Постанова від 20 серпня 2026 р. у справі №335/2082/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 21.08.2026 Справа № 335/2082/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №335/2082/26 Головуючий в 1 інст.Сиротенко В.К.

Провадження №33/807/1066/26 Доповідач в 2 інст.Сінєльнік Р.В.

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року місто Запоріжжя

Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Сінєльніка Р.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та її захисника-адвоката Гріпаса О.Ю., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою останньої на постанову Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя від 20 липня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ФОП, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 гривень в дохід держави.

Згідно з постановою суду, 26.02.2026 до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції надійшов адміністративний матеріал за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№597867 від 21.02.2026, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, вбачається, що 21.02.2026 о 22 год. 45 хв., у м. Запоріжжі, просп. Соборний, 133, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керувала транспортним «Ypsilon», державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку за допомогою спеціального технічного засобу AlcotestDrager 6820 на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі у лікаря нарколога відмовилася, про відповідальність попереджена, чим порушила п. 2.5 ПДР, в зв`язку з чим її дії кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП. Від керування відсторонена шляхом залишення транспортного засобу на узбіччі без порушень ПДР України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанціїта закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що в суді першої інстанції зверталась увага на те, що викладене обвинувачення суперечить фактичним обставинам справи та в діях ОСОБА_1 відсутня об`єктивна сторона правопорушення, оскільки вона не відмовлялась від огляду на стан алкогольного сп`яніння, ані на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, ані у закладі охорони, що підтверджується відеозаписом.

Після розмови із захисником ОСОБА_1 повідомила поліцейським про згоду пройти огляд на стан сп`яніння або на місці зупинки, або в закладі охорони, однак останні відмовили, повідомивши, що вже зафіксована «автоматична відмова» та складається протокол. Водночас жодних дій, спрямованих на відмову чи ухилення від проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 не здійснила.

Таким чином, поліцейські формально, без наявних для того фактичних та правових підстав, через 8 хвилин після пропонування проходження огляду, зафіксували факт неіснуючої «автоматичної відмови» ОСОБА_1 під час її консультування з юристом щодо своїх дій в таких обставинах, про що вона чітко повідомила поліцейським та просила зачекати, оскільки опинилася вперше в такій ситуації. Однак, працівник поліції повідомляє про те, що відносно неї зараз буде складено протокол за «автоматичну відмову», роз`яснює їй її права, після чого йде в службовий автомобіль складати протокол та інші матеріали справи.

На переконання захисту, вказані факти є очевидним порушенням права особи на захист і правову допомогу та протиправними діями поліцейських, які в умовах орієнтації на кількісні показники службової діяльності, намагались якомога швидше скласти протокол без достатніх фактичних та правових підстав відносно особи, яка вперше опинилась в такій ситуації та не розуміє, що їй робити, а найголовніше наслідки своїх дій. В даному випадку поведінка та дії поліцейських не відповідали вимогам чинного законодавства, завданням, цілям та принципам діяльності поліції, і спрямовані не на дотримання прав особи, а навпаки, на їх порушення. їх дії є виявом упередженості, що суперечить основоположним принципам чинного законодавства та прямо порушує принцип презумпції невинуватості.

Крім чого, захист акцентував увага суду на той факт, що в порушення вимог ст.ст. 260, 266 КУпАП, ст. 31 ЗУ «Про Національну поліцію» та п. 1 Розділу X Інструкції№ 1395 поліцейські, ознайомивши ОСОБА_1 з протоколом, одразу ж поїхали, однак не відсторонили її від керування, а вона була залишена в автомобіліза кермом.

Водночас після зупинки вдруге іншими поліцейськими на території Космічного району м. Запоріжжя, у зв`язку з керуванням під час дії комендантської години, ОСОБА_1 , упродовж 2 годин з моменту першої зупинки поліцейськими, пройшла огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного засобу алкотест драгер. Зокрема, з долученого відеозапису вбачається, що згідно з результатом приладу 22.02.2026 о 00:46 в організмі ОСОБА_1 алкоголю не виявлено, результат тесту-0,00 проміле. Вказаний факт підтверджується відеозаписом, отриманим ОСОБА_1 з УПП в Запорізькій області, тa фотографією приладу драгер, зробленою ОСОБА_1 на місці подій.

Зафіксовані на долученому відеозаписі факти підтверджують доводи захисту та водночас очевидну безпідставність і протиправність дій поліцейських під час пропонування проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння о 22:50 та складання відносно неї протоколу від 21.02.2026 за порушення п. 2.5. ПДР України.

Враховуючи викладені обставини, матеріалами справи об`єктивна сторона інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не доведена, а відтак і в її діянні відсутній склад даного адміністративного правопорушення, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

На думку захисту, суд першої інстанції проігнорував фактичні обставини справи, протиправні дії поліцейських та очевидні порушення права особи на захист і правову допомогу, надав помилкову оцінку діям ОСОБА_1 та як наслідок дійшов хибних висновків.

Об`єктивність оцінки судом змісту двох відеозаписів та зафіксованих на них дій поліцейських викликає обґрунтовані сумніви.

Зокрема, незважаючи на проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння за участю поліцейських з результатом - 0,00 проміле, судом безпідставно не взято до уваги факт, що ОСОБА_1 , на момент першої зупинки поліцейськими, була абсолютно тверезою.

Крім того захист акцентував увагу на порушення в даному випадку норм статті 35 Закону України «Про національну поліцію», що мало місце під час першої зупинки транспортного засобу.

Заслухавши аргументи особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та її захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст. 280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 597867 від 21.02.2026, який складено уповноваженою особою Національної поліції України з дотриманням вимог ст.ст. 256, 266 КУпАП, Інструкції № 1395, Інструкції № 1452/735, Порядку №1103;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 , відмовилася від огляду на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу Драгер;

- направленням від 21.02.2026 о 22:52 год. водія ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я - КНП «ОКЗПНД та СХЗ» ЗОР на огляд з метою виявлення стану сп`яніння, в якому зазначені ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовилась від огляду в медичного закладі;

- довідкою з бази даних підсистеми «Адмінпрактика», а саме телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», відповідно до якої ОСОБА_1 повторності за ст. 130 КУпАП не має;

- відеозаписом, долученим до матеріалів справи, на якому зафіксовані обставини складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 597867 від 21.02.2026 року.

Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.

Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.

Доводи ОСОБА_1 про те, що вона не відмовлялась від проходження огляду на стан сп`яніння, спростовуються дослідженими судом доказами, зокрема відомостями з відеозапису.

Так, факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння підтверджується даними файлів зафіксованими із застосуванням нагрудної камери патрульного поліцейського, з яких убачається, що ОСОБА_1 було висловлено вимогу поліцейськими пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що ОСОБА_1 спочатку ніяким чином не відреагувала, а згодом зазначила, що їй треба поговорити з юристом з цього приводу.

У подальшому, ОСОБА_1 тривалий час не надавала згоди на проходження огляду, ухилялась від надання чіткої відповіді.

З урахуванням такої поведінки ОСОБА_1 , поліцейськими було зафіксовано автоматичну відмову останньої від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

При цьому, слід зазначити, що відмова від участі в огляді на виявлення стану сп`яніння означає явне, відкрите, висловлене усно або письмово небажання особи виконати обов`язок із проходження огляду на стан сп`яніння. Ухилення - та сама відмова, яка має завуальований характер: особа відкрито не заявляє про відмову пройти огляд, але діє таким чином, що фактично унеможливлює його проведення (завуальована форма).

Як убачається з відеозапису, поведінка ОСОБА_1 не відповідала обстановці, оскільки під час досить тривалого спілкування з поліцейськими вона чітко не зазначала про те, що відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці, але її фактичні дії були спрямовані саме на те, щоб ухилитися від проходження такого огляду.

ОСОБА_1 не вчиняла активних дій з метою проходження вищевказаного огляду.

При цьому, працівники поліції неодноразово роз`яснювали ОСОБА_1 положення діючого законодавства і пропонували пройти огляд або на місці зупинки транспортного засобу або медичний огляд в закладі охорони здоров`я.

Отже, зафіксована на відеозаписі поведінка ОСОБА_1 свідчить про відсутність у неї реального наміру пройти медичний огляд на стан сп`яніння, оскільки її дії були спрямовані на ухилення від проходження такого огляду та уникнення відповідальності.

Апеляційний суд також звертає увагу на те, що працівником поліції було надано достатньо часу ОСОБА_1 для проведення консультації в телефонному режимі із захисником останньої з метою отримання правової допомоги відносно подій, що відбувались.

Твердження апелянта про порушення працівниками поліції порядку та процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння апеляційний суд до уваги не приймає та вважає, що останніми дотримано вимоги закону під час проведення такого огляду.

Доводи ОСОБА_1 з приводу того, що поліцейські не відсторонили її від керування транспортним засобом, не є слушними, оскільки, на відеозаписі, хоча і не зафіксовано безпосередньо відсторонення ОСОБА_1 від керування автомобілем, проте з розмови ОСОБА_1 та поліцейської, убачається, що останньою було висунуто таку вимогу ОСОБА_1 (зокрема поліцейською запропоновано ОСОБА_1 скористатися послугою «тверезий водій»).

До того ж, зазначене не дає підстав ставити під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.5 ПДР, оскільки не вчинення правоохоронцями цих дій не впливає на легітимність їх дій у цілому, і не є окремою підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Доводи ОСОБА_1 про те, що після її зупинки вдруге іншими поліцейськими на території Космічного району м. Запоріжжя, у зв`язку з керуванням під час дії комендантської години, ОСОБА_1 упродовж 2 годин з моменту першої зупинки поліцейськими, пройшла огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного засобу алкотест драгер, за результатом проведення якого у останньої не виявлено стану сп`яніння, самі по собі не можуть спростовувати висновків суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, у цій справі, оскільки зазначені обставини стосуються інших подій.

Крім того, в даному випадку,докази того, що ОСОБА_1 не перебувала у стані алкогольного сп`яніння, не спростовують факту відмови останньої від проходження огляду на стан сп`яніння, адже відмова є самостійним складом адміністративного правопорушення.

Отже, жодних порушень при проведенні огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, апеляційний суд не убачає, оскільки працівниками поліції було дотримано вимоги закону під час проведення такого огляду.

Статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В цьому випадку ОСОБА_1 керувала транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмовилася від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, що є окремим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.

Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.

Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя від 20 липня 2026 року, стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарж енню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду Р.В. Сінєльнік