Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №140/3445/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року ЛуцькСправа № 140/3445/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Національної поліції у Волинській області (далі – ГУНП у Волинській області, відповідач) з позовом про визнання протиправними дій щодо безпідставного заниження розміру додаткових видів грошового забезпечення та премії при виготовленні довідки від 22 вересня 2025 року №116 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії, шляхом виключення частини виплат із загальної суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 715 608 (сімсот п`ятнадцять тисяч шістсот вісім) гривень 27 копійок, стягнутої за рішенням суду; зобов`язання виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – ГУ ПФУ у Волинській області) оновлену довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням, обчисливши показники додаткових видів грошового забезпечення та премії з урахуванням повної суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 715 608 (сімсот п`ятнадцять тисяч шістсот вісім) гривень 27 копійок, стягнутої за постановою Верховного Суду від 15 квітня 2025 року у справі №140/8778/23.

Позов обґрунтований тим, що позивач з 01 серпня 2022 року по 23 червня 2025 року проходив службу в ГУНП у Волинській області на посаді інспектора сектору кадрового забезпечення Луцького РУП ГУНП у Волинській області. Однак, на підставі наказу начальника ГУНП у Волинській області від 14 квітня 2023 року №900/в «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області та вжиття заходів запропонованих дисциплінарною комісією» наказом від 14 квітня 2023 року №159 о/с «По особовому складу» відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII звільнено старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 з 17 квітня 2023 року. Не погоджуючись з даними наказами, та вважаючи їх протиправними ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав.

26 лютого 2024 року рішенням Волинського окружного адміністративного суду у справі №140/8778/23 позов ОСОБА_1 було задоволено повністю. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2024 року рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року у справі №140/8778/23 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

Однак, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2024 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправним та скасовано пункт 1 наказу ГУНП у Волинській області від 14 квітня 2023 року №900/в «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції Луцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області та вжиття заходів запропонованих дисциплінарною комісією»; визнано протиправним та скасовано наказ ГУНП у Волинській області від 14 квітня 2023 року №159 о/с «По особовому складу»; поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору кадрового забезпечення Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області з 18 квітня 2023 року; стягнуто з ГУНП у Волинській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 715 608,27 грн.

ГУНП у Волинській області сформувало довідку від 22 вересня 2025 року №116 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З метою з`ясування структури та складових грошового забезпечення, врахованих при формуванні довідки від 22 вересня 2025 року №116 представником позивача було подано адвокатський запит до ГУНП у Волинській області. Листом від 23 лютого 2026 року №25141-2026 ГУНП у Волинській області повідомило, що при формуванні довідки №116 розмір премії було визначено на основі середньоденного заробітку, обчисленого судом у справі №140/8778/23, який становив 557,93 грн за один день. Свій підхід відповідач мотивував тим, що до загальної суми стягнення, визначеної Верховним Судом, нібито була включена «додаткова винагорода», передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (Постанова №168), яка, на переконання відповідача, не має враховуватися при обчисленні пенсії. На думку позивача, внаслідок такого довільного тлумачення судового рішення та самостійного виключення частини виплат, загальна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням у довідці №116 склала лише 403 242,72 грн.

Позивач вказує, що всупереч власному підтвердженню про сплату єдиного внеску з усієї єдиної та неподільної суми у 715 608,27 грн, стягнутої за рішенням суду, відповідач самовільно виділив з неї доплату за Постановою №168 та безпідставно виключив її з розрахунку. Тим самим відповідач вчинив протиправні дії, що виразилися у незаконному зменшенні розрахункової бази при виготовленні довідки від 22 вересня 2025 року №116. Як наслідок, замість обчислення розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для призначення пенсії, виходячи з правильного середньоденного (середньомісячного) показника, визначеного з повної суми стягнутого грошового забезпечення, відповідач безпідставно занизив загальну суму додаткових видів грошового забезпечення та премії за вказані 24 місяці до 403 242,72 грн.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с.34-37) позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні, покликаючись на те, що відповідно до наказу ГУНП у Волинській області від 23 червня 2025 року №297o/c ОСОБА_1 звільнений зі служби з 23 червня 2025 року за пунктом 2г «за станом здоров`я» (через хворобу) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». Враховуючи дату звільнення (23 червня 2025 року), для призначення та обчислення його пенсії, необхідно було оформити довідку про додаткові види грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням, тобто за період з червня 2023 року по травень 2025 року. Однак, упродовж вказаного періоду нарахування та виплата додаткових видів грошового забезпечення йому не здійснювалось, а відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року у справі №140/8778/23 за період з 18 квітня 2023 року по 15 квітня 2025 року ОСОБА_1 було виплачено грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в сумі 715 608,27 грн без розбивки по складових грошового забезпечення та сплачено єдиний соціальний внесок на вказану суму. Сума грошового забезпечення за час вимушеного прогулу визначена судом шляхом обчислення середньоденного заробітку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 «Про затвердження Порядку обчислення заробітної плати» та множенням на кількість календарних днів вимушеного прогулу. При цьому, до суми середньоденного заробітку включено як основні види грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням та надбавка за стаж служби) так і додаткова винагорода, що передбачена Постановою №168, яка до суми для обчислення пенсії не враховується.

Відповідач звертає увагу, що додаткова винагорода, передбачена Постановою №168 не відноситься до складу щомісячного додаткового грошового забезпечення, оскільки їй не притаманна така ознака як постійність, натомість така винагорода є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення.

Тому, в ГУНП у Волинській області відсутні підстави для оформлення та видачі позивачу оновленої довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії.

З наведених підстав відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив (а.с.42-43) позивач не погоджується з доводами, викладеними відповідачем у відзиві на позовну заяву, оскільки вони є необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на довільному і хибному тлумаченні норм матеріального права та судового рішення, яке набрало законної сили.

Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.

Ухвалою суду від 24 серпня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 проходив службу в ГУНП у Волинській області на посаді інспектора кадрового забезпечення Луцького РУП ГУНП у Волинській області.

Наказом начальника ГУНП у Волинській області від 14 квітня 2023 року №900/в «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції Луцького РУП ГУ НП у Волинській області та вжиття заходів запропонованих дисциплінарною комісією» до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

14 квітня 2023 року начальник ГУ НП у Волинській області видав наказ №159о/с «По особовому складу», яким позивача звільнено зі служби в поліції з 17 квітня 2023 року.

Не погоджуючись з вищевказаними наказами позивач звернувся в суд позовом.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року у справі №140/8778/23 позов задоволено повністю, разом з тим, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2024 року, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 15 квітня 2025 року постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2024 року скасовано; прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправним та скасовано пункт 1 наказу ГУНП у Волинській області від 14 квітня 2023 року №900/в «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції Луцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області та вжиття заходів запропонованих дисциплінарною комісією»; визнано протиправним та скасовано наказ ГУНП у Волинській області від 14 квітня 2023 року №159 о/с «По особовому складу»; поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору кадрового забезпечення Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області з 18 квітня 2023 року; стягнуто з ГУНП у Волинській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 715 608,27 грн (а.с.22-25).

Зазначені обставини встановлені судом у справі №140/8778/23 та не підлягають повторному доказуванню.

Наказом ГУНП у Волинській області від 23 червня 2025 року №297 о/с «По особовому складу» ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за станом здоров`я (а.с.8).

З 23 жовтня 2025 року позивачу призначено пенсію по інвалідності згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII (далі – Закон №2262-ХІІ), що підтверджується протоколом за пенсійною справою №0313017652 від 23 жовтня 2025 року (а.с.12).

При цьому, для призначення пенсії ГУНП у Волинській області було видано довідку від 22 вересня 2025 року №116 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно якої загальна сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії складає 403 242,72 грн (а.с.11).

Листом від 23 лютого 2026 року ГУНП у Волинській області повідомило представника позивача про те, що до суми середньоденного заробітку включено як основні види грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням та надбавка за стаж служби) так і додаткова винагорода, що передбачена Постановою №168, яка до суми обчислення пенсії не враховується (а.с.13-14).

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в Національній поліції, визначає Закон №2262-ХІІ.

Згідно з частинами першою, другою статті 1 Закону №2262-ХІІ особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.

Особи, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону визначені в статті 1-2 Закону №2262-ХІІ.

Частиною першою статті 2 Закону №2262-ХІІ встановлено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії, відповідно до цього Закону, призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Відповідно до статті 18 Закону №2262-ХІІ пенсії по інвалідності особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються в разі, якщо інвалідність настала в період проходження ними служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше тримісячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства.

Згідно з частиною третьою статті 43 Закону №2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 (далі – Порядок №393).

Пунктом 6 Порядку №393 установлено, що пенсії, які призначаються особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, обчислюються із суми грошового забезпечення, що виплачується таким особам або виплачувалося державним службовцям, працівникам закладів освіти, закладів охорони здоров`я, науково-дослідних установ Міністерства внутрішніх справ або Національної поліції з числа колишніх працівників міліції, які станом на день опублікування Закону України «Про Національну поліцію» проходили службу в органах внутрішніх справ та мали календарну вислугу не менше п`яти років і продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їх територіальних органах, закладах та установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України «Про державну службу», а в закладах освіти, закладах охорони здоров`я та науково-дослідних установах Міністерства внутрішніх справ або Національної поліції - на будь-яких посадах на день звільнення із служби, а звільненим із служби до набрання чинності Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» - із суми грошового забезпечення, установленого для відповідних категорій військовослужбовців, поліцейських, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ на день набрання чинності таким Законом.

Відповідно до положень пункту 7 Порядку №393 пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:

відповідного окладу за посадою (для поліцейських, відряджених до органів державної влади, установ та організацій із залишенням на службі в Національній поліції, які отримували при цьому грошове забезпечення та звільнені із служби безпосередньо з посад у таких органах, установах та організаціях, - відповідних окладів, установлених за рівнозначними (аналогічними) посадами в Національній поліції), окладу/доплати за військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту - щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки/доплати за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;

щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Відповідно до статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі – Порядок №260).

Пунктом 3 розділу І вказаного Порядку №260 встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Порядку №260 поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Згідно з пунктом 4 Розділу III Інструкції про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з інших соціальних питань, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 вересня 2018 року №760, підрозділи фінансового забезпечення (бухгалтерські підрозділи) апарату МВС, територіальних органів з надання сервісних послуг МВС, закладів, установ та підприємств, що належать до сфери управління МВС, ЦОВВ та Національної гвардії України, готують: 1) грошовий атестат; 2) довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - довідка про додаткові види грошового забезпечення) (додаток 4).

В 5-денний строк після отримання інформації про прийняття від особи заяви про призначення пенсії грошовий атестат та довідка про додаткові види грошового забезпечення подаються до уповноваженого структурного підрозділу.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1, уповноважений орган (структурний підрозділ) у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і подання про призначення пенсії і направляє до органу, що призначає пенсії.

Отже, підготовку та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних документів, здійснюють уповноважені структурні підрозділи міністерств та інших органів. Органи Пенсійного фонду визначають розміри пенсій на підставі документів, наданих уповноваженими органами відповідних міністерств, зокрема, Національної поліції.

Як було встановлено судом, постановою Верховного Суду від 15 квітня 2025 року у справі №140/8778/23 стягнуто з ГУНП у Волинській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 715 608,27 грн.

При цьому, суд зазначає, що правомірність здійснення нарахування і виплати позивачу грошового забезпечення на виконання рішення суду в адміністративній справі №140/8778/23 сторонами не заперечується та не є предметом розгляду в даній адміністративній справі.

Так, 22 вересня 2025 року відповідачем видано довідку №116 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно якої загальна сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії складає 403 242,72 грн.

Проте, позивач вважає, що при формуванні вказаної довідки відповідач безпідставно зменшив суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, визначену судовим рішенням у розмірі 715 608,27 грн, що призвело до заниження бази нарахування премії у довідці від 22 вересня 2025 року №116.

При цьому, відповідач не заперечує, що при формуванні довідки від 22 вересня 2025 року №116 показники щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначалися без урахування повної суми 715 608,27 грн, стягнутої на користь позивача як середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Водночас, відповідач обґрунтовує неврахування частини цієї суми посиланням на те, що до її складу входила додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, яка є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, а тому не включається до складу грошового забезпечення для призначення пенсії.

З даного приводу суд зазначає, що згідно з усталеною практикою Верховного Суду, сформованою, зокрема, у постанові від 10 грудня 2024 року у справі №580/9551/23, суми отриманої додаткової грошової винагороди, установленою Постановою №168 дійсно, не підлягають включенню до довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону №2262-XII та пункту 7 Порядку №393.

Разом з тим, постановою Верховного Суду від 15 квітня 2025 року у справі №140/8778/23 визначено загальний розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу у сумі 715 608,27 грн, без деталізації його складових та без визначення окремих сум за кожним видом грошового забезпечення.

При цьому, відповідачем не надано суду доказів фактичного нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 у відповідному розмірі, не надано розрахунку, з якого можливо встановити включення такої винагороди до суми 715 608,27 грн, а також не наведено розрахунку суми, на яку внаслідок її виключення було зменшено показник щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у довідці від 22 вересня 2025 року №116.

Таким чином, твердження відповідача про те, що частина суми з визначеного постановою Верховного Суду середнього заробітку підлягала виключенню саме у зв`язку з включенням до неї додаткової винагороди, визначеної Постановою №168, належними доказами не підтверджено.

При цьому саме на відповідача як на суб`єкта владних повноважень відповідно до частини другої статті 77 КАС України покладається обов`язок довести правомірність своїх дій.

Більше того, середній заробіток за час вимушеного прогулу обчислюється судом при вирішенні спору про поновлення на роботі на підставі Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі – Порядок №100), виходячи із виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують звільненню. При цьому, відомості про виплати за останні два календарні місяці роботи надаються роботодавцем.

Тому, ГУНП у Волинській області, яке видавало довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 , для обчислення судом середнього заробітку за час вимушеного прогулу у справі №140/8778/23, обізнане про розмір складових грошового забезпечення позивача, які увійшли до виплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

У свою чергу, з приводу правової природи середнього заробітку, суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі №755/12623/19 дійшла висновку, що середній заробіток за частиною другою статті 235 КЗпП України за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.

Відтак, оскільки середній заробіток за час вимушеного прогулу належить до заробітної плати, відповідно її розміри, з урахуванням положень пункту 7 Порядку №393 повинні були включатися до довідки про розміри грошового забезпечення для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Суд також звертає увагу, що середній заробіток працівника відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року №108/95-ВР визначається за правилами, передбаченими Порядком №100.

Згідно з підпунктом з пункту 1 розділу І Порядку №100 він підлягає застосуванню для розрахунку середньої заробітної плати і у випадку вимушеного прогулу.

Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку №100 визначено, що при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

За правилами підпункту б абзацу першого пункту 4 розділу ІІІ Порядку №100 при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством не враховуються: одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).

З наведеного вбачається, що при обчисленні середньої заробітної плати враховуються суми нарахованої заробітної плати, за винятком, зокрема, одноразових виплат. Враховуючи правову природу додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, така винагорода належить до одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Відтак, відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Порядку №100, зазначена винагорода не підлягає врахуванню при обчисленні середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Отже, якщо відповідач посилається на те, що до визначеної судом суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 715 608,27 грн була включена додаткова винагорода за Постановою №168, то саме відповідач повинен підтвердити таке включення належними доказами. Водночас, матеріали справи не містять розрахунку, який би підтверджував включення зазначеної винагороди до складу суми 715 608,27 грн, її розмір та вплив на визначення середнього заробітку.

Оскільки відповідачем не доведено правомірності зменшення суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 715 608,27 грн та не підтверджено належними доказами, що підставою такого зменшення була саме додаткова винагорода за Постановою №168 у конкретному розмірі, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача шляхом визнання протиправними дій ГУНП у Волинській області щодо зменшення розміру додаткових видів грошового забезпечення та премії при виготовленні довідки від 22 вересня 2025 року №116 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії позивачу відповідно до Закону №2262-XII та зобов`язання відповідача виготовити та направити до ГУ ПФУ у Волинській області оновлену довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням, для призначення позивачу пенсії відповідно до Закону №2262-XII, обчисливши показники додаткових видів грошового забезпечення та премії з урахуванням суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 715 608,27 грн.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у Волинській області (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Винниченка, будинок 11, ідентифікаційний код юридичної особи 40108604) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Волинській області щодо зменшення розміру додаткових видів грошового забезпечення та премії при виготовленні довідки від 22 вересня 2025 року №116 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Зобов`язати Головне управління Національної поліції у Волинській області виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області оновлену довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням, для призначення пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», обчисливши показники додаткових видів грошового забезпечення та премії з урахуванням суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 715 608,27 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В. Л. Шепелюк