по 10.04.2025 та звітом по транзакціях за період з 07.04.2025 по 10.04.2025 підтверджується факт зарахування на карту відповідача кредитних коштів в сумі 10000,00 грн

Відповідно до наданого розрахунку заборгованість за кредитним договором № 7721350425 від 07.04.2025 становить 45160,00 грн, з яких: 10000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 33660,00 грн - заборгованість за процентами, 1500,00 грн - комісія (а.с.11-17).

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

Згідно зі ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

В матеріалах справи відсутні докази того, що наведені умови договору, його форма і порядок укладання суперечать положенням ЦК України, або іншим актам цивільного законодавства, а також, що волевиявлення позичальника було обмеженим і не відповідало його внутрішній волі. Викладені істотні умови, права і обов`язки сторін, зокрема, способи та терміни погашення кредиту погоджені сторонами.

Крім того, матеріали справи містять належні докази на підтвердження того, що саме відповідачем здійснено дії, спрямовані на укладання договору, а саме відповідач увійшов на веб-сайт кредитодавця, пройшов ідентифікацію та верифікацію особи, заповнивши анкету клієнта із зазначенням ПІБ, даних паспорту, РНОКПП, місця проживання, місця реєстрації, зазначив реквізити картки для отримання кредиту, підтвердив номер мобільного телефону, здійснив акцептування договору, шляхом введення одноразового ідентифікатора "7902".

При цьому, суд звертає увагу, що без входу відповідача на веб-сайт ТОВ "Іннова Фінанс" (https://finsfera.ua/) та здійснення ним певного алгоритму дій, необхідного для отримання кредиту, спірний кредитний договір не було б укладено.

Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма істотними його умовами та що йому надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Частиною 1 ст.509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (ч.1 ст.510 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому слід враховувати, що у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктивний склад у частині кредитора.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ч.1,2 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).

Згідно зі частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Положеннями ч.1 ст.1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначені ст.639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України).

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України "Про споживче кредитування" та Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.

Відповідно до п.5,6 ч.1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 11 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію"). Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.(ч.6 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію).

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Положеннями ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно зі ст.6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Положеннями ч.2 ст.639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладання такого договору, на таких умовах, шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.1,2 ст. 80 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.1-3 ст. 89 ЦПК України).

Спірний договір укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису, шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора.

З матеріалів справи слідує, що прийняті на себе зобов`язання за укладеним договором сторона позивача виконала своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредитні кошти в повному обсязі.

Відповідач кредитні кошти отримав, що підтверджується наявними у справі доказами, своїх зобов`язань за кредитним договором не виконав та не сплатив грошові кошти для погашення кредитної заборгованості. Доказів на спростування доводів позивача, а також контррозрахунок не надав.

Вказаний договір (окрема умова договору) у відповідності до вимог чинного законодавства недійсним не визнавався, тобто в силу ст. 204 Цивільного кодексу України діє презумпція правомірності правочину.

Враховуючи, що відповідачем порушено право позивача на належне виконання умов кредитного договору, в результаті чого кредитна заборгованість не була погашена відповідачем добровільно, вимога позивача щодо стягнення заборгованості за договором надання грошових коштів у кредит №7721350425 від 07.04.2025 року є правомірною.

Водночас, суд відхиляє доводи позивача щодо обґрунтованості нарахування за договором надання грошових коштів у кредит комісії у відповідності до умов договору з огляду на наступне.

Як зазначив Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року (справа №204/224/21), якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб`єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.12.2024 у справі №753/25744/21).

Оскільки, в кредитному договорі не обумовлено за перелік яких саме послуг позичальник повинен сплачувати комісію, то таку умову кредитного договору слід вважати нікчемною та такою, яка суперечить Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про захист прав споживачів».

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що вимога позивача у частині стягнення з відповідача комісії в розмірі 1500,00 грн є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь ТОВ "Іннова-Нова" заборгованість за договором надання грошових коштів у кредит №7721350425 від 07.04.2025 року в сумі 43660,00 грн., з яких: 10000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу та 33660,00 грн. - заборгованість за відсотками.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2574,00 гривень.

Керуючись ст. 12-13,76-81,89,141,263-265,274-275,279,354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Іннова-Нова" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Іннова-Нова" (адреса місцезнаходження: м.Київ, вул. Верхній Вал, 10, поверх 2, офіс 5, ЄДРПОУ 44127243) заборгованість за кредитним договором №7721350425 від 07.04.2025 в розмірі 43660,00 грн., з яких: 10000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу та 33660,00 грн. - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Іннова-Нова" (адреса місцезнаходження: м.Київ, вул. Верхній Вал, 10, поверх 2, офіс 5, ЄДРПОУ 44127243) судовий збір в розмірі 2574,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 25 серпня 2026 року

Суддя: Т.М.Вдовиченко