Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №677/344/26 — Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/344/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(додаткове)

25.08.2026 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Васільєва С.В., розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення (про стягнення витрат на професійну правничу допомогу) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів -,

в с т а н о в и в:

Рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 01.06.2026 у справі №677/344/26 позов задоволено.

Змінено розмір та спосіб стягнення аліментів, які стягуються відповідно до рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 23.11.2020 у справі №677/1338/20.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у розмірі 1/4 частки від всіх видів доходу (заробітку) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття..

У подальшому до суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 22.06.2026 прийнято до розгляду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Розгляд заяви призначено в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу строк для висловлення письмово позиції по суті заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Відповідача повідомлено про розгляд заяви на офіційному веб-порталі Судової влади України.

Враховуючи норми ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

Також копія ухвали направлялась на останню відому адресу реєстрації відповідача, однак до суду повернувся конверт із відміткою «адресат відсутній».

Відповідач не висловив позиції по суті заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.

Дослідивши матеріали справи та надані суду докази, суд звертає увагу на таке.

21 січня 2026 року між адвокатом Талалай М.О. та ОСОБА_1 як клієнтом було укладено договір про надання правничої допомоги (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 вказаного Договору, Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання надавати комплексну юридичну (правничу) допомогу Клієнту з усіх питань, які потребують спеціальних правових знань при вирішенні майнових та немайнових спорів шляхом представництва інтересів Клієнта в усіх судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та/або іншого судочинства, в тому числі розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також в інших органах державної влади, органах місцевого самоврядування, в підприємствах, установах та організаціях будь-якої форми власності, перед фізичними (в тому числі фізичними особами-підприємцями) та юридичними особами.

Пунктами 4.2-4.3 договору визначено, що винагорода Адвоката за надання правничої допомоги (гонорар) обчислюється виходячи з витрачених годин роботи Адвоката (погодинна оплата). Вартість однієї години роботи Адвоката встановлюється Сторонами у додатку до цього Договору.

У будь-якому випадку гонорар Адвоката не може бути меншим фіксованого розміру гонорару, який встановлюється Сторонами у додатку до цього Договору.

Згідно п.4.6 договору факт надання Адвокатом правничої допомоги Клієнту підтверджується Актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

Додатком до Договору про надання правової допомоги №15 від 21 січня 2026 року визначено, що вартість роботи Адвоката згідно Договору про надання правової допомоги, з питання написання, подання до Красилівського районного суду Хмельницької області позовної заяви про зміну розміру та способу сплати аліментів, які раніше стягнуто з ОСОБА_4 у справі 677/1338/20, представництво Клієнта у суді у межах справи про зміну розміру та способу сплати аліментів - 12 500 грн.

Консультування клієнта протягом процесу співпраці згідно договору входить у вартість послуг та окремо не встановлюється.

Актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до Договору про надання правової допомоги від 02 червня 2026 року стверджується, що були надані такі послуги (виконані роботи):

-Підготовка та подання до суду позовної заяви про зміну розміру та способу стягнення аліментів – 2 год. по 3000 грн. (6000 грн.);

-Підготовка та подання 3 адвокатських запитів з метою збору інформації про місце роботи та дохід відповідача – 2 год по 2000 грн. (4000 грн.).

Загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг) Адвокатом при обрахунку за погодинною оплатою складає 10000,00 грн.

Враховуючи пункти 4.2, 4.3 Договору про надання правової допомоги, укладеного між Сторонами, та пункт 2 Додатку №1 до Договору, винагорода Адвоката (гонорар) за надання правової допомоги Клієнту складає 12500,00 грн.

Гонорар у розмірі 12500 грн. сплачено клієнтом.

Також надано платіжні інструкції КБ “ПриватБанк” про сплату коштів згідно договору на загальну суму 12500 грн. (22.01.2026 – 7500 грн. та 02.06.2026 – 5000 грн.)

Розподіляючи судові витрати, суд звертає увагу на таке.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`ятнадцяти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з частинами першою-третьою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, згідно частини четвертої статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті, суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України») зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2024 року у справі № 490/7096/21 та від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-ц вказав, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-ц також зауважено, що подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Отже, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд зазначає, що розмір гонорару адвоката встановлений у фіксованому розмірі, водночас, із зазначенням в акті детального опису робіт (обсягу правової допомоги).

При вирішенні питання стягнення витрати на правову допомогу, суд враховує зазначений обсяг виконаних адвокатом робіт.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 30.08.2023 у справі №911/3586/21 зазначив, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги, додаток до нього, яким погоджено розмір гонорару у сумі 12 500 грн., а також акт приймання-передачі наданих послуг.

Із зазначеного акта слідує, що адвокатом фактично виконано роботи на загальну суму 10 000 грн, з яких 6 000 грн становить підготовка та подання позовної заяви, а 4 000 грн – підготовка та направлення адвокатських запитів.

Сам по собі факт погодження сторонами договору розміру гонорару не є безумовною підставою для покладення всієї його суми на іншу сторону спору. Особа, яка заявляє вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, повинна довести фактичне надання відповідних послуг або виникнення обов`язку щодо їх оплати.

Разом із тим акт приймання-передачі наданих послуг підтверджує надання правничої допомоги лише на суму 10 000 грн. Будь-яких доказів виконання інших робіт чи надання інших правничих послуг на суму 2 500 грн., матеріали справи не містять. Отже, заявлені до відшкодування витрати у цій частині належними та допустимими доказами не підтверджені.

Оцінюючи підтверджені актом витрати у розмірі 10 000 грн., суд виходить із того, що компенсації за рахунок іншої сторони підлягають лише ті витрати, які були необхідними для розгляду конкретної справи.

Із матеріалів справи слідує, що підготовлені адвокатом запити не містили відомостей, які були використані судом при встановленні фактичних обставин справи. Отримані за результатами їх розгляду документи не покладені судом в основу рішення, а обставини, для підтвердження яких вони витребовувалися, не мали вирішального значення для правильного вирішення спору. З урахуванням предмета спору – зміни способу стягнення аліментів із твердої грошової суми на частку від доходу платника аліментів – суд доходить висновку, що підготовка та направлення зазначених адвокатських запитів не були необхідними процесуальними діями для забезпечення ефективного захисту прав позивача саме у цій справі.

Натомість підготовка та подання позовної заяви є необхідною процесуальною дією, безпосередньо пов`язаною із реалізацією права особи на звернення до суду.

Враховуючи характер та складність спору, обсяг виконаної адвокатом роботи, повне задоволення позовних вимог, а також критерії реальності, необхідності та розумності судових витрат, суд вважає обґрунтованими витрати на професійну правничу допомогу у частині підготовки позовної заяви в розмірі 6 000 грн.

За таких обставин суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн., тоді як у решті заявленої суми слід відмовити.

Саме такий розмір витрат на оплату послуг адвоката у спірному випадку є співмірним із складністю даної справи та обсягом виконаних робіт.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 137, 141, 270 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6000 (шість тисяч) грн. в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 25.08.2026

Суддя С. В. Васільєв