Суд: Київський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних
Дата: 23 серпня 2026 р.
Справа: №320/23253/26
Суддя: Лисенко В.І.
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 серпня 2026 року м. Київ №320/23253/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в електронній формі у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ "ПЕРЕТАР" до Головного управління ДПС у м. Києві , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду через підсистему Електронний суд звернувся ТОВ "ПЕРЕТАР" з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві , Державної податкової служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 14.01.2026 № 10443;
- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕТАР» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 30.04.2026 № 13747496/45399946, від 12.05.2026 № 13766138/45399946, від 30.04.2026 № 13747497/45399946, від 12.05.2026 № 13766145/45399946, від 12.05.2026 № 13766144/45399946, від 30.04.2026 № 13747499/45399946, від 12.05.2026 № 13766141/45399946, від 30.04.2026 № 13747495/45399946, від 12.05.2026 № 13766137/45399946, від 18.05.2026 № 13776680/45399946, від 18.05.2026 № 13776679/45399946, від 18.05.2026 № 13776678/45399946, від 18.05.2026 № 13776677/45399946, від 18.05.2026 № 13776676/45399946, від 30.04.2026 № 13747500/45399946, від 30.04.2026 № 13747494/45399946, від 12.05.2026 № 13766140/45399946, від 30.04.2026 № 13747501/45399946, від 30.04.2026 № 13747498/45399946, від 12.05.2026 № 13766142/45399946, від 12.05.2026 № 13766143/45399946 та від 12.05.2026 № 13766139/45399946;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 30.04.2025 № 3, від 31.05.2025 № 8, від 30.04.2025 № 1, від 31.05.2025 № 13, від 20.05.2025 № 6, від 30.04.2025 № 2, від 31.05.2025 № 12, від 30.04.2025 № 8, від 31.05.2025 № 7, від 22.04.2026 № 1, від 26.04.2026 № 2, від 28.04.2026 № 3, від 30.04.2026 № 2, від 30.04.2026 № 4, від 30.04.2025 № 5, від 30.04.2025 № 4, від 31.05.2025 № 14, від 30.04.2025 № 6, від 30.04.2025 № 7, від 31.05.2025 № 10 від 31.05.2025 № 11 та від 31.05.2025 № 9, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕТАР» (код ЄДРПОУ 45399946), датою їх фактичного подання.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення ГУ ДПС у м. Києві про віднесення ТОВ «ПЕРЕТАР» до ризикових платників прийняті без належного та конкретного обґрунтування податкової інформації, яка б підтверджувала відповідність товариства критеріям ризиковості. Позивач зазначає, що має необхідні трудові та матеріальні ресурси, орендує складські приміщення, має транспорт та фактично здійснює господарську діяльність. Позивач вказує, що господарські операції з контрагентами підтверджуються договорами, видатковими та товарно-транспортними накладними, актами, рахунками, платіжними інструкціями та банківськими виписками, а тому посилання контролюючого органу на відсутність необхідних ресурсів, накопичення залишків товару чи участь у «ризиковому» ланцюгу операцій є, на його думку, безпідставними. Щодо рішень про відмову в реєстрації податкових накладних позивач зазначає, що всі відповідні господарські операції фактично здійснені, послуги надані, оплата проведена, а до контролюючого органу подані пояснення та первинні документи на їх підтвердження. На думку позивача, у рішеннях про відмову не конкретизовано, які саме документи складені з порушенням законодавства та які саме недоліки у поданих документах стали підставою для відмови. Позивач також посилається на те, що контролюючий орган безпідставно використовує інформацію про інших платників податків та їх ризиковість для висновку про ризиковість ТОВ «ПЕРЕТАР», що, на його думку, суперечить принципу індивідуальної відповідальності платника податків. У зв`язку з цим позивач просить скасувати рішення про відповідність ТОВ «ПЕРЕТАР» критеріям ризиковості, виключити товариство з переліку ризикових платників, скасувати рішення про відмову в реєстрації податкових накладних та зобов`язати ДПС України зареєструвати спірні податкові накладні датами їх фактичного подання.
Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Відповідач заперечує проти задоволення позову та зазначає, що рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві від 14.01.2026 №10443 прийнято відповідно до Порядку №1165, оскільки за результатами аналізу діяльності ТОВ «ПЕРЕТАР» встановлено здійснення ним господарських операцій із ТОВ «ОПТ-Системс», задіяним у ризикових операціях, а також наявність ознак, передбачених пунктами 03, 06 та 11 Критеріїв ризиковості. Відповідач вказує, що позивач не надав достатніх документів для підтвердження невідповідності критеріям ризиковості. Щодо рішень про відмову в реєстрації податкових накладних відповідач зазначає, що їх реєстрація була зупинена в установленому Порядком №1165 порядку, а позивачу через електронний кабінет були направлені квитанції із зазначенням підстав зупинення та пропозицією надати пояснення і документи. На думку відповідача, комісія мала повноваження оцінити подані документи щодо їх достатності для підтвердження господарських операцій, а за результатами їх розгляду правомірно прийняла рішення про відмову в реєстрації податкових накладних. Відповідач також посилається на те, що квитанції про зупинення реєстрації формуються автоматизовано відповідно до Порядку №1246 і мають установлену форму, а тому відсутність у них більш детального обґрунтування не свідчить про неправомірність подальших рішень комісії. У зв`язку з викладеним ГУ ДПС у м. Києві просить відмовити ТОВ «ПЕРЕТАР» у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідач-2, Державна податкова служба України, заперечує проти позову та зазначає, що позивач просить суд фактично підмінити контролюючий орган, оскільки рішення про реєстрацію податкових накладних приймалися Комісією ГУ ДПС у м. Києві на підставі поданих позивачем документів та з урахуванням установленого законодавством порядку. Відповідач вказує, що зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу, оскільки така вимога може бути задоволена лише після перевірки судом усіх передбачених законом умов для їх реєстрації. Також ДПС України зазначає, що позивач не надав належних доказів реальності господарських операцій та, на думку відповідача, не виконав вимоги Порядку №1165 щодо належного надання пояснень і копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних. У зв`язку з цим відповідач вважає рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві правомірними та просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Також, Головним управлінням ДПС у м. Києві заявлено клопотання про розгляд адміністративної справи №320/23253/26 за правилами загального позовного провадження з викликом сторін у судове засідання. В обґрунтування клопотання відповідач посилається на необхідність повного та всебічного з`ясування обставин справи та реалізації учасниками справи процесуальних прав.
Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить із положень статті 12 КАС України, відповідно до яких спрощене позовне провадження призначене, зокрема, для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно з частиною п`ятою статті 12 КАС України суд, вирішуючи питання про розгляд справи за правилами спрощеного чи загального позовного провадження, враховує, зокрема, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг і характер доказів, у тому числі необхідність призначення експертизи, виклику свідків тощо.
Судом встановлено, що предметом спору є правомірність рішення ГУ ДПС у м. Києві від 14.01.2026 №10443 про відповідність ТОВ «ПЕРЕТАР» критеріям ризиковості платника податку, а також правомірність рішень Комісії про відмову в реєстрації податкових накладних та питання їх реєстрації в ЄРПН. Перелік оскаржуваних рішень та податкових накладних визначений у позовній заяві.
Вказані правовідносини врегульовані Податковим кодексом України, Порядком №1165 та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних, а встановлення обставин справи не потребує проведення експертизи, допиту свідків чи вчинення інших процесуальних дій, які об`єктивно зумовлювали б необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Саме лише посилання відповідача на необхідність повного та всебічного з`ясування обставин справи не є достатньою підставою для зміни порядку її розгляду, оскільки відповідно до статті 9 КАС України суд і при розгляді справи у спрощеному позовному провадженні вживає передбачених законом заходів для повного та всебічного встановлення обставин справи.
При цьому відповідачем не наведено конкретних обставин, які б свідчили про складність справи, необхідність дослідження значного обсягу доказів безпосередньо в судовому засіданні, допиту свідків, призначення експертизи або здійснення інших процесуальних дій, несумісних із розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження.
За таких обставин суд дійшов висновку, що підстав для задоволення клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін не встановлено.
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про розгляд справи №320/23253/26 за правилами загального позовного провадження з викликом сторін слід відмовити.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
ТОВ «ПЕРЕТАР» зареєстроване як юридична особа за адресою: 01042, м. Київ, вул. Павла Загребельного, буд. 28, офіс 6, код ЄДРПОУ 45399946, та є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 453999426558.
23 квітня 2025 року товариство отримало рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві №163624 від 23.04.2025 про відповідність платника податку критеріям ризиковості на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Після цього товариство подавало до комісії регіонального рівня інформацію та копії документів щодо своєї діяльності. За результатами їх розгляду ГУ ДПС у м. Києві прийняло наступні рішення про відповідність платника критеріям ризиковості: від 14.05.2025 №188523, від 04.06.2025 №215426, від 16.07.2025 №263640 та від 14.01.2026 №10443.
Рішенням Комісії ГУ ДПС у м. Києві від 14.01.2026 №10443 ТОВ «ПЕРЕТАР» віднесено до платників податку, які відповідають критеріям ризиковості. У рішенні зазначено три підстави: постачання товарів/послуг за відсутності необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів; залучення платника до циклу операцій із групою платників податку щодо придбання/реалізації одного й того ж товару або послуги; накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності або недостатності місць для їх зберігання. У розділі інформації щодо ризиковості зазначено операції, у яких брали участь ТОВ «ОПТ-СИСТЕМС» (код ЄДРПОУ 44477735) та ТОВ «ПЕРЕТАР».
Для здійснення господарської діяльності товариство використовує офісне приміщення за адресою м. Київ, вул. Павла Загребельного, буд. 28, офіс 6. Також товариство орендує нежитлову будівлю площею 3 638,9 кв. м за адресою: Київська область, Бучанський район, АДРЕСА_1. Відносини щодо оренди оформлено договором №468 від 03.11.2023, укладеним із ОСОБА_1 . Надання послуг оренди підтверджується актами, платіжними інструкціями та банківськими виписками.
Товариство мало ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі, від 27.09.2023 №990208202300085, оплачувану за період з 27.09.2023 по 27.09.2024, а також ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями - сидром та перрі від 11.01.2024 №990209202400003, оплачувану за період з 11.01.2024 по 11.01.2025. Надалі зазначені ліцензії товариством не продовжувалися.
03 серпня 2023 року між ТОВ «ПЕРЕТАР» та ТОВ «УКРАЇНСЬКА ТОРГОВА ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ», нова назва - ТОВ «ОПТ-СИСТЕМС», укладено договір поставки №210. За договором постачальник зобов`язався поставляти товари, а покупець - приймати та оплачувати їх. Поставка здійснювалася партіями на умовах DDP, право власності переходило за підписанням видаткової накладної, а оплата мала здійснюватися безготівково протягом 14 днів з моменту реалізації відповідної партії товару.
На виконання цього договору ТОВ «ОПТ-СИСТЕМС» поставило ТОВ «ПЕРЕТАР» товари, що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними. Доставка здійснювалася автомобілем ISUZU NQR71P, державний номер НОМЕР_1 , який належить ТОВ «ПЕРЕТАР». Оплата поставленого товару підтверджується платіжними інструкціями та банківськими виписками. У подальшому товари реалізовувалися ТОВ «ПРОДЕК» та ТОВ «ВІТАСТОР», що підтверджується договорами, видатковими та товарно-транспортними накладними, платіжними документами і банківськими виписками.
У подальшому між ТОВ «ПЕРЕТАР» та іншими суб`єктами господарювання були укладені договори про надання маркетингових, логістичних та інших послуг.
23 листопада 2023 року між ТОВ «ПЕРЕТАР» та ТОВ «БЕТТА» укладено договір про надання послуг №1478М. Предметом договору були, зокрема, створення збутової мережі, внесення товарів до інформаційних баз продажу, аналіз продажів і залишків товару, дослідження споживчого попиту та створення і утримання складських запасів. Факт надання послуг мав підтверджуватися актами.
За цим договором сторонами підписано акти від 30.04.2025 №93 на суму 4 450,56 грн, у тому числі ПДВ 741,76 грн, та від 31.05.2025 №111 на суму 5 313,22 грн, у тому числі ПДВ 885,54 грн. Відповідні рахунки були виставлені та оплачені ТОВ «БЕТТА» у повному обсязі. На підставі цих операцій ТОВ «ПЕРЕТАР» склало податкові накладні від 30.04.2025 №3 та від 31.05.2025 №8.
Реєстрацію зазначених податкових накладних було зупинено. У квитанціях зазначено відповідність ТОВ «ПЕРЕТАР» пункту 8 Критеріїв ризиковості та запропоновано надати пояснення і копії документів. Товариство такі повідомлення та документи подало. Після цього ГУ ДПС у м. Києві прийняло рішення від 30.04.2026 №13747496/45399946 та від 12.05.2026 №13766138/45399946 про відмову в реєстрації зазначених податкових накладних. Підставою вказано надання платником копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
02 вересня 2024 року між ТОВ «ПЕРЕТАР» та ТОВ «ВИНФОРТ» укладено договір про надання маркетингових послуг №210/2414. За договором ТОВ «ПЕРЕТАР» надавало послуги з просування продукції замовника у місцях збуту. 30.04.2025 сторони підписали акт №99 на суму 38 554,00 грн, у тому числі ПДВ 6 425,67 грн, а 31.05.2025 - акт №124 на суму 34 273,00 грн, у тому числі ПДВ 5 712,17 грн. На підставі цих операцій складено податкові накладні від 30.04.2025 №1 та від 31.05.2025 №13.
Реєстрацію цих накладних також було зупинено у зв`язку із зазначенням пункту 8 Критеріїв ризиковості. Товариство подало пояснення та копії документів, після чого Комісією ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення від 30.04.2026 №13747497/45399946 та від 12.05.2026 №13766145/45399946 про відмову в реєстрації накладних від 30.04.2025 №1 та від 31.05.2025 №13.
01 січня 2024 року між ТОВ «ПЕРЕТАР» та ПП «ВІЛІС» укладено договір №84 про надання маркетингових послуг, пов`язаних з організацією та управлінням рухом продукції до споживача і стимулюванням збуту товарів. 20 травня 2025 року сторонами підписано акт №108 на суму 12 000,00 грн, у тому числі ПДВ 2 000,00 грн. За цією операцією складено податкову накладну від 20.05.2025 №6 на аналогічну суму. Реєстрацію накладної було зупинено, після подання пояснень і документів Комісією прийнято рішення від 12.05.2026 №13766144/45399946 про відмову в її реєстрації.
14 березня 2024 року між ТОВ «ПЕРЕТАР» та ТОВ «ТД ГУРМАНДІЗ» укладено договір №1568М про надання послуг. До предмета договору входили, зокрема, створення збутової мережі, внесення товару до інформаційних баз продажу, аналіз показників продажів і залишків товару, дослідження споживчого попиту, створення та утримання складських запасів, виконання плану закупівель та дотримання асортименту і рекомендованих цін.
За цим договором підписано акт від 30.04.2025 №90 на суму 3 037,57 грн, у тому числі ПДВ 506,26 грн, та акт від 31.05.2025 №118 на суму 3 170,86 грн, у тому числі ПДВ 528,48 грн. Відповідні суми були оплачені. ТОВ «ПЕРЕТАР» склало податкові накладні від 30.04.2025 №2 та від 31.05.2025 №12. Реєстрацію накладних було зупинено, а після подання пояснень та документів Комісією прийнято рішення від 30.04.2026 №13747499/45399946 та від 12.05.2026 №13766141/45399946 про відмову в їх реєстрації.
01 травня 2024 року між ТОВ «ПЕРЕТАР» та ДП «КОНДИТЕРСЬКА КОРПОРАЦІЯ «РОШЕН» укладено договір №901 про надання маркетингових послуг. Факт надання послуг підтверджувався актами. За квітень та травень 2025 року сторони підписали акти від 30.04.2025 №86 та від 31.05.2025 №110, кожен на суму 65 000,00 грн, у тому числі ПДВ 10 833,33 грн. На їх підставі складено податкові накладні від 30.04.2025 №8 та від 31.05.2025 №7.
Реєстрацію цих накладних було зупинено з посиланням на пункт 8 Критеріїв ризиковості. Після подання товариством пояснень і копій документів Комісією прийнято рішення від 30.04.2026 №13747495/45399946 та від 12.05.2026 №13766137/45399946 про відмову у реєстрації накладних.
01 вересня 2023 року між ТОВ «МІКСМАРТ» та ТОВ «ПЕРЕТАР» укладено договір поставки №01/09-23/8 щодо постачання продуктів харчування та алкогольних напоїв. Право власності на товар переходило за підписанням видаткової накладної, а поставка здійснювалася на умовах DDP.
За цим договором ТОВ «ПЕРЕТАР» здійснило поставку товарів ТОВ «МІКСМАРТ», що оформлено видатковими накладними від 22.04.2026 №1 на суму 1 086 028,74 грн, від 26.04.2026 №2 на суму 1 304 979,67 грн, від 28.04.2026 №3 на суму 1 372 654,03 грн, від 30.04.2026 №4 на суму 1 976 510,70 грн та від 30.04.2026 №5 на суму 942 479,56 грн. За цими операціями складено податкові накладні від 22.04.2026 №1, від 26.04.2026 №2, від 28.04.2026 №3, від 30.04.2026 №2 та від 30.04.2026 №4.
У квитанціях щодо зазначених податкових накладних підставою для зупинення реєстрації зазначено відповідність ТОВ «ПЕРЕТАР» пункту 8 Критеріїв ризиковості. Товариство подало повідомлення з поясненнями та копіями документів, після чого Комісією ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення від 18.05.2026 №13776680/45399946, №13776679/45399946, №13776678/45399946, №13776677/45399946 та №13776676/45399946 про відмову в реєстрації відповідних накладних.
19 вересня 2023 року між ТОВ «ПЕРЕТАР» та ТОВ «ОЛГА-ЛОГІСТИК» укладено договір №1785-М про надання маркетингових послуг. 30.04.2025 сторони підписали акт №97 на суму 5 768,50 грн, у тому числі ПДВ 961,42 грн. Відповідна сума була оплачена, після чого ТОВ «ПЕРЕТАР» склало податкову накладну від 30.04.2025 №5 з номенклатурою «Компенсація витрат доставки Продукції з Розподільчого Центру». Реєстрацію цієї накладної було зупинено, а рішенням від 30.04.2026 №13747500/45399946 відмовлено в її реєстрації.
01 грудня 2024 року між ТОВ «ПЕРЕТАР» та ТОВ «РЕД БУЛЛ УКРАЇНА» укладено договір №ПТ-011224 про надання комплексу маркетингових послуг. ТОВ «ПЕРЕТАР» надало послуги, що підтверджено актами від 30.04.2025 №106 на суму 38 456,64 грн та від 31.05.2025 №126 на суму 24 684,48 грн. На їх підставі складено податкові накладні від 30.04.2025 №4 та від 31.05.2025 №14.
Реєстрацію цих податкових накладних було зупинено з посиланням на пункт 8 Критеріїв ризиковості. Після подання пояснень та документів Комісією прийнято рішення від 30.04.2026 №13747494/45399946 та від 12.05.2026 №13766140/45399946 про відмову в їх реєстрації.
01 лютого 2024 року між ТОВ «ПЕРЕТАР» та ТОВ «РОШЕН-ЗОДІАК» укладено договір №209М щодо організації та управління рухом продукції, у тому числі логістичної обробки продукції. За цим договором у квітні та травні 2025 року сторонами підписано чотири акти: від 30.04.2025 №87 на суму 143 201,46 грн, №88 на суму 350 620,81 грн, від 31.05.2025 №114 на суму 58 623,68 грн та №115 на суму 152 105,15 грн.
За цими операціями складено податкові накладні від 30.04.2025 №6 та №7, а також від 31.05.2025 №10 та №11. Реєстрацію цих накладних було зупинено з посиланням на пункт 8 Критеріїв ризиковості. Після подання пояснень та копій документів Комісією прийнято рішення від 30.04.2026 №13747501/45399946, №13747498/45399946, від 12.05.2026 №13766142/45399946 та №13766143/45399946 про відмову в їх реєстрації.
20 листопада 2024 року між ТОВ «ПЕРЕТАР» та ПП «УКРКОРН» укладено договір №20/11 про надання послуг. 31.05.2025 сторони підписали акт №113 на суму 20 000,00 грн, у тому числі ПДВ 3 333,33 грн, після чого ТОВ «ПЕРЕТАР» склало податкову накладну від 31.05.2025 №9 на відповідну суму. Реєстрацію накладної було зупинено, товариство подало повідомлення з поясненнями та документами, а Комісією прийнято рішення від 12.05.2026 №13766139/45399946 про відмову в її реєстрації.
Таким чином, у справі позивачем оскаржуються рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві про відповідність ТОВ «ПЕРЕТАР» критеріям ризиковості, у тому числі рішення від 14.01.2026 №10443, а також рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, прийняті 30.04.2026, 12.05.2026 та 18.05.2026. Перелік оскаржуваних рішень та відповідних податкових накладних наведено у позовній заяві.
Вважаючи рішення відповідача протиправними позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.
Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема: п.8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно з п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Не перевіряється на відповідність показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2), платник податку, який склав та/або подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, які складені за операціями з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність.
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Пунктом 6 вказаного Порядку №1165 також визначено, що e разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (крім розрахунку коригування, складеного відповідно до вимог підпунктів б і в підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Кодексу).
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.
При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:
актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту;
інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту.
У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом одинадцятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:
виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;
відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.
Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Пункт 7 Порядку № 1165 визначає, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування (крім податкової накладної/розрахунку коригування, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність) встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (п. 8 Порядку № 1165).
У свою чергу Критерії ризиковості платника податку наведені у додатку 1 до Порядку №1165 є вичерпним.
Зокрема, пункт 8 додатку 1 до Порядку № 1165 передбачено наступний критерій ризиковості платника податку на додану вартість: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Системний аналіз норм вищевказаного Порядку №1165 свідчить, що для віднесення до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, у рішенні Комісія має зазначити джерела отримання податкової інформації, зміст податкової інформації та висновки комісії про ризиковість конкретної господарської операції, які ґрунтуються на аналізі матеріалів щодо конкретної господарської операції та загальної інформації про платника податку, наявної в ДПС.
Внесення платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, є підставою для зупинення в подальшому реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, складених таким платником, у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Судом встановлено, що рішенням комісії регіонального рівня від 14.01.2026 №10443 ТОВ «ПЕРЕТАР» визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Підставами для прийняття зазначеного рішення визначено такі коди податкової інформації:
03 - постачання товарів/послуг за відсутності необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, зокрема у зв`язку з відсутністю відомостей про об`єкти оподаткування, придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, транспортування, зберігання товарно-матеріальних цінностей та інших відповідних ресурсів.
06 - залучення платника податку до здійснення групою платників податку, у тому числі тих, щодо яких прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості, циклу операцій щодо придбання/реалізації одного й того ж товару або послуги для формування штучного обсягу такого товару/послуги.
11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності або недостатності місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуг зберігання.
Крім того, у спірному рішенні зазначено, що під час аналізу діяльності ТОВ «ПЕРЕТАР» контролюючим органом встановлено його господарські операції з ТОВ «ОПТ-СИСТЕМС» (код ЄДРПОУ 44477735), яке, за інформацією контролюючого органу, було задіяне у ризиковій операції.
Як зазначалось судом, оскаржуване рішення прийняте з підстав відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Додатком №1 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пункт 8 яких передбачає, що такий критерій, як наявність у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно з додатком 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.
Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
В той же час, оскаржуване рішення не містить жодних обґрунтованих підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - "наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції".
Разом з тим, будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийнято оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідачем не надано.
Судом також встановлено, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав належних доказів в обґрунтування своєї позиції та у зв`язку з цим не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості.
На спростування податкової інформації за кодом 03 - щодо відсутності необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для здійснення господарської діяльності - позивач зазначав, що ТОВ «ПЕРЕТАР» має достатню матеріально-технічну та трудову базу. На підтвердження цього товариством надано податкові розрахунки щодо працівників, а також документи, що підтверджують наявність офісного приміщення та орендованої нежитлової будівлі площею 3 638,9 кв. м за адресою: Київська область, Бучанський район, АДРЕСА_1, відповідно до договору оренди №468 від 03.11.2023. Факт оренди підтверджується актами, платіжними інструкціями та банківськими виписками.
Крім того, позивач зазначав про наявність фактичних ресурсів для придбання, транспортування та реалізації товару. Зокрема, постачання товарів від ТОВ «ОПТ-СИСТЕМС» здійснювалося на підставі договору поставки №210 від 03.08.2023, що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними, а доставка товару здійснювалася власним транспортним засобом ТОВ «ПЕРЕТАР» - автомобілем ISUZU NQR71P, державний номер НОМЕР_1 . Оплата за товар підтверджується платіжними інструкціями та банківськими виписками.
На спростування податкової інформації за кодом 06 - щодо залучення платника до циклу операцій групою платників податку для формування штучного обсягу товару чи послуги - позивач зазначав, що господарські операції з ТОВ «ОПТ-СИСТЕМС» мають документальне підтвердження. ТОВ «ОПТ-СИСТЕМС» поставило ТОВ «ПЕРЕТАР» товар на підставі договору поставки №210 від 03.08.2023, що підтверджується первинними та розрахунковими документами. У подальшому придбаний товар реалізовувався, зокрема, ТОВ «ПРОДЕК» та ТОВ «ВІТАСТОР», що, за твердженням позивача, підтверджується договорами, видатковими і товарно-транспортними накладними, платіжними інструкціями та банківськими виписками.
На спростування податкової інформації за кодом 11 - щодо накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності або недостатності місць для їх зберігання - позивач посилався на наявність у нього складських приміщень. Зокрема, ТОВ «ПЕРЕТАР» орендує нежитлову будівлю загальною площею 3 638,9 кв. м за адресою: Київська область, Бучанський район, АДРЕСА_1, на підставі договору оренди №468 від 03.11.2023. Факт користування приміщенням підтверджується актами, платіжними інструкціями та банківськими виписками.
Також позивач зазначав, що придбаний товар у подальшому реалізовувався іншим суб`єктам господарювання, а його рух підтверджується договорами, видатковими та товарно-транспортними накладними, платіжними документами і банківськими виписками. У зв`язку з цим позивач вважав, що інформація про накопичення нереалізованих залишків товарів за відсутності необхідних місць для їх зберігання спростовується наданими документами.
Разом з тим, в матеріалах справи наявні первинні документи, які оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентами, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення, та які складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, що засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентами господарських зобов`язань.
Крім того, приймаючи рішення про віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості, податковий орган вказав, що позивачем не надано копії документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку: первинні документи щодо зберігання; первинні документи щодо транспортування; первинні документи щодо навантаження продукції; первинні документи щодо розвантаження продукції; складські документи (інвентаризаційні описи); рахунки-фактури/інвойси; акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг); накладна; розрахунковий документ; банківська виписка з особових рахунків; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг.
Слід зазначити, що позивач подавав податковому органу відповідні документи, проте суб`єкт владних повноважень мав би оцінити такі документи, а не залишити поза увагою, і зазначити яких йому не вистачає документів для остаточного висновку.
Суд зазначає, що, зазначаючи у спірному рішенні про ненадання платником податків документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, відповідач наводить великий перелік документів, передбачених Порядком зупинення №1165, що вказує на те, що контролюючий орган взагалі не надавав оцінку документам, наданим позивачем разом з поясненнями.
При цьому, суд зазначає, що позивачем після прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку було надано податковому органу як пояснення, так і документи, необхідні для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, що не заперечується відповідачем.
Суд зазначає, що в рішенні Комісії ГУ ДПС у м. Києві від 14.01.2026 №10443 не ідентифіковано конкретних ризикових господарських операцій та/або конкретних податкових накладних, реєстрація яких була зупинена, у яких, на думку контролюючого органу, зафіксовано обставини, що зумовлюють відповідність ТОВ «ПЕРЕТАР» критеріям ризиковості за кодами 03, 06 та 11. У рішенні наведено лише загальне посилання на відповідні коди податкової інформації без конкретизації обставин, за якими комісією встановлено їх наявність.
Крім того, у спірному рішенні зазначено, що інформацією, за якою встановлено відповідність ТОВ «ПЕРЕТАР» критеріям ризиковості, є операції з придбання товарів, у яких задіяні ТОВ «ПЕРЕТАР» та ТОВ «ОПТ-СИСТЕМС», код ЄДРПОУ 44477735.
Разом з тим, у рішенні не наведено конкретного переліку податкових накладних, дат їх складання чи реєстрації, номенклатури придбаних товарів, обсягів таких операцій, періоду їх здійснення, а також не зазначено, у чому саме полягала їх ризиковість та яким чином ці операції свідчать про відповідність ТОВ «ПЕРЕТАР» критеріям 03, 06 та 11. Така відсутність конкретизації не дає можливості встановити, які саме фактичні обставини були покладені комісією в основу прийняття рішення та чи стосуються вони безпосередньо господарської діяльності позивача.
Водночас, вказане рішення не містить належних обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку щодо кожної конкретної обставини відповідно до зазначених кодів, не наведено конкретної податкової інформації, її змісту та обставин її отримання.
Рішення не містить посилання на податкові накладні/розрахунки коригування, тобто конкретні господарські операції, обмежуючись загальною вказівкою на здійснення операцій у певний період.
Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.
При цьому, відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання.
Судом встановлено, що при прийнятті спірного рішення відповідачем не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, не наведено конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/10988/20 зазначив, що Комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
Навіть, якщо Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, проте не виконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком № 1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення".
Суд звертає увагу, що під час розгляду цієї справи відповідач не довів належними та допустимими доказами, що позивач відповідає взагалі будь-яким критеріям ризиковості, встановленим Порядком №1165.
Так, усупереч вимогам статті 77 КАС України відповідач у ході розгляду цієї справи у суді не подав до суду окремо жодних документальних доказів, як б надали можливість встановити, що саме зазначена податкова інформація стала підставою для висновків про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.
Крім того, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 та від 02.04.2019 у справі №822/1878/18.
Враховуючи сукупність наведених обставин, суд доходить висновку, що рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві від 14.01.2026 №10443 про відповідність ТОВ «ПЕРЕТАР» критеріям ризиковості платника податку є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд зазначає, що належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача, виходячи із наданих повноважень адміністративного суду, встановлених статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зважаючи на викладене, з метою повного та ефективного відновлення порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити ТОВ «ПЕРЕТАР» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві, суд зазначає таке.
Відповідно до абзаців першого та другого пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
За змістом пункту 201.16 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абзац десятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком № 1165 (тут і далі - в редакції, чинній станом на дату зупинення реєстрації спірних податкових накладних).
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Пункт 7 Порядку № 1165 передбачає, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (пункт 8 Порядку № 1165).
Пункт 10 Порядку №1165 передбачає, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
За правилами, встановленими пунктом 11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Абзац другий пункту 25 Порядку № 1165 встановлює, що комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном (пункт 26 Порядку № 1165).
Пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, які є додатком 1 до Порядку № 1165, перебачено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
За встановлених судом обставин у справі, що розглядається, реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних 22 податкових накладних, поданих ТОВ «ПЕРЕТАР», було зупинено з підстави відповідності платника податку - ТОВ «ПЕРЕТАР» - пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, з пропозицією надати пояснення та копії документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
Зазначена підстава для зупинення реєстрації була вказана, зокрема, щодо податкових накладних від 30.04.2025 № 3, від 31.05.2025 № 8; від 30.04.2025 № 1, від 31.05.2025 № 13; від 20.05.2025 № 6; від 30.04.2025 № 2, від 31.05.2025 № 12; від 30.04.2025 № 8, від 31.05.2025 № 7; від 30.04.2025 № 5; від 30.04.2025 № 4, від 31.05.2025 № 14; від 30.04.2025 № 6, від 30.04.2025 № 7, від 31.05.2025 № 10, від 31.05.2025 № 11; від 31.05.2025 № 9, а також щодо податкових накладних від 22.04.2026 № 1, від 26.04.2026 № 2, від 28.04.2026 № 3, від 30.04.2026 № 2 та від 30.04.2026 № 4.
Таким чином, щодо всіх наведених податкових накладних підставою зупинення реєстрації вказано саме відповідність ТОВ «ПЕРЕТАР» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, після чого позивачу було запропоновано надати пояснення та відповідні документи.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (тут і далі - в редакції, чинній станом на час подання платником податків пояснень і копій документів та прийняття податковим органом оскаржуваних рішень).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 520 рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Пункт 4 Порядку № 520 встановлює, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Згідно із пунктом 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
З аналізу наведених вище правових норм слідує, що за змістом підпункту 3 пункту 11 Порядку № 1165 квитанція про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН обов`язково повинна містити саме пропозицію платнику податків надати пояснення та копії документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. У пункті 5 Порядку № 520 наведено загальний перелік таких документів, який, до того ж, не є вичерпним.
Водночас, використане у вказаній нормі словосполучення «може включати» свідчить, що у платника податків відсутній обов`язок надати усі документи, перелічені у пункті 5 Порядку № 520. Наданню підлягають лише ті документи, які необхідні для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію /відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН виходячи із специфіки кожної конкретної господарської операції. Рішення про перелік та обсяг таких документів приймає платник податків.
Аналогічні за змістом висновки вже неодноразово викладались Верховним Судом.
Так, у постанові від 29 червня 2023 року у справі № 500/2655/22 Верховний Суд виснував, що платник задля забезпечення реєстрації податкової накладної має подати документи на підтвердження сутності та змісту господарської операції (а не усі згідно з переліком у пункті 5 Порядку № 520) й саме за результатами детального дослідження змісту поданих документів, на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.
Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН, хоч і є визначеним у Порядку № 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією (постанови Верховного Суду від 13 грудня 2023 року у справі № 500/4191/22, від 12 лютого 2025 року у справі № 140/5463/23).
Слід зазначити, що висновки у наведених вище постановах викладені стосовно застосування норм Порядку № 1165 у взаємозв`язку з приписами Порядку № 520 до внесення змін до вказаного Порядку наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2023 року №19 «Зміни до Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». З 08 березня 2023 року пункти 9, 10 Порядку № 520 було викладено у новій редакції, внаслідок чого було удосконалено механізм розгляду контролюючим органом наданих платником податків письмових пояснень і документів і передбачено як обов`язок контролюючого органу додатково витребувати у платника податків пояснення і документи, яких не вистачає для підтвердження зазначеної у ПН/РК інформації про господарську операцію, так і право платника податків надати такі пояснення і документи за наслідками отримання відповідного повідомлення.
Верховний Суд вже аналізував застосування положень Порядку № 520 з урахуванням змін, що набрали чинності з 08 березня 2023 року, і у постанові від 24 березня 2025 року у справі № 140/32696/23 дійшов наступних висновків. З метою вирішення питання про наявність / відсутність підстав для реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з 08 березня 2023 року було встановлено наступний алгоритм взаємодії платника податків та контролюючого органу.
За наслідками отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН пункт 4 Порядку №520 надає право платнику податків подати на розгляд комісії регіонального рівня письмові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Загальний перелік таких документів визначений пунктом 5 Порядку № 520.
Якщо платник податків скористався правом подання письмових пояснень та копій документів, то за результатами розгляду останніх комісія регіонального рівня приймає одне із трьох наступних рішень:
1) рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН - якщо надані платником податків документи та письмові пояснення підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування;
2) про направлення повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення) - якщо наданих платником податків документів та письмових пояснень недостатньо для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування. При цьому зміст форми указаного Повідомлення (Додаток 2 до Порядку № 520) свідчить, що у ньому мають бути вказані конкретні документи, які пропонується надати платнику податків;
3) рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН - якщо платник податків надав письмові пояснення та достатній обсяг документів, передбачених пунктом 5 Порядку № 520, але вони не відповідають вимогам законодавства, внаслідок чого не можуть вважатися такими, що підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній / розрахунку коригування.
У випадку направлення платнику податків Повідомлення, такий платник має право подати контролюючому органу додаткові пояснення та копії документів, зазначені у Повідомленні, за результатами розгляду яких комісія регіонального рівня приймає одне з рішень: 1) про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН; 2) про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН. Реалізація такого права має бути здійснена протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення. Неподання платником податків додаткових пояснень та копій документів, зазначених у Повідомленні, або їх неповне подання протягом означеного строку має наслідком прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.
Отже, підпункт 3 пункту 11 Порядку № 1165 зобов`язує контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування навести пропозицію для платника податків надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію таких ПН/РК в ЄРПН. В свою чергу, платник податків, який має намір скористатись таким правом, подає до контролюючого органу не усі визначені пунктом 5 Порядку № 520 документи, а лише ті, які підтверджують сутність і зміст такої господарської операції з огляду на її специфіку, що визначається у кожному конкретному випадку окремо. Подальший розгляд контролюючим органом документів, наданих платником за результатами отримання квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, здійснюється за правилами, встановленими пунктами 9, 10 Порядку № 520 (в редакції, чинній з 08 березня 2023 року).
Слід зауважити, що у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
У справі, що розглядається, суд звертає увагу на те, що відповідач 1 не скористався правом направлення позивачу Повідомлень із зазначенням конкретного переліку документів, яких недостатньо для підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних. За таких обставин посилатися на обставини ненадання платником податків певних документів контролюючий орган вже не може, оскільки це свідчить про достатність обсягу наданих документів. Надалі ГУ ДПС має оцінити надані документи на відповідність вимогам законодавства.
З установлених судом обставин справи слідує, що відповідач 1, отримавши письмові пояснення і документи від позивача, надані за наслідками отримання Квитанції, ухвалив оскаржувані рішення про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН.
З урахуванням висновку, викладеного Верховним Судом у постанові від 24 березня 2025 року у справі № 140/32696/23, такий алгоритм дій податкового органу є можливим, якщо платник податків надав письмові пояснення та достатній обсяг документів, передбачених пунктом 5 Порядку № 520, але вони не відповідають вимогам законодавства.
В оскаржуваних рішеннях відповідач 1 проставив відповідну позначку у графі «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства», а в графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» вказав: "ТОВ "ПЕРЕТАР" (код ЄДРПОУ 45399946) віднесено до переліку ризикових платників на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості у зв`язку з накопиченням залишкiв нереалiзованих товарiв за кодом 2202 (Нектар), 2208 (Горілка) за вiдсутностi (недостатностi) мiсць для їхнього зберiгання (власних, орендованих складських примiщень) вiдповiдно до поданої до контролюючих органiв звiтностi та/або за вiдсутностi придбання послуг зберiгання, а також у зв`язку із залученням платника податку до здiйснення групою платникiв податку, у тому числi щодо яких прийнято рiшення про вiдповiднiсть критерiям ризиковостi платника податку, циклу операцiй один iз одним щодо придбання / реалiзацiї одного й того ж товару / послуги для формування штучного обсягу такого товару / послуги.".
Отже, у справі, що розглядається, контролюючий орган не робив висновок про відмову у реєстрації податкових накладних з підстав ненадання чи часткового надання певних документів, а виходив з того, що наданих відповідно до пункту 5 Порядку № 520 документів було достатньо, проте, вони були складені із порушенням законодавства. Відтак, питання правомірності висновків відповідача 1 саме щодо дефектності наданих позивачем документів як підстави для прийняття оскаржуваних рішень і входить до предмета доказування у цій справі.
Разом з тим, суд зазначає, що надані позивачем до податкового органу після зупинення реєстрації податкових накладних документи, які також містяться в матеріалах справи, повністю розкривають зміст здійсненої господарської операції та, за висновками суду, є належними та достатніми для реєстрації останньої у Єдиному реєстрі податкових накладних. Доказів наявності ознак фіктивності в діяльності контрагента позивача, нікчемності або недійсності угоди, укладеної позивачем з вказаним контрагентом або відсутності реального характеру цієї операції матеріали справи не містять, а відповідачем таких доказів до суду не надано.
Суд звертає увагу, що якщо контролюючий орган підставою для відмови у спірних рішеннях вказав «надання платником податків документів, складених з порушенням законодавства», у розділі «Додаткова інформація» повинні бути зазначені, які документи, надані позивачем, складені з порушенням законодавства.
Натомість у розділі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» оскаржуваних рішень зазначено: «ТОВ "ПЕРЕТАР" (код ЄДРПОУ 45399946) віднесено до переліку ризикових платників на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості у зв`язку з накопиченням залишків нереалізованих товарів за кодом 2202 (Нектар), 2208 (Горілка) за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуг зберігання, а також у зв`язку із залученням платника податку до здійснення групою платників податку, у тому числі щодо яких прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, циклу операцій один із одним щодо придбання/реалізації одного й того ж товару/послуги для формування штучного обсягу такого товару/послуги».
Суд зазначає, що наведене формулювання не містить конкретизації обставин, які стали підставою для висновку про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Зокрема, у рішеннях не зазначено конкретних податкових накладних, конкретного періоду здійснення відповідних операцій, обсягів та кількості товарів, які, на думку контролюючого органу, утворили нереалізовані залишки, а також не наведено конкретних обставин, які свідчать про недостатність наявних у позивача складських приміщень.
Так само не конкретизовано, у чому саме полягав зазначений контролюючим органом «цикл операцій», між якими саме платниками податків він здійснювався, які конкретно товари чи послуги були предметом таких операцій та які обставини свідчать про формування саме «штучного обсягу» товару або послуги.
Наведене у рішеннях формулювання також не дає змоги встановити, які саме документи були складені позивачем із порушенням законодавства, які саме норми законодавства порушено та в чому конкретно полягають такі порушення.
Отже, зміст оскаржуваних рішень не дає можливості встановити конкретні фактичні та правові підстави, на яких комісія дійшла висновку про відповідність ТОВ «ПЕРЕТАР» критеріям ризиковості, що свідчить про неналежну вмотивованість цих рішень.
Водночас Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 16 травня 2024 року у справі № 400/11727/23, від 31 травня 2023 року у справі № 260/6334/21, від 06 липня 2023 року у справі № 140/1986/22 тощо, наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності.
При цьому, контролюючий орган, виконуючи повноваження щодо моніторингу податкових накладних, має аналізувати первинні документи у взаємозв`язку з відомостями податкової накладної та іншими джерелами (державними реєстрами, електронними документами) лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями. Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 травня 2024 року у справі № 400/11727/23.
Відсутність ж додаткових запитів від Комісії щодо надання додаткових пояснень або додаткових документів, свідчать про належне підтвердження відомостей господарських операцій, відображених у податкових накладних, та безпідставність відмови у їх реєстрації.
За загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навели обґрунтованих мотивів прийняття спірного рішення, а отже, не довели правомірність такого рішення.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що рішення Комісії ДПС про відмову в реєстрації спірної податкової накладної свідчить про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчить про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою діяльність.
Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій, та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані відповідачу, останній не мав правових підстав для прийняття спірного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
У зв`язку з наведеним суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 30.04.2026 №13747496/45399946 та від 12.05.2026 №13766138/45399946 - щодо відмови в реєстрації податкових накладних від 30.04.2025 №3 та від 31.05.2025 №8; від 30.04.2026 №13747497/45399946 та від 12.05.2026 №13766145/45399946 - щодо відмови в реєстрації податкових накладних від 30.04.2025 №1 та від 31.05.2025 №13; від 12.05.2026 №13766144/45399946 - щодо відмови в реєстрації податкової накладної від 20.05.2025 №6; від 30.04.2026 №13747499/45399946 та від 12.05.2026 №13766141/45399946 - щодо відмови в реєстрації податкових накладних від 30.04.2025 №2 та від 31.05.2025 №12; від 30.04.2026 №13747495/45399946 та від 12.05.2026 №13766137/45399946 - щодо відмови в реєстрації податкових накладних від 30.04.2025 №8 та від 31.05.2025 №7; від 18.05.2026 №13776680/45399946, №13776679/45399946, №13776678/45399946, №13776677/45399946 та №13776676/45399946 - щодо відмови в реєстрації податкових накладних від 22.04.2026 №1, від 26.04.2026 №2, від 28.04.2026 №3, від 30.04.2026 №2 та від 30.04.2026 №4; від 30.04.2026 №13747500/45399946 - щодо відмови в реєстрації податкової накладної від 30.04.2025 №5; від 30.04.2026 №13747494/45399946 та від 12.05.2026 №13766140/45399946 - щодо відмови в реєстрації податкових накладних від 30.04.2025 №4 та від 31.05.2025 №14; від 30.04.2026 №13747501/45399946, №13747498/45399946, від 12.05.2026 №13766142/45399946 та №13766143/45399946 - щодо відмови в реєстрації податкових накладних від 30.04.2025 №6, від 30.04.2025 №7, від 31.05.2025 №10 та від 31.05.2025 №11; від 12.05.2026 №13766139/45399946 - щодо відмови в реєстрації податкової накладної від 31.05.2025 №9.
Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 30.04.2025 № 3; від 31.05.2025 № 8; від 30.04.2025 № 1; від 31.05.2025 № 13; від 20.05.2025 № 6; від 30.04.2025 № 2; від 31.05.2025 № 12; від 30.04.2025 № 8; від 31.05.2025 № 7; від 22.04.2026 № 1; від 26.04.2026 № 2; від 28.04.2026 № 3; від 30.04.2026 № 2; від 30.04.2026 № 4; від 30.04.2025 № 5; від 30.04.2025 № 4; від 31.05.2025 № 14; від 30.04.2025 № 6; від 30.04.2025 № 7; від 31.05.2025 № 10; від 31.05.2025 № 11; від 31.05.2025 № 9, датою їх фактичного подання, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановленні у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Згідно з пунктом 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.
У зв`язку з цим, податкові накладні підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного направлення на реєстрацію.
Вказаний спосіб захисту встановленого судом порушеного права позивача, є гарантією, що спір між сторонами буде остаточно вирішений та належним чином будуть поновлені права позивача, що узгоджується із висновками Верховного Суду вкладеними у постановах від 03.11.2021 у справі №360/2460/20, від 27.10.2022 у справі № 360/3253/20, від 25.11.2022 у справі №320/3484/21.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно частини 1 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в обраний позивачем спосіб.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 61 235,20 грн.
Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 61 235,20 грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 14.01.2026 № 10443.
Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕТАР» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 30.04.2026 № 13747496/45399946, від 12.05.2026 № 13766138/45399946, від 30.04.2026 № 13747497/45399946, від 12.05.2026 № 13766145/45399946, від 12.05.2026 № 13766144/45399946, від 30.04.2026 № 13747499/45399946, від 12.05.2026 № 13766141/45399946, від 30.04.2026 № 13747495/45399946, від 12.05.2026 № 13766137/45399946, від 18.05.2026 № 13776680/45399946, від 18.05.2026 № 13776679/45399946, від 18.05.2026 № 13776678/45399946, від 18.05.2026 № 13776677/45399946, від 18.05.2026 № 13776676/45399946, від 30.04.2026 № 13747500/45399946, від 30.04.2026 № 13747494/45399946, від 12.05.2026 № 13766140/45399946, від 30.04.2026 № 13747501/45399946, від 30.04.2026 № 13747498/45399946, від 12.05.2026 № 13766142/45399946, від 12.05.2026 № 13766143/45399946 та від 12.05.2026 № 13766139/45399946.
Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 30.04.2025 № 3, від 31.05.2025 № 8, від 30.04.2025 № 1, від 31.05.2025 № 13, від 20.05.2025 № 6, від 30.04.2025 № 2, від 31.05.2025 № 12, від 30.04.2025 № 8, від 31.05.2025 № 7, від 22.04.2026 № 1, від 26.04.2026 № 2, від 28.04.2026 № 3, від 30.04.2026 № 2, від 30.04.2026 № 4, від 30.04.2025 № 5, від 30.04.2025 № 4, від 31.05.2025 № 14, від 30.04.2025 № 6, від 30.04.2025 № 7, від 31.05.2025 № 10 від 31.05.2025 № 11 та від 31.05.2025 № 9, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕТАР» (код ЄДРПОУ 45399946), датою їх фактичного подання.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕТАР» (01042, місто Київ, вулиця Загребельного Павла, будинок 28, офіс 6, код ЄДРПОУ - 45399946) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 61 235 (шістдесят одна тисяча двісті тридцять п`ять) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua