Рішення від 13 серпня 2026 р. у справі №679/709/26 — Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2/679/862/2026

Справа № 679/709/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2026 року місто Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Руденко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Нетішинського міського суду цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Оліферук Ж.А. до ОСОБА_2 - про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, -

встановив:

19 травня 2026 року до Нетішинського міського суду надійшла позовна заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Оліферук Ж.А. до ОСОБА_1 - про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини (а.с.1-2).

В обґрунтування позовних вимог у позовній заяві представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Оліферук Ж.А. зазначено:

відповідач ОСОБА_1 - є батьком позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується актовим записом у свідоцтві про народження, на утримання якої за рішення суду сплачував аліменти до досягнення повноліття, і яка, досягнувши ІНФОРМАЦІЯ_2 повноліття, продовжує навчання, будучи студентом І курсу денної форми навчання Інституту «ІППО» Національного університету «Львівська політехніка», з терміном навчання - 30 червня 2029 року, при цьому, навчання в університеті - є платним, і вартість навчання складає 198000 гривень, зокрема, за навчальний 2025/2026 роки - 49500 гривень, що підтверджується заявою про приєднання №359-16к від 08 серпня 2025 року до договору про навчання та договору про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців,

оплату навчання проведено матір`ю позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , що підтверджується квитанціями від 09 вересня 2025 року та від 23 квітня 2026 року,

крім того, на час навчання, позивач ОСОБА_1 мешкає у гуртожитку по АДРЕСА_1 , вартість проживання у якому складає 4000 гривень в семестр, сплачуючи 8000 гривень в рік, що також підтверджується квитанціями від 01 вересня 2005 року та від 09 лютого 2026 року, додатково сплачуючи готівкою 180 гривень за користування інтернетом,

крім того, позивач ОСОБА_1 , на час навчання, несе витрати на проїзд автобусом по місту Львову між навчальними корпусами, сукупна вартість яких складає 620 гривень на місяць, а також, має витрати, пов`язані з проїздом додому, до міста Нетішин, які, до прикладу, за квітень 2026 року становили 790 гривень, що стверджується випискою з карткового рахунку позивача ОСОБА_1 ,

також, позивач ОСОБА_1 має витрати з роздруківки курсових робіт, і такі послуги одноразово становлять 112 гривень, 56 гривень, що підтверджується квитанцією від 14 квітня 2026 року,

окрім витрат, пов`язаних з навчанням, позивач ОСОБА_1 потребує витрат на організацію свого життя та побуту, в тому числі, харчування, дозвілля, придбання засобів гігієни (орієнтовно 5000 гривень на місяць), оздоровлення, лікування (як приклад, витрати на лікування у лютому 2026 року становили 908 гривень), тощо,

при цьому, позивач ОСОБА_1 самостійних фінансових джерел для життя та навчання не має, тому, окрім материнської допомоги, на період навчання, потребує матеріальної допомоги батька - відповідача ОСОБА_1 , оскільки, перебуваючи на денній формі навчання, не має можливості працевлаштуватися,

що, враховуючи приписи ст.ст.199-200 СК України, і слугувало підставою для звернення до суду з означеним позовом, оскільки, відповідач ОСОБА_1 є здоровим та працездатним чоловіком, має стабільний дохід, оскільки є працевлаштованим, тому і має можливість сплачувати аліменти у розмірі 1/5 частини свого заробітку (доходу), щомісячно, на користь позивача ОСОБА_1 на період навчання, починаючи з дня звернення до суду з позовом до суду і до закінчення навчання - 30 червня 2029 року, але не довше ніж до досягнення позивачем ОСОБА_1 23 років, так як домовленостей з відповідачем ОСОБА_1 з приводу вирішення питання сплати аліментів у добровільному порядку не досягнуто.

28 травня 2026 року у цивільній справі за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Оліферук Ж.А. до ОСОБА_1 - про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, відповідно до ухвали Нетішинського міського суду від 28 травня 2026 року, - відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

Сторони про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження повідомлені належним чином.

У строк, встановлений судом в ухвалі Нетішинського міського суду від 28 травня 2026 року, відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву - не надав, будь-яких клопотань з приводу руху та розгляду цивільного провадження - до суду не скерував.

У відповідності до положень ст.247 ч.2 ЦПК України - фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється, оскільки, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо, відповідно до положень ЦПК України, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У судовому засіданні встановлено:

згідно копії паспорта громадянина України/ІD-картки НОМЕР_1 , дата видачі - 03 травня 2023 року, орган, що видав, - 6812 (а.с.3) - позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , народилася у місті Нетішин Шепетівського району Хмельницької області,

відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади за №2026/007112643 від 04 травня 2026 року та інформації Відділу адміністративних послуг ВК НМР за №492/ЕП від 22 травня 2026 року (а.с.4,17) вбачається, що, за відомостями Нетішинської міської територіальної громади, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає та з 13 травня 2008 року є зареєстрованою по АДРЕСА_2 ,

відповідно до копії витягу з актового запису про народження у застосунку ДП «Дія» від 04 травня 2026 року (а.с.4) батьком позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , є відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , про свідчить відповідний актовий запис за №144 від 07 травня 2008 року, складений Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Нетішинського міського управління юстиції у Хмельницькій області 07 травня 2008 року та свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 від 07 травня 2008 року,

згідно Довідки Національного університету «Львівська політехніка» МОН України за №405/2026 від 16 квітня 2026 року (а.с.6) - позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно є студентом І курсу денної форми навчання рівня вищої освіти «бакалавр» Інституту «ІППО» Національного університету «Львівська політехніка» (четвертого рівня акредитації), будучи зарахованою на І курс в 2025 році (інст. «ІППО») за наказом №2576-4-10 від 11 серпня 2025 року, закінчення навчання - 30 червня 2029 року,

із копії заяви про приєднання №359-16к від 08 серпня 2025 року до договору про навчання та договору про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців (а.с.7) вбачається приєднання вступника (здобувача освіти) - позивача ОСОБА_1 (замовник ОСОБА_3 - законний представник позивача ОСОБА_1 ) до договору про навчання №1-2025 від 17 липня 2025 року та договору про надання платної освітньої послуги №1к-2025 від 17 липня 2025 року, відповідно до умов якого - університет бере на себе зобов`язання здійснити підготовку вступника за денною формою здобуття освіти, за освітньою програмою «психологія», за спеціальністю «С4 психологія», для здобуття ступеня освіти «бакалавр», загальна вартість платної освітньої послуги за весь термін навчання, без урахування інфляції, становить 198000 гривень, вартість освітньої послуги становить 2025/2026 навчальний рік - 49500 гривень,

із копій квитанцій до платіжної інструкції на переказ готівки за №0.0.4530322357.1 від 08 вересня 2025 року, №0.0.4530322357.2 від 08 вересня 2025 року, №0.0.4855679074.1 від 22 квітня 2026 року, №0.0.4855679074.2 від 22 квітня 2026 року (а.с.8) вбачається здійснення оплати у загальній сумі 49500 гривень за навчання 2025/2026 навчальний рік студента - позивача ОСОБА_1 , за умовами договору - у сумі 24750 гривень (247,50 гривень комісія) та у сумі 24750 гривень (247,50 гривень комісія), отримувач: Національний університет «Львівська політехніка»,

із копій квитанцій від 01 вересня 2025 року та від 09 лютого 2026 року вбачається здійснення оплати за проживання позивача ОСОБА_1 у гуртожитку №8 Національного університету «Львівська політехніка» у розмірі 4000 гривень та 4000 гривень,

із копій роздруківки електронних білетів, електронних чеків та карткового рахунку і копій квитанцій АТ КБ «ПриватБанк» вбачаються витрати позивача ОСОБА_1 на транспорт, оздоровлення, придбання медичних препаратів у мережі аптек та купівля книг та канцтоварів.

Так, суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси - у спосіб, визначений законом, дотримуючись завдань та основних засад цивільного судочинства, якими є - справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, і судовий захист - є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників судового процесу.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ст.4 ЦПК України), що, окрім того, закріплено у ст.16 ЦК України, за приписами якої - кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тож, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваними судом у передбачених ЦПК України випадках, і учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору - на власний розсуд (ст.13 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, при цьому, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України, при цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, і доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст.ст. 12, 81 ЦПК України).

Разом з тим, згідно з положеннями ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, і обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Водночас, суд вирішуючи справи, застосовує при розгляді проваджень - Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і Протоколи до останньої, згоду на обов`язковість яких надано ВР України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ (ст.10 ч.4 ЦПК України).

Крім того, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах ВС (ст.263 ч.4 ЦПК України).

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності, розумності, відповідно до моральних засад суспільства (ст.7 ч.9 СК України), при цьому, сім`я - є первинним та основним осередком суспільства, яка створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також, на інших підставах, не заборонених законом, і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства, дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає (ст.3 СК України).

Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір`ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання, кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (ст.2, ст.7 СК України).

Якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім`ї та родичами не врегульовані СК України, вони регулюються відповідними нормами ЦК України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин (ст.8 СК України).

Тож, не зважаючи, що, у відповідності до положень ст.6 СК України, особа має правовий статус дитини до досягнення нею повноліття, регулювання сімейних відносин, які виникли між сторонами, щодо виконання обов`язку батьків утримувати дитину та виконання обов`язків подружжя по утриманню дітей, в тому числі, і повнолітніх дочку/сина, регулюються СК України, зокрема главою 15 та 16 СК України.

Відповідно до положень ст.8 Конвенції - кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції, органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати, що передбачено у ст.198 СК України.

І стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, - є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки, на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними 23 років, про що наголосив Верховний Суд у Постанові від 01 грудня 2021 року (справа №753/20347/20).

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку/сина виникає, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, і батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу, при цьому, право на утримання припиняється у разі припинення навчання, що урегульовано нормами ст.199 ч.1, ст.199 ч.2 СК України, і що повністю узгоджується з приписами, викладеними у п.20 Постанови Пленуму ВС України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за №3 від 15 травня 2006 року, відповідно до яких - обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років, продовження ними навчання, потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі, наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів, з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 СК України (ст.200 ч.1 СК України).

Так, згідно положень ст.182 ч.1 СК України, - при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини,

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів,

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина,

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі, рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав,

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі, на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів,

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Однак, в даному випадку, суд не має правових підстав для застосування мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину, у відповідності до положень ст.182 ч.2 СК України, який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки, під час вирішення питання про стягнення аліментів на повнолітніх дочку, сина - останні не є дитиною у розумінні чинного законодавства (ст.6 СК України та ст.1 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, так як досягли вісімнадцяти років та є повнолітніми особами за віком.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви (ст.191 ч.1 СК України).

Водночас, аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати, у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати, і у цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років (ст.191 ч.2 СК України).

Тож, встановивши наявність з боку відповідача ОСОБА_1 обов`язку утримувати свою повнолітню доньку - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчатися після досягнення повноліття, на що вказує сукупність означених законодавчо юридичних фактів, а саме, досягнення останньою віку, що перевищує 18, але є меншим 23 років, продовження навчання та, у зв`язку з вказаним, існування потреби у матеріальній допомозі, і, водночас, встановивши відсутність будь-яких обставин, які б перешкоджали батькові - відповідачу ОСОБА_1 надавати таку допомогу, а саме, можливість мати такий заробіток, який дозволив би тому утримувати себе та свою повнолітню дитину, - суд вважає позовні вимоги позивача ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_1 - про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, - обґрунтованими, вмотивованими та переконливими, оскільки, можливість платника аліментів надавати матеріальну допомогу своїй повнолітній дитині, яка продовжує навчання, - не пов`язана з наявністю або відсутністю у відповідача офіційних джерел доходу, а обумовлена та витікає, насамперед, з обставин, пов`язаних безпосередньо із самим платником аліментів, зокрема, працездатністю, станом здоров`я, тощо, а також, інших обставин на боці платника, що мають істотне значення.

І, визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню, суд, відповідно до вимог ст.182 СК України, бере до уваги матеріальне становище - позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебуває на утриманні своєї матері - ОСОБА_3 та, продовжуючи навчання, не має можливості працювати, що доведено в суді та підтверджено наданими до суду доказами, і що, відповідно, вказує на існування у позивача ОСОБА_1 потреби у матеріальній допомозі, а також, - приймає до уваги обставини, що мають істотне значення для вирішення справи, зокрема, - відсутність будь-якої інформації щодо стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, яка б перешкоджала стягненню аліментів у визначеному у позовній заяві розмірі, відсутність будь-якої інформації щодо майна та майнових прав або ж будь-яких інших грошових зобов`язань, які б зумовлювали несення певних витрат з боку платника аліментів, тощо, і, відповідно, враховуючи викладене, в тому числі, беручи до уваги наявність у платника аліментів інших утриманців, зокрема, сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання якого відповідач ОСОБА_1 зобов`язаний сплачувати аліменти, про що наголошено безпосередньо у позові, - вважає за доцільне, беручи до уваги принцип рівності обов`язків батьків щодо утримання дітей і засад цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, визначити необхідним до сплати з боку відповідача ОСОБА_1 на утримання повнолітньої доньки - розмір аліментів у 1/5 частки всіх видів заробітку (доходу), що, на переконання суду, є обґрунтованим та буде відповідати обставинам справи і вимогам закону, оскільки, будь-яких доказів на підтвердження неспроможності сплати аліментів у визначеній частці з боку відповідача ОСОБА_1 до суду - не надано, інформації, що свідчила б про стан здоров`я відповідача, який би позбавляв останнього можливості працювати та утримувати себе та свою повнолітню дитину, в судовому засіданні - не здобуто, крім того, позовні вимоги щодо стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, в тому числі, і у визначеній частці, а саме, у 1/5 частки всіх видів заробітку (доходу), з боку відповідача ОСОБА_1 - не оспорюється, крім того, за змістом позовної заяви, аліменти сплачувались останнім сумлінно до повноліття сина, на підставі рішення суду.

При цьому, суд вважає доцільним зазначити, що строком закінчення стягнення аліментів на повнолітніх дочку, сина - є настання відповідних підстав для завершення їх стягнення, а саме, закінчення навчання або ж досягнення утриманцем двадцятитрьохрічного віку, з урахуванням, що право на утримання припиняється у разі припинення навчання, однак, фактична дата закінчення навчання може не співпадати з датою закінчення навчання, зазначеної у договорі про надання платної освітньої послуги, оскільки, студент може бути відрахований з навчального закладу достроково або ж достроково припинити навчання з інших підстав, зокрема, через неуспішність в навчанні, через неоплату навчання, за власним бажанням, тощо.

Таким чином, суд, дослідивши надані в судове засідання матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, і, відповідно, оцінивши подані докази, які мають значення для правильного вирішення справи, і на які кожна сторона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи, базуючись на засадах верховенства права, водночас, беручи до уваги позицію учасників судового процесу, і, відповідно, ухвалюючи судове рішення, яке повинно бути законним та обґрунтованим, приходить до висновку, що позовна заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Оліферук Ж.А. - про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, - підлягає задоволенню, оскільки, у судовому засіданні встановлено наявність правових підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної доньки - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка потребує матеріальної допомоги, так як є особою за віком, який перевищує 18, але є меншим 23 років, продовжує навчання, на період навчання не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, і відповідач ОСОБА_1 - має можливість таку матеріальну допомогу надавати, так як - є працездатним, не є особою з інвалідністю, тощо, і будь-яких доказів на підтвердження неспроможності сплати аліментів у визначеній судом частці з боку відповідача ОСОБА_1 до суду - не надано, інформації, що свідчила б про стан здоров`я відповідача ОСОБА_1 , який би позбавляв останнього можливості працювати, або ж обставин, що суттєво обтяжують майновий стан відповідача ОСОБА_1 , в судовому засіданні - не здобуто, що свідчить про можливість надавати означену матеріальну допомогу, і доказів протилежного в частині матеріального становища, сімейного стану, стану здоров`я, або ж інших обставин, що мають істотне значення, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, тощо, ніж ті, що досліджені у судовому засіданні, з боку відповідача ОСОБА_1 в заперечення позовних вимог, у відповідності до приписів ст.12, ст.81 ЦПК України, до суду не пред`явлено, таким чином, на переконання суду, розмір аліментів у вигляді 1/5 частини заробітку (доходу), щомісячно, - відповідає вимогам сімейного законодавства, а також, на переконання суду, забезпечить фізичний, духовний та моральний розвиток утриманця, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, а також, не суперечить вимогам закону та буде відповідати засадам добросовісності, розумності та справедливості.

Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, - у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, і, хоча ст.6 п.1 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення, і питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2010 року у справі «SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE», №4909/04, §58, рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «RuizTorija v. Spain», №303-А, §29).

Також, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання судового рішення, оскільки, у відповідності до положень ст.430 ч.1 п.1 ЦПК України, - суд допускає негайне виконання рішень у справах про: 1) стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Крім того, суд вважає за необхідне, ухвалюючи остаточне рішення за справою, вирішити питання про розподіл судових витрат між сторонами, з урахуванням положень ЦПК України та задоволенням позовної заяви, а також, враховуючи, що позивач ОСОБА_1 , на підставі ст.5 ч.1 п.3) Закону України «Про судовий збір», звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом, - стягнувши з відповідача ОСОБА_1 судовий збір, необхідний до сплати при зверненні до суду з позовом, що становить 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок, на користь держави, оскільки, у відповідності до положень ст.ст.133, 141-142 ЦПК України, - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, при цьому, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, водночас, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

На підставі викладеного, з урахуванням ст.ст. 182, 198-201 СК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 133, 137, 141, 142, 263-265, 268, 430 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Оліферук Ж.А. до ОСОБА_2 - про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання: доньки - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , у розмірі 1/5 частки всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 19 травня 2026 року і до закінчення останньою навчання 30 червня 2029 року, але не довше, ніж до досягнення тією 23 (двадцяти трьох) років, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , в дохід держави - судовий збір, що становить суму у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Допустити негайне виконання рішення суду у справі про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка міста Нетішин Шепетівського району Хмельницької області, РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт громадянина України/ІD-картка НОМЕР_1 , дата видачі - 03 травня 2023 року, орган, що видав, - 6812, зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_3 .

Представник позивача ОСОБА_1 : адвокат Оліферук Жанна Антонівна, РНОКПП НОМЕР_5 , адреса для листування - 30100, місто Нетішин Шепетівського району Хмельницької області, вулиця Шевченка, 7/55.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення складено: 14 серпня 2026 року.

Суддя: