Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №601/1787/25 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 601/1787/25Головуючий у 1-й інстанції Білосевич Г.С.

Провадження № 22-ц/817/894/26 Доповідач - Хома М.В.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючої - Хома М.В.

суддів - Костів О. З., Храпак Н. М.,

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сампари Надії Миронівни на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 04 травня 2026 року, ухвалене суддею Білосевич Г.С. у цивільній справі за позовом ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2025 року ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" звернулося до суду із вказаним позовом, який обґрунтовано тим, що 22.09.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі кредитний договір № 148215163, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 29999 грн строком на 140 днів. Кредитні кошти були перераховані на банківську картку відповідача.

У подальшому право вимоги за кредитним договором послідовно відступалося від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», згодом — до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а 29.05.2025 року на підставі договору факторингу № 29/05/25-Е — до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС».

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань, позивач просив стягнути 57721,11 грн, з яких 25987,69 грн — заборгованість за тілом кредиту та 31733,42 грн — заборгованість за процентами за користування кредитом, а також судові витрати.

Рішенням Кременецького районного суду від 04.05.2026 року позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором — задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 148215163 від 22.09.2021 в сумі 57721,11 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Сампара Н.М. просить скасувати рішення суду першої інстанції, постановивши нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами перехід права вимоги за спірним кредитним договором, оскільки первісний договір факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено 28.11.2018 року, тоді як кредитний договір з відповідачем — лише 22.09.2021 року; крім того, відсутні належні докази оплати за первісним договором факторингу та безперервності переходу права вимоги до позивача.

Також представник відповідача заперечує обґрунтованість розміру заборгованості, зазначаючи, що надані розрахунки не дають можливості встановити порядок та періоди нарахування процентів, застосовані процентні ставки, а також формування заборгованості за кожним платіжним періодом. Зокрема, оспорюється нарахування процентів у сумі 31733,42 грн, які, на думку відповідача, не підтверджені належним чином та є неспівмірними із сумою отриманого кредиту.

Крім того, зазначено, що надані позивачем розрахунки заборгованості не є первинними бухгалтерськими документами та не можуть самі по собі підтверджувати наявність і розмір боргу.

Представник відповідача також посилається на те, що кредитний договір №148215163 не містить підпису відповідача, а підписаний ним паспорт споживчого кредиту підтверджує лише ознайомлення з інформацією про умови кредитування та сам по собі не свідчить про укладення кредитного договору.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" вказує, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Доводи відзиву зводяться до того, що що кредитний договір № 148215163 від 22.09.2021 року укладений відповідачем в електронній формі та підписаний одноразовим ідентифікатором MNV2FM83, а факт його укладення та волевиявлення відповідача підтверджується також відповідними відомостями інформаційно-телекомунікаційної системи.

Позивач вважає безпідставними доводи скаржника щодо недоведеності розміру заборгованості, оскільки надані розрахунки містять відомості про нарахування процентів, здійснені відповідачем платежі та залишок заборгованості, узгоджуються між собою та з іншими доказами у справі. При цьому після переходу права вимоги новими кредиторами додаткові проценти та штрафні санкції не нараховувалися.

Також позивач зазначає, що перехід права вимоги підтверджений належними доказами на кожному етапі. Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року мав характер рамкової угоди, строк його дії неодноразово продовжувався, а конкретне право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» лише 11.01.2022 року на підставі Реєстру прав вимоги № 168, тобто вже після укладення спірного кредитного договору. У подальшому право вимоги було відступлено ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а 29.05.2025 року — ТОВ «ФК «ЕЙС».

Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Обставини справи.

22.09.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 148215163 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, одноразового ідентифікатора MNV2FM83, згідно з умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит на суму 29999,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Комфорт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Кредит надано строком на 140 днів (п. 1.2 договору).

Зі змісту п. 4.13 договору видно, що цей договір є електронним документом, створеним і збереженим в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.

Невід`ємною частиною цього договору є Правила та паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: www.moneyveo.ua (п. 4.1 договору).

У п. 4.2 договору його сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем з приводу укладення цього договору в якості підписів сторін використовується електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Отже, Договір був вчинений в електронній формі, що відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» відповідає вимогам закону.

Окрім того, у справі наявний додаток номер 1 до договору № 148215163, що є графіком платежів, який підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV2FM83, відправленим: 22.09.2021 року о 14:15:53 та введеним 22.09.2021 року о 14:16:56

Також, до позовної заяви додано заявку на отримання коштів в кредит від 22.09.2021 року, яка містить контактні дані ОСОБА_1 : паспорта, РНОКПП, електронну адресу, номер карти НОМЕР_1 хх-хххх-1443.

Також в матеріалах справи міститься довідка ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» щодо дій позичальника інформаційно — телекомунікаційної системи, яка містить дані про те, що акцепт оферти позичальником (підписання договору одноразовим ідентифікатором) підписано одноразовим ідентифікатором MNV2FM83, ідентифікатор введено 22.09.2021 року 14:16:56

22.09.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 29999,00 грн. на банківську карту ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , що стверджується копією платіжного доручення, інформацією АТ «Універсал банк» від 25.06.2025 року, згідно якої на картковий рахунок № НОМЕР_2 у період з 22.09.2021 по 27.09.2021 було зарахування коштів у сумі 29999,00 грн, та випискою по рахунку відповідача.

Згідно п. 1.4 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в розмірі 251,85 % річних, що становить 0,69 відсотків в день від суми кредиту за час користування ним.

На умовах, викладених а п. 1.6 договору, до відносин між сторонами застосовуються умови нарахування процентів за ставкою 474,50% річних, що становить 1,30 % в день від суми кредиту за час користування ним (п. 1.5 договору).

Згідно п. 1.6 договору, умови нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою застосовуються за умови, що кожен з чергових платежів здійснений не пізніше строку вказаного в графіку платежів за цим договором. Сторони погодили, що у разі прострочення повернення будь якого з платежів за цим договором умови про нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою починаючи з наступного дня, що слідує датою платежу. У разі якщо позичальник погасить прострочену заборгованість за договором, умови у вигляді нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою застосовуються знову, починаючи з наступного дня за днем повного погашення простроченої заборгованості.

Повернення частини кредиту та всіх нарахованих процентів здійснюється раз в два тижні (кожні 14 днів) починаючи з першого тижня користування кредитом. Рекомендований розрахунок сукупної вартості кредиту, суми та дати платежів, які здійснюється ануїтентній формі, зазначаються в графіку платежів, що є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.7).

Із наявного у справі розрахунку заборгованості видно, що заборгованість за кредитним договором № 148215163 становить 57721,11 грн., з яких: 25987,69 грн. - заборгованість по кредиту, 31733,42 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Також, із указаного розрахунку видно, що ОСОБА_1 на погашення суми боргу за кредитом було сплачено 10407,03 грн, з яких 4011,31 грн. було зараховано на погашення заборгованості за тілом кредиту і 6395,72 грн. на погашення заборгованості за відсотками.

Випискою з особового рахунку за кредитним договором № 148215163, позичальник ОСОБА_1 підтверджується, що прострочене тіло становить 25987,69 грн, 31733,42 грн. - прострочені відсотки.

28.11.2018 року ТОВ «Таліон Плюс» (далі ТОВ «Таліон Плюс») (фактор) і ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) уклали договір факторингу № 28/1118-01, за умовами п. 2.1 якого клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

За змістом п. 1.3 цього договору право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Згідно з п. 4.1 договору факторингу № 28/1118-01 право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимоги по формі, встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі за відповідним реєстром права вимоги.

Надалі строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року неодноразово продовжувався шляхом підписання між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ«Таліон Плюс» додаткових угод, зокрема, № 19 від 28.11.2019 року, № 26 від 31.12.2020року, № 27 від 31.12.2021 року, №31 від 31.12.2022 року, №32 від 31.12.2023року, та тривав до 31.12.2024 року.

На підтвердження відступлення на користь ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги за кредитним договором № 148215163 від 22.09.2021 року до позовної заяви долучено витяг з реєстру прав вимоги № 168 від 11.01.2022 року, відповідно до якого, первинний кредитор набув право вимоги до відповідача на загальну суму 53667,03 грн.

31.07.2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» і ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 31/0724-01, відповідно до п. 2.1 якого клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 4.1 цього договору факторингу його сторони домовились, що право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку.

На підтвердження відступлення права вимоги за кредитним договором № 148215163 від 22.09.2021 року до позовної заяви долучено витяг з реєстру прав вимоги № 2, відповідно до якого, ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» набуло право вимоги до відповідача на загальну суму 57721,11 грн.

29.05.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» уклали Договір факторингу № 29/05/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЕЙС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 29/05/24-Е від 29.05.2025 року ТОВ ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 57721,11 грн.

Відповідач належним чином умови договору не виконував, належним чином платежі не сплачував і має непогашену заборгованість перед ТОВ ФК «ЕЙС» в сумі 57721,11 грн., з яких: 25987,69 грн. - заборгованість по кредиту, 31733,42 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Крім того, до позовної заяви долучено 5 платіжних інструкцій оплати за договором факторингу №29/05/25-Е ТОВ ФК «ЕЙС» - ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.

Частинами першою, другою статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Так, пунктами 5, 6, 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20.

Згідно з ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, розмірі та у валюті, визначеними Кредитним договором.

На підставі п. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до змісту ст. 610, ст. 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Згідно з ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Стягуючи з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №148215163 від 22.09.2021 року, суд першої інстанції виходив з наявності у справі належних та допустимих доказів укладення між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем кредитного договору в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, перерахування відповідачу кредитних коштів у розмірі 29 999 грн, а також послідовного переходу права вимоги за цим договором від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», надалі — до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та від останнього — до позивача ТОВ «ФК «ЕЙС». Суд також врахував неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань та наявність непогашеної заборгованості у загальному розмірі 57721,11 грн, з яких 25987,69 грн — заборгованість за тілом кредиту та 31733,42 грн — заборгованість за процентами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Так, з кредитного договору № 148215163 від 22.09.2021 року, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , вбачається, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства. У справі наявні належні та допустимі докази зарахування на банківську карту ОСОБА_1 кредитних коштів та докази часткового погашення ОСОБА_1 заборгованості за кредитом. Розмір заборгованості підтверджено належними доказами та не спростовано відповідачем.

Доводи апеляційної скарги про недоведеність переходу права вимоги є безпідставними. Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року прямо передбачено можливість відступлення як існуючих, так і майбутніх прав вимоги, а строк його дії додатковими угодами продовжено до 31.12.2024 року. При цьому право вимоги саме до ОСОБА_1 за кредитним договором № 148215163 від 22.09.2021 року перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» 11.01.2022 року на підставі Реєстру прав вимоги № 168, тобто після виникнення відповідного зобов`язання.

Подальший перехід права вимоги до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а згодом — до ТОВ «ФК «ЕЙС» підтверджується відповідними договорами факторингу та реєстрами прав вимоги.

Доводи апеляційної скарги про недоведеність розміру заборгованості та неправомірність нарахування процентів є безпідставними, оскільки умовами кредитного договору чітко визначено порядок їх нарахування: за дисконтною ставкою 0,69 % на день, а у разі прострочення чергового платежу — за базовою ставкою 1,30 % на день. Наданий позивачем розрахунок узгоджується з умовами договору та випискою з особового рахунку і підтверджує заборгованість у розмірі 57 721,11 грн, у тому числі 31 733,42 грн процентів. При цьому з розрахунку видно здійснені відповідачем платежі на загальну суму 10 407,03 грн, з яких 6 395,72 грн зараховано на погашення процентів. Будь-якого контррозрахунку відповідачем не надано.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що розрахунок заборгованості не є первинним бухгалтерським документом, не спростовує встановленого розміру боргу, оскільки він оцінюється в сукупності з кредитним договором, графіком платежів, доказами перерахування кредитних коштів, випискою з особового рахунку та відомостями про здійснені відповідачем платежі.

Доводи апеляційної скарги про неукладення кредитного договору через відсутність власноручного підпису відповідача також є безпідставними. Договір № 148215163 укладено в електронній формі та підписано ОСОБА_1 електронним підписом — одноразовим ідентифікатором MNV2FM83. Цим же ідентифікатором підписано графік платежів, а факт його введення відповідачем 22.09.2021 року підтверджується даними інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця.

Слід врахувати, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують законного та обґрунтованого висновку суду першої інстанції.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог є законними і обґрунтованими, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 367, 375, 382-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Сампари Надії Миронівни — залишити без задоволення.

Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 04 травня 2026 року — залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, окрім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.

Постанову суду апеляційної інстанції складено 24 серпня 2026 року.

Головуюча Хома М.В.

Судді Храпак Н.М.

Костів О.З.