Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №460/9286/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 серпня 2026 року м. Рівне№460/9286/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просить суд:

визнати протиправними дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо подвійного обмеження моїх пенсійних виплат з 01.01.2026 року максимальним розміром на рівні 10 (десяти) прожиткових мінімумів, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 01.01.2026 року для осіб, які втратили працездатність, та здійсненні щомісячних пенсійних виплат у заниженому розмірі 28 868,38 грн. (двадцять вісім тисяч вісімсот шістдесят вісім гривень 38 копійок);

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України забезпечити з 01.01.2026 року виплату мені пенсії без обмеження максимальним розміром на рівні 10 (десяти) прожиткових мінімумів, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 01.01.2026 року для осіб, які втратили працездатність;

визнати протиправними дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо позбавлення з 01.03.2026 року виплати мені пенсії у підвищеному розмірі, обчисленого з врахуванням підвищення пенсії за нормами ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст.64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на коефіцієнт збільшення 1,121, встановлений Постановою КМУ від 25.02.2026 року №236, з врахування підвищення пенсії (щорічної індексації), здійснених у попередні періоди, на коефіцієнт збільшення 1,14, встановлений Постановою КМУ від 16.02.2022 року №118, на коефіцієнт збільшення 1,197, встановлений Постановою КМУ від 24.02.2023 року №168, на коефіцієнт збільшення 1,0796, встановлений Постановою КМУ від 23.02.2024 року №185, на коефіцієнт збільшення 1,115, встановлений Постановою КМУ від 25.02.2025 року №209, та забезпечення виплати перерахованої пенсії без обмеження максимальним розміром на рівні 10 (десяти) прожиткових мінімумів, встановлених законом на 01 січня календарного року для осіб, які втратили працездатність;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 01.03.2026 року виплати мені пенсії у підвищеному розмірі, обчисленого з врахуванням підвищення пенсії за нормами ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст.64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на коефіцієнт збільшення 1,121, встановлений Постановою КМУ від 25.02.2026 року №236, без обмеження щомісячного підвищення пенсії граничним розміром на рівні 2 595,00 грн. (дві тисячі п`ятсот дев`яносто п`ять гривень 00 копійок), з врахування підвищення пенсії (щорічної індексації), здійснених у попередні періоди, на коефіцієнт збільшення 1,14, встановлений Постановою КМУ від 16.02.2022 року №118, на коефіцієнт збільшення 1,197, встановлений Постановою КМУ від 24.02.2023 року №168, на коефіцієнт збільшення 1,0796, встановлений Постановою КМУ від 23.02.2024 року №185, на коефіцієнт збільшення 1,115, встановлений Постановою КМУ від 25.02.2025 року №209, та забезпечення виплати перерахованої пенсії без обмеження максимальним розміром на рівні 10 (десяти) прожиткових мінімумів, встановлених законом на 01 січня календарного року для осіб, які втратили працездатність, і застосування до сум, що перевищують такий розмір, понижуючих коефіцієнтів, встановлених Постановою КМУ від 30.12.2025 року №1778;

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо обмеження підвищення основного розміру пенсії за нормами ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст.64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01.03.2023 року на коефіцієнт збільшення 1,197, встановлений Постановою КМУ від 24.02.2023 року №168, з 01.03.2024 року на коефіцієнт збільшення 1,0796, встановлений Постановою КМУ від 23.02.2024 року №185, з 01.03.2025 року на коефіцієнт збільшення 1,115, встановлений Постановою КМУ від 25.02.2025 року №209, граничним розміром на рівні 1 500,00 грн. (одна тисяча п`ятсот гривень 00 копійок);

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 01.12.2025 року обчислення та перерахунок основного розміру моєї пенсії виходячи з підвищення пенсії за нормами ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст.64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на коефіцієнт збільшення 1,197, встановлений Постановою КМУ від 24.02.2023 року №168, на коефіцієнт збільшення 1,0796, встановлений Постановою КМУ від 23.02.2024 року №185, на коефіцієнт збільшення 1,115, встановлений Постановою від 25.02.2025 року №209, без обмеження такого підвищення граничним розміром на рівні 1 500,00 (одна тисяча п`ятсот гривень 00 копійок) та забезпечити виплату перерахованої пенсії без обмеження максимальним розміром на рівні 10 (десяти) прожиткових мінімумімів, встановлених законом на 01 січня календарного року для непрацездатних осіб, і застосування до сум, що перевищують такий розмір, понижуючих коефіцієнтів, встановлених Постановами КМУ від 03.01.2025 року №1 та від 30.12.2025 року №1778.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України №2262-ХІІ. На виконання судових рішень відповідач здійснює перерахунки пенсії позивача, але щоразу обмежує виплати пенсії різними граничними розмірами. Починаючи з 01.01.206 відповідач здійснює виплату пенсії із застосуванням до розміру пенсії понад максимальний розмір понижуючих коефіцієнтів, установлених постановою Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсії деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» від 30.12.2025 №1778, а також не враховує коефіцієнт збільшення 1,197, встановлений Постановою КМУ від 24.02.2023 №168, без обмеження граничним розміром на рівні 1500,00 грн. Окрім того, з 01.03.2026, відповідач також не враховує коефіцієнт збільшення 1,197, встановлений Постановою КМУ від 24.02.2023 №168, коефіцієнт збільшення 1,14, встановлений Постановою КМУ від 16.02.2022 №118, без обмеження граничним розміром на рівні 1500,00 грн. та коефіцієнт збільшення 1,121, встановлений Постановою КМУ від 25.02.2026 №236, без обмеження щомісячного підвищення пенсії граничним розміром на рівні 2595,00 грн. Позивач вважає, що дії відповідача суперечать Закону №2262-ХІІ, відповідні норми якого про обмеження пенсій максимальним розміром визнані неконституційними.

Ухвалою від 01.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач правом подання відзиву не скористався.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до наказу Міністра оборони України від 03 липня 2002 року №339 ОСОБА_1 , звільнено з військової служби у відставку за станом здоров`я та призначена з 11.08.2002 року пенсію за вислугу 33 роки згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» в розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 13.09.2022 року у справі №460/4986/22 (набуло законної сили 09.12.2022 року) визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та зобов`язано здійснити обчислення, перерахунок та виплату з 01.04.2019 року основного розміру пенсії на підставі Довідки №12/1/хг13379/658 від 11.03.2021 року, оформленої ІНФОРМАЦІЯ_1 з урахуванням зазначених в ній всіх додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) і премії, виходячи з 90% відповідних сум грошового забезпечення та без обмеження максимального розміру пенсії на рівні десяти прожиткових мінімумів, встановлених за законом на 01 січня календарного року для непрацездатних осіб.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 13.07.2023 року у справі №460/1766/23 (набуло законної сили 15.08.2023 року) визнано протиправними дії відповідача по обмеженню з 01.03.2022 року основного розміру пенсії максимальним розміром та зобов`язано здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2022 року з урахуванням її підвищення на коефіцієнт збільшення 1,14, встановлений Постановою №118, виходячи з основного розміру пенсії 25 179,00 грн., без обмеження її максимальним розміром.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 року у справі №460/20524/23 (набуло законної сили 16.12.2023 року) визнано протиправними дії відповідача та зобов`язано здійснити з 01.03.2023 року перерахунок та виплату пенсії з урахуванням підвищення за нормами Постанови №168, без обмеження основного розміру пенсії на рівні 10 (десяти) прожиткових мінімумів.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 року у справі №460/8756/24 (набуло законної сили 03.09.2025 року) визнано протиправними дії відповідача та зобов`язано: - здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром, з урахуванням доплати до пенсії в сумі 2 000,00 грн., встановленої Постановою КМУ від 14.07.2021 року №713 починаючи з 01.07.2021 року; - здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром, з урахуванням вже виплачених коштів відповідно до Постанов КМУ від 16.02.2022 року №118, від 24.02.2023 року №168, від 23.02.2024 року №185, починаючи з 01.03.2024 року.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 року у справі №460/10942/25 (набуло законної сили 12.05.2025 року) визнано протиправними дії Відповідача та зобов`язано: - здійснити нарахування та виплату пенсії з 01.01.2025 року без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених Постановою КМУ від 03.01.2025 року №1, без обмеження пенсії максимальним розміром; - здійснити з 01.03.2025 року перерахунок та виплату пенсії з підвищенням, установленим Постановою КМУ від 25.02.2025 року №209 без обмеження максимальним розміром.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 року у справі №460/2084/26 визнано протиправними дії Відповідача та зобов`язано здійснити нарахування та виплату пенсії з 01.01.2026 року без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених Постановою КМУ від 30.12.2025 року №1778, без обмеження пенсії максимальним розміром.

Відповідач своїм листом №13476-10521/1-02/8-1700/26 від 15.05.2026 року повідомив, що розмір щомісячних пенсійних виплат з 02.04.2025 року проведено перерахунок основного розміру пенсії за зобов`язаннями по судовому рішенню у справі №460/8756/24 і з 01.10.2025 року встановлені щомісячні пенсійні виплати на рівні 28 549,68 грн. (двадцять вісім п`ятсот сорок дев`ять гривень 68 копійок). Крім того, у листі №13476-10521/1-02/8-1700/26 зазначено, що з 01.01.2026 року розмір щомісячних пенсійних виплат встановлено на рівні 30 281,28 грн. (тридцять тисяч двісті вісімдесят одна гривня 28 копійок).

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Преамбулою Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 визначено, що цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Згідно із частинами першою та третьою статті 1-1 Закону №2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів. Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За приписами статті 64 Закону №2262-ХІІ, у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

25 лютого 2026 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році», відповідно до пункту 1 якої з 1 березня 2026 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,121 з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.

Підпункт 1 пункту 2 Постанови №236 визначає, що з 01 березня 2026 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» і підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2025 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.

Згідно з абзацом третім пункту 3 Постанови №236 розмір підвищення пенсії в результаті її перерахунку, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 2595 гривень.

Як встановлено судом з матеріалів пенсійної справи, позивачу з 01 березня 2026 року хоча і нараховано підвищення (індексація) пенсії за Постановою №236, проте її виплата не проводиться, з покликанням на перевищення пенсійною виплатою максимального розміру пенсії, визначеного законом, тобто десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до частини п`ятої статті 43 Закону №2262-XIІ (в редакції, яка діяла з 01.01.2008 до 01.10.2011, враховуючи зміни, внесені згідно із Законом України від 28.12.2007 №107-VI) максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 вказана норма, доповнена Законом України від 28.12.2007 №107-VI визнана неконституційною.

Проте, з 01.10.2011 Законом України №3668-VI від 08.07.2011 частина п`ята статті 43 була викладена в новій редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.»

Згодом, Законом України №911-VIII від 24.12.2015 дана норма була доповнена текстом наступного змісту (чинній з 1 січня 2016): тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Згідно змін, внесених Законом України №1080-VІІІ від 12.04.2016 дана частина стала вважатись частиною сьомою.

Однак, Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 20.12.2016 №7-рп/2016 у справі №1-38/2016 положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року №2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

При цьому, у відповідності до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016, положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно частини другої статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абз.6 п.4 Рішення Конституційного Суду України №15-рп/2000 від 14.12.2000 у справі №1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII від 06.12.2016, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року». Однак, буквальне розуміння змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» також не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Отже, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Таким чином, саме з 20.12.2016 стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 12.03.2019 у справі №522/3049/17, від 15.04.2019 у справі №522/16973/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 10.10.2019 у справі №522/22798/17, від 23.06.2020 у справі №686/24928/16-а, від 09.02.2021 №1640/2500/18, від 21.12.2021 у справі №120/3552/21-а.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем при виплаті позивачу пенсії вкотре застосовано обмеження у вигляді десяти прожиткових мінімумів, установлених на відповідний рік для осіб, які втратили працездатність і це при тому, що рішеннями судів неодноразово визнавалися протиправними дії щодо такого обмеження, і зобов`язано проводити позивачу виплату пенсії без обмеження максимального розміру пенсії.

Окрім цього, слід зауважити і на такому.

Статтею 30 Закону №4695-ІХ установлено, що у 2026 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року №379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 30 Закону «Про Державний бюджет України на 2026 рік» №4695-IX від 03.12.2025, Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №1778, пунктом 1 якої установлено, що у період воєнного стану у 2026 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року №379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.

У пункті 2 Постанови №1778 обумовлено, що у період воєнного стану у 2026 році коефіцієнти, визначені пунктом 1 цієї постанови, не застосовуються до пенсій (пенсійних виплат) осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім`ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру ветеранів війни, отриманими Пенсійним фондом України у порядку інформаційної взаємодії з Міністерством у справах ветеранів.

Отже, положеннями статті 30 Закону №4695-IX та Постанови №1778 запроваджено застосування у 2026 році до призначених (перерахованих) пенсій (пенсійних виплат) певної категорії осіб, коефіцієнтів зменшення пенсії. Вказані положення законодавства розповсюджуються і на пенсії, призначені за Законом №2262-ХІІ, та ними фактично встановлено інше (додаткове) регулювання відносин, відмінне від того, що встановлено Законом №2262-ХІІ, який є спеціальним у регулюванні відносин у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб.

Разом з тим, зміна правового регулювання відносин у сфері пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначена відповідно до Закону №2262-ХІІ, можлива лише у випадку внесення відповідних змін до цього Закону. Інші нормативно-правові акти застосовуються лише у випадку їх прийняття відповідно до законів, що регулюють спірні правовідносини, на що прямо вказує частина третя статті 1-1 Закону №2262-ХІІ.

Воднораз змін до Закону №2262-ХІІ стосовно застосування коефіцієнтів зменшення пенсії з 01 січня 2026 року та з 01 березня 2026 року законодавцем внесено не було.

Тож Закон №4695-IX не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Так, у рішеннях від 09 лютого 2007 року №6-рп/2007, від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 та від 30 листопада 2010 року №22-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

В абзаці третьому пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 28 серпня 2020 року №10-р/2020 Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.

Таким чином, застосування при перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ, Постанови №1778, якою змінюються умови та/чи норми пенсійного забезпечення, є протиправним.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо застосування норм права у спорах, пов`язаних з обмеженням максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII. Зокрема, у постановах від 16 грудня 2021 року у справі №400/2085/19, від 20 лютого 2022 року у справі №340/2476/21, від 25 лютого 2022 року у справі №580/3451/21, від 30 серпня 2022 року у справі №440/994/20, від 17 березня 2023 року у справі №340/3144/21 та ін. Верховний Суд дійшов висновку про те, що у правовідносинах щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону №2262-XII норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, у зв`язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним.

Отже, оскільки Законом №2262-ХІІ та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не передбачено обмеження розміру пенсій, розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, взагалі і шляхом застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів, зокрема, то стосовно позивача не підлягають застосуванню ні положення статті 30 Закону №4695-IX, ні Постанови №1778, якими змінюються умови та норми пенсійного забезпечення.

Подібна правова позиція сформована у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2025 року у справі №120/1081/25 у правовідносинах, пов`язаних із застосуванням понижуючих коефіцієнтів згідно зі статтею 45 Закону України від 19 листопада 2024 року №4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та прийнятою на його виконання Кабінетом Міністрів України постановою від 03 січня 2025 року №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».

Як встановлено судом, відповідач фактично обмежив позивачу виплату індексації пенсії відповідно до Постанови №236, оскільки станом на березень 2026 року його пенсія перевищує максимальний розмір.

Суд наголошує, що незважаючи на наявність у Постанові №236 застереження про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, станом на час здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача відповідно до Постанови №236 законодавча норма, яка б визначала максимальний розмір пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ, фактично відсутня, адже застосуванню підлягають норми Закону №2262-ХІІ саме з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний виплачувати позивачу пенсію з 1 березня 2026 року, у рахуванням індексації відповідно до Постанови №236 без обмеження її максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, зокрема, і без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених Постановою №1778.

З огляду на встановлені у справі обставини та наведені норми чинного законодавства України позов належить задовольнити у спосіб визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження з 01 березня 2026 року виплати пенсії позивачу максимальним розміром та невиплати індексації пенсії, передбаченої Постановою №236, а також шляхом зобов`язання відповідача здійснити позивачу з 01 березня 2026 року перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації, передбаченої Постановою №236, без застосування обмежень максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність та без застосування коефіцієнтів, установлених Постановою №1778, з урахуванням раніше виплачених сум.

Разом з тим, вимоги позивача в частині незастосування обмеження щомісячного підвищення пенсії граничним розміром на рівні 2595,00 грн. є нелогічними, позаяк він з одного боку просить про виплату йому індексації, передбаченої Постановою №236, і в той же час просить не застосовувати обмеження розміру такої індексації, що передбачене пунктом 3 цієї ж Постанови. Таке вибіркове застосування підзаконного нормативно-правового акту, прийнятого відповідним уповноваженим на це органом, є неможливим. Окрім того, в даному випадку мова йде не про обмеження пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ, а лише про встановлення верхньої межі суми індексації, яка додатково нараховується до розміру такої пенсії з 01.03.2026.

Що стосується вимог позивача про врахування при виплаті йому пенсії з 01.01.2026 підвищення пенсії (щорічної індексації), здійсненої у попередні періоди, а саме, на коефіцієнт збільшення 1,197, встановлений Постановою КМУ від 24.02.2023 №168, та про врахування при виплаті йому пенсії з 01.03.2026 підвищення пенсії (щорічної індексації), здійсненої у попередні періоди, а саме, на коефіцієнт збільшення 1,14, встановлений Постановою КМУ від 16.02.2022 №118 та на коефіцієнт збільшення 1,197, встановлений Постановою КМУ від 24.02.2023 №168, то такі також до задоволення не підлягають з огляду на таке.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ від 03.07.1991 індексація грошових доходів населення – це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з частиною першою статті 2 цього Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення).

А відповідно до частини п`ятої - індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році установлено, що з 01.03.2022 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31.12.2021 включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсій і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» установлено, що з 01.03.2023 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категорія осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Суд звертає увагу, що перерахунок пенсії військовослужбовця на підставі рішення суду з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на 1 січня 2021 року, 1 січня 2022 року, 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», є таким перерахунком пенсії з підвищенням, який відповідно до абзацу третього пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та постанов Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» є правомірною підставою для невиплати індексації за 2022, 2023 роки.

Вказаний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.03.2025 у справі №400/6254/24.

Отже, підстави для задоволення позовних вимог щодо урахуванням індексації пенсії за 2022, 2023 роки відсутні.

За наведеного, вимоги підлягають до задоволення частково, у визначений судом спосіб.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в силу Закону, а доказів понесення інших витрат суду не надав, то підстав для присудження йому судових витрат немає.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо невиплати ОСОБА_1 з 01.03.2026 пенсії у підвищеному розмірі, обчисленому з врахуванням підвищення пенсії за нормами ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст.64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на коефіцієнт збільшення 1,121, встановлений постановою Кабінету Міністрів України №236 від 25.02.2026 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році», без застосування обмежень максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність та без застосування коефіцієнтів, установлених постановою Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану».

Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з 01 березня 2026 року проводити ОСОБА_1 виплату пенсії у підвищеному розмірі, обчисленому з врахуванням підвищення пенсії за нормами ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст.64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням коефіцієнту збільшення 1,121, встановленого постановою Кабінету Міністрів України №236 від 25.02.2026 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році», без застосування обмежень максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність та без застосування коефіцієнтів, установлених постановою Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 25 серпня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

Суддя С.А. Борискін