Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №688/5857/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 688/5857/25

Провадження № 22-ц/820/1367/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Талалай О.І.,

секретар судового засідання Сурник І.О.

за участю представника заінтересованої особи Міністерства оборони України Балтака Д.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Міністерство оборони України, Шепетівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без шлюбу, за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 березня 2026 року (суддя Цідик А.Ю.).

Заслухавши доповідача, пояснення представника учасника справи, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в:

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту проживання як чоловіка та жінки однією сім`ю без шлюбу та встановлення факту визнання батьківства, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Міністерство оборони України, Шепетівський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

В обґрунтування заяви зазначала, що у 2017 році познайомилася із ОСОБА_3 , з яким стали проживати однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 . Разом вели спільне господарство, мали спільний бюджет, виховували їхніх двох малолітніх синів: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Оскільки на час народження синів заявниця не перебувала у зареєстрованому шлюбі з батьком дітей, тому відомості про нього були записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України.

Зазначала, що після повномасштабного вторгнення рф на територію України її чоловік приймав безпосередню участь у бойових діях на сході України. З того часу ОСОБА_3 здійснював перекази коштів (свого грошового забезпечення), свою заробітну плату на рахунок ОСОБА_1 .

Вказувала, що ОСОБА_3 , виконуючи військовий обов`язок, зник безвісти на полі бою 15.06.2025 в районі населеного пункту Попів Яр, Краматорського району, Донецької області, внаслідок розвідувально-ударних дій. Дана інформація міститься в сповіщенні сім`ї № 160, яке є підставою для подання документів для призначення пенсій (допомоги) і надання пільг у встановленому порядку.

Зауважує, що встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу необхідно заявниці для отримання виплат як член сім`ї військовослужбовця, який зник безвісти в період воєнного стану.

Стверджувала, що запис про батька у свідоцтві про народження дітей вчинено відповідно до ч.1 ст. 135 СК України, а встановлення факту батьківства породжує юридичні наслідки, не пов`язані з наступним вирішенням спору про право, а надає заявниці можливість встановити спорідненість синів між батьком, та в подальшому надасть право на оформлення для синів виплат, передбачених законодавством.

Враховуючи викладене вище, з урахуванням того, що встановлення даних фактів не суперечать закону та не порушують права інших осіб, просила суд встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який зник безвісти на полі бою 15.06.2025, та встановити факт, що ОСОБА_3 , який зник безвісти, є батьком двох малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

12 лютого 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Вітюк С.В. подав до суду заяву в якій просив позовні вимоги щодо встановлення факту батьківства залишити без розгляду.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 лютого 2026 року заяву ОСОБА_1 в частині вимоги про встановлення факту батьківства залишено без розгляду.

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 березня 2026 року заяву задоволено.

Встановлено факт проживання ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 , однією сім`єю як чоловіка та жінки без шлюбу з 2017 року по день його зникнення безвісти, 15.06.2025.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Міністерство оборони України, через свого представника ОСОБА_6 , подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволені позову. При цьому, посилається на порушення судом норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Зазначає, що суд першої інстанції за відсутності відповідної заяви про зміну підстави звернення до суду, самостійно з власної ініціативи визначив зовсім іншу мету подання до суду заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме необхідність реалізації заявником прав визначених статтею 6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісті за особливих обставин», хоча заявниця при зверненні до суду вказувала метою звернення до суду саме необхідність реалізації свого права на отримання встановлених чинним законодавством виплат членам сім`ї військовослужбовців, які зникли безвісти в період воєнного стану.

Вказує, що відсутність мети у змісті заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, досягнення/недосягнення вказаної мети внаслідок ухвалення судового рішення не було предметом судового розгляду у даній справі, жодного дослідження обставин та перевірки їх доказами місцевим загальним судом на підтвердження/непідтвердження цієї мети не здійснювалось та відповідно будь-яких пояснень учасниками справи у суді першої інстанції з даного приводу не надавалось.

Звертає увагу апеляційного суду, що жінка, з якою зниклий безвісти військовослужбовець проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі, не належить до осіб, які мають право на отримання грошового забезпечення військовослужбовця, який зник безвісти.

Зауважує, що заявниця помилково вважала, що встановлення у судовому порядку факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 без реєстрації шлюбу, як нею зазначено у заяві - для матеріального забезпечення як члена сім`ї зниклого безвісти військовослужбовця, призведе до виникнення у неї права на таке забезпечення.

Крім того, звертає увагу, що виникнення і реалізація прав передбачених статтею 6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» не ставиться у залежність від наявності/відсутності рішення суду про встановлення факту спільного проживання.

Звертає увагу на те, що заявниця не надала до суду першої інстанції належних та допустимих доказів на підтвердження того, що вона зверталась до відповідних державних органів щодо розшуку ОСОБА_3 та отримала відмову, мотивовану відсутністю рішення суду про встановлення факту їх спільного проживання, щоб свідчило про необхідність охорони її прав, свобод та інтересів або створення умов здійснення нею відповідних прав.

Стверджує, що встановлення вказаного факту в судовому порядку у межах вказаної справи не породжує для заявника жодних юридичних наслідків, у зв`язку з чим відповідна заява задоволенню не підлягає.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

В судовому засіданні представник заінтересованої особи Міністерства оборони України Балтак Д.О. підтримав доводи апеляційної скарги.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив та виходив з того, що ОСОБА_1 разом з дітьми ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ними фактично проживав та виховував двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 (а.с.11).

Згідно з відомостями Виконавчого комітету Шепетівської міської ради від 17.07.2025 та витягами з реєстру територіальної громади, зареєстровані у житловому приміщенні осіб за адресою: АДРЕСА_1 : ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 (а.с.13 -16).

Відповідно до витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України, батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказано ОСОБА_9 (а.с.17,18).

Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 від 12.07.2025 №693/42307, солдат ОСОБА_3 перебуває на військовій службі по мобілізації (а.с. 22).

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 10.07.2025 №693/41942, солдат ОСОБА_3 в період з 30.05.2025 по 25.06.2025, брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, перебуваючи в Краматорському районі Донецької області (а.с.21).

Згідно зі сповіщенням №160 від 26.06.2025, солдат ОСОБА_3 зник безвісти на полі бою в районі населеного пункту Попів Яр, Краматорського району, Донецької області 15.06.2025. (а.с.19).

Згідно з анкетою військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , у відомостях про сімейний стан зазначено дружину - ОСОБА_1 (а.с.44).

Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Крім того, факт спільного проживання ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 , однією сім`єю як чоловіка та жінки без шлюбу з 2017 рок визнавався в суді першої інстанції заінтересованою особою ОСОБА_2 (матір`ю ОСОБА_3 ), а також підтверджується показами свідка ОСОБА_10 (рідного брата ОСОБА_3 ).

Задовольняючи вимоги заяви, суд першої інстанції виходив з того, що факт проживання заявниці із зниклим безвісти ОСОБА_3 однією сім`єю як чоловіка та жінки без шлюбу знайшов своє підтвердження під час судового розгляду, а встановлення цього факту породжують для заявниці певні юридичні наслідки.

Колегія суддів погоджується із таким висновком місцевого суду, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік фактів, що мають юридичне значення, встановлення яких можливе в окремому провадженні міститься у ч. 1 ст. 315 ЦПК України. Відповідно до ч. 2 цієї статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У частинах першій, другій статті 315 ЦПК України передбачено, що суд, зокрема, розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Відповідно до частини другої статті 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц зазначила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).

Для визнання осіб такими, що проживають однією сім`єю, крім факту спільного проживання, важливі також: наявність спільного бюджету, спільного харчування, придбання майна для спільного користування; участь у спільних витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин. Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18 лютого 2026 року у справі №485/2263/24.

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці (постанова Верховного Суду від 25 грудня 2024 року у справі №501/4442/21).

Встановивши, що заявниця надала належні та достатні докази на підтвердження факту проживання з ОСОБА_3 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення її заяви.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги в тій частині, що встановлення факту, про який просить ОСОБА_1 , не буде мати для неї юридичного значення. З огляду на те, що саме Закон України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти" визначає правовий статус осіб, зниклих безвісти, та забезпечує правове регулювання відносин, пов`язаних із встановленням та обліком, розшуком і соціальним захистом таких осіб та членів їхніх сімей.

У статті 6 вищевказаного Закону зазначено права близьких родичів та членів сім`ї осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Близькі родичі та члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на отримання достовірних відомостей про місцеперебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, обставини її загибелі (смерті), місце поховання (якщо воно відоме). Реалізація права, передбаченого частиною першою цієї статті, відбувається шляхом подання заяви про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, та отримання достовірної інформації про хід та результати проведення її розшуку в порядку, визначеному цим Законом та іншими законами України. Органи державної влади, уповноважені на здійснення обліку та/або розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, зобов`язані надавати інформацію про хід та результати їх розшуку в порядку, встановленому цим Законом, близьким родичам та членам сім`ї таких осіб. Члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.

У частині першій статті 1 Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти" вказано, що у цьому Законі термін «близькі родичі та члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин» вживається в такому значенні: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Також безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що судом самостійно визначено іншу мету встановлення зазначеного заявницею юридичного факту, оскільки заявниця в цілому обґрунтовувала подану нею заяву необхідністю її соціального захисту, як особи, які спільно проживала та не перебувала у шлюбі з військовослужбовцем, який зник безвісти.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди скаржника з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25 серпня 2026 року.

Суддя-доповідач І.В. П`єнта

Судді: Р.С. Гринчук

О.І. Талалай