Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №674/1402/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 674/1402/26

Провадження № 33/820/664/26

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду Преснякова А.А.

за участю секретаря судового засідання Романової А.В.

захисника Наталюка Н.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Наталюка Н.М. на постанову судді Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 21 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини

Відповідно до постанови судді, 17.06.2026 о 23.01 год. по вул. Громадська, 11, в м. Дунаївці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Caddy, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук та поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП.

Постановою судді Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 21 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову судді Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 21 липня 2026 року і закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Щодо підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження зазначено, що постанова суду захисником отримана в системі «Електронний суд» 22.07.2026 року.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що оскаржувана постанова є незаконною через порушення суддею суду першої інстанції права на захистГригорчука Ю.Ю., який розглянув справу за відсутності захисника, незважаючи на те, що 20.07.2026 року до суду захисником Наталюком Н.М. подано клопотання про залучення його до справи та надання доступу до матеріалів справи в системі «Електронний суд».

Будь-якого повідомлення чи судової повістки про розгляд справи судом 21.07.2026 року захисник Наталюк Н.М. не отримував, про час та дату розгляду справи не повідомлявся.

Крім того, з відеозаписів, долучених до матеріалів справи вбачається, що працівники поліції запропонували пройти огляд на стан наркотичного ОСОБА_2 , на що останній погодився. Через деякий час ОСОБА_1 знову погодився пройти огляд. При цьому працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що найближчий медичний заклад, в який він буде доставлений, є КНП "Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Хмельницької обласної ради, який знаходиться у с.Скаржинці, тоді як згідно наказу №3 від 08 січня 2026 року Департаменту охорони здоров`я

Хмельницької обласної державної адміністрації слідує, що найближчими закладами охорони здоров?я, яким надано право на проведення зазначених оглядів є заклади, у м.Дунаївці та районі, які розміщені у межах 1 км від місця зупинки водія, зокрема КНП Дунаєвецької міської ради «Дунаєвецька багатопрофільна лікарня (м.Дунаївці); КНП «Кам?янець-Подільська міська лікарня» Кам?янець-Подільської міської ради(м.Кам`янець-Подільський, вул. Івана Мазепи); КНП «Новоушицька багатопрофільна лікарня`Новоушицької селищної ради.

Поліцейські невірно розцінили поведінку водія на місці зупинки, як відмову від огляду на стан наркотичного сп?яніння, вони не забезпечили ОСОБА_1 пройти такий огляд в найближчому медичному закладі, направили його прийти тест в с.Скаржинці, де також розміщений медичний заклад, на що заперечував ОСОБА_1 та вказував, що найближчий медичний заклад, який має право проводити огляд на стан наркотичного сп?яніння є КНП «Дунаєвецька багатопрофільна лікарня».

Крім того, з відеозаписів долучених до матеріалів справи також вбачається, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб під керування ОСОБА_1 . Відповідна зупинка обґрунтована непрацюючим заднім ліхтарем. Після цього по невідомим причинам, провели поверхневий огляд ОСОБА_1 та вказали, що після цього він може бути вільний.

Такожз відеозапису встановлено, що ознаки сп?яніння у ОСОБА_1 відсутні, тому проходження медичного огляду пропонувалося працівниками поліції без ознак сп?яніння, що не потягнуло за собою правових наслідків.

Щодо дій працівників поліції, то слід відзначити про здійснення на ОСОБА_1 психологічного тиску з метою отримання від нього відмови від огляду на стан наркотичного сп?яніння.

Отже зафіксована поліцейським відмова від огляду на стан наркотичного сп?яніння, пов?язана з діями працівників поліції. У цьому конкретному випадку відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп?яніння не може становити складу адміністративного правопорушення, оскільки дії працівників поліції не відповідали вимогам закону, які створили умови маніпулятивними діями, за яких ОСОБА_1 вимушено відмовився від огляду на стан наркотичного сп?яніння.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні захисник Наталюк Н.М. підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати постанову судді Дунаєвецькогорайонного суду Хмельницької області від 21 липня 2026 рокута закрити провадження за ч.1 ст.130 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, з наведених в апеляційній скарзі підстав.

Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду, поважних причин неприбуття не повідомив, за таких обставин його неявка не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду, відповідно до вимог частини 6 статті 294 КУпАП.

Керівництво Хмельницької обласної прокуратури було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, прокурор у судове засідання не з`явився, що відповідно до вимог ст.250, частини 6 статті 294 КУпАП не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду, оскільки участь прокурора у розгляді справ цієї категорії не є обов`язковою, а є правом прокурора, згідно вимог статей 7, 250 КУпАП.

Заслухавши позицію захисника, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мотиви суду

Щодо поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження

Відповідно до вимог частини 2 статті 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

У поданій апеляційній скарзі захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Наталюк Н.М. просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки вважає його пропущеним.

Відповідно до наданих матеріалів справи, постанова судді Дунаєвецького районного суду Хмельницької області ухвалена 21 липня 2026 року.

Захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Наталюк Н.М. звернувся до суду з апеляційною скаргою 31 липня 2026 року, тобто у межах строку, передбаченого чинним законодавством, у зв`язку з чим необхідність у поновленні строку відсутня.

Щодо оскарження постанови по суті

Відповідно до вимог статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Зі змісту статей 245, 280 КУпАП вбачається, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. В ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, а статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому законом порядку медичний огляд, з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препараті, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозицією частини 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, в тому числі і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Наведене дає підстави стверджувати, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, для кваліфікації діяння за частиною 1 статті 130 КУпАП, яке полягало у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно встановити та довести факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак сп`яніння, пропозиція/вимога поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.

Згідно з апеляційною скаргою, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 17 червня 2026 року захисником не оскаржується.

Суддею суду першої інстанції у ході судового розгляду встановлено, що 17.06.2026 о 23.01 год. по вул. Громадська, 11, в м. Дунаївці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області ОСОБА_1 керував транспортним засобом VolkswagenCaddy, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук та поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився.

При визнанні ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя суду першої інстанції взяв до уваги наступні докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 695941 від 17.06.2026, у якому зафіксовано обставини правопорушення та виявлені у водія ознаки наркотичного сп`яніння (а/с 1);

- рапорт інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам`янець-Подільського району лейтенанта поліції Панчишена А. Р. від 17.06.2026, у якому викладено обставини виявлення та зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , а також наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння (а/с 7);

- направлення на медичний огляд водія транспортного засобу, з якого вбачається, що у результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлено ознаки сп`яніння: звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук та поведінка, що не відповідає обстановці (а/с 2);

- довідку інспектора ВАП Батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області, якою підтверджується наявність у ОСОБА_1 посвідчення водія та наявність зареєстрованих за ним адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (а/с 3);

- відеозапис з портативного відеореєстратора та нагрудних камер працівників поліції, на яких зафіксовано, що поліцейські неодноразово роз`яснювали ОСОБА_1 необхідність та відповідно пропонували йому пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я (а/с 8).

Відповідно до вимог статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вважаю, що докази, які містяться у матеріалах справи, є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення по справі.

Відтак, у ході апеляційного розгляду встановлено, що зміст оскаржуваної постанови судді Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 21 липня 2026 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, відповідає вимогам статей 283-284 КУпАП, справу суддею першої інстанції розглянуто відповідно до вимог статті 280 КУпАП.

Доводи захисника, що поліцейські після поверхневого огляду ОСОБА_1 вказали, що він може бути вільний, що вказує на відсутність ознаксп?яніння у ОСОБА_1 , тому проходження медичного огляду пропонувалося працівниками поліції без ознак сп?яніння, що не потягнуло за собою правових наслідків, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

За змістом статті 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОН України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі Інструкція № 1452/735), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Визначеними в пункті 4 розділу I Інструкції№ 1452/735ознаками наркотичного сп`яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість .

Також відповідно до п.2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядку № 1103), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, щодо вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Наведені вимоги закону свідчать, що повноваження поліцейського уповноваженого підрозділу НПУ самостійно виявляти та оцінювати наявність ознак алкогольного або наркотичного сп`яніння у водія транспортного засобу, є виключними, ніхто інший не має повноважень оцінювати наявність у водія тих чи інших ознак сп`яніння. У зв`язку з чим, якщо у поліцейського виникають підстави вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані сп`яніння, то поліцейський має законне право вимагати від водія пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, при цьому закон не вимагає, щоб ці ознаки сп`яніння були зафіксовані на відео, підтверджені свідками або проводились будь-які заходи щодо визначення вказаних ознак.

Разом з тим, із відеозаписів з місця події вбачається, що поліцейський світить ОСОБА_1 у обличчя ліхтариком та зазначає, що звужені зіниці не реагують на світло.

Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 - адвоката Наталюка Н.М. про порушення працівниками поліції процедури направлення водія для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, яке полягало у пропозиції пройти огляд не у найближчому до місця зупинки транспортного засобу закладі, яким є Комунальне некомерційне підприємство «Дунаєвецька багатопрофільна лікарня» м. Дунаївці, а у медичному закладі у с. Скаржинці, апеляційний суд вважає неспроможними з огляду на наступне.

Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до п.12розділу ІІ Інструкції № 1452/735у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Разом з тим, зі змісту частин 3 та 4 статті 266 КУпАП вбачається, що огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Згідно ч.6 ст.266КУпАПнаправлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 відсутня вимога щодо направлення водія саме до найближчого закладу охорони здоров`я, натомість, у п.6 цього Порядку зазначено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Вимога щодо направлення особи саме до найближчого закладу охорони здоров`я міститься у п. 12 Інструкції № 1452/735 від 09.11.2015 року, при цьому, перевірка на стан наркотичного сп`яніння проводиться лише в медичних закладах охорони здоров`я, які мають право на проведення лабораторного дослідження біоматеріалу.

Як вбачається із відеозапису, поліцейський роз`яснив ОСОБА_1 , що найближчий заклад охорони здоров`я, який проводить огляд на стан наркотичного сп`яніння розташований саме у с. Скаржинці, однак ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, який розташований у с. Скаржинці.

Апеляційний суд також зазначає, що відповідність закладу охорони здоров`я ознакам «найближчого» слід тлумачити не лише за критерієм територіальної наближеності, але й з урахуванням того, чи включено такий заклад до переліку уповноважених проводити відповідний огляд, а крім цього, виходячи із низки інших ознак, що можуть мати об`єктивний чи суб`єктивний характер (наприклад, наявність або відсутність необхідного матеріально-технічного чи кадрового забезпечення у конкретний момент часу).

Апеляційний суд приходить до переконання, що висловлена поліцейським вимога пройти огляд на стан сп`яніння у КНП "Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Хмельницької обласної ради, який знаходиться у с.Скаржинці, яке включено до переліку уповноважених на проведення такого огляду закладів охорони здоров`я, а не у КНП «Дунаєвецька багатопрофільна лікарня» м. Дунаївці не суперечить положенням ст.266 КУпАП та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 та не спростовує наявності у діянні ОСОБА_1 складу правопорушення, що полягає у відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Не кожний формальний недолік процедури направлення водія або проходження водієм огляду на стан сп`яніння або оформлення адміністративних матеріалів є істотним, або звужує процесуальні гарантії особи, або ж спричиняє порушення права особи на захист, тому підлягає з`ясуванню, чи конкретний дефект процедури міг порушити чи нівелювати право особи на захист або спотворити її результати.

Відтак, сама по собі більша чи менша територіальна віддаленість закладу охорони здоров`я, в якому запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, від місця зупинки транспортного засобу не може бути законною підставою для відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння на вимогу поліцейського.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право керувати транспортним засобом, а значить погодився виконувати додатково покладені на нього обов`язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України, пункт 2.5 яких зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Окрім цього, відповідне втручання у права водія транспортного засобі у світлі практики Європейського суду з прав людини є таким, що передбачене законом, має легітимну мету, є пропорційним (необхідним і достатнім) у демократичному суспільстві.

Також є неспроможними доводи захисника, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, а погодився пройти огляд.

Так, з відеозаписів вбачається, що поліцейські після зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , маючи достатньо підстав вважати, що останній має ознаки наркотичного сп`яніння, неодноразово пропонували йому пройти огляд у медичному закладі, на що ОСОБА_1 спершу погодився, проте згодом повідомив про потребу зателефонувати, а після телефонної розмови на пряме запитання поліцейського, чи буде він проходити огляд, категорично відповів: «ні, відмовляюсь» (clip-1 23:21).

Даним відеозаписом спростовуються також доводи захисника, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння, оскільки даним відеозаписом підтверджена чітка відмова ОСОБА_1 від проходження такого огляду.

Крім того, апеляційний суд погоджується із твердженням суду першої інстанції, що висловлена ОСОБА_1 фраза «якщо треба, то поїду» (clip-1 23:16) не супроводжувалася жодними діями, які б свідчили про його дійсний намір та бажання пройти огляд, на пряму пропозицію поліцейських сісти в автомобіль і проїхати до медичного закладу ОСОБА_1 цього не зробив і жодних дій, спрямованих на проходження огляду, не вчинив.

Така поведінка ОСОБА_1 є відмовою від проходження огляду, оскільки невчинення дій, необхідних для проходження огляду, та ігнорування законної вимоги поліцейського, становлять пасивну форму відмови, а пряма відповідь «ні, відмовляюсь» - її активну, категоричну форму. Мотиви відмови, у тому числі пов`язані з попередньою телефонною розмовою, правового значення для кваліфікації діяння за ч.1 ст.130 КУпАП не мають.

Окрім того, працівники поліції попередили ОСОБА_1 , що у разі відмови від проходження огляду, буде складений протокол про адміністративне правопорушення.

Відеозаписом зафіксовані реальні обставини, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на особу, яка керувала транспортним засобом з явними ознаками сп`яніння та відмовилась від проходження огляду на стан сп`яніння.

Апеляційний суд визнає відеозапис належним та допустимим доказом, оскільки він отриманий у встановленому законом порядку та дозволяє повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення, що разом з протоколом про адміністративне правопорушення є достатнім для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

З наявних в матеріалах справи відеозаписів вбачається, що поведінка ОСОБА_1 свідчила про його категоричне небажання проїхати у запропонований працівником поліції заклад охорони здоров`я для проходження огляду водія на стан наркотичного сп`яніння, тому працівник поліції, зафіксувавши неодноразове ухилення ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння, перейшов до оформлення адміністративних матеріалів.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що під час судового розгляду було порушено право особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на захист, оскільки суд проігнорував заяву захисника Наталюка Н.М. про відкладення розгляду справи, та розглянув справу за відсутності захисника, то апеляційний суд вважає, що ці доводи не заслуговують на увагу зважаючи на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що судове засідання судом першої інстанції було призначено на 13.30 год. 21 липня 2026 року.

Про дату, час і місце розгляду справи ОСОБА_1 повідомлявся належним чином, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додаток «Viber»(а/с 21).

20 липня 2026 року на адресу Дунаєвецького районного суду Хмельницької області надійшла заява ОСОБА_3 про залучення його до справи як захисника (а/с 26).

20 липня 2026 року в електронному вигляді в підсистемі «Електронний суд» захиснику Наталюку Н.М. було направлено Судову повістку про виклик до суду, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (а/с 28).

Крім того, 21 липня 2026 року о 14 год. 02 хв. (згідно штампу канцелярії суду Вх. №8105/26 від 21.07.2026) на адресу суду надійшло клопотання захисника Наталюка Н.М. про відкладення розгляду справи на іншу дату, при тому, що судове засідання було призначено на 13.30 год. 30 хв. 21 липня 2026 року (а/с 31).

Таким чином, в ході апеляційного розглядуне знайшли підтвердження доводи захисника, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності захисника, достовірно знаючи про клопотання захисника Наталюка Н.М. про відкладення розгляду справи.

При цьому апеляційний суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 було складені 17.06.2026 року, судовий розгляд призначено на 09.00 год. 08 липня 2026 року та на 13.30 год. 21 липня 2026 року, правопорушник жодного разу до суду не з`явився, будучи повідомленим, ніяких клопотань не надавав, його явка до суду не є обов`язковою.

За таких обставин, апеляційний суд не вбачає порушення судом першої інстанції права особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на захист, що стали би підставою для скасування оскаржуваної постанови судді, ОСОБА_4 були роз`яснені його права при складанні протоколу, він скористався юридичною допомогою адвоката, його інтереси захищав адвокат Наталюк Н.М., який оскаржив прийняте судом першої інстанції рішення,приймав участь під час апеляційного розгляду, висловивши ОСОБА_5 за суттю правопорушення.

Таким чином, вважаю, що в апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду. Сукупність зібраних та досліджених доказів за своїм змістом та якістю дозволяють суду констатувати наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Отже, суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, визначив вид стягнення і його розмір у межах, установлених частиною 1 статті 130 КУпАП, та у межах строку, передбаченого статтею 38 КУпАП.

З урахуванням наведеного, доходжу висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Наталюка Н.М.оскільки відсутні підстави для скасування постанови судді та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, апеляційні доводи є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 285,294 КУпАП,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Наталюка Н.М. залишити без задоволення.

Постанову судді Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 21 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя