Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №158/3513/26 — Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/3513/26

Провадження № 2-а/0158/95/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2026 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Сіліч Ю.Л.

за участю секретаря судового засідання – Оніщук Н.Є.,

представника позивача – Мельника М.М.

відповідача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Воробей П.О.

перекладача – Кіпоренка К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці, в режимі відеоконференції, справу за адміністративним позовом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області до громадянина російської федерації ОСОБА_1 про продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України, -

В С Т А Н О В И В

Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (далі ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області) звернулося до суду із адміністративним позовом до громадянина російської федерації ОСОБА_1 про продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.02.2026 працівниками ДСР НП України виявлено громадянина російської федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Відповідач), який порушив Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», а саме: проживав без документів, які б надавали йому право законного перебування на території України.

У ході перевірки не встановлено, коли та яким чином Відповідач прибув до України, оскільки такі відомості відсутні в системі «Аркан».

В 2023 році на ім`я відповідача було оформлено паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 від 10.04.2007.

В подальшому, відповідно до висновку за результатами проведеної службової перевірки підстав оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім`я відповідача з порушенням вимог законодавства було визнано оформленим з порушенням підпункту 8 пункту 89 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон затвердженого постановою КМУ від 07.05.2014 №152, оскільки паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 від 10.04.2007 було видано Ковпаківським ВМ СМВ УМВС України в Сумській області на ім`я особи з іншими анкетними даними.

Окрім того, відповідно до листа Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України №6.5-1016/6-26 від 21.01.2026 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з питань встановлення, оформлення належності до громадянства України, набуття громадянства України до органів міграційної служби в установленому порядку не звертався. Після закінчення законного строку перебування, територію України не покинув.

З питань визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту чи отримання статусу особи без громадянства до компетентних органів Відповідач не звертався. Будь-яких інших дій для легалізації факту свого перебування на території України не вживав.

Окрім того, у відповідача відсутні документи на підставі яких можливо ідентифікувати його особу, та які надавали б право перетину державного кордону для виїзду з України.

Документи, які б підтверджували законне перебування на території України у відповідача відсутні.

24.02.2026 уповноваженою особою ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області відносно Відповідача прийнято рішення про примусове видворення з України та притягнуто його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 203 КУпАП.

Того ж дня, 24.02.2026 о 18:30 працівниками ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області затримано Відповідача для з`ясування причин та обставин правопорушення і умов, що йому сприяли, у порядку ч. 2 ст. 263 Кодексу України про адміністративні правопорушення, строком на 72 години та поміщено до Волинського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (ПТПІ).

27.02.2026 року Ківерцівський районний суд Волинської області частково задовольнив адміністративний позов у справі № 158/846/26 та ухвалив затримати громадянина російської федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України на строк, визначений ч. 11 ст. 289 КАС України, достатній для виконання судового рішення, але який не може перевищувати 3 (три) місяці.

Не погоджуючись з рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області Відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Восьмого апеляційного адміністративного суду, постановою якого у справі №158/846/26 від 30.04.2026 у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області у справі №158/2188/26 від 20.05.2026 строк затримання Відповідача було продовжено на 3 (три) місяці.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2026 у справі №158/2188/26 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Відповідачем було оскаржено у встановленому законом порядку рішення про примусове видворення з України, однак рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 19.03.2026 у справі №158/926/26 ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні позовних вимог. Постановою Восьмого апеляційного суду від 16.06.2026 у справі №158/926/26 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Стверджує, що на момент звернення до суду з цим позовом ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області вжито вичерпних заходів, передбачених чинним законодавством, для ідентифікації та забезпечення примусового видворення Відповідача.

З моменту затримання Відповідача ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області багаторазово направлялись листи до Департаменту консульської служби МЗС України з проханням у сприянні в ідентифікації особи іноземця.

04.08.2026 ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області отримано відповідь від Департаменту консульської служби МЗС України де зазначено, зокрема, наступне: «Через повномасштабну агресію рф проти нашої держави дипломатичні відносини між Україною та росією розірвані. Діяльність посольства та консульських установ держави-агресора на території України припинена. Представлення інтересів рф дипломатичним представництвом третьої держави в Україні не здійснюється.

Зазначене унеможливлює надання органами дипломатичної служби України сприяння у підтвердженні особи і документуванні громадян країни-агресора та, відповідно, розгляд направлених до МЗС звернень.

Посилаючись на вищевикладене, позивач просить продовжити строк затримання громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення строком на 6 (шість) місяців.

Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 20.08.2026 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Воробей П.О., у судовому засіданні щодо задоволення позову заперечували. Вказали, що відповідач має усі необхідні документи, за допомогою яких можна ідентифікувати його особу. Крім того, ОСОБА_2 вважає, що є громадянином України, оскільки з 2007 року його особу ідентрифіковано паспортом громадянина України, має намір залишитись на території України.

Заслухавши пояснення учасників процесу, кожного зокрема, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Так, особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання іноземців або осіб без громадянства визначені статтею 289 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України; 2) затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття на поруки підприємством, установою чи організацією; 4) зобов`язання внести заставу.

Судом встановлено, що 24.02.2026 працівниками ДСР НП України виявлено громадянина російської федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Відповідач), який порушив Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», а саме: проживав без документів, які б надавали йому право законного перебування на території України.

У ході перевірки не встановлено, коли та яким чином Відповідач прибув до України, оскільки такі відомості відсутні в системі «Аркан».

В 2023 році на ім`я відповідача було оформлено паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 від 10.04.2007.

В подальшому, відповідно до висновку за результатами проведеної службової перевірки підстав оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім`я відповідача з порушенням вимог законодавства було визнано оформленим з порушенням підпункту 8 пункту 89 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон затвердженого постановою КМУ від 07.05.2014 №152, оскільки паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 від 10.04.2007 було видано Ковпаківським ВМ СМВ УМВС України в Сумській області на ім`я особи з іншими анкетними даними.

Окрім того, відповідно до листа Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України №6.5-1016/6-26 від 21.01.2026 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з питань встановлення, оформлення належності до громадянства України, набуття громадянства України до органів міграційної служби в установленому порядку не звертався. Після закінчення законного строку перебування, територію України не покинув.

З питань визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту чи отримання статусу особи без громадянства до компетентних органів Відповідач не звертався. Будь-яких інших дій для легалізації факту свого перебування на території України не вживав.

Окрім того, у відповідача відсутні документи на підставі яких можливо ідентифікувати його особу, та які надавали б право перетину державного кордону для виїзду з України.

Документи, які б підтверджували законне перебування на території України у відповідача відсутні.

24.02.2026 уповноваженою особою ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області відносно Відповідача прийнято рішення про примусове видворення з України та притягнуто його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 203 КУпАП.

Того ж дня, 24.02.2026 о 18:30 працівниками ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області затримано Відповідача для з`ясування причин та обставин правопорушення і умов, що йому сприяли, у порядку ч. 2 ст. 263 Кодексу України про адміністративні правопорушення, строком на 72 години та поміщено до Волинського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (ПТПІ).

27.02.2026 року Ківерцівський районний суд Волинської області частково задовольнив адміністративний позов у справі № 158/846/26 та ухвалив затримати громадянина російської федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України на строк, визначений ч. 11 ст. 289 КАС України, достатній для виконання судового рішення, але який не може перевищувати 3 (три) місяці.

Не погоджуючись з рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області Відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Восьмого апеляційного адміністративного суду, постановою якого у справі №158/846/26 від 30.04.2026 у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області у справі №158/2188/26 від 20.05.2026 строк затримання Відповідача було продовжено на 3 (три) місяці.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2026 у справі №158/2188/26 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Відповідачем було оскаржено у встановленому законом порядку рішення про примусове видворення з України, однак рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 19.03.2026 у справі №158/926/26 ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні позовних вимог. Постановою Восьмого апеляційного суду від 16.06.2026 у справі №158/926/26 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

На момент звернення до суду з цим позовом ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області вжито вичерпних заходів, передбачених чинним законодавством, для ідентифікації та забезпечення примусового видворення Відповідача.

З моменту затримання Відповідача ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області багаторазово направлялись листи до Департаменту консульської служби МЗС України з проханням у сприянні в ідентифікації особи іноземця.

04.08.2026 ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області отримано відповідь від Департаменту консульської служби МЗС України де зазначено, зокрема, наступне: «Через повномасштабну агресію рф проти нашої держави дипломатичні відносини між Україною та росією розірвані. Діяльність посольства та консульських установ держави-агресора на території України припинена. Представлення інтересів рф дипломатичним представництвом третьої держави в Україні не здійснюється.

Зазначене унеможливлює надання органами дипломатичної служби України сприяння у підтвердженні особи і документуванні громадян країни-агресора та, відповідно, розгляд направлених до МЗС звернень.

Частиною одинадцятою статті 289 КАС України визначено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Частини дванадцята та тринадцята статті 289 КАС України встановлюють, що про продовження строку затримання не пізніш як за п`ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення (реадмісію) або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.

Умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є:

1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації;

2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено, що у випадку відсутності співпраці з боку іноземця чи особи без громадянства під час процедури його ідентифікації та (або) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи, строк затримання такої особи може бути продовжено шляхом подачі відповідного адміністративного позову.

Крім того, пункт 22 статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» встановлює, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, зобов`язані мати дійсний паспортний документ.

Згідно із пунктом 16 частини першої статті 1 вказаного Закону паспортний документ іноземця - документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в`їзд або виїзд з держави і визнається Україною.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» встановлено, що іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.

Судом встановлено, що у відповідача відсутні документи, що дають йому право на виїзд з України.

Відтак, враховуючи відсутність у відповідача документів, які дають йому право на перетин державного кордону (виїзд з України), та документів на підтвердження законності перебування на території України, не подання ним заяви про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав щодо продовження строку затримання відповідача з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення.

Посилання Відповідача на наявність паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 не може бути достатньою підставою для висновку про відсутність передбачених статтею 289 КАС України підстав для продовження строку затримання, оскільки матеріали справи містять дані службової перевірки та відповідь територіального органу ДМС, згідно з якими факт видачі такого паспорта на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не підтверджено, а відповідним паспортом документовано іншу особу.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що предметом цієї справи є не вирішення питання про належність відповідача до громадянства України чи законність оформлення окремого паспортного документа як самостійний спір, а перевірка наявності підстав для продовження строку затримання з метою ідентифікації відповідача.

Щодо доводів відповідача про наявність у нього посвідчення водія серії НОМЕР_3 , виданого 25.01.2023, суд зазначає наступне.

Посвідчення водія за своїм призначенням не є паспортним документом іноземця, у розумінні пункту 16 частини першої статті 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", не підтверджує право законного перебування іноземця на території України та не надає права на виїзд з України.

Тому наявність у відповідача посвідчення водія не усуває підстав, з якими закон пов`язує можливість продовження строку затримання у пункті тимчасового перебування.

Щодо доводів відповідача про те, що позивач не довів відсутності співпраці з боку відповідача, суд зазначає наступне.

Частина тринадцята статті 289 КАС України передбачає, що умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є:

1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його (її) ідентифікації;

2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

Тому, на переконання суду, з огляду на те, що процес ідентифікації триває, суд враховує те, що позивач не отримав інформації та документів, необхідних для ідентифікації відповідача і забезпечення його примусового видворення, незважаючи на направлення запитів до Департаменту консульської служби МЗС України 24.02.2026 та 06.05.2026, 04.06.2026 та 14.07.2026.

З огляду на вказане, відсутність у матеріалах справи доказів відсутності співпраці з боку іноземців (ухилення відповідача від заповнення анкети, надання фотографій чи проходження дактилоскопії) не спростовує іншої умови, а саме неодержання інформації та документів, необхідних для ідентифікації особи та оформлення документів для виїзду.

Щодо доводів відповідача про необхідність застосування альтернативного заходу у вигляді взяття на поруки Міжнародним миротворчим батальйоном імені Джохара Дудаєва, суд зазначає наступне.

Пункт третій частини першої статті 289 КАС України, передбачає за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів, а саме взяття на поруки підприємством, установою чи організацією.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що сам факту звернення певної організації до органу ДМС не є безумовною підставою для застосування такого заходу.

У кожному окремому випадку суд зобов`язаний оцінити, чи забезпечить такий захід досягнення мети провадження, а саме ідентифікацію особи, оформлення необхідних документів та забезпечення виконання рішення про примусове видворення у разі наявності правових підстав для такого виконання.

Посилання відповідача на те, що 12.05.2026 на адресу позивача надіслано клопотання про передачу відповідача на поруки, не спростовує відсутності у відповідача належного документа, що дає право на виїзд з України, та не свідчить про можливість завершення процедури ідентифікації без перебування відповідача у пункті тимчасового перебування.

Вирішуючи питання про строк, на який підлягає продовженню тримання іноземця ОСОБА_2 у Пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, суд виходить із такого.

Відповідно до положень статті 289 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі наявності об`єктивних обставин, що унеможливлюють ідентифікацію іноземця або особи без громадянства чи забезпечення виконання рішення про примусове видворення (реадмісію), строк затримання може бути продовжений за позовом відповідного органу шляхом ухвалення суду кожні шість місяців у межах граничного строку, встановленого законом.

Суд зазначає, що встановлення законодавцем саме шестимісячного інтервалу для продовження строку затримання зумовлено об`єктивними реаліями міжнародної міграційної та дипломатичної практики. Процедура ідентифікації осіб, які не мають при собі документів, що посвідчують особу, вимагає міждержавного листування, направлення запитів до дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, а також проведення складних перевірок через компетентні органи країн походження. Вказані процедури за своєю природи є тривалими, оскільки залежать від оперативності реагування уповноважених органів іноземних держав, і коротші часові проміжки (менше ніж шість місяців) є об`єктивно недостатніми для завершення комплексу необхідних ідентифікаційних заходів.

Крім того, такий строк забезпечує оптимальний баланс між необхідністю запобігання надмірному обмеженню свободи особи та принципом процесуальної економії, запобігаючи надмірному навантаженню на судову систему шляхом уникнення щомісячного перегляду аналогічних процесуальних питань за умови незмінності об`єктивних перешкод для видворення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем протягом попереднього періоду вжито вичерпних заходів для ідентифікації відповідача, проте процедура на даний час не завершена з незалежних від позивача причин.

За таких обставин, з огляду на необхідність завершення заходів з ідентифікації та забезпечення виконання рішення про примусове видворення, суд вважає обґрунтованим і законним задоволення позову та продовження строку тримання іноземця в ПТПІ саме на шість місяців.

Отже, враховуючи вищевикладене, заявлений позов підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 9, 72-77, 241, 244, 246, 268-272, 289 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В

Адміністративний позов задовольнити.

Продовжити строк затримання громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України, строком на 6 (шість) місяців.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, адреса: м. Київ, вул. Березняківська, 4А, код ЄДРПОУ: 42552598.

Представник позивача Мельник Михайло Миколайович, адреса: м. Київ, вул. Березняківська, 4А.

Відповідач - громадянин російської федерації ОСОБА_2 , місце перебування: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача адвокат Воробей Петро Олексійович, адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складений 24.08.2026.

Суддя Ківерцівського районного суду Ю.Л. Сіліч