Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №750/7118/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/7118/26

Провадження № 2/750/3584/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі судді Сапона А.В., при секретарі судових засідань Потапенко Н.В., за участю відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, –

в с т а н о в и в :

У червні 2026 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів в розмірі 83309,59 грн. В обґрунтування позову позивач зазначила, що відповідач свої зобов`язання по сплаті аліментів виконує неналежним чином, аліменти вчасно та у повному обсязі не сплачує, у зв`язку із чим, в нього періодично виникала заборгованість по аліментах, що підтверджується відповідними розрахунками заборгованості, здійсненими державним виконавцем. Згідно з підрахунком позивача сукупна сума пені за несвоєчасну сплату заборгованості по аліментах становить 83309,59 грн., які вона просить стягнути на свою користь.

Позивач у судове засідання не з`явилась, у позовній заяві просила справу розглядати без її участі.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що не мав змоги вчасно сплачувати аліменти, оскільки у нього на утриманні перебуває дружина і малолітні діти, розмір аліментів є завеликим.

Заслухавши думку відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Сторони з 11 жовтня 2014 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 вересня 2020 року у справі № 750/5908/20.

Під час шлюбу у сторін народилася дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 26.05.2015.

Відповідно до судового наказу №750/4443/23 від 07.04.2023, виданого 25.04.2023 Деснянським районним судом м. Чернігова, з відповідача на користь позивача стягуються аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку і не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 31 березня 2023 року та до досягнення дитиною повноліття.

04.05.2023 за заявою позивача головним державним виконавцем Сновського відділу державної виконавчої служби у Корюківському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гордійко А.В. було відкрито виконавче провадження № 71707663 із примусового виконання зазначеного судового наказу. В подальшому у зв?язку зі зміною фактичного місця проживання відповідача постановою начальника Сновського ВДВ від 19.03.2026 вказане виконавче провадження було передано до Коропського відділу державної виконавчої служби у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що свідчить копія постанови від 25.03.2026 про прийняття виконавчого провадження ВП № 71707663.

З матеріалів справи вбачається, що протягом періоду перебування зазначеного судового наказу на примусовому виконані в органі державної виконавчої служби відповідач ухилявся від сплати аліментів та сплачував їх несвоєчасно - з простроченням в декілька місяців. У зв`язку з наведеним, державним виконавцем було винесено постанови про арешт коштів боржника та постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.

Вказані обставини також підтверджуються: випискою про рух коштів по рахунку від 18.06.2026 (за період з 01.03.2023 по 31.01.2024), випискою по картковому рахунку від 18.06.2026 (за період з 01.01.2024 по 18.06.2026), випискою по картковому рахунку від 25.06.2026 (за період з 25.05.2026 по 25.06.2026); розрахунком заборгованості зі сплати аліментів за період по грудень 2025 року включно, здійсненим головним державним виконавцем Сновського ВДВС Гордійко А.В.; розрахунком заборгованості зі сплати аліментів по квітень 2026 року включно, сформованим 07.05.2026 головним державним виконавцем Коропського ВДВС Лисюком Ю.М., розрахунком заборгованості зі сплати аліментів (по травень 2026 року включно), сформованим 19.06.2026 головним державним виконавцем Коропського ВДВС Лисюком Ю.М.; розрахунком заборгованості зі сплати аліментів за період по лютий 2026 року включно, яким державним виконавцем Сновського ВДВС Гордійко А.В. здійснено перерахунок заборгованості зі сплати аліментів після подання позивачем вказаному державному виконавцю заяви від 17.03.2026, в якій вона просила здійснити перерахунок по аліментам за період з 01.07.2025 по 31.12.2025.

Згідно з підрахунком позивача, який відповідачем не спростовано, сукупна сума пені за несвоєчасну сплату заборгованості по аліментах становить 83309,59 грн.

Дослідивши матеріали справи та надавши оцінку доказам, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Статтею 3 Конвенції про права дитини визначено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, держави - учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Частиною 7 ст. 7 СК України, передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини, той з батьків або інших законний представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджаються аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Цей припис підтверджує факт підвищеного захисту прав дітей. При розгляді справи суди повинні враховувати інтереси дитини, права якої, за будь-яких обставин, мають бути захищені.

Статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 195 Сімейного кодексу України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а у разі виникнення спору - судом.

Частиною першою статті 196 Сімейного кодексу України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

У постанові Верховного Суду від 17 листопада 2021 року в справі № 569/14819/19 зазначено, що правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 Сімейного кодексу України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про суягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Викладене також узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими в постановах від 25 квітня 2018 року в справі № 572/1762/15-ц та від 03 квітня 2019 року в справі № 333/6020/16-ц.

У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Наданими до позовної заяви належними та допустимими доказами підтверджено, що відповідач аліменти, стягнуті з нього на користь позивача, сплачував невчасно та не в повному розмірі, а тому з нього підлягає стягненню неустойка (пеня) за прострочення їх сплати, яка, згідно з розрахунком позивача, який відповідачем не спростовано, становить 83309,59 грн.

За даних обставин позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 та п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат. Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача. На підставі ч. ч. 2, 6 ст. 141 ЦПК України, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору у даній категорії справ, з відповідача на користь держави підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331 грн 20 коп.

Керуючись ст. ст. 13, 76, 81, 82, 83, 89, 95, 141, 247, 259, 263-265, 268, 274, 280-283 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 83309,59 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 коп.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернігівського апеляційного суду.

Суддя А.В. Сапон