Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо
Дата: 24 серпня 2026 р.
Справа: №420/13809/26
Суддя: Токмілова Л.М.
Справа № 420/13809/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової служби НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб суми перерахованого грошового забезпечення ОСОБА_1 виплаченого на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.07.2024 по справі №280/4434/24;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 утриманий під час виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.07.2024 по справі №280/4434/24 податок на доходи фізичних осіб на суму 12221,42 грн.;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб суми перерахованого грошового забезпечення ОСОБА_1 виплаченого на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.07.2024 по справі №280/4408/24;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 утриманий під час виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.07.2024 по справі №280/4408/24 податок на доходи фізичних осіб на суму 12107,23 грн.
Ухвалою суду від 14.05.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 25.06.2020 по 28.08.2021. На виконання рішень Запорізького окружного адміністративного суду по справах №280/4408/24 та №280/4434/24, 27.03.2026 позивачу було виплачено кошти в сумі 104072,53 грн. Однак, з листа від 07.01.2025 №5фес, листа від 04.04.2026 №681/185/10/36/470/ПС та долучених до них розрахунків вбачається, що відповідачем утримано без подальшої компенсації податок на доходи фізичних осіб з нарахованих сум перерахованого грошового забезпечення. Таким чином, разом із виплатою грошового забезпечення позивачеві підлягає виплата компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
20.05.2026 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов відзив, в якому відповідач не погоджується з викладеними у позовній заяві підставами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та зазначає, що Законом України від 10.10.2024 №4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема щодо військового збору. Тобто від 01.12.2024 набули чинності зміни щодо встановлення норми про підвищення військового збору з 1,5% до 5% для платників податку, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - 5 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту, а саме: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; Ставка військового збору з виплат у розмірі 1,5% стосується лише діючих, на момент розрахунку, військовослужбовців. Таким чином потиправних дій зі сторони військової частини НОМЕР_1 щодо встановлення ставки військового збору 5% замість 1,5% не передбачається.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та відповідно до наказу командира військової частини від 28.08.2021 №162 був виключений зі списків.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03.07.2024 по справі №280/4434/24 позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 13.10.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням для обчислення індексації місяця підвищення тарифної ставки (окладу) - січень 2008 року.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити (з урахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 13.10.2016 по 28.02.2018 включно, із застосуванням для обчислення індексації місяця підвищення тарифної ставки (окладу) - січень 2008 року.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо врахування вимог абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 01.03.2018 по 28.08.2021 включно.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 28.08.2021 включно з урахуванням положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо розрахунку ОСОБА_1 розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок ОСОБА_1 розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та здійснити виплату донарахованих сум, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо розрахунку ОСОБА_1 розміру матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок ОСОБА_1 розміру матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та здійснити виплату донарахованих сум, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.07.2024 по справі №280/4408/24 позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020 по 28.08.2021 включно, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2018-2021 роки, одноразової грошової допомоги по звільненню відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 15 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 5 (п`ять) повних років служби, грошової допомоги для оздоровлення за 2020, 2021 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021 роки, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб,встановленого станом на 01.01.2020 Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», станом на 01.01.2021 Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік».
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 29.01.2020 по 31.12.2020 включно, грошову допомогу на оздоровлення за 2020 рік, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 допостанови Кабінети Міністрів України №704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького склади та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 01.01.2021 по 28.08.2021 включно, грошову допомогу на оздоровлення за 2021 рік, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2018, 2019, 2020, 2021 роки, одноразову грошову допомогу при звільненні відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 15 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 5 (п`ять) повних років служби, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
27.03.2026 відповідачем здійснено доплату грошового забезпечення на виконання рішень Запорізького окружного адміністративного суду від 03.07.2024 по справі №280/4434/24 та від 22.07.2024 по справі №280/4408/24 у розмірі 104072,53 грн.
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо виплати присуджених йому коштів згідно з рішеннями Запорізького окружного адміністративного суду від 03.07.2024 №280/4434/24 та від 22.07.2024 по справі №280/4408/24 з утриманням податків на доходи з фізичних осіб, звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи даний публічно-правовий спір, суд виходить з наступного.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 2 статті 1-2 Закону №2011-ХІІ у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація), визначено Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 (далі - Порядок №44).
Згідно з пунктом 2 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус, зокрема, військовослужбовця, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.
За приписами пункту 3 Порядку №44 виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Пунктами 4, 5 Порядку №44 визначено, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Отже системний аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Разом з цим, пунктом 168.5 статті 168 ПК України передбачено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
У постанові від 27 липня 2023 року у справі № 380/813/22, Верховний Суд вказував на те, що аналіз наведених пунктів 2-3 Порядку № 44 дає підстави для висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Верховний Суд у постанові від 26 березня 2020 року в справі №813/189/18 (№К/9901/53267/18) зазначив, що компенсація податку з доходів фізичних осіб відноситься до компенсаційних платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
Враховуючи зазначені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що здійснюючи розрахунки з позивачем на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.07.2024 у справі №280/4434/24 та №280/4408/24 від 22.07.2024, відповідач повинен був нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за суму податку з доходів фізичних осіб, що утримується з грошового забезпечення.
При цьому, суд зауважує, що утримання податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18% відповідач здійснив правомірно, адже грошове забезпечення є доходом, а тому з нього утримується ПДФО у розмірі 18% на загальних підставах згідно з пунктом167.1 статті 167 Податкового кодексу України, тому дії відповідача щодо його утримання є правомірними.
Водночас, суд вважає, що позивачем невірно сформульовані позовні вимоги про протиправність дій відповідача щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб суми перерахованого грошового забезпечення у розмірі 18% із вказаних сум, адже у спірному випадку відповідач мав обов`язок саме виплатити грошову компенсацію податку з доходів фізичних осіб після такого утримання.
Разом з тим, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина друга статті 5 КАС України).
Пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача буде визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не здійснення позивачу одночасної компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 168.5 статті 168 ПКУ та пункту 2 Порядку №44 при виплаті грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішень Запорізького окружного адміністративного суду у справах від 03.07.2024 №280/4434/24 та від 22.07.2024 №280/4408/24 та зобов`язання відповідача здійснити виплату позивачу компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, утриманого при виплаті грошового забезпечення на виконання рішень Запорізького окружного адміністративного суду у справах від 03.07.2024 №280/4434/24 та від 22.07.2024 №280/4408/24.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 статті 5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір», у зв`язку з чим підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 12, 139, 242-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,-
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не здійснення ОСОБА_1 одночасної компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 168.5 статті 168 ПКУ та пункту 2 Порядку №44 при виплаті грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.07.2024 по справі №280/4434/24.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_4 здійснити виплату ОСОБА_1 компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, утриманого при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.07.2024 по справі №280/4434/24.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не здійснення ОСОБА_1 одночасної компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 168.5 статті 168 ПКУ та пункту 2 Порядку №44 при виплаті грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.07.2024 по справі №280/4408/24.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_4 здійснити виплату ОСОБА_1 компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, утриманого при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.07.2024 по справі №280/4408/24.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені статтями 293, 295 КАС України.
Суддя Токмілова Л.М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua