Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №240/3444/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року м. Житомир справа № 240/3444/26

категорія 111030700

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гуріна Д.М.,

секретар судового засідання Скорик С.В.

за участю: представника позивача - Кулик Н.М.,

представника відповідача - Туз В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.10.2025 №00232920902.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що уповноваженими особами податкового органу проведена планова виїзна документальна перевірка під час якої перевіряючі дійшли висновків, що ФОП ОСОБА_1 отримано від постачальників пального в загальній кількості, що перевищує 1000 кубічних метрів (1000000 літрів) на незареєстрований акцизний склад. Вказане порушення скоєно повторною. Позивач не погоджується із такими висновками податкового органу згідно акта перевірки та вважає, що прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення від 14.10.2025 №00232920902 є протиправним і підлягає скасуванню. Зазначає, що оскільки він проводить операції з продажу пального, то відповідно до п.п.212.3.4 п.212.3 ст.212 Податкового кодексу України є платником акцизного податку. Для забезпечення основного виду діяльності позивачем придбавається пальне, яке розвантажується та зберігається у ємність обсягом 75000 л., розміщеній на власній території за адресою АДРЕСА_1 . Пальне, що зберігається у ємності позивача, використовується виключно для потреб власного споживання та не використовується в операціях з реалізації чи зберігання пального іншим особам, відтак відповідно до п.п.14.1.6. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України територія, на якій розташована ємність, не є акцизним складом.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 05.02.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

23.02.2026 від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження вх. №12409/26.

24.02.2026 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву вх. №12589/26, відповідно до змісту якого відповідач проти заявлених вимог заперечує та просить відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування відзиву відповідач вказав, що перевіркою встановлено отримання від постачальників пального ФОП ОСОБА_1 в загальній кількості, що перевищує 1000 кубічних метрів (1 000 000 літрів) на незареєстрований акцизний склад. Згідно наданих до перевірки документів ФОП ОСОБА_2 протягом перевіряємого періоду, а саме: 2023-2024 років отримано пального в загальній кількості 7 787 795,18 літрів (в 2023 році – 1 470 536,87 л. та в 2024 році – 6 317 258,31 л.), про що свідчать зареєстровані акцизні накладні додаток №2, №3. Враховуючи вищенаведене, ФОП ОСОБА_3 порушено п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України в частині не реєстрації акцизного складу у системі електронного адміністрування.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 задоволено клопотання представника відповідача від 23.02.2026 вх. №12409/26. Судовий розгляд справи №240/3444/26 ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у даній адміністративній справі на 26.03.2026 на 15:30.

Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки у зв`язку з клопотанням позивача про відкладення підготовчого судового засідання судове засідання, призначене на 26.03.2026 на 15:30 у справі №240/3444/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення - відкладено на 16.04.2026 року о 15:00 год.

Відповідно до протоколу судового засідання від 16.04.2026 у зв`язку з неприбуттям позивача та його представника суд відклав підготовче засідання на 14.05.2026 на 15:30.

Відповідно до протоколу судового засідання від 14.05.2026 оголошено перерву в судовому засіданні до 11.06.2026 до 14:30.

05.06.2026 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив вх. №41953/26. Відповідно до змісту якої представник позивача проти доводів відзиву заперечує, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити з підстав, що зазначені у позові та цій відповіді на відзив.

Відповідно до протоколу судового засідання від 11.06.2026 у підготовчому засіданні суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті та оголосив перерву до 02.07.2026 до 11:00.

Відповідно до протоколу судового засідання від 02.07.2026 у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги суд оголосив перерву до 06.08.2026 до 12:00.

У судовому засіданні 06.08.2026 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала та просила задовольнити, з підстав, що зазначені у позовній заяві та відповіді на відзив.

У судовому засіданні 06.08.2026 представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог та просила відмовити в їх задоволенні з підстав, що зазначені у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, ГУ ДПС було проведено планову виїзну документальну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2023 по 31.12.2024, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2023 по 31.12.2024, виконання вимог валютного та іншого законодавства, за період з 01.01.2023 по 31.12.2024, за результатами якої складено акт від 19.09.2025 №19878/06-30-24-06/ НОМЕР_1 (а.с.9-68).

За висновками акта перевірки виявлено порушення:

- п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України та п.8.4 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (зі змінами та доповненнями), в частині неподання повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків;

- п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України в частині нереєстрації акцизного складу у системі електронного адміністрування;

- п.231.6 ст.231 Податкового кодексу України платником порушено порядок реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до таких акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних системи електронного адміністрування реалізації пального. ФОП ОСОБА_1 не скористався правом надання заперечень на акт перевірки до ГУ ДПС.

На підставі акта перевірки від 19.09.2025 №19878/06-30-24-06/ НОМЕР_1 прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.10.2026 №00232920902 про застосування штрафних санкцій у сумі 2 000 000 грн, за повторне порушення абзацу «б» пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України (а.с.81).

Не погодившись з вищевказаним рішенням, позивач скористався процедурою адміністративного оскарження та подав до ДПС України скаргу.

Рішенням ДПС України від 06.01.2026 №328/6/99-00-06-03-01-06 податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС від 14.10.2026 №00232920902 залишено без змін, а скаргу – без задоволення (а.с.82-84).

Позивач не погодившись із податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його до суду.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Податковим кодексом України. Надаючи правову оцінку спірним правовим відносинам, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з п.п.14.1.6-1 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України акцизний склад пересувний - транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.

Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:

а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом "а" пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України);

б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;

в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, право власності на які належить декільком розпорядникам акцизного складу пересувного, є декількома акцизними складами пересувними, кількість яких дорівнює кількості власників пального або спирту етилового, що переміщується та/або зберігається в такому транспортному засобі.

Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, право власності на які переходить від одного суб`єкта господарювання до іншого, вважається іншим акцизним складом пересувним.

Не є акцизним складом пересувним:

транспортний засіб, що використовується суб`єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки;

паливний бак транспортного засобу;

Отже, згідно із пп. "а" і "б" пп.14.1.6-1 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для переміщення, зберігання в ньому пального та ввезення пального, на митну території України.

Відповідно до п.п.14.1.224-1 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України розпорядник акцизного складу пересувного - суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який є власником пального або здійснює діяльність з виробництва спирту етилового та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб: реалізує або зберігає пальне або спирт етиловий; ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

При переході від одного суб`єкта господарювання до іншого права власності на пальне або спирт етиловий, що переміщується та/або зберігається у транспортному засобі, відбувається зміна розпорядника акцизного складу пересувного.

Не є розпорядником акцизного складу пересувного суб`єкт господарювання (перевізник, експедитор), який здійснює транспортування пального або спирту етилового;

Таким чином, за кожним перевезенням пального позивач набуває статусу розпорядника акцизного складу пересувного.

Пунктом 14 постанови КМУ від 24.04.2019 №408 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» встановлено, що транспортні засоби реєструються в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового як акцизні склади пересувні автоматично в разі, коли такі транспортні засоби зазначені в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених на операції, під час здійснення яких переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий у таких транспортних засобах, зокрема згідно з даними акцизної накладної, складеної в одному примірнику на підставі даних відповідної митної декларації платником акцизного податку, який ввозить пальне або спирт етиловий на митну територію України.

Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, право власності на яке належить декільком розпорядникам акцизного складу пересувного, є декількома акцизними складами пересувними, кількість яких дорівнює кількості власників пального або спирту етилового, що переміщується та/або зберігається в такому транспортному засобі. Кожний такий акцизний склад пересувний реєструється як окремий акцизний склад пересувний.

Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, право власності на який переходить від одного суб`єкта господарювання до іншого, вважається іншим акцизним складом пересувним.

У разі зміни власника пального або спирту етилового, що переміщується та/або берігається у транспортному засобі, відбувається зміна розпорядника акцизного складу пересувного. У день зміни власника пального або спирту етилового складається акцизна накладна.

Згідно з п.15 постанови КМУ від 24.04.2019 №408 реєстрація транспортного засобу як акцизного складу пересувного в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового припиняється за наявності в системі документально підтверджених даних щодо припинення використання платником акцизного податку транспортного засобу для переміщення та/або зберігання пального або спирту етилового на митній території України, а саме під час виконання одночасно всіх таких умов:

- стосовно такого акцизного складу пересувного в Єдиному реєстрі акцизних накладних зареєстровані всі примірники акцизних накладних (другі примірники акцизних накладних, складених у двох примірниках, або перші примірники акцизних накладних, складених в одному примірнику), в яких транспортний засіб був зазначений як акцизний склад пересувний;

- дорівнюють нулю обсяги пального або спирту етилового, які обліковуються в розрізі такого акцизного складу пересувного в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, за всіма кодами товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД та умовним кодом 2711.

Пунктом 16 постанови КМУ від 24.04.2019 №408 визначено, що транспортні засоби, зареєстровані як акцизні склади пересувні, включаються до переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, створення та ведення якого забезпечується відповідно до підпункту 230.1.5 пункту 230.1 статті 230 Кодексу.

Транспортні засоби, реєстрація яких як акцизних складів пересувних припинена, виключаються з переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий.

Перелік транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, розміщується на офіційному веб-сайті ДПС.

Таким чином, при оптовій торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі, за кожною операцією із перевезення пального складаються акцизні накладні та вносяться до Єдиного реєстру акцизних накладних, чим автоматично забезпечується реєстрація транспортних засобів в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового як акцизних складів пересувних, чим забезпечується виконання вимог п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України.

Пунктом 230.1 статті 230 Податкового кодексу України встановлено, що акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.

Видами господарської діяльності позивача є «Вантажний автомобільний транспорт» (код КВЕД 49.41), який є основним, та, окрім іншого, «Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами» (код КВЕД 46.71), який віднесений до інших видів діяльності позивача.

Оскільки позивач проводить операції з продажу пального, то відповідно до п.п.212.3.4 п.212.3 ст.212 Податкового кодексу України являється платником акцизного податку.

Для забезпечення основного виду діяльності позивачем придбавається пальне, яке розвантажується та зберігається у ємність обсягом 75000 л., розміщеній на власній території за адресою Житомирська обл., Звягельський р-н, село Наталівка, вул.Промислова, будинок 13 (далі – ємність позивача).

Пальне, що зберігається у ємності позивача, використовується виключно для потреб власного споживання та не використовується в операціях з реалізації чи зберігання пального іншим особам, відтак відповідно до п.п.14.1.6 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України територія, на якій розташована ємність, не є акцизним складом.

Згідно з підпунктом 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом, зокрема:

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам. Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб`єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Із наведеного можна дійти висновку, що ознаками приналежності приміщення або території до поняття «акцизний склад» є проведення на цій території господарської діяльності із пальним по його виробленню, обробленню (переробленню), змішуванню, розливу, навантаженню-розвантаженню, зберіганню, реалізації.

Однак позивач, на належній йому території за адресою: Житомирська обл., Звягельський р-н, село Наталівка, вул.Промислова, будинок 13, не виробляє пальне, не обробляє (переробляє) пальне, не змішує пальне, не розливає пальне, не навантажую-розвантажує пальне, не реалізує пальне.

На вказаній території позивач лише зберігає (виключно) пальне для забезпечення роботи власного автотранспорту у ємності обсягом 75000 л., в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів протягом календарного року.

Зазначені критерії повністю відповідають наведеним у підпункті 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України та не дають підстав вважати «акцизним складом» територію за адресою: Житомирська область, Звягельський район, село Наталівка, вул.Промислова, будинок 13.

Таким чином, наявність у позивача ємності обсягом 75000 л., зберігання в ній протягом календарного року пального в обсягах, які не перевищують 1000 кубічних метрів, на належній йому території за адресою: Житомирська обл., Звягельський р-н, село Наталівка, вул.Промислова, будинок 13, та використання ємності виключно для потреб власного споживання, при відсутності фактів її використання для операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам, - вказує на її невідповідність акцизному складу у розумінні підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Через невідповідність місця зберігання пального ознакам акцизного складу у позивача не виникає обов`язку щодо реєстрації акцизного складу.

В той же час, у відповідності до вимог статті 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» позивачем отримано Ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) за №06150414202000360, термін дії з 28.02.2020 до 28.02.2025 (а.с.77-78).

Як вже зазначалось, до інших видів діяльності позивача віднесено також код КВЕД 46.71 «Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами».

Згідно приписів ст.15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» позивачем отримано Ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі за №990614202200468, термін дії з 09.06.2022 до 09.06.2027 (а.с.79-80).

Придбання пального здійснюється у постачальників на підставі договорів на постачання нафтопродуктів.

Перевезення пального від постачальників до покупців здійснюється власним транспортом позивача за маршрутами від місця завантаження у постачальника до місця розвантаження у покупця, чим виключається факт розвантаження чи завантаження пального у ємність обсягом 75000 л., розміщеній на власній території.

За кожним перевезенням пального від постачальника до покупця транспортні засоби набувають статус акцизного складу пересувного.

При оптовій торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальне отримується позивачем та завантажується у постачальника, а не із ємності позивача; доставляється та розвантажується у ємності покупців, а не в ємність позивача.

Згідно податкового законодавства реєстрація акцизних складів пересувних не призводить до обов`язку реєстрації акцизного складу.

Пальне, що зберігається у ємності позивача, використовується виключно для потреб власного споживання та не використовується позивачем в операціях з реалізації чи зберігання пального іншим особам, відтак відповідно до п.п.14.1.6 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України територія, на якій розташована ємність, не є акцизним складом.

Докази того, що позивач у 2023 та 2024 році отримував пальне в обсязі більше ніж 1000 кубічних метрів безпосередньо в ємності за адресою: Україна, Житомирська область, Звягельський район, село Наталівка, вул. Промислова, 13 у матеріалах справи відсутні.

Щодо повторного порушення податкового законодавства.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року, залишеним без змін постановою постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року, у справі №240/224/25 позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 26.12.2024 №00293940902 (а.с. 162-166).

Судом під час розгляду справи №240/2247/25 встановлено, що відповідно до підпунктів 80.2.5. та 80.2.7. пункту 80.2. статті 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-V1, та на підставі наказу Головного управління ДПС у Житомирській області від 12.11.2024 №2717-п проведено фактичну перевірку суб`єкта господарювання: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання норм законодавства в частині обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального за адресою державної реєстрації суб`єкта господарської діяльності: АДРЕСА_2 .

Перевірено питання дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, алкогольних та тютюнових виробів та контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС у частині:

- наявності передбачених законодавством ліцензій, необхідних для здійснення діяльності з виробництва, зберігання та реалізації пального, алкогольних та тютюнових виробів;

- необхідність реєстрації акцизних складів при наявності діючої ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) та ліцензії на право оптової торгівля пальним, за відсутності місця оптової торгівлі.

За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки складено акт від 24.11.2024 №24010/06-30-09-02/ НОМЕР_1 .

Зі змісту висновків вказаного акту перевірки контролюючим органом встановлені порушення п.п.230.1.2. п.230.1. ст.230 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акта перевірки Головним управлінням ДПС у Житомирській області винесено податкове повідомлення-рішення від 26.12.2024 №00293940902 про застосування до позивача штрафу в сумі 1000000,00 грн на підставі п.128-1.2. ст.128-1 Податкового кодексу України (а.с. 162 на звороті).

Отже, у діях позивача відсутній як склад податкового правопорушення так і його повторність, оскільки первісне податкове повідомлення-рішення за ті ж самі дії позивача було скасоване судом.

Частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 16640,00 грн. У зв`язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 44096781) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 14.10.2025 №00232920902.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь ОСОБА_1 16640,00 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.М. Гурін

Повне судове рішення складено

25 серпня 2026 року

06.08.26