Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №380/3673/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/3673/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Сибаль Олег Богданович, звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач-1, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), Військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач-2, НОМЕР_1 ), в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення (повідомлення) №20251126-196024 від 27.11.2025 про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 5 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

- визнати протиправним і скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №373 від 23.12.2025 в частині зарахування позивача до особового складу військової частини НОМЕР_1 ;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виключити позивача зі списків особового складу військової частини;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву позивача від 26.11.2025 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.5 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв`язку з вихованням дитини з інвалідністю до 18 років, з урахуванням висновків суду.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що після початку збройної агресії рф проти України разом зі своєю сім`єю (дружиною та двома дітьми) переїхав у м. Трускавець Львівської області, де отримав статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується відповідною довідкою від 25.04.2022 №1331-5001337998. Позивач вказує, що його молодша донька ОСОБА_2 10.05.2016 є дитиною з інвалідністю, яка від народження хворіє на дитячий церебральний параліч, у зв`язку з чим 26.11.2025 подав через ЦНАП Виконавчого комітету Дробицької МР заяву про отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв`язку з вихованням дитини з інвалідністю до 18 років, до якої долучив необхідний перелік документів.

Попри це, 23.12.2025 працівники поліції під приводом необхідності уточнення військово-облікових даних доставили позивача у ІНФОРМАЦІЯ_2 та в цей же день наказом командира в/ч НОМЕР_1 зарахували до списків особового складу частини.

Згодом через кілька днів позивач отримав в застосунку «Дія» повідомлення №20251126-196024, датоване 27.11.2025 (заднім числом) про відмову у наданні йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.5 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у графі «Відомості про відмову» зазначено, «Особа перебуває на військовому обліку в районі активних бойових дій або окупації. Необхідно оновити дані й стати на облік у ТЦК за новим місцем проживання».

Позивач вважає, відмову в наданні йому відстрочки від призову на військову службу незаконною та протиправною, оскільки звернувся із відповідною заявою через ЦНАП за місцем свого проживання як внутрішньо переміщеної особи, адже об`єктивно не міг звернутись через ЦНАП територіальної громади, яка знаходиться під окупацією. Також зазначає, що відповідач-1 не розглянув його заяву по суті, не вивчив надані документи та не надав оцінки підставам для отримання відстрочки. Разом з тим, відповідач-1 не повідомив позивача у встановлений законом строк про результати розгляду його заяви від 26.11.2025 за формою згідно з додатком 7 до Порядку 560.

Щодо вимог в частині виключення позивача зі списків особового складу військової частини зазначає, що повторний розгляд заяви про надання відстрочки можливий лише у випадку звільнення особи з військової служби, оскільки відстрочка від призову може бути надана лише особам, які не є діючими військовослужбовцями. Якщо позивач і надалі перебуватиме в статусі військовослужбовця, його заява про надання відстрочки не може бути предметом повторного розгляду. Позивач вважає, що відповідач-1 протиправно відмовив у наданні йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та неналежно розглянув його заяву від 26.11.2025.

Відповідачем-1 позову не визнано з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у тому, що станом на час подання заяви до органу ЦНАП позивач перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), що підтверджується копією облікової картки з ЄДРВ «Оберіг» (п.37 Відмітки про взяття, зняття або виключення з обліку), про що мав бути обізнаний особисто. Відтак, заява позивача та додані до неї документи були автоматично надіслані суб`єкту надання послуги - ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто за місцем перебування суб`єкта звернення - позивача, на військовому обліку.

Вказує, що незважаючи на фактичне місце проживання позивача згідно довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідача відсутні відомості про його звернення з метою постановки на військовий облік згідно чинного законодавства, а позивачем протилежного не доведено.

Таким чином, оскільки на час подання заяви до органу ЦНАП позивач не перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , то його заява про надання відстрочки до відповідача як суб`єкта надання послуги, не надходила і рішення про відмову у наданні такої відстрочки відповідачем не приймалося.

Звертає увагу, що позивач взятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_2 23.12.2025, оскільки як військовозобов`язаний підлягав призову по мобілізації на особливий період, що підтверджується копією облікової картки з ЄДРВ «Оберіг» (п.37 Відмітки про взяття, зняття або виключення з обліку). На підставі викладеного просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідачем-2 позову не визнано з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у тому, що підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини у відповідності до Наказу Міністерства оборони України від 15.09.2022 №280, є зокрема для військовослужбовців – іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.

Військова частина НОМЕР_1 у межах повноважень, на підставі наказу від 23.12.2025 №373 зарахувала ОСОБА_1 , направленого з ІНФОРМАЦІЯ_1 , до списків особового складу для проходження базової та фахової підготовки, поставила його на всі види забезпечення та призначила на посаду курсанта. Тому протиправних дій військової частини НОМЕР_1 щодо зарахування позивача до списків особового складу немає.

Вказує, що командир військової частини не мав права не зарахувати позивача до особового складу військової частини, адже він отримав усі передбачені чинним законодавством документи (іменні списки) та беззаперечні правові підстави для видання оспорюваного позивачем наказу. Військова частина НОМЕР_1 , видаючи наказ про зарахування позивача до списків особового складу, діяла на підставі іменного списку, наданого ІНФОРМАЦІЯ_6 , та виходила з презумпції належного виконання цим органом обов`язку щодо перевірки наявності або відсутності підстав для надання відстрочки.

Зазначає, що після видання спірного наказу виникли нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом №2232-XII та Положенням №1153/2008. Даними актами законодавства не передбачено звільнення з військової служби шляхом скасування висновків ВЛК, наказів про призов та про призначення до військової частини. Ці акти індивідуальної дії вже реалізовані, а тому їх скасування без прийняття відповідного рішення про звільнення з військової служби не відновить початковий стан і не призведе до захисту прав та інтересів позивача, про які він просить у позові. Просить відмовити у задоволенні позову.

Представником позивача 03.03.2026 (вх. №17142) подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою від 04.03.2026 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою від 04.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.

Відповідачем-2 09.03.2026 (вх. №19059) подано відзив на позовну заяву.

Відповідачем-1 20.03.2026 (вх. №22914) подано відзив на позовну заяву.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та запепречень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 відповідно до п. 37 облікової картки до військового квитка серії НОМЕР_2 з 21.02.2009 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 та з 23.12.2025 поставлений на облік у ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідно до медичного висновку про дитину-інваліда віком до 18 років від 01.05.2023 №18 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , хворіє на дитячий церебральний параліч, синдром когнітивних розладів.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 ОСОБА_3 є опікуном ОСОБА_2 .

Позивач – ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про народження (переклад з російської мови на українську мову) серії НОМЕР_4 є батьком ОСОБА_2 , а матір`ю - ОСОБА_3 .

Відповідно до довідки від 25.04.2022 №1331-5001337998 ОСОБА_1 взятий на облік як внутрішньо переміщена особа.

Зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 .

Відповідно до довідки від 25.04.2022 №1331-5001337243 ОСОБА_2 взята на облік як внутрішньо переміщена особа.

Зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

Фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_1 26.11.2025 через ЦНАП Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_9 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв`язку з вихованням дитини з інвалідністю до 18 років.

До заяви долучив: медичний висновок про дитину-інваліда віком до 18 років; ??свідоцтво про народження доньки; ??довідку про громадянство доньки; ??довідку ВПО позивача; ???ІПН доньки; ??довідку ВПО доньки; ??індивідуальну програму реабілітації інваліда; ??тимчасове посвідчення військовозобов`язаного; ??посвідчення дитини з інвалідністю.

Як слідує з позовної заяви, 23.12.2025 працівники поліції з метою уточнення військово-облікових даних доставили ОСОБА_1 у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В застосунку «Дія» ОСОБА_1 надійшло повідомлення №20251126-196024 від 27.11.2025 про відмову в наданні відстрочки. В графі «відомості про відмову» зазначено «Особа перебуває на військовому обліку в районі активних бойових дій або окупації. Необхідно оновити дані й стати на облік у ТЦК за новим місцем проживання».

Відповідно до витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 23.12.2025 №373 солдата ОСОБА_1 з 23.12.2025 зараховано до списків особового складу та всіх видів забезпечення Військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки від 26.01.2026 №598 солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації на особливий період у в/ч НОМЕР_1 з 23.12.2025.

Позивач вважає відмову ІНФОРМАЦІЯ_9 у наданні йому відстрочки, оформлену повідомленням №20251126-196024, протиправною та, як наслідок, незаконним та безпідставним його призов на військову службу під час мобілізації, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав.

При вирішенні спору, суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі – Закон № 2232-ХІІ, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із частиною 1 статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частина 2 статті 1 Закону № 2232-ХІІ передбачає, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до частини 2 статті 2 цього Закону проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.

Згідно з частиною 5 статті 1 Закону № 2232-ХІІ від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

За змістом частини 9 статті 1 Закону № 2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік;

призовники - особи, які взяті на військовий облік;

військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Згідно з частиною 1 статті 39 Закону № 2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі – Закон № 3543-XII.

Статтею 1 Закону № 3543-ХІІ визначено, що:

мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано;

особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону № 3543-XII загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Згідно з частиною 5 статті 4 Закону № 3543-XII вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.

За змістом статті 2 Закону № 3543-XII правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України «Про оборону України», цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан.

Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Пунктом 8 цього Указу визначено місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку:

1) своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини;

2) здійснення призову військовозобов`язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України;

3) виділення тимчасово будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів, надання послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України та іншим військовим формуванням України відповідно до мобілізаційних планів.

На час виникнення спірних правовідносин та на дату ухвалення рішення у цій справі на території України продовжує діяти воєнний стан.

Відповідно до частини 5 статті 22 Закону № 3543-ХІІ призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Статтею 23 Закону № 3543-XII встановлено вичерпний перелік осіб, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та перелік осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років.

Частина 8 цієї ж статті передбачає, що перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до частини 5 статті 22 Закону № 3543-ХІІ порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Цей порядок визначає:

механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

порядок оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил України, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України чи відповідного підрозділу розвідувальних органів України;

процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи;

порядок надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення;

організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів;

процедури оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

механізм відправлення військовозобов`язаних та резервістів до місць проходження військової служби.

На підставі вказаної частини 5 статті 22 Закону № 3543-ХІІ, Кабінет Міністрів України постановою від 16.05.2024 № 560 затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі – Порядок № 560, в редакції від 04.10.2024, чинній на момент виникнення спірних правовідносин – подання заяви на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період від 11.12.2024).

Положеннями пункту 58 Порядку № 560 визначено, що за наявності підстав для одержання/ переоформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 та пункту 5 додатка 5, військовозобов`язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання/переоформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Адміністратор центру невідкладно засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг формує та передає заяву відповідно до Порядку подання через центри надання адміністративних послуг із використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг заяв про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 49, ст. 2979), - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2025 р. № 1364.

Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації відповідним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки або його відділом (Центральним управлінням або регіональним органом СБУ чи відповідним підрозділом розвідувального органу) не пізніше ніж протягом одного робочого дня з дня її отримання.

Під час подання заяви військовозобов`язаний пред`являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі).

Відомості про таку відстрочку вносяться відповідним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів протягом трьох календарних днів з дня отримання документів, зазначених у переліку згідно з додатком 5.

Разом з тим, Постановою від 16.05.2024 №560 також затверджено Порядок подання через центри надання адміністративних послуг із використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг заяв про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі – Порядок).

Цей Порядок визначає механізм надання громадянам України електронної публічної послуги щодо отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - послуга) шляхом подання заяв в електронній формі через центри надання адміністративних послуг (далі - центри) із використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) та отримання результатів розгляду таких заяв в установленому законодавством порядку. (Пункт 1 Порядку).

Відповідно до пункту 5 Порядку для отримання послуги суб`єкт звернення подає через адміністратора центру заяву в електронній формі (у разі технічної реалізації такої можливості засобами Порталу Дія) на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування суб`єкта звернення на військовому обліку (далі - суб`єкт надання послуги), у якій зазначаються відомості, передбачені Порядком призову.

До заяви додаються електронні копії паперових документів (скановані копії), що підтверджують право на відстрочку, зазначені у переліку згідно з додатком 5 до Порядку призову.

Згідно з пунктом 6 Порядку заява подається суб`єктом звернення через центр особисто. Подання заяви представником суб`єкта звернення не допускається.

Пунктом 11 Порядку передбачено, що відомості про суб`єкта звернення (прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України), що містяться в заяві, невідкладно надсилаються засобами Порталу Дія шляхом електронної інформаційної взаємодії до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі — Реєстр) для отримання/ підтвердження відомостей, передбачених абзацами третім і четвертим цього пункту.

У порядку електронної інформаційної взаємодії з Реєстром автоматично отримуються/ підтверджуються відомості про факт перебування/неперебування суб`єкта звернення на військовому обліку громадян України (внесення/невнесення відомостей про нього до Реєстру.

Відповідно до пункту 12 Порядку подальший рух заяви припиняється, якщо у порядку електронної інформаційної взаємодії, передбаченої пунктом 11 цього Порядку, отримано/ підтверджено відомості про те, що суб`єкт звернення не перебуває на військовому обліку громадян України (відомості про нього не внесено до Реєстру).

Відповідно до пункту 13 Порядку за відсутності підстави для припинення подальшого руху заяви, передбаченої пунктом 12 цього Порядку, заява та додані до неї документи автоматично засобами Порталу Дія з використанням системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів “Трембіта” надсилаються до захищеної системи електронного документообігу Міноборони для наступної передачі суб`єкту надання послуги.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 26.11.2025 через ЦНАП Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_9 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв`язку з вихованням дитини з інвалідністю до 18 років.

За результатами опрацювання заяви позивачу в застосунку «Дія» надійшло повідомлення №20251126-196024 від 27.11.2025 про відмову в наданні відстрочки. В графі «відомості про відмову» зазначено «Особа перебуває на військовому обліку в районі активних бойових дій або окупації. Необхідно оновити дані й стати на облік у ТЦК за новим місцем проживання».

Відповідно до п. 37 облікової картки до військового квитка серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 з 21.02.2009 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до довідки від 25.04.2022 №1331-5001337998 ОСОБА_1 взятий на облік як внутрішньо переміщена особа.

Зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 .

Таким чином, на підставі належних та допустимих доказів судом встановлено, що станом на день подання заяви про надання відстрочки через ЦНАП Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради позивач перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Суд зазначає, що частиною 3 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» регламентовано, що призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік. У разі декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного веб порталу електронних послуг, взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів здійснюється відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на підставі відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ України до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Ці ж положення дублює і абз. 2 пп. 1 п. 1 та пп. 7 п. 1 Додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок №1487), якими передбачено:

1. Призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні:

1) перебувати на військовому обліку: за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки. Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад;

7) особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік.

Суд звертає увагу, що позивач, всупереч наведених вище законодавчих вимог, з моменту перебування на обліку як внутрішньо-переміщена особа (25.04.2022) до моменту звернення із заявою про надання відстрочки (27.11.2025), не встав на військовий облік до відповідного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до пункту 7 №1487, Генеральний штаб Збройних Сил України здійснює загальне керівництво роботою, пов`язаною з організацією та веденням військового обліку, контроль за станом цієї роботи в державних органах (крім СБУ та розвідувальних органів), органах місцевого самоврядування, на підприємствах в установах та організаціях.

Відповідно до Алгоритму Генерального штабу ЗСУ, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Луганської (Запорізької, Донецької, Херсонської) області та їх відділи, уточнення даних громадян не здійснюють, а у разі звернення громадян до Р(М)ТЦК та СП, території якого окуповані - направляють їх до Р(М)ТЦК та СП за фактичним місцем проживання (перебування) для взяття на військовий облік та уточнення даних.

Таким чином, позивач, перебуваючи на військовому обліку з 21.02.2009 у ІНФОРМАЦІЯ_3 за зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_2 , з 25.04.2022 фактично проживає за іншою адресою у місті Трускавець Львівської області як внутрішньо переміщена особа та не вчинив жодних дій, спрямованих уточнення своїх облікових даних та приведення таких у відповідність до вимог чинного законодавства, яке регулює спірні питання.

Оскільки обов`язок стати на військовий облік за новим місцем проживання покладається на військовозобов`язаного у семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання, то позивач повинен був встати на облік за новим місцем проживання, однак не виконав вказаного обов`язку.

За таких обставин ІНФОРМАЦІЯ_2 не є повноважним органом щодо вирішення питання про надання позивачу відстрочки від призову за мобілізацією, оскільки це належало до компетенції відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації позивача, яким є ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Позивачем не надано, а судом не здобуто доказів постановки ОСОБА_1 на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Викладене в сукупності зумовлює висновок суду про безпідставність позовних вимог щодо оскарження рішення про відмову в наданні відстрочки у формі повідомлення від 27.11.2025 №20251126-196024, тому у задоволенні таких слід відмовити.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу командира в/ч НОМЕР_1 №373 від 23.12.2025.

Згідно із частиною 1 статті 2 Закону № 2232-XIІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 6 статті 2 Закону № 2232-XIІ визначено види військової служби:

базова військова служба;

військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період;

військова служба за контрактом осіб рядового складу;

військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;

військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти;

військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;

військова служба за призовом осіб офіцерського складу;

військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 за №1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008), визначається порядок проходження громадянами України (далі громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов`язані з виконанням громадянами військового обов`язку в запасі.

За змістом пункту 5 Положення № 1153/2008 громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України (далі військовослужбовці). Статус військовослужбовця підтверджується документом, що посвідчує особу. Форма та порядок його видачі встановлюються Міністерством оборони України.

Відповідно до пункту 6 Положення № 1153/2008 початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 24 Закону № 2232-ХІІ початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України.

Суд встановив, що відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 23.12.2025 №373 солдата ОСОБА_1 з 23.12.2025 зараховано до списків особового складу та всіх видів забезпечення Військової частини НОМЕР_1 . Підстава: Указ Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24.02.2022, поіменні списки територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до довідки від 26.01.2026 №598 солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації на особливий період у військовій частині НОМЕР_1 з 23.12.2025.

Таким чином, з дня відправлення позивача до в/ч НОМЕР_1 позивач вважається таким, що проходить військову службу та набув правового статусу «військовослужбовець».

Суд наголошує, що позивач, оскаржуючи відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу, сам факт мобілізації не оскаржує, отже при прийнятті ОСОБА_1 на військову службу у в/ч НОМЕР_1 , у відповідача-2 не було альтернативи щодо призначення чи не призначення позивача на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, оскільки позивача призвано на військову службу під час мобілізації.

Згідно з абзацом 2 пункту 225 Положення № 1153/2008 звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною 3, пунктом 2 частини 4, пунктом 3 частини 5 та пунктом 3 частини 6 статті 26 Закону № 2232-ХІІ у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.

Пункт 233 Положення № 1153/2008 передбачає, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:

підстави звільнення з військової служби;

думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;

районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Пунктом 2 частини 4 статті 26 Закону № 2232-XII визначені підстави звільнення з військової служби під час воєнного стану військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, серед яких: під час дії воєнного стану: а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі; б) за станом здоров`я: на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців; за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу); в) у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі; г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу); д) у зв`язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу); е) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу); з) у зв`язку із призначенням (обранням) на посаду або перебуванням на посаді судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.

Отже, Законом № 2232-ХІІ та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, не передбачено звільнення з військової служби у зв`язку із скасуванням наказу про зарахування до списку особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.

Суд звертає увагу, що у межах повноважень військова частина НОМЕР_1 , на підставі наказу від 23.12.2025 №373 зарахувала ОСОБА_1 , направленого з ІНФОРМАЦІЯ_1 до списків особового складу для проходження базової та фахової підготовки, поставила його на всі види забезпечення та призначила на посаду курсанта. Відтак протиправних дій військової частини НОМЕР_1 щодо зарахування позивача до списків особового складу - немає.

Командир військової частини не мав права не зарахувати позивача до особового складу військової частини, адже він отримав усі передбачені чинним законодавством документи (іменні списки) та беззаперечні правові підстави для видання оспорюваного позивачем наказу.

Військова частина НОМЕР_5 , видаючи наказ про зарахування позивача до списків особового складу, діяла на підставі іменного списку, наданого ІНФОРМАЦІЯ_2 , та виходила з презумпції належного виконання цим органом обов`язку щодо перевірки наявності або відсутності підстав для надання відстрочки.

Верховний Суд у постанові від 05.02.2025 по справі №160/2592/23 сформував правовий висновок, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.

Верховний Суд дійшов висновку, що позовна вимога про зобов`язання військової частини прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби не відповідає суті порушеного права позивача, а задоволення цієї вимоги не призведе до поновлення такого права.

Після видання спірного наказу виникли нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом № 2232-XII та Положенням № 1153/2008. Даними актами законодавства не передбачено звільнення з військової служби шляхом скасування висновків ВЛК, наказів про призов та про призначення до військової частини. Ці акти індивідуальної дії вже реалізовані, а тому їх скасування без прийняття відповідного рішення про звільнення з військової служби не відновить початковий стан і не призведе до захисту прав та інтересів позивача, про які він просить у позові.

Аналіз наведених вище законодавчих і підзаконних актів свідчить про те, що військова служба з моменту її початку покладає на її учасників (військовослужбовця та держави) велике коло взаємних прав та обов`язків матеріального, та фінансового забезпечення військовослужбовця, його соціального захисту, виконання ним безпосередньо покладених на нього службових обов`язків та інше.

Тому після видання 23.12.2025 наказу командира військової частини НОМЕР_1 №373 між сторонами виникли нові правовідносини, пов`язані з проходженням військової служби, правове регулювання яких здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» та згаданим Положенням. Вказаними актами не передбачено можливості припинення таких правовідносин шляхом судового скасування раніше виданого наказу про призначення до військової частини.

Такий спосіб не є юридично ефективним та не призведе до фактичного поновлення порушеного права.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачі вказаний обов`язок виконали.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи оскаржувані рішення відповідача 1 у формі повідомлення №20251126-196024 від 27.11.2025 про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та наказ командира військової частини НОМЕР_1 №373 від 23.12.2025 в частині зарахування позивача до особового складу військової частини на відповідність критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, суд виснує, що такі прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено.

Тому позовні вимоги в частині оскарження рішень відповідачів є безпідставними та до задоволення не підлягають. Як наслідок, безпідставними є і похідні вимоги зобов`язального характеру.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та висновки щодо кожної позовної вимоги, суд висновує про безпідставність позовних вимог в цілому, тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до положень частини п`ятої статті 139 КАС України не підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_7 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_8 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, – відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Хома О.П.