Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №686/18630/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/18630/26

Провадження № 2-а/686/316/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі головуючого судді Колієва С.А. розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління транспорту та зв`язку Хмельницької міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до головного спеціаліста – інспектора з паркування управління транспорту та зв`язку Хмельницької міської ради Лижник М.А., Управління транспорту та зв`язку Хмельницької міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування позовних вимог вказала, що постановою інспектора з паркування управління транспорту та зв`язку Хмельницької міської ради серія ХМ №00092488 ОСОБА_2 від 24.04.2026 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Згідно вказаної постанови він був визнаний винуватим у тому, що 24.04.2026 року керуючи автомобілем марки Рено Меган н.з. НОМЕР_1 по вул. Проскурівського підпілля він здійснив стоянку автомобіля в зоні дії знаку 3.38 «Зона обмеженої стоянки» із порушенням вимог вказаного знаку, а саме понад встановлений 15 хвилинний термін стоянки автомобіля.

Вважає вказану постанову незаконною, а висновки інспектора про порушення ним вимог знака 3.38 надуманими і такими, що не відповідають фактичним обставинам. Зазначив, що він є особою з інвалідністю 3 групи, а його дружина – ОСОБА_3 є особою з інвалідністю 2 групи. 24.04.2026 року він разом з дружиною приїхали до поліклініки №1 м. Хмельницького. Оскільки на паркувальному майданчику біля квиткового ринку по вул. Проскурівського підпілля, у порушення вимог ст.30 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» місць для паркування для осіб з інвалідністю не виділено, він припаркував свій автомобіль на вільному місці. Зазначив, що оскільки він є особою з інвалідністю та перевозив свою дружину, яка також є особою з інвалідністю, в силу п.2.8 ПДР обмеження, встановлені знаком 3.38 «Зона обмеження стоянки» на нього не розповсюджуються. Крім того просив врахувати, що згідно вказаної постанови йому інкримінується порушення терміну стоянки на 3 секунди, і таке порушення не завдало і не могло завдати значної шкоди державним чи суспільним інтересам, або правам та свободам громадян через свою формальність.

У поданому відзиві Управління транспорту та зв`язку Хмельницької міської ради позов не визнало, просило відмовити у його задоволенні. Зазначено, що висновки інспектора з паркування про порушення ОСОБА_1 вимог знаку 3.38 за викладених у постанові серія ХМ №00092488 обставин є обґрунтованими та підтверджені відповідними доказами, а оспорювана постанова є законною та підстав для її скасування не має. Посилання позивача на те, що інспектором було зафіксовано перевищення позивачем терміну стоянки належного йому автомобіля лише на 3 секунди є безпідставними, оскільки інспектором зафіксовано факт стоянки автомобіля Рено Меган н.з. НОМЕР_1 по вул. Проскурівського підпілля в зоні дії знаку 3.38 з перевищенням 15 хвилинного терміну, а не загальний час стоянки вказаного автомобіля. При цьому загальний час стоянки цього автомобіля був значно більшим оскільки з початку фіксування інспектором 15 хвилинного інтервалу цей автомобіль вже був припаркований та поруч з ним був відсутній його водій. По закінченню такого інтервалу водій автомобіля так і не з`явився. Також зазначено, що посилання позивача на положення п.2.8 Правил дорожнього руху є безпідставними оскільки під знаком п.3.38 відсутня табличка 7.18 ПДР, а на самому автомобілі позивача був відсутній розпізнавальний знак 7.17.

Дослідивши матеріали справи судом встановлені наступні обставини.

Встановлено, що 24.04.2026 року головним спеціалістом - інспектором з паркування управління транспорту та зв`язку Хмельницької міської ради Лижник М.А. було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серія ХМ №00092488 згідно якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 340,00 гривень.

Згідно вказаної постанови ОСОБА_1 був визнаний винуватим у тому, що він 24 квітня 2026 року о 12 год. 05 хв. у м. Хмельницькому по вул. Проскурівського підпілля, 61 здійснив стоянку автомобіля марки Рено Меган номерний знак НОМЕР_1 із порушення вимог знаку 3.38 Правил дорожнього руху, чим скоїла адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.

Вчинення адміністративного правопорушення було зафіксоване технічними засобами (здійснено фотофіксацію).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 14 Закону України від 30.06.1993 року №3353 "Про дорожній рух" встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч.1 ст.122 КУпАП передбачено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положеннями ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

У відповідності до пункту 1.3. Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 8.1 ПДР визначено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Відповідно до розділу 33 Дорожні знаки ПДР України, знак 3.38 – «Зона обмеженої стоянки» - визначає територію в населеному пункті, на якій тривалість стоянки обмежена незалежно від того, чи справляється за це плата. У нижній частині знака можуть бути зазначені умови обмеження стоянки. У відповідних випадках на знаку або додаткових табличках 7.4.1, 7.4.2, 7.4.3, 7.4.4, 7.4.5, 7.4.6, 7.4.7, 7.19 зазначаються дні та час доби, протягом яких діє обмеження, а також його умови. Забороняється стоянка в позначеній зоні тривалістю більше тієї, що зазначена на табличках 7.4.1, 7.4.2, 7.4.3, 7.4.4, 7.4.5, 7.4.6, 7.4.7, 7.19.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, вчинення ОСОБА_1 вищевказаного адміністративного правопорушення (порушення вимог дорожнього знаку 3.38 та здійснення зупинки транспортного засобу в зоні дії вказаного знаку) із перевищенням встановленого часу такої стоянки, яка зазначена у таблиці до вказаного знаку 7.19 (15 хв) підтверджується представленими відповідачем фотофіксації події. Згідно вказаних матеріалів підтверджено наявність на вказаній ділянці дороги дорожнього знаку 3.38 ПДР («Зона обмеженої стоянки») разом з табличкою 7.19 («Обмеження тривалості стоянки») «15 хв», факт здійснення ОСОБА_1 зупинки автомобіля марки Рено Меган номерний знак НОМЕР_1 в зоні дії знаку 3.38 («Зона обмеженої стоянки») із порушенням визначеного згідно з табличкою 7.19 («Обмеження тривалості стоянки») до вказаного знаку часу стоянки.

Посилання позивача на те, що стоянку автомобіля ним було здійснено у відповідності до положень п.2.8 ПДР суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Так, відповідно до п.2.8 ПДР водій з інвалідністю, що керує мотоколяскою або автомобілем, позначеними розпізнавальним знаком “Водій з інвалідністю”, або водій, що перевозить пасажира з інвалідністю, може відступати від вимог дорожніх знаків 3.1, 3.2 і 3.35 - 3.38, а також знака 3.34 за наявності під ним таблички 7.18.

Із представлених матеріалів встановлено, що на ділянці дороги Проскурівського підпілля, 61 м. Хмельницького розташований знак 3.38 («Зона обмеженої стоянки») разом з табличкою 7.19 («Обмеження тривалості стоянки»). Табличка 7.18 "Крім осіб з інвалідністю" до вказаного знаку не встановлена. За таких обставин вимоги знаку 3.38 на вказаній ділянці дороги розповсюджуються на всіх водій в тому числі на водій з інвалідністю, а також водіїв, які перевозять осіб з інвалідністю.

Крім того позивачем не долучено до матеріалів справи жодних доказів того, що сам позивач є особою з інвалідністю, а згідно фотографій з місця події належний йому автомобіль не був позначений відповідним розпізнавальним знаком.

Доводи позивача про формальність інкримінованого йому порушення ПДР, його малозначність не спростовують факту вчинення останнім адміністративного правопорушення та не свідчать про незаконність оскаржуваної постанови. До того ж питання про визнання вчиненого адміністративного правопорушення малозначним належить до виключної компетенції особи, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення (у даному випадку інспектора з паркування управління транспорту та зв`язку Хмельницької міської ради).

Відповідно до статті 293 КАС України орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищевикладене позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.122, 247, 251, 252, 287 - 293 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 19, 25, 90, 168, 246, 258, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанову серія ХМ №00092488 інспектора з паркування управління транспорту та зв`язку Хмельницької міської ради Лижник М.А. від 24 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст.122 КУпАП - залишити без змін.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 25.08.2026 року.

Суддя: