Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №420/1860/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1860/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кузьменко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, щодо нездійснення додаткового виключення з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії період з 1 липня 2000 року до 31 грудня 2004 року (42 місяці), згідно абз.2 ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.

- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 01.12.2025 року провести перерахунок моєї пенсії, додатково виключивши з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії період з 1 липня 2000 року до 31 грудня 2004 року (42 календарні місяці), згідно абз.2 ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV та за результатами виключення додаткового періоду провести додаткову оптимізацію пенсії виключивши інший період в розмірі до 10% (60 календарних місяців) з найменшими показниками заробітної плати за виключенням додатково виключеного періоду з 1 липня 2000 року до 31 грудня 2004 року (42 календарні місяці) залишивши в розрахунку пенсії не менше 60 календарних місяців.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачами, на думку позивача, вчинено протиправні дії щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії шляхом проведення додаткової оптимізації заробітків, виключивши з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії період з 1 липня 2000 року до 31 грудня 2004 року, згідно абз.2 ч.1 ст.40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, починаючи з 01 жовтня 2023 року.

Не погоджуючись із діями територіального органу Пенсійного фонду України щодо розміру пенсії, позивач звернувся до суду за захистом свого права.

Відповідно до ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 02.02.2026 року позов залишений без руху.

Ухвалою суду від 20.02.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 40 Закону № 1058 за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення, періоди страхового стажу під час воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з місяця введення воєнного стану та протягом трьох календарних місяців після його припинення або скасування. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців. Відтак, особі, яка звертається за призначенням пенсії, дійсно надано право самостійно обирати періоди заробітної плати, які мають бути виключені при обчисленні розміру пенсії. Отже, враховуючи позицію Верховного Суду та норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, Головне управління правомірно відмовило Позивачу у проведенні перерахунку у зв`язку з відсутністю законних підстав. Окрім того, бажаємо зазначити, що у абзаці 3 ч. 1 ст. 40 Закону № 1058 фраза “за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року” є частиною речення “догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року”. Відтак, додатковому виключенню підлягає не будь-який період з 01.07.2000 до 01.01.2005, а саме період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у зазначений період.

З урахуванням викладеного у відзиві, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача подав до канцелярією суду клопотання долучення до матеріалів справи.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію по втраті годувальника ОСОБА_2 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.

Зі змісту позовної заяви, в листопаді 2025 року позивач звернулася через вебпортал ПФУ до ГУПФ України в Одеській області, із заявою, в якій просила здійснити перерахунок (допризначення) пенсії, шляхом проведення додаткової оптимізації заробітків, виключивши період з 01 липня 2000 року по 01 січня 2005 року.

За результатами розгляду заяви від 19.12.2025 року відмовлено у проведенні перерахунку (допризначення) пенсії, шляхом проведення додаткової оптимізації заробітків, виключивши період з 01 липня 2000 року по 01 січня 2005 року, з посиланням на ст. 40 Закон України №1058-IV. Підставою відмови є те, що для визначення розміру пенсії за віком відповідно до ч.2 ст. 27 Закону України №1058-IV заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Не погоджуючись з наведеним позивач звернулася до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), що набрав чинності з 01.01.2004.

Положеннями частини першої статті 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно статті 10 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Особа, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Згідно п.1 ч.1, ч.2 та ч.3 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж, починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення, періоди страхового стажу під час воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з місяця введення воєнного стану та протягом трьох календарних місяців після його припинення або скасування. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Згідно ч.4 ст.42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Для визначення розміру пенсії по втраті годувальника відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до частини першої статті 44 Закону №1058-ІV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Відповідно до довідки з електронної пенсійної справи по зарплаті, що врахована при призначенні/перерахунку пенсії ОСОБА_1 :

До проведення основної оптимізації в межах 10% кількість місяців заробітної плати - 162.

Після проведення оптимізації в межах 10% кількість місяців, виключених оптимізацією - 60.

Після оптимізації в межах 10% кількість місяців заробітної плати -102.

Тому, за умови проведення додаткової оптимізації, виключивши період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року (42 місяці), у розрахунку заробітків позивачки залишиться кількість місяців заробітної плати не менше, ніж 60 місяців, а саме 60 місяці.

Отже, порушені позивачем у заяві в листопаді 2025 року питання, підлягали врахуванню відповідачем задля покращення становища позивача.

Щодо вимоги в частині зобов`язання відповідача за результатами виключення додаткового періоду провести додаткову оптимізацію пенсії виключивши інший період в розмірі до 10% (60 календарних місяців) з найменшими показниками заробітної плати за виключенням додатково виключеного періоду з 1 липня 2000 року до 31 грудня 2004 року (42 календарні місяці) залишивши в розрахунку пенсії не менше 60 календарних місяців. то вона, на думку суду, є передчасною та задоволенню не підлягає, оскільки на час розгляду справи права позивача в цій частині не порушені, перерахунок пенсії із врахуванням вищевказаних коефіцієнтів ще не здійснено.

Таким чином, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Таким чином, суд приходить до висновку про визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, щодо нездійснення додатково виключити з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2004 року, згідно абз.2 ч.1 ст.40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV під час обчислення пенсії ОСОБА_1 , зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , додатково виключивши з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2004 року, згідно абз.2 ч.1 ст.40Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, починаючи з 01 жовтня 2023 року.

Таким чином, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подачу даного адміністративного позову сплачено 1331,20 грн. судового збору.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судового збору у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст.7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, щодо нездійснення додатково виключити з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2004 року, згідно абз.2 ч.1 ст.40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV під час обчислення пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , додатково виключивши з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2004 року, згідно абз.2 ч.1 ст.40Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, починаючи з 01 жовтня 2023 року.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Н.А. Кузьменко