Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №464/3471/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 464/3471/26 Головуючий у 1 інстанції: Шашуріна Г.О.

Провадження № 33/811/1373/26 Доповідач в 2-й інстанції: Головатий В. Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року суддя cудової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду Головатий В. Я., з участю захисника Савки Т. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Савки Т. В. на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 28.07.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

постановою Сихівського районного суду м. Львова від 28.07.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 3 доби.

ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 10 травня 2026 року о 15:08 год, м. Львів, вул. Стрийська, 199, перебуваючи у громадському місці, біля ОСОБА_2 порушував громадський порядок та спокій громадян, а саме виражався нецензурною лайкою в сторону працівників поліції.

У поданій апеляції скаржник, не погоджуючись із постановою суду, вважає її незаконною та просить скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В мотивах апеляційної скарги вину у вчиненому правопорушенні заперечив. Вказав, що 10.05.2026 року о 15 год. 08 хв. працівники поліції підійшли до нього біля стадіону «Арена Львів». Неподалік був припаркований його транспортний засіб, проте водієм такого була його дружина. До нього підійшли працівники поліції та вимагали пред`явити документи і перепаркувати автомобіль. У відповідь він повідомив працівникам поліції, що він не здійснював керування транспортним засобом, а тому не вбачає законних підстав для пред`явлення документів на право керування транспортним засобом. Замість пред`явлення службового посвідчення, належного роз`яснення підстав своїх вимог та норм законодавства, якими вони керуються, працівники поліції перейшли до агресивної форми спілкування та підвищеного тону, погрожували затриманням, хоча на той момент жодних законних підстав для адміністративного затримання не існувало. Після таких провокаційних дій працівників поліції він не стримався та нецензурно висловився. Вважає, що у його діях відсутній склад дрібного хуліганства.

Заслухавши доводи захисника Савки Т. В., дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, вважаю, що у її задоволенні слід відмовити.

Статтею 173 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктом дрібного хуліганства є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян, а хуліганські дії завжди мають активний характер і не можуть виявлятися у формі бездіяльності. При цьому обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення є місце його вчинення, а саме громадське місце.

Нецензурна лайка це одна з грубих форм неповаги до громадської моральності, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності і незалежно від того, у зв`язку з якими обставинами особа висловлює своє роздратування у формі нецензурної лайки, вона скоює проступок, за який підлягає відповідальності в адміністративному порядку.

Громадське місце це частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема ліфти і таксофони; приміщення та території закладів охорони здоров`я, навчальних закладів; дитячі майданчики; приміщення та території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту; під`їзди житлових будинків; підземні переходи; транспорт загального користування, що використовується для перевезення пасажирів (включаючи транспорт міжнародного сполучення); приміщення закладів ресторанного господарства, об`єктів культурного призначення, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ; стаціонарно обладнані зупинки маршрутних транспортних засобів; ринки, сквери, парки; релігійні споруди тощо (перелік не є вичерпним).

Суб`єктом правопорушення є фізична осудна особа, що на момент вчинення дрібного хуліганства досягла 16-річного віку.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу і полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

Висновок суду першої інстанції про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КпАП України, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме:

-даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 134205 від 10 травня 2026 року, що відповідає вимогам ст.256 КУпАП та яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення;

-відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, де чітко зафіксовано як ОСОБА_1 висловлюється нецензурною лайкою в сторону працівників поліції, його поведінка не відповідала обстановці, була агресивною;

-даними протоколу АЗ № 073511 про адміністративне затримання від 10 травня 2026 року.

Таким чином, погоджуюсь із висновком суду першої інстанції про те, що доводи ОСОБА_1 є способом захисту від адміністративної відповідальності, оскільки його вина підтверджується доказами, зокрема відеозаписом, наявним у матеріалах справи.

Враховуючи вищенаведене, вважаю, що суд повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В суді апеляційної інстанції захисник просив накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

При накладенні адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту, суд першої інстанції обґрунтовано врахував характер та обставини вчиненого правопорушення, високий ступінь суспільної небезпеки, що посягає на громадський порядок і громадську безпеку, особу правопорушника, який вину не визнав, є працездатним та не працює, обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

постановив:

постанову Сихівського районного суду м. Львова від 28.07.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Савки Т. В. - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Львівського

апеляційного суду Головатий В. Я.