Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №320/45951/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 року м. Київ справа №320/45951/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві протиправною;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 на підставі підвищення коефіцієнту показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні для перерахунку пенсії за 2022-2024 роки з дати звернення із заявою, а саме 13 лютого 2025 року.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач вказує, що 13 лютого 2025 року він звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за віком на найбільш вигідних умовах, на підставі збільшення коефіцієнта середньої заробітної плати, проте, відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку, посилаючись на те, що пенсія призначена та виплачується згідно з діючим в Україні пенсійним законодавством, на підставі наявних в пенсійній справі документів про стаж та заробіток, також зазначено, що всі поетапні перерахунку, затверджені Законом та постановами Уряду України, проведені.

Посилаючись на статті 27, 40, 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», статтю 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зокрема, на те, що

- для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії;

- органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на найбільш вигідних умовах;

- стаж роботи, зазначений в трудовій книжці позивача має бути зарахований органами Пенсійного фонду України до страхового пенсійного стажу позивача в повному обсязі, позивач стверджує, що його права порушені, що стало підставою для звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що відповідно до наданих документів про стаж (трудова книжка, ідентифікаційний код, диплом, військовий квиток) загальний страховий стаж позивача складає 23 роки 4 місяці 6 днів, що є недостатнім для призначення пенсії. До страхового стажу не зараховано період отримання допомоги по безробіттю з 14 квітня 2009 року по 26 травня 2009 року, оскільки припинення не завірене печаткою. Оскільки відсутній необхідний страховий стаж (27 років), у призначенні пенсії за віком згідно заяви від 24 вересня 2020 року № 13747 позивачу відмовлено. У разі надання уточнюючої довідки страховий стаж позивача становитиме 23 роки 5 місяців 18 днів, що недостатньо для призначення пенсії.

На підставі вищевикладеного, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Копія вказаної ухвали суду від 17 вересня 2025 року разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами отримані уповноваженою особою відповідача безпосередньо в приміщенні суду 19 вересня 2025 року, про що свідчить наявна в матеріалах справи відповідна розписка.

На адресу суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві 30 вересня 2025 року через систему «Електронний Суд» подано належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача.

Пунктом 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Враховуючи вимоги статті 263 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з частиною другою статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 02 вересня 2020 року. Страховий стаж складав на момент призначення пенсії 29 років 6 місяців 26 днів, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рішення 262340008894 від 04 листопада 2020 року.

Відповідно до записів №№ 60-62 трудової книжки серія НОМЕР_1 , виданої на ім`я ОСОБА_1 , останній на підставі наказу від 30 вересня 2024 року № 898-К прийнятий на посаду сторожа адміністративно-господарського відділу Державного торговельно-економічного університету по 30 листопада 2024 року на умовах строкового договору та звільнений з посади на підставі наказу від 22 жовтня 2024 року № 972-К за власним бажанням; з 01 лютого 2025 року на підставі наказу ТОВ «СТР СЕРВІС» № 4 від 31 січня 2025 року прийнятий на посаду охоронника.

З копії рішення 262340008894 від 24 березня 2025 року вбачається, що позивачу здійснено перерахунок пенсії «МП по стажу, абз. 3 ч. 4 ст. 42 ЗУ № 1058 (масовий)» з 01 березня 2025 року, після якого страховий стаж становить 29 років 7 місяців 24 дні.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що при призначенні позивачу пенсії за віком з 02 вересня 2020 року, відповідачем було застосовано показник середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 року у розмірі 7 763,17 грн.

Судом також встановлено, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві зі зверненням від 13 лютого 2025 року, яке зареєстроване 25 лютого 2025 року, на яке листом від 19 березня 2025 року № 12697-10143/К-02/8-2600/25 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві позивача повідомлено, у тому числі, для забезпечення індексації щороку з 1 березня, починаючи з 2019 року проводиться перерахунок раніше призначених пенсій із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески. Відповідні доплати позивачу встановлені з 01 липня 2021 року, з 01 березня 2022 року та з 01 березня 2023 року. Розмір пенсії після перерахунку з 01 березня 2024 року не змінився у зв`язку з перерозподілом складових пенсійної виплати, а тому до пенсії встановлено щомісячну доплату у розмірі 100,00 грн. З-поміж іншого у листі зазначено, що станом на 01 березня 2025 року пенсію обчислено з урахуванням страхового стажу 29 років 6 місяців 26 днів, який враховано по 31 жовтня 2018 року. Коефіцієнт страхового стажу - 0,29500. При страховому стажі 29 років понаднормовий стаж відсутній. З урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 основний розмір пенсії з 01 березня 2025 року перерахований з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (8 913,83 грн) та становить 3 582,60 грн.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у нездійсненні перерахунку пенсії на найбільш вигідних умовах, позивач звернувся до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов таких висновків.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади та механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій визнано Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV).

У статті 9 Закону № 1058-IV зазначено, що відповідно до положень цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною першою статті 40 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або ж в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000р. незалежно від перерв.

У відповідності до частини другої статті 40 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Згідно приписів частини третьої статті 42 Закону № 1058-IV тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону. Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

З 1 січня 2016 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а також у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов`язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму/мінімальної заробітної плати. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов`язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/мінімальної заробітної плати, визначених законом на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.

За правилами частини четвертої статті 42 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Дія цієї частини не поширюється на пенсіонерів, яким призначено пенсію за вислугу років на умовах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення", та які не досягли віку, встановленого статтею 26 цього Закону.

З аналізу наведених норм Закону № 1058-IV вбачається, що перерахунок пенсії проводиться з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачу пенсія за віком згідно Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV призначена з 02 вересня 2020 року. При цьому, при призначенні пенсії застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки, що не суперечить вимогам чинного законодавства України.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про відсутність у відповідача обов`язку застосувати при обчисленні пенсії позивача показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки.

Більш того, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач, обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги, посилається на те, що відповідачем має бути зарахований до страхового пенсійного стажу стаж роботи, зазначений в трудовій книжці, в повному обсязі.

Так, частиною третьою статті 9 КАС України передбачено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

У частині другій статті 79 КАС України зазначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Суд наголошує, що позивачем не зазначено, який саме стаж роботи, на його думку, не був зарахований відповідачем при обчисленні розміру пенсії, тобто, не зазначено, які саме права, свободи або інтереси позивача були порушені відповідачем в цій частині, що позбавляє суд можливості обрати будь-який спосіб для їх захисту відповідно.

Суд також звертає увагу, що чинним процесуальним законодавством не передбачено повноважень суду самостійно визначати, які саме права, свободи або інтереси позивача порушені та які мають бути захищені.

Варто наголосити, що лише одне посилання у позовній заяві на приписи Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV в частині обов`язку органу Пенсійного фонду України здійснювати перерахунок пенсій на найбільш вигідних умовах, без конкретизування, який саме перерахунок пенсії, на думку позивача, мав здійснити відповідач, не може бути підставою для самостійного тлумачення судом позовних вимог позивача.

Так, звертаючись до суду з цим позовом, позивач вказує, що відповідач порушив його право на перерахунок пенсії на найбільш вигідних умовах, проте, які саме, на його думку, найбільш вигідні умови не були взяті до уваги відповідачем (незастосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки; не врахування всього стажу роботи до страхового стажу, який дає право на пенсію при обчисленні пенсії за віком або не проведення індексації пенсії із застосуванням збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески), позивач не вказує.

Наведене в сукупності свідчить, що прагнення позивача викликає сумнів, а самі позовні вимоги неможливо витлумачити відповідно до належного способу захисту його прав, що, відповідно, дозволяє дійти висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно частини другої статті 2 КАС України справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

VI. Судові витрати.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат та компенсації судових витрат за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, відсутні.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жук Р.В.