Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: звільнення з публічної служби, з них
Дата: 24 серпня 2026 р.
Справа: №520/8970/26
Суддя: Мельников Р.В.
Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 серпня 2026 року № 520/8970/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до 12 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (84313, Донецька обл., Краматорський р-н, м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, 10-І, код ЄДРПОУ 38355198) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність 12 Державного пожежно - рятувального загону головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2022-2024 роки пропорційно прослуженому часу, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу;
- зобов`язати 12 Державний пожежно - рятувальний загін головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2022-2024 роки пропорційно прослуженому часу, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що після звільнення зі служби йому не було нараховано та виплачено грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2022– 2024 роки. Вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та просить зобов`язати його нарахувати і виплатити відповідну компенсацію пропорційно прослуженому часу, виходячи з грошового забезпечення на день звільнення.
Ухвалою суду від 20.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Від представника 12 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області до суду надійшов відзив, в якому відповідач зазначив, що спеціальними нормами, що регулюють проходження служби цивільного захисту, не передбачено виплату компенсації за невикористану додаткову відпустку учаснику бойових дій при звільненні. Зазначає, що така відпустка не належить до щорічних, а тому положення щодо компенсації за невикористані щорічні відпустки на неї не поширюються. Посилається на практику Верховного Суду, відповідно до якої законодавством не передбачено заміну цієї відпустки грошовою компенсацією. У зв`язку з цим відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом установлено наступне.
ОСОБА_1 проходив службу у 16 державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління ДСНС України у Донецькій області та 23.09.2024 був звільнений зі служби.
Позивач має статус учасника бойових дій, набутий 19.07.2017. Під час проходження служби у 2022– 2024 роках він не використовував додаткову відпустку як учасник бойових дій.
Після звільнення позивачу не було нараховано та виплачено грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки за 2022–2024 роки. Із цього питання ОСОБА_1 звертався до відповідача, однак отримав відповідь про відсутність підстав для проведення відповідних виплат.
Позивач зазначає, що за 2020– 2021 роки додаткову відпустку ним було використано, а вимоги щодо 2017– 2019 років не заявляються у зв`язку зі знищенням відповідних документів після закінчення строків їх зберігання.
Позивач вважає, що на момент звільнення з ним не було проведено повного розрахунку в частині компенсації за невикористані дні додаткової відпустки за 2022– 2024 роки, у зв`язку з чим просить визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов`язати його нарахувати і виплатити відповідну грошову компенсацію пропорційно прослуженому часу, виходячи з розміру грошового забезпечення на день виключення зі списків особового складу.
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому компенсації втрати частини доходів, тому звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до ст. 4 якого ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать, зокрема, учасники бойових дій.
Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час (ст. 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту").
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій надаються пільги, зокрема, використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
Статтею 4 Закону України "Про відпустки" передбачено такі види щорічних відпусток: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
Відповідно до статті 16-2 Закону України "Про відпустки" учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
З аналізу змісту вказаної норми вбачається, що зазначена відпустка надається учасникам бойових дій тривалістю 14 днів на рік, що свідчить про її щорічний характер.
Згідно з пунктом 8 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України "Про відпустки". Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.
Отже, законом не виключаються випадки, коли військовослужбовцем відпустка не буде використана протягом календарного року та не передбачено позбавлення права на відпустку, яке військовослужбовець отримав в попередньому календарному році. Водночас надано право використати право на відпустку за попередній рік.
Абзацом третім пункту 14 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Аналогічна правова норма міститься у частині першої статті 24 Закону України "Про відпустки", якою встановлено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація, зокрема, за всі не використані ним дні щорічної відпустки.
Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 129 КЦЗУ особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту мають право на такі види відпусток: інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
Відповідно до ч. 16 ст. 129 КЦЗУ особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту додаткова відпустка у зв`язку з навчанням, творча відпустка та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України "Про відпустки". Інші види відпусток надаються на підставах та в порядку, визначених законодавством.
Відповідно до ч. 25 ст. 129 КЦЗУ в рік звільнення із служби особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту в разі невикористання ними щорічних основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також додаткової відпустки особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, у тому числі за не використані дні щорічних відпусток у минулі роки.
Відтак, законом віднесено додаткову відпустку учасникам бойових дій до щорічних, та відповідно до положень КЦЗУ додаткові відпустки учасникам бойових дій відносяться до інших щорічних додаткових відпусток.
Суд зазначає, що відповідачем не заперечується факт не надання позивачу додаткової відпустки позивачу як учаснику бойових дій та відповідно не нарахування компенсації за невикористання такої відпустки.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позивач, як особа, яка проходила службу цивільного захисту та якій надано статус учасника бойових дій, мав право на додаткову відпустку, передбачену пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та статтею 16-2 Закону України «Про відпустки», а у разі її невикористання у році звільнення - і на виплату грошової компенсації за невикористані дні такої відпустки.
При цьому приписи статті 129 Кодексу цивільного захисту України у системному зв`язку з положеннями Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Закону України «Про відпустки» свідчать про те, що додаткова відпустка учаснику бойових дій є передбаченим законом видом додаткової відпустки, право на яку зберігається за особою рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, а тому її невикористання на день звільнення є підставою для виплати відповідної грошової компенсації. Відтак ненарахування та невиплата позивачу такої компенсації є протиправними.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2022- 2024 роки пропорційно прослуженому часу, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2022 - 2024 роки пропорційно прослуженому часу, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2026 у справі №520/24167/25.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до 12 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (84313, Донецька обл., Краматорський р-н, м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, 10-І, код ЄДРПОУ 38355198) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність 12 Державного пожежно - рятувального загону головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2022-2024 роки пропорційно прослуженому часу, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу.
Зобов`язати 12 Державний пожежно - рятувальний загін головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2022-2024 роки пропорційно прослуженому часу, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Мельников Р.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua