Вирок від 24 серпня 2026 р. у справі №456/1686/17 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Суд: Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Вимагання

Дата: 24 серпня 2026 р.

Справа: №456/1686/17

Суддя: Шрамко Р. Т.

Справа № 456/1686/17

Провадження № 1-кп/456/5/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №42017140000000074 від 07.03.2017, стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Модричі, Дрогобицького району, Львівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.03.2010 за ст.ст. 289 ч. 3, ч. 2 ст. 15, 289 ч. 3, 189 ч. 4, 187 ч. 2, 185 ч. 2, 194 ч. 2, 70 КК України до 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, та звільненим ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 08.10.2015 від подальшого відбуття покарання, у зв`язку з наданням йому другої групи інвалідності, судимість не погашена, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. ст. 189 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , українця, громадянина України, уродженця м. Стрий, Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , працюючого менеджером з безпеки на ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », раніше не судимого, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. ст. 189 КК України,

за участю сторін та інших учасників кримінального провадження:

прокурора: ОСОБА_5 ,,

захисника: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинуваченого: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , -

встановив:

Відповідно до обвинувального акту із зміненим обвинуваченням, органом досудового розслідування ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.189 КК України, а саме діючи повторно, за попередньою змовою із службовою особою, оперуповноваженим сектору кримінальної поліції Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 , який використовував своє службове становище, вимагав та одержав від потерпілої ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 500 доларів США за наступних обставин.

25.02.2017 ОСОБА_8 , перебуваючи у ресторані « ІНФОРМАЦІЯ_5 », що в м. Дрогобич Львівської області, познайомилась із раніше невідомим їй ОСОБА_3 . У подальшому, того ж дня між ОСОБА_8 га ОСОБА_3 виникла конфліктна ситуація за результатами якої ОСОБА_8 інформувала ОСОБА_3 про свій намір звернутися до правоохоронних органів із заявою про вчинення стосовно неї кримінального правопорушення.

У подальшому, у ОСОБА_3 , у точно невстановлений час, але не пізніше 26.02.2017 виник умисел на вимагання у ОСОБА_8 грошових коштів в сумі 500 доларів США. Реалізовуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, 26.02.2017 близько 05.00 год. та близько 10.00 год. ОСОБА_3 двічі здійснив телефонні дзвінки до ОСОБА_8 , у ході розмов сказав їй, що у нього при їх попередній зустрічі пропали документи та ствердив, що документи викрала саме ОСОБА_8 , при цьому погрожуючи їй фізичним насильством.

Про вказані обставини ОСОБА_8 26.02.2017, близько 13.00 год., по телефону повідомила оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 , із яким раніше навчалась у одному класі середньої школи. В свою чергу, ОСОБА_4 порадив ОСОБА_8 утриматися від написання будь-яких заяв з даного приводу у правоохоронні органи та попросив надати йому номер мобільного телефону ОСОБА_3 , що ОСОБА_8 і зробила.

У подальшому, у точно невстановлений час, але не пізніше 27.02.2017, у ОСОБА_4 виник умисел приєднатися до ОСОБА_3 у вимаганні грошових коштів у ОСОБА_9 , обставини чого він ( ОСОБА_4 ) та ОСОБА_3 обговорили та обумовили спільну участь у цих діях.

27.02.2017 близько 13.00 год., до ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_3 , котрий сказав, що їм потрібно зустрітись. Про вказаний дзвінок ОСОБА_8 повідомила по телефону ОСОБА_4 , котрий, в свою чергу, сказав, що їй необхідно приїхати, разом із ОСОБА_3 у м. Стрий Львівської області для особистої зустрічі із ним ( ОСОБА_4 ).

Надалі, 27.02.2017, близько 13.15 год., до будинку, де проживала ОСОБА_8 , у с. Нове село Жидачівського району (станом на 2017 рік) Львівської області, прибув ОСОБА_3 , котрий з метою залякати ОСОБА_8 для подальшого отримання від неї грошових коштів в сумі 500 доларів США, демонструючи ОСОБА_8 свою перевагу у фізичній силі, зайшов у вказаний будинок та оглядав її особисті речі, та у подальшому сказав їй їхати у м. Стрий Львівської області для спільної зустрічі із ОСОБА_4 .

У подальшому, того ж дня, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 зустрілись у центральній частині м. Стрий Львівської області, більш точного місця та часу зустрічі встановити не видалось можливим. У ході вказаної зустрічі, ОСОБА_4 , будучи діючим працівником поліції та використовуючи своє службове становище як працівника поліції, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, своєю присутністю при розмові створював перед ОСОБА_8 видимість покривання дій ОСОБА_3 поліцією, та відсутність будь-якого реагування з боку поліції на події, що відбуваються, що в свою чергу мало схилити ОСОБА_8 до виконання вимог про передачу 500 доларів США. При вказаній розмові, ОСОБА_3 , у присутності ОСОБА_4 , висунув вимогу ОСОБА_8 передати йому грошові кошти в сумі 500 доларів США, під удаваним приводом викрадення ОСОБА_8 його документів, та висловлював при цьому їй словесні погрози заподіяння ударів ножем, тобто погрози заподіяння тяжких тілесних ушкоджень та вбивства, зокрема вказуючи, що здійснить ці дії, вивізши ОСОБА_8 у безлюдну місцевість, а саме у ліс.

У подальшому, ОСОБА_4 , будучи діючим працівником поліції, та використовуючи своє службове становище як працівника поліції, діючи з метою залякування ОСОБА_8 та переконання її до передачі грошових коштів у сумі 500 доларів США, повідомив ОСОБА_8 , що ОСОБА_3 входить до угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_6 », а тому ОСОБА_8 слід виконати вимогу ОСОБА_3 про передачу вказаних грошових коштів.

Оскільки ОСОБА_8 , сприйняла словесні погрози ОСОБА_3 щодо заподіяння ударів ножем, та інші, тобто погрози заподіяння тяжких тілесних ушкоджень та вбивства, як реальні, а саме відчула існування реальної загрози своєму життю та здоров`ю, що, на її думку підтверджувалось, словами діючого працівника поліції - органу зобов`язаного захищати громадян від злочинних посягань, вона погодилась на висунуті їй ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вимоги щодо передачі грошових коштів в сумі 500 доларів США, у подальшому звернувшись із заявою про вказані події до УСБУ у Львівській області та прокуратури Львівської області.

У подальшому, у телефонних розмовах між собою 1 1.03.2017 о 16.13 год., 13.03.2017 о 18.11 год. та 19.14 год., 15.03.2017 о 16.26 год., 16.36 год., 16.38 год., 16.42 год., 17.39 год., 17.44 год., 17.47 год. та 17.48 год., а також за допомогою SMS-повідомлення 11.03.2017 о 21.21 год. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обговорювали між собою способи впливу на ОСОБА_8 з метою примушування її до виконання висунутих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вимог передачі 500 доларів США, а також погоджували спосіб отримання від ОСОБА_8 таких грошових коштів. При цьому, ОСОБА_3 з метою забезпечення виконання своєї попередньої вимоги здійснив дзвінки до ОСОБА_8 зокрема 14.03.2017 о 17.06 год. та 15.03.2027 о 14.46 год., 15.47 год. та 15.49 год., та у ході розмов з ОСОБА_8 наполягав на виконанні вимог про передачу грошових коштів у сумі 500 доларів США. Також, 11.03.2017 о 16.27 год. та 13.03.2017 о 18.12 год. ОСОБА_4 з метою продовження тиску на ОСОБА_8 та забезпечення передачі нею грошових коштів в сумі 500 доларів США здійснив до неї дзвінки, під час яких наполягав на передачі ОСОБА_8 таких грошових коштів ОСОБА_3 , та висунув аналогічні вимоги у 8М8-повідомленнях 10.03.2017 о 19.15 год. та 19.27 год.

15.03.2017 близько 18.00 год., ОСОБА_8 на виконання висунутих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вимог передачі 500 доларів США, зустрілась із ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на вул. Майдан Ринок, що у м. Стрий Львівської області, а в подальшому, в приміщенні ПАТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_7 », що знаходиться по АДРЕСА_3 , в присутності ОСОБА_4 , написала ОСОБА_3 , на його вимогу, розписку про те, що не має до нього претензій, та передала ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 500 доларів США (що згідно курсу Національного Банку України для іноземних валют станом на становить 13450 грн.).

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 189 КК України - вимагання, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , вину не визнав, дав показання, в яких зазначив, що був на дні народженні в товариша в кафе-ресторані (дерев'яний) в м. Дрогобич не пам'ятає як називається, в лютому місяці 2017 року, познайомився з дівчиною, яка сказала що звати її ОСОБА_10 . Сказав як його звати. Вона відпочивала з компанією, він сидів в своїй команії, підходила, вони танцювали з нею. Він їхав у Львів, вона їхала в Стрий. Вона попросила щоб її підвіз, казав що їде у Львів, вона казала що їде в Стрий, чи може її підвезти, на що він погодився. Вона сказала, їдемо кудись в готель, і вони поїхали на заправку де " ІНФОРМАЦІЯ_8 " є в м. Дрогобич.

Зайшли з нею на заправку, вона набрала конфет різних, шоколад. Він взяв шампанське, вони поїхали в один готель, від був закритий, поїхали в другий який був закритий, поїхали на вул.Самбірську на базар Матадор в готель. Залишились, зайшли в готель. Відкрив шампанське, налив їй стакан, собі стакан, випив чучуть, пішов в туалет, вернувся, допив то шампанське, вона сказала що іде помитись. Випив то шампанське і заспав хвилин на 15-20. Вона йому щось підлила, від стакана шампанського не сп'янів би. Він не вживав алкоголь, вона закрила двері в номер і залишила ключ сторожу внизу де він машину залишив на стоянці.

Проспавшись почув стук в двері, приходить жінка, представилась що вона там працює. Він їй заплатив гроші. Вона там на рецепшині сиділа, каже дівчина вийшла, сказала вернеться зараз, пішла в низ до сторожа, вона ключа не мала, пішла в низ до сторожа, приходить разом з нею сторож, дівчина сказала що вернеться, іде на заправу, залишила йому ключ і каже, пропала, ну і все.

Пояснив для цієї жінки, сторожа, що в нього пропало портмоне, там було 500 доларів, документи, 3-4 тисячі гривень, і казав до тої пані Іри яка там працювала, викликати поліцію, по факту що в нього пропав кошельок і дівчина ОСОБА_10 його закрила і кудись зникла. Вона просила не викликати міліцію, може якось зустрінетесь і мирно з нею розійдетесь, бо готель працює неофіційно, і він погодившись поїхав додому.

Зранку взнав де ОСОБА_10 проживає, на другий-третій день приїхав до ОСОБА_11 , знайшов сусідку виявилось що це її родичка, бо незнав конкретно де живе. Зайшли з родичкою, постукали, запитали чи можна зайти, пояснив ситуацію, не говорив що вона вкрала в нього гроші. Пояснив по факту,що в нього пропав кошельок з сумки, що хоче з нею поговорити, вияснити. Відповіли що ОСОБА_11 немає вже 2 дні, вони з нею здзвоняться, вона приїде.

Прийшов вуйко, пояснив вуйкові ситуацію, сказав, якщо ОСОБА_10 не поверне гроші і права то піде в міліцію, напише заяву, там розберуться, вкрала вона чи не вкрала, вуйко просив не йти в поліцію, почекати день-два, після цього залишив їм свій номер телефону і поїхав.

Приїхав через 2 дні, вуйко і бабця були вдома, постукав, спитався чи можна зайти, вуйко пустив, він сів в коридорі на крісло пояснив ситуацію, що йде писати заяву в поліцію. ОСОБА_10 сиділа в другій кімнаті, бабця її привела. ОСОБА_10 сказала йому «Ти сказав для вуйка і для баби, що я вкрала в тебе гроші, я написала заяву на тебе в міліцію», вона бере телефон говорить з працівником міліції, «заява вже написана на тебе, ти в мене вимагаєш гроші». Після цього він сказав добре, взяв в ОСОБА_11 телефон і спілкувався з ОСОБА_4, якого раніше нез нав.

З ОСОБА_12 слів, вона сказала, що звернулась в поліцію, написала заяву. Сказав дати телефон, і їхати в Стрий в міліцію, напише зустрічну заяву. Він казав що приїхав, щоб вони їхали в Дрогобич чи в Стрий там розберемся, вони приїхали, вийшов ОСОБА_15 , ще було 2 працівника. Вони зустрілись на площі. Потерпіла підійшла до ОСОБА_4, переговорили, підійшли до нього, підійшли ще 2 працівники, розпитали що сталось, він їм пояснив, що в нього зникли кошти. Він не казав що вона вкрала, просто їде з нею в Дрогобич , написати заяву, а там розберуться по факту чи вона вкрала чи вона не вкрала. Вона відійшла з працівниками міліції, буквально на 2 хвилини, приходить, визнала, що вона вкрала гроші, їхала в таксі, портмоне з документами викинула у вікно, гроші забрала, просила не везти в міліцію, каже «хочеш вези в міліцію, хочеш не вези, вона його сусідка». Просила почекати 2 тижні часу, вона віддасть гроші. Він погодився. Проходить 2 тижні, 3 тижні, ОСОБА_10 трубку не бере. ОСОБА_4 теж не брав трубку. Він взагалі думав піти і написати заяву на них всіх. Подумав що вони її кришують. ОСОБА_4 не знав, пройшло ще три дні, ОСОБА_15 не брав трубку. Потім відзвонився та сказав, що був без зв'язку. Буде в селі переговорить з ОСОБА_16 і вона віддасть гроші.

Проходить ще декілька днів, вона чи ОСОБА_15 набрали його та повідомили, що є гроші і потрібно приїхати в Стрий. Він приїхав, і його закрили разом з ОСОБА_17 .

Відсидів 8 місяців. Потім працівники ІНФОРМАЦІЯ_9 сфабрикували проти них справу, що він з ОСОБА_17 в ОСОБА_11 вимагали гроші.

Він приїхав в Стрий , покрутили його, ОСОБА_17 і закрили в тюрму.

При розмові з ОСОБА_18 по телефону, ніколи не погрожував та не вимагав грошей. Тільки хотів, щоб вона повернула, те що забрала. Він не був знайомим з ОСОБА_19 , їх познайомила ОСОБА_18 . Хотів розписку, щоб не було ніяких до нього в майбутньому питань. На заправці, в готелі, був в ресторані і думав, що ОСОБА_19 разом з ОСОБА_20 , за одне, що вона дала ОСОБА_17 100 доларів і що він візьме запис з камер і піде напише заяву, бо ОСОБА_19 включився, так як він потім пояснив, що він телефон загубив і думав, що вони його просто обдурили. І казав що візьме запис з камер і напише заяву і на ОСОБА_4 і на ОСОБА_8. Біля « ІНФОРМАЦІЯ_7 » до нього підійшли три працівника міліції, коли їхав писати заяву, ОСОБА_4 казав "Вона стоїть плаче, вона моя сусідка, вона вкрала ті гроші, портмоне і документи викинула через вікно таксі, я її знаю з дитинства, як хочеш так і роби, почекай два-три тижні часу, я знаю її сім'ю, вона віддасть ті 500 доларів то не великі гроші». Він сказав, що почекає, от такі були у них розмови тому, вважає себе невинуватим та просить виправдати.

Відповідно до обвинувального акту із зміненим обвинуваченням, органом досудового розслідування ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.189 КК України, а саме діючи, за попередньою змовою із ОСОБА_3 , використовуючи своє службове становище службової особи - працівника поліції, , вимагав та забезпечив одержання від потерпілої ОСОБА_8 грошових коштів в сумі 500 доларів США за наступних обставин.

25.02.2017 ОСОБА_8 , перебуваючи у ресторані « ІНФОРМАЦІЯ_5 », що в м. Дрогобич Львівської області, познайомилась із раніше невідомим їй ОСОБА_3 . У подальшому, того ж дня між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 виникла конфліктна ситуація за результатами якої ОСОБА_8 інформувала ОСОБА_3 про свій намір звернутися до правоохоронних органів із заявою про вчинення стосовно неї кримінального правопорушення.

У подальшому, у ОСОБА_3 , у точно невстановлений час, але не пізніше 26.02.2017, виник умисел на вимагання у ОСОБА_8 грошових коштів в сумі 500 доларів США.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, близько 05.00 год. та близько 10.00 год. ОСОБА_3 двічі здійснив телефонні дзвінки до ОСОБА_8 , у ході розмов сказав їй, що у нього при їх попередній зустрічі пропали документи та ствердив, що документи викрала саме ОСОБА_8 , при цьому погрожуючи їй фізичним насильством.

27.02.2017, близько 13.00 год., до ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_3 , котрий сказав, що їм потрібно зустрітись. Про вказаний дзвінок ОСОБА_8 повідомила по телефону ОСОБА_4 , котрий, в свою чергу, сказав, що їй необхідно приїхати разом із ОСОБА_3 у м. Стрий Львівської області для особистої зустрічі із ним ( ОСОБА_4 ).

Надалі, 27.02.2017, близько 13.15 год., до будинку, де проживала ОСОБА_8 , у с. Нове село Жидачівського району (станом на 2017 рік) Львівської Області, прибув ОСОБА_3 , котрий з метою залякати ОСОБА_8 для подальшого отримання від неї грошових коштів в сумі 500 доларів США, демонструючи ОСОБА_8 свою перевагу у фізичній силі, зайшов у вказаний будинок та оглядав її особисті речі, та у подальшому сказав їй їхати у м. Стрий Львівської області для спільної зустрічі із ОСОБА_4 .

При вказаній розмові, ОСОБА_3 , у присутності ОСОБА_4 , висунув вимогу ОСОБА_8 передати йому грошові кошти в сумі 500 доларів США, під удаваним приводом, викрадення ОСОБА_8 його документів, та висловлював при цьому їй словесні гРогрози заподіяння ударів ножем, тобто погрози заподіяння тяжких тілесних ушкоджень та вбивства, зокрема вказуючи, що здійснить ці дії, вивізши ОСОБА_8 у безлюдну місцевість, а саме у ліс.

Оскільки ОСОБА_8 , сприйняла словесні погрози ОСОБА_3 щодо заподіяння ударів ножем, та інші, тобто погрози заподіяння тяжких тілесних " ушкоджень та вбивства, як реальні, а саме відчула існування реальної загрози своєму життю та здоров`ю, що, на її думку підтверджувалось, словами діючого працівника поліції - органу зобов`язаного захищати громадян від злочинних посягань, вона погодилась на висунуті їй ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вимоги щодо передачі грошових коштів в сумі 500 доларів США, у подальшому звернувшись із заявою про вказані події до УСБУ у Львівській області та прокуратури Львівської області.

У подальшому, у телефонних розмовах між собою 11.03.2017 о 16.13 год., о 18.11 год. та 19.14 год., 15.03.2017 о 16.26 год., 16.36 год., 16.38 год., год., 17.39 год., 17.44 год., 17.47 год. та 17.48 год., а також за допомогою SMS-повідомлення 11.03.2017 о 21.21 год. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обговорювали між собою способи впливу на ОСОБА_8 з метою примушування її до виконання висунутих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вимог передачі 500 доларів США, а також погоджували спосіб отримання від ОСОБА_8 таких грошових коштів.

При цьому, ОСОБА_3 з метою забезпечення виконання своєї попередньої вимоги здійснив дзвінки до ОСОБА_8 зокрема 14.03.2017 о 17.06 год. та 15.03.2017 о 14.46 год., 15.47 год. та 15.49 год., та у ході розмов з ОСОБА_8 наполягав на виконанні вимог про передачу грошових коштів у сумі 500 доларів США.

Також, 11.03.2017 о 16.27 год. та 13.03.2017 о 18.12 год. ОСОБА_4 з метою продовження тиску на ОСОБА_8 та забезпечення передачі нею грошових коштів в сумі 500 доларів США здійснив до неї дзвінки, під час яких наполягав на передачі ОСОБА_8 таких грошових коштів ОСОБА_3 , та висунув аналогічні вимоги у SMS-повідомленнях 10.03.2017 о 19.15 год. та 19.27 год.

15.03.2017 близько 18.00 год., ОСОБА_8 на виконання висунутих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вимог передачі 500 доларів США, зустрілась із ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на вул. Майдан Ринок, що у м. Стрий Львівської області, а в подальшому, в приміщенні ПАТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_7 », що знаходиться по АДРЕСА_3 , в присутності ОСОБА_4 , написала ОСОБА_3 , на його вимогу, розписку про те, що не має до нього претензій, та передала ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 500 доларів США, що згідно курсу Національного Банку України для іноземних валют станом на 15.03.2017 становить 13450 грн.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 189 КК України - вимагання, вчинене за попередньою змовою групою осіб, службовою особою з використанням свого службового становища, з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , вину не визнав, дав показання, в яких зазначив, що почалось все з дзвінка ОСОБА_21 яка була колись його однокласницею. В телефонній розмові вона повідомила про те, що в ніч напередодні їхньої першої телефонної розмови, вона знаходилась у одному з ресторанів м.Дрогобич, на дні народження своєї подруги. Там вона познайомилась з невідомою їй особою чоловічої статі, як його звати вона не пам`ятала, не знала, який запропонував її підвезти в Жидачівський р-н, с. Нове село, де вона проживала разом з бабусею.

Під час розмови вона сказала, що вони заїхали на заправку в м. Дрогобич на " ІНФОРМАЦІЯ_10 ", купили алкогольні напої і заїхали в м.Дрогобич в готель. В готелі дещо сталось, про що їй соромно говорили, і вона сказала що звідти втекла.

До неї вночі приїжджав ОСОБА_22 , як він пізніше дізнався, і щось від неї хоче, але вона втекла, ховається в своєї подруги, вона не бажає ні з ким розмовляти. На запитання "що за чоловік, на чому їхав?" вона сказала чому він її шукає та що сталось, що їхав на BMW X5, темного кольору, що він до неї дзвонив, сказав що працює в м. Дрогобич в поліції і хоче на неї написати заяву, на що ОСОБА_21 була категорично проти.

Казала що не хоче ніякої заяви, і попросила дізнатись хто це такий. Відповідно він передзвонив в м.Дрогобич, до когось з хлопців з поліції і запитав чи є в них працівник на BMW X5. Вони сказали, що немає працівника на такій машині, на що віддзвонив до ОСОБА_21 , сказав такого працівника там немає, та якщо він ще до неї приїде нехай пояснить ситуацію.

Не знає чи в той самий день чи на наступний, швидше за все, що на наступний, вона віддзвонилась та сказала що ОСОБА_22 знову приїхав до неї, що він зараз в неї вдома і хоче забрати її з собою для того щоб написати заяву. Він сказав, якщо хоче писати заяву нехай пише, на що вона сказала, що не хоче щоб на неї писали заяву, не хоче нікуди їхати, та дала ОСОБА_23 телефон, відповідно вже в розмові спокійним тоном, без криків, без претензій, ОСОБА_22 назвався хто він такий повідомив, що в ночі вони відпочивали в готелі в м. Дрогобич, що вона підсипала йому клофелін та вкрала гроші. ОСОБА_22 , сказав що її забирає та їде писати заяву, він сказав "та їдьте".

Потім ОСОБА_20 взяла трубку, сказала що не хоче писати заяву, сказала давайте зустрінемось, поговоримо. Він сказав добре, вони підїхали, запитав в неї що сталось, вона голову опустила, нехотіла нічого не казати. Розмову почав ОСОБА_24 .. Пояснив ситуацію, що відпочивали, поїхали на заправку, купили "Мартіні", сигарети бо вона хотіла курити, заїхали в готель, каже що випив бокал шампанського, вона попросилась в туалет, поки вона була в туалеті ОСОБА_22 заснув. Коли проснувся побачив, що готель закритий, номер закритий, його барсетки немає, гаманця немає, стукав в двері, відкрив якийсь чоловік, працівник готелю, випустив його, сказав, що подруга втекла. Сказав що він ( ОСОБА_19 ) з нею щось мутить, сказав що буде писати заяву. Він сказав що м.Стрий тут ні до чого, хочете їдьте в м.Дрогобич пишіть заяву. ОСОБА_25 підійшов в притул до ОСОБА_21 попросив пояснити ситуацію, тому що по телефону вона нічого не розповіла, запитав в чому ситуація, вона сказала що викинула документи, а гроші вона віддасть і це почув ОСОБА_22 , він стояв недалеко і він за це зачепився і зразу почав казати як так вона викинула документи, вона сказала що гроші віддасть, просто зараз вона їх потратила оскільки робить закордонний паспорт їй треба тиждень-два щоб вона зібрала гроші, їй мама має передати, вона працює в Чехії, вона вишле гроші і віддасть.

ОСОБА_22 , сказав що якщо вона робить закордонний паспорт то тоді 100% їдемо писати заяву, тому що вона зараз зробить закордонний паспорт, виїде і гроші не віддасть. ОСОБА_21 , розплакалась, казала що непотрібно заяви, бо якщо буде заява то вона не виїде закордон, повідомила що 100% віддасть гроші, сказала щоб попросив, щоб ОСОБА_22 заяву не писав.

Він відповів, що він не може попросити ОСОБА_26 не писати заяву, оскільки він його не знає і ніколи до того в очі його не бачив тому, він сказав ОСОБА_23 " Роби як хочеш, але сенс в заяві не бачить, якщо вона каже що віддасть гроші то віддасть то між вами внутрішні якісь питання, до чого Ви тут мене залучаєте». Фактично на тому перший день розмови у них закінчився і приблизно тиждень може менше, ніяких телефонних дзвінків від ОСОБА_21 не було.

Один раз ОСОБА_10 дзвонила з якогось номеру, не зі свого, сказала що збирає гроші, казала передзвонити до ОСОБА_28 , і сказати йому щоб він більше до неї не їздив. Він їй сказав, чого ОСОБА_22 буде до неї їздити якщо вона гроші віддасть то їздити ОСОБА_29 до неї не буде.

Потім до нього подзвонив ОСОБА_22 , і сказав трошки кричущим голосом "Ти підписувався, ти там стояв, ти за неї дав слово, що вона віддасть гроші, я до неї дзвоню Вона морозиться, трубку не бере, відбріхується, що вона ніякі гроші віддавати не буде, я казав давай напишемо заяву ти був проти тепер починається що ви двоє проти мене зговорились», але такі розмови тривали тиждень часу і вона дзвонила казала що при передачі грошей він має бути особисто, тільки гроші тобі віддам, що вона боїться ОСОБА_30 ..

Він сказав їхати в кафе там багато людей, сісти під камерами, яка різниця де гроші віддавати, сенс йому бути присутнім, на що вона сказала ні, що він казав що буде її бити, вона його боїться, що гроші буде віддавати ОСОБА_4, відповідно дзвінки ОСОБА_28 були в його сторону, коли будуть гроші, казали що віддадуть, а гроші не віддають.

Він вже пробував ОСОБА_23 сказати, щоб він до ОСОБА_21 не їздив, там стара бабця, ОСОБА_21 точно віддасть гроші. В один момент, після того як ОСОБА_21 до нього подзвонила, вона приказним тоном сказала, що гроші буде віддавати тільки ОСОБА_31 , він сказав що ОСОБА_21 і ОСОБА_22 , щось між собою мутять, сказав що більше не хоче в їхні справи лізти, робіть як хочете то є ваші справи.

Пам'ятає, що то була субота, він знаходився у слідчо-оперативній групі, в м. Стрий була крадіжка в квартирі, ОСОБА_21 до нього дзвонила, під час того коли вони робили опис квартири і він сказав що вони двоє його дістали і одразу на наступний день в неділю він відключив свій телефон, викинув сім-карту, поїхав, купив собі інший телефон та іншу сім-карту, щоб вони двоє його не чіпали, щоб до нього не було дзвінків, однак 15 березня, не знає яким чином його номер дізналися, до нього передзвонили, сказали що ОСОБА_22 хоче його бачити, що він його шукає та чекає в м. Стрий. Він відзвонився, запитав в чому справа , ОСОБА_22 повідомив що ОСОБА_21 хоче віддати гроші, вона чекає, а без нього боїться повертати гроші.

Тоді подзвонив до ОСОБА_21 , вона сказала що знаходиться на площі, він знаходився не далеко, пішов на площу, стояла ОСОБА_21 по центру площі, тряслася, запитав в чому проблема, вона сказала що має віддати ОСОБА_23 гроші, каже «так от є ОСОБА_22 , віддавай йому», вони підійшли до ОСОБА_28 , ОСОБА_21 сказала що гроші віддасть якщо ОСОБА_22 напише розписку про те що він немає ніяких претензій. ОСОБА_22 сказав " ОСОБА_32 , та добре, які питання, якщо треба я розпишусь, але папір треба». Він сказав та от є " ІНФОРМАЦІЯ_7 " візьмете собі папір, ручку напишете розписку. Вони зайшли в банк, ОСОБА_25 стояв з боку розмовляв з кимось, вони щось двоє між собою писали, навіть не бачив чи ОСОБА_21 давала ОСОБА_23 якісь гроші, тому що відволікся на розмову з кимось, і фактично самий перший вийшов, ззаду вони двоє вийшли, потім набігли працівники правоохоронних органів, зкрутили, пов'язали руки за спину, тоді не розумів що до чого, тепер розуміє в чому була суть. Оскільки він не вчиняв даного злочину тому, просить його виправдати.

Встановлені судом обставини та докази на їх підтвердження.

Відповідно до ч. 3ст. 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

У силу ст. 337 КПК України cудовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею, а це, зокрема, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, за викладених вище обставин, повністю підтверджується зібраними на досудовому слідстві та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, яким судом надано ретельну оцінку з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, зокрема:

Показаннями в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_8 , про те, що вона була на дні народженні, захотіла поїхати до хати, ОСОБА_3 запропонував відвезти, сказав, що працює таксистом. Вони виїхали з м.Дрогобича в напрямку Стрия, на кольці є заправка, він повідомив, що має купити алкоголь, бо їде в гості, по дорозі він завіз її в ліс, назву села не пам'ятає, з його сторони почалися домагання. Вона хотіла втекти, він силою затягнув в машину і закрив двері. Вона ще раз вирвалася, він знову затягнув силою, відвіз назад в Дрогобич у готель на Самбірській, це було після 24:00. Вона хотіла вирватися, однак він закрив кімнату, на рецепції була жінка і чоловік, боялася щось сказати. В номері обвинувачений пропонував різні непристойні речі, коли він заснув, відкрила ключом двері, закрила його на ключ, щоб він її не наздогнав, викликала таксі і поїхала до знайомих, це була 4 ранку, в 5 годині ранку вже була у с.Йосиповичі.

У 8 ранку телефонував ОСОБА_3, та повідомив, що в неї будуть проблеми, що в нього пропали гроші. Вона подзвонила до ОСОБА_4 , який був її колишнім однокласником і сказала йому, що їй погрожували, він сказав, що начальник Трускавецької поліції його знайомий.

Вона звернулася у службу безпеки, після цього ОСОБА_22 приїжджав і погрожував, дома вона вже не жила, про погрози, повідомляла ОСОБА_31 , він їй сказав, що необхідно заплатити гроші, в день передачі вона передала гроші. ОСОБА_3 написав розписку, що претензій до неї не має, передача відбувалася в банку.

На додаткові запитання повідомила, що вступала в готелі в статеві зносини, не добровільно, ОСОБА_22 застосовував до неї фізичну і психологічну силу, перебував в стані сп'яніння, різкі перепади настрою, речі обвинуваченого з готелю не забирала, повідомляла ОСОБА_26 , що звернеться до поліції, ОСОБА_3 казав, що в нього пропали гроші, в нього є родичі в поліції, погрожував, що її вивезуть, зроблять повією, зателефонувала ОСОБА_4 , це її однокласник і їй було відомо, що працює в поліції, звернулася по допомогу, повідомила, що їй погрожують, і вони мали зустрітися на наступний день.

Конкретно ОСОБА_4 нічого не розказувала, через певний час ОСОБА_25 їй передзвонив і сказав, що все добре.

В який день не пам'ятає, їхала в машині з ОСОБА_3 та ще одним невідомим чоловіком в м.Стрий де мали зустрітися з ОСОБА_4 ..

Зустрілися на площі ринок, біля пам'ятнику, блище до сторони ІНФОРМАЦІЯ_11 , там спілкувалися, ОСОБА_4 сказав, що пізно писати заяву, краще заплатити, погрози сприймала реально, ОСОБА_3 дзвонив кожний день, погрожував, оглядалися попередньо грошові кошти, написала заяву в СБУ, після чого почала проживати в м.Стрию, гроші були помічені і після цього вона з ними мала зустрітися на площі ринок, пішли в ІНФОРМАЦІЯ_7 і вона сказала, що їй потрібна розписка, коли написала заяву, СБУ прослуховували телефони, в день передачі вона писала розписку і ОСОБА_22 , вона писала, що до нього претензій не має, забрала розписку і дала кошти, розписку потім викинула , перебувала в шоковому стані коли передавала кошти, переживала, що їй можуть завдати шкоду, ОСОБА_4 не діяв добре, оскільки від ОСОБА_3 телефон не брала, то дзвонив до неї ОСОБА_4 , на другий день приходив до неї батько ОСОБА_4 , казав, що він мені хотів допомогти, а жінка ОСОБА_3 казала, що не довго їй ходити, погрожувала дружина ОСОБА_3 на коридорі в приміщенні суду, писала особисто заяву в СБУ, була ще заява в прокуратуру, після цього вона з представником СБУ поїхали у Львів, де написали заяву.

В Дрогобич приїхала маршруткою до одногрупниці на день народження, після чого вони поїхали разом, вечером таксі не могли викликати, ОСОБА_3 запропонував її відвезти так як їде теж в м.Стрий», після лісу, по дорозі заїхали в готель ще один, чекала в автомобілі сама, телефон мала із собою, була можливість телефонувати але не телефонувала бо я боялася, прийшли в кімнату, він її закрив, в готелі спиртне не вживали, вона чинила опір, він її розглядав, були синці на тілі, посходили скоро, коли прибула до знайомих ОСОБА_33 повідомила їй, що сталося, вона сказала писати заяву, в той день вона подзвонила до ОСОБА_4 , мета дзвінка до ОСОБА_4 полягала в тому, щоб він їй допоміг, повідомила йому, що їй погрожують, хотіла поради, ОСОБА_25 після розмови з ОСОБА_3 , сказав їй, що краще заплатити, що з цими людьми краще не зв'язуватися, сам ОСОБА_4 кошти не вимагав, їхала на зустріч з працівниками ІНФОРМАЦІЯ_9 , при передачі було домовлено, що ОСОБА_4 буде присутній при передачікоштів, ОСОБА_4 стояв і був присутній при зустрічі, це було домовлено, ще до звернення в СБУ, погроз з боку ОСОБА_4 не було однак, ОСОБА_4 переконував віддати гроші ОСОБА_3 , обвинувачених просить покарати.

Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_34 , про те, що працював на заправці ІНФОРМАЦІЯ_12 . До нього звернулись працівники ІНФОРМАЦІЯ_9 , та надали фото особи, яку він в подальшому впізнав як ОСОБА_29 . Так, дійсно, вночі 25.02.2017, ОСОБА_29 був на заправці та брав шампанське або вино з шоколадом. З ким був в автомобілі не зауважив.

Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_35 , про те, що перший раз побачив потерпілу, коли допитував. Під час затримання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_3 викинув гроші на тротуар.

Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_36 , про те, що працював з ОСОБА_37 . Про будь які протиправні дії вчинені ОСОБА_4 йому не відомо.

Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_38 , про те, що працював з ОСОБА_37 . Про будь які протиправні вчинені ОСОБА_4 йому не відомо.

Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_39 , про те, що працював з ОСОБА_37 . Про будь які протиправні вчинені ОСОБА_19 йому не відомо.

Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_40 , про те, що працював з ОСОБА_37 . Про будь які протиправні вчинені ОСОБА_4 йому не відомо.

Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_41 , про те, що працював з ОСОБА_37 . Про будь які протиправні вчинені ОСОБА_19 йому не відомо.

Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_42 , про те, що працював з ОСОБА_37 . Про будь які протиправні вчинені ОСОБА_19 йому не відомо.

Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_43 , про те, що працював з ОСОБА_37 . Про будь які протиправні вчинені ОСОБА_19 йому не відомо.

Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_44 , про те, що працював з ОСОБА_37 . Про будь які протиправні вчинені ОСОБА_19 йому не відомо.

Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_45 , про те, що раніше потерпілу він не знав. В березні із оперативних джерел отримав інформацію, що в потерпілої вимагають гроші. З метою уточнення інформації, зустрічався з потерпілою в с. Йосиповичі для конспірації, та 5 чи 6 березня подав рапорт керівнику про вимагання. Наскільки йому відомо, ОСОБА_3 , контактував з ОСОБА_4 .

З його особистого враження, після контактування з потерпілою, то вона пережила сильний стрес. Потерпіла йому повідомляла, що коли вона перебувала в автомобілі з ОСОБА_3. того вечора, автомобіль був замкнений, вона не могла рухатись. Також повідомила, що вона ніби вкрала гроші і документи, і що ОСОБА_29 їй погрожував, життю та здоров`ю (вивезе в ліс і відріже вуха) Після порушення справи, допитував власника ресторану, працівника заправки та власника мотелю.

Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_46 , про те, що до нього звернувся ОСОБА_45 , щоб бути понятим під час затримання при отриманні хабара. Він під`їхав на АДРЕСА_4 , до будинку. При ньому було показано 500 доларів США, які знаходились в конверті та помічені. Також була присутня потерпіла та ще один свідок. Номера купюр переписали. Все було задокументовано. Після передачі грошей, був на місці, казали дивитись на розкидані купюри на тротуарі, а також купюри витягнуті з кишені. Після оформлення все зачитували.

Показаннями свідка ОСОБА_47 , про те, що потерпіла його племінниця. ОСОБА_4 ніколи не бачив, тільки особисто стикався із ОСОБА_48 лютому ОСОБА_22 із знайомою жінкою із села, був у них вдома. Він постукав, мама відкрила йому двері. Запитався чи можна зайти, йому дозволити. Питався де ОСОБА_10 (потерпіла), мама була налякана, оскільки її дома не було. Потім, пояснила (потерпіла), що не бажала спілкуватись із ОСОБА_49 .. Вона казала, що ніяких документів у ОСОБА_28 не забирала. ОСОБА_24 будучи в хаті, поводив себе нормально. Йому не відомо, чого племінниця боялась ОСОБА_50 .. ОСОБА_22 нічого такого не говорив, але просив передати,щоб племінниця повернула гроші і речі. А людина, яка була з ним, якийсь чоловік, сказав, що якщо вона не поверне то їй може щось загрожувати. Ні йому, ні мамі, під час розмови з ними ніхто не погрожував. В подальшому ОСОБА_22 , ще не одноразово приїздив, однак ніколи не погрожував. Попередньо, під час спілкування із племінницею по телефону, остання повідомила, що є на дні народженні у подружки, і ОСОБА_29 запропонував її підвезти.

Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_51 , про те, що він працював з ОСОБА_4 . Приблизно 7 років тому, йшов в сторону майдан Ринок в м.Стрий з ОСОБА_52 та зустрів ОСОБА_53 , разом пішли на майдан ринок, де ОСОБА_25 підійшов до дівчини і якщо не помиляється, то було ще двоє людей, в той час він розмовляв по телефону і потім підійшов, він так зрозумів що були якісь фінансові забов'язання, так тепер уже знає, дівчина була винна ОСОБА_23 гроші. З її слів вона забов'язалась повернути, що було саме за яких це було обставин йому не відомо, ніхто ніякого тиску ні на кого не чинив та нічого не вимагав. Більше нічого не пригадує

Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_35 , про те, що в протоколах НСРД є наявна технічна помилка щодо зазначення одного і того часу, яка ніяк не впливає на викладене в ньому.

Рапортом працівників ІНФОРМАЦІЯ_9 №62/14/2-581 від 07.03.2017 та листом ІНФОРМАЦІЯ_13 від 07.03.2017; (Т.4, а.с.21,22), з яких вбачається, що згідно оперативної інформації встановлено, що з боку працівника поліції - оперуповноваженого ІНФОРМАЦІЯ_14 ОСОБА_4 та невстановленої особи на ім'я « ОСОБА_54 » відбувається вимагання грошових коштів у ОСОБА_8 в сумі 500 доларів США, про що необхідно внести відомості до ЄРДР;

Заявою ОСОБА_21 , з якої вбачається, що ОСОБА_8 , звернулась із заявою до заступника начальника першого слідчого відділу слідчого управління ОСОБА_55 , про те, щоб вжити заходи,, до незнайомого їй чоловіка на ім`я ОСОБА_54 , який її зґвалтував та в подальшому з працівником поліції ІНФОРМАЦІЯ_14 ОСОБА_56 , вимагають в неї грошові кошти в сумі 500 доларів, за не застосування до неї насильницьких дій, та надала згоду на участь у проведенні розшукових та негласних слідчих діях (Т.4, а.с.23)

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 07.03.2017 (Т.4, а.с.24-27)

Листом №62/14/2-615 від 13.03.2017, з якого вбачається, що проведеними в рамках кримінального провадження №42017140000000074 від 07.03.2017 НС(Р)Д за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, встановлено, що особа на ім`я ОСОБА_54 , це - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , використовує мобільні термінали з абоненськими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 (Т.4, а.с28);

Протоколом ідентифікації та помічення грошових коштів від 15.03.2017 з додатком, з якого вбачається, що в житловому будинку по АДРЕСА_4 , в присутності понятих ОСОБА_57 , та ОСОБА_46 , старший о.у. СП ІНФОРМАЦІЯ_15 ОСОБА_35 , з участю заявниці ОСОБА_8 , оглянув грошові кошти в сумі 500 доларів США, які добровільно надала ОСОБА_8 . Купюри номіналом 100 доларів США: LB33152278K, LB33152279K, LF67927800J, LB33152280K, LB57685184K. З вказаних грошових коштів було знято світлокопії, у подальшому грошові кошти з обох боків оброблено спецхімпрепаратом «Промінь-1» (Т.4, а.с.29-32);

Протоколом обшуку від 15.03.2017 з додатком, з якого вбачається, що 15.03.2017 о 18:02, біля приміщення ПАТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_7 », що за адресою: АДРЕСА_5 , 15.03.2017, виявлено осіб, які представились оперуповноваженим Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 та громадянином України ОСОБА_3 . Після цього у оперуповноваженого Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 та громадянина України ОСОБА_3 з`ясовано, чи отримували вони сьогодні грошові кошти в розмірі 500 (п`ятсот) доларів США у ОСОБА_8 , на що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відповіли, що не отримували. Надалі присутнім оголошено протокол ідентифікації та помічення грошових коштів від 15.03.2017, згідно якого цього ж дня в м. Стрий Львівської області, оглянуто грошові кошти в сумі 500 (п`ятсот) доларів США, які для перевірки по заяві добровільно надала громадянка ОСОБА_8 . Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_3 запропоновано видати кошти або інші речі які здобуті злочинним шляхом, на що останні повідомили, що вони їх не отримували та, що ОСОБА_20 кинула їх на тротуар біля приміщення ПАТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_7 »/ Біля приміщення ПАТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_7 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 співробітником ІНФОРМАЦІЯ_15 ОСОБА_58 одягнуто гумові рукавички із попередньо розпечатаного пакета. Рукавички освітлені ультрафіолетовою лампою і в її освітленні жодного забарвлення не давали. Після оголошення протоколу ідентифікації та помічення грошових коштів, розпочато огляд грошових коштів, які лежали на тротуарі біля приміщення ПАТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_7 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 . Після їх розгортання та освітлення ультрафіолетовою лампою з`ясовано, що вони світяться світло-зеленим кольором. Оглядом вказаних купюр встановлено, що купюри мають наступні серії та номери: Купюри номіналом по 100 доларів США: купюра номіналом 100 (сто) доларів США LB 33152278 К купюра номіналом 100 (сто) доларів США LB 33152279 К купюра номіналом 100 (сто) доларів США LF 67927800 K купюра номіналом 100 (сто) доларів США LB 33152280 К купюра номіналом 100 (сто) доларів США LB 57685184 К. Всього 5 (п`ять) купюр номіналом по 100 доларів США, в загальній сумі 500 (п`ятсот) доларів США. Таким чином встановлено повне співпадіння грошових коштів вилучених біля приміщення ПАТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_7 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 із грошовими коштами, описаними у протоколі ідентифікації та поміщення грошових коштів від 15.03.2017. Перелічені грошові кошти поміщено у паперовий пакет № 1, що опечатаний печаткою "для пакетів" прокуратури Львівської області, та підписаний понятими і присутніми, у тому числі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Надалі співробітником ІНФОРМАЦІЯ_15 ОСОБА_58 одягнуто гумові рукавички із попередньо розпечатаного пакета. Рукавички освітлені ультрафіолетовою лампою і в її освітленні жодного забарвлення не давали. Після цього цією ж лампою освітлено руки ОСОБА_3 , при освітленні яких видимих слідів світіння світло-зеленим кольором не встановлення. Після цього за допомогою цієї ж лампи освітлено обеззолені фільтри, які при освітленні жодного забарвлення не давали. За допомогою обеззоленого фільтру зроблено змиви із правої руки ОСОБА_3 , який поміщено у паперовий пакет № 3, що опечатаний печаткою "для пакетів" прокуратури Львівської області, та підписаний понятими і присутніми, у тому числі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Надалі, за допомогою обеззоленого фільтру зроблено змиви із лівої руки ОСОБА_3 , які поміщено у паперовий пакет №5, що опечатаний печаткою "для пакетів" прокуратури Львівської області та підписаний понятими і присутніми, у тому числі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Надалі співробітником ІНФОРМАЦІЯ_15 ОСОБА_58 одягнуто гумові рукавички із попередньо розпечатаного пакета. Рукавички освітлені ультрафіолетовою лампою і в її освітленні жодного забарвлення не давали. Після цього цією ж лампою освітлено руки ОСОБА_4 , при освітленні яких видимих слідів світіння світло-зеленим кольором не встановлено.

Після цього за допомогою цієї ж лампи освітлено обеззолені фільтри, які при освітленні жодного забарвлення не давали. За допомогою обеззоленого фільтру зроблено змиви із правої руки ОСОБА_4 , який поміщено у паперовий пакет № 7, що опечатаний печаткою "для пакетів" прокуратури Львівської області, та підписаний понятими і присутніми, у тому числі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Надалі, за допомогою обеззоленого фільтру зроблено змиви із лівої руки ОСОБА_4 , які поміщено у паперовий пакет №9, що опечатаний печаткою "для пакетів" прокуратури Львівської області та підписаний понятими і присутніми, у тому числі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Після цього співробітником ІНФОРМАЦІЯ_15 ОСОБА_58 одягнуто гумові рукавички із попередньо розпечатаного пакета. Рукавички освітлені ультрафіолетовою лампою і в її освітленні жодного забарвлення не давали.

Після цього цією ж лампою освітлено одяг в який одягнутий ОСОБА_3 . При освітленні правої кишені брюк видно світіння світло- зеленим кольором. Зазначені брюки поміщено у поліетиленовий пакет № 14, що опечатаний печаткою "для пакетів" прокуратури Львівської області, та підписаний понятими і присутніми, у тому числі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Надалі в ході особистого обшуку ОСОБА_3 виявлено: мобільний телефон Nokia ІМЕІ НОМЕР_3 з сім-карткою ІНФОРМАЦІЯ_16 НОМЕР_4 , розписка ОСОБА_8 , ключі 2 шт., сумка Burberry, гаманець, грошові кошти в сумі 3833 грн., посвідчення водія, картка - Fishka, телефон Samsung ІМЕІ НОМЕР_5 , з карткою ІНФОРМАЦІЯ_16 , які поміщено у поліетиленовий пакет № 11, що опечатаний печаткою "для пакетів" прокуратури Львівської області, та підписаний понятими і присутніми, у тому числі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Після цього в ході особистого обшуку ОСОБА_4 лампою освітлено одяг в який одягнутий останній та видимих слідів світіння світло-зеленим кольором не встановлено.

Надалі, в ході особистого обшуку ОСОБА_4 виявлено: виявлено: ключі в кількості 4 шт, годинник фірми Guarda 00646А, флеш- носій Transcend 4 GB, ключі 3 шт., посвідчення працівника поліції на ім`я ОСОБА_4 , жетон НОМЕР_15, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, картка-замінник на зброю, посвідчення водія, 2 банківські картки, хрестик з жовтого металу, 20 доларів США, 134 гривні та шкіряний гаманець, які поміщено у поліетиленовий пакет № 12, що опечатаний печаткою "для пакетів" прокуратури Львівської області, та підписаний понятими і присутніми, у тому числі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Здійснювався відеозапис слідчої дії.(Т.4. а.с.33-37);

Протоколом огляду від 16.03.2017, з якого вбачається, що було проведено огляд речей та документі, які були виявлені та вилучені в ході обшуку 15.03.2017(Т.4, а.с.83-85)

Дорученням в порядку ст. 40 КПК України №17/1/1-322вих17 від 20.03.2017, лист №62/14/7-744 від 27.03.2017, лист №62/14/7-812 від 31.03.2017 (Т.4. а.с.92,93,95)

Протокол доступу до речей та документів і здійснення їх виїмки від 29.03.2017, копія опису до протоколу, вилучені відеозаписи, згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова про надання тимчасового доступу до речей та документів та їх вилучення від 17.03.2017 (Т.4. а.с.96-99);

Протокол огляду речей та документів від 08.04.2017, з якого вбачається, що проведено огляд носія інформації (флеш-накопичувача) з записами з камер відео спостереження приміщення ПАТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » за період з 17:30 до 19:30 15.03.2017 та зафіксовано ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_8 , в приміщенні банку та біля нього. Також зафіксовано ОСОБА_3 , який виймає правою рукою з правої кишені штанів грошові кошти та кидає їх на тротуар (Т.4. а.с.100-101);

Протокол затримання ОСОБА_4 , від 15.03.2017 (Т.4. а.с.102-104);

Протокол затримання ОСОБА_3 , від 15.03.2017 (Т.4. а.с.105-107);

Довідка № 201 від 15.03.2017 з додатками, з якої вбачається, що ОСОБА_3 , згідно бази даних ІПС «ФАКТ» протягом 2016-2017 років в ІНФОРМАЦІЯ_17 з заява та повідомленнями не звертався (Т.4. а.с.108-110);

Довідка № 7102/44/01-17 від 15.06.2017, з якої вбачається, що ОСОБА_3 , протягом 2016-2017 років в ІНФОРМАЦІЯ_18 з заява та повідомленнями не звертався (Т.4. а.с.111);

Службова характеристика на ОСОБА_4 , згідно якої ОСОБА_4 позитивно характеризується за місце роботи в ІНФОРМАЦІЯ_19 , витяг з наказу № 462о/с від 01.12.2016 про призначення на посаду оперуповноваженого ІНФОРМАЦІЯ_20 (Т.4. а.с.132-133);

Заява ОСОБА_8 від 16.03.2017 про залучення до участі у кримінальному провадженні у якості потерпілої (Т.4. а.с.134);

Протокол допиту потерпілої ОСОБА_8 від 16.03.2017 з додатком (цифровим носієм інформації), оглянутий в судовому засіданні (Т.4. а.с.135-138);

Протокол огляду речей та документів від 16.03.2017, з якого вбачається, що проведено огляд носія інформації (диску) з записами на диктофон розмов по телефону між ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_3 , який потерпіла ОСОБА_8 , надала під час її допиту (Т.4.а.с.109-110);

Інформація щодо притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 ;(Т.4.а.с.141);

Інформація щодо притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 ;(Т.4.а.с.145)

Повідомлення про звільнення з ІНФОРМАЦІЯ_21 ОСОБА_4 , у зв`язку із внесенням застави (Т.4.а.с.150);

Висновок експерта № 1575 від 07.04.2015, з якого вбачається, що п`ять банкнот, номіналом 100 доларів США (LB 33152278 К, LB 33152279 К, LF 67927800 K, LB 33152280 К, LB 57685184 К), є банкнотами USD (Т.4.а.с.152-153);

Висновок експерта № 1570 від 05.04.2017, з якого вбачається, що на поверхнях п`яти грошових банкнот по сто доларів США (LB 33152278 К, LB 33152279 К, LF 67927800 K, LB 33152280 К, LB 57685184 К) виявлено нашарування спеціальної хімічної речовини із зеленувато-жовтою люмінесценцією, має спільну родову приналежність із «Промінь-1» (Т.4.а.с.155-156);

Висновок експерта № 1569 від 07.04.2017, з якого вбачається, що на поверхнях диску фільтрувального паперу (обеззоленого фільтра) зі змивами з долонь і пальців правої руки гр. ОСОБА_3 виявлено нашарування спеціальної хімічної речовини (спеціального хімічного препарату) із зеленувато-жовтою люмінесценцією. На поверхнях диску фільтрувального паперу (обеззоленого фільтра) зі змивами з долонь і пальців лівої руки гр. ОСОБА_3 спеціальних хімічних речовин не має. Спеціальна хімічна речовина, яка виявлена на поверхнях диску фільтрувального паперу (обеззоленого фільтра) зі змивами з долонь і пальців правої руки гр. ОСОБА_3 має спільну родову приналежність із наданим зразком спеціальної хімічної речовин «Промінь-1» (Т.4.а.с.158-159);

Висновок експерта № 1562 від 07.04.2017, з якого вбачається, що на поверхнях диску фільтрувального паперу (обеззоленого фільтра) зі змивами з долонь і пальців правої та лівої руки гр. ОСОБА_4 , виявлено нашарування спеціальної хімічної речовини (спеціального хімічного препарату) із зеленувато-жовтою люмінесценцією. Спеціальна хімічна речовина, яка виявлена на поверхнях диску фільтрувального паперу (обеззоленого фільтра) зі змивами з долонь і пальців правої та лівої руки гр. ОСОБА_4 , має спільну родову приналежність із наданим зразком спеціальної хімічної речовин «Промінь-1» (Т.4.а.с.161-162)

Висновок експерта № 1568 від 06.04.2017, з якого вбачається, що на поверхнях штанів (в області правої бокової кишені та на внутрішніх її поверхнях) гр. ОСОБА_3 , виявлено нашарування спеціальної хімічної речовини із зеленувато-жовтою люмінесценцією та має родову приналежність з «Промінь-1» (Т.4.а.с.164-165);

Лист ІНФОРМАЦІЯ_22 № 31/13-4641-851 від 27.03.2017, з якого вбачається, що ОСОБА_3 , звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_23 з метою заміни посвідчення водія серії НОМЕР_6 у зв`язку із його втратою. Після перевірки даних, ОСОБА_3 , видано посвідчення водія НОМЕР_7 (Т.4.а.с.171-175);

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками із ОСОБА_59 від 28.03.2017, з якого вбачається, що ОСОБА_59 , на фотознімку №2, впізнала особу, яка 26.02.2017 та 27.02.20217 приїжджав до неї та говорив про втрату документів та грошей, шукав її внучку ОСОБА_8 (Т.4.а.с.176-178);

Заява ОСОБА_8 від 20.03.2017, про долучення до матеріалів справи розписки, яку надав ОСОБА_3 , 15.03.2017 про передачу йому грошових коштів 500 дол. США (Т.4.а.с.179);

Протокол огляду від 28.03.2017, з якого вбачається, що слідча провела огляд наданої ОСОБА_8 , розписки ОСОБА_3 (Т.4.а.с.180);

Постанова про прилучення до матеріалів кримінального провадження документів від 28.03.2017; розписка ОСОБА_3 ; (Т.4.а.с.181,182)

Лист № 1678/13/03-2017 від 05.05.2017 з додатками щодо проведення дисциплінарного розслідування щодо ОСОБА_4 ; лист № 1714/13/02/21-2017 від 12.05.2017 з додатком; (Т.4.а.с.183-191);

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками із ОСОБА_60 від 06.05.2017, з якого вбачається, що ОСОБА_47 , на фотознімку №2, впізнав особу, яка двічі приїжджала до них додому, який представився « ОСОБА_61 » та говорив про втрату документів та грошей, шукав його племінницю, вимагав гроші (Т.4.а.с.192-194);

Протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж № 14/2-731 від 24.03.2017 з додатком DVD-R № 14/191/12-985, яким зафіксовано розмову ОСОБА_4 , та ОСОБА_8 , 15.03.2017 о 17:23, 17:51, також ОСОБА_3 , та ОСОБА_8 , 15.03.2017 о 17:40 (Т.4.а.с.195-197);

Протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж № 14/2-732 від 24.03.2017 з додатком DVD-R № 14/191/12-986, яким зафіксовано розмову ОСОБА_3 , та ОСОБА_8 , 10.03.2017 о 18:44, ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , 10.03.2017 о 18:45, 11.03.2017 о 16:13, 11.03.2017 о 21:21, 13.03.2017 о 18:11, 13.03.2017 о 19:14, ОСОБА_3 , та ОСОБА_8 , 14.03.2017 о 17:06, 15.03.2017 о 12:51, 15.03.2017 о 14:46, 15.03.2017 о 15:47, 15.03.2017 о 15:49, ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , 15.03.2017 о 16:26, ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , 15.03.2017 о 16:36, 16:38, ОСОБА_3 , та ОСОБА_8 , 15.03.2017 о 16:40, ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , 15.03.2017 о 16:42, 17:39, ОСОБА_3 , та ОСОБА_8 , 15.03.2017 о 17:40, ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , 15.03.2017 о 17:44, 17:47, 17:48, 17:52 (Т.4.а.с.198-203);

Протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж № 14/2-733 від 24.03.2017 з додатком DVD-R № 14/191/12-989, яким зафіксовано розмову ОСОБА_4 , та ОСОБА_8 , 11.03.2017 о 16:27, 13.03.2017 о 18:12, 14.03.2017 о 09:59 (Т.4.а.с.220-222);

Протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж № 14/2-734 від 24.03.2017 з додатком DVD-R № 14/191/12-988, яким зафіксовано розмову ОСОБА_4 , та ОСОБА_62 , 10.03.2017 о 18:45, ОСОБА_4 , та ОСОБА_8 , 10.03.2017 о 18:48, 19:14, 19:15, 19:24, 19:27, ОСОБА_4 , та ОСОБА_62 , 11.03.2017 о 16:14, ОСОБА_4 , та ОСОБА_8 , СМС 11.03.2017 о 16:25, ОСОБА_4 , та ОСОБА_62 , СМС 11.03.2017 о 21:21, 13.03.2017 о 18:11, 19:14 (Т.4.а.с.223-226);

Протокол про результати аудіо-, відеоконтролю особи № 14/2-738 від 3 додатком DVD-R№ 14/191/12-983, яким зафіксовано розмову ОСОБА_4 , та ОСОБА_62 , 15.03.2017 о 17:55 (Т.4.а.с.170-172) ;

Протокол про результати візуального спостереження в публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження № 14/2-739 від 24.03.2017, яким зафіксовано зустріч ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_8 , біля відділення « ІНФОРМАЦІЯ_7 », що в АДРЕСА_5 . Після того, як вони вийшли з приміщення банку, до них підійшли працівники СБУ (Т.5.а.с.3) ;

Протокол про результати візуального спостереження в публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження № 14/2-740 від 24.03.2017, яким зафіксовано зустріч ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_8 , біля відділення « ІНФОРМАЦІЯ_7 », що в АДРЕСА_5 . Після того, як вони вийшли з приміщення банку, до них підійшли працівники СБУ (Т.5.а.с.4) ;

Доручення в порядку ст. 40 КПК України № 17/1/1-616вих17 від 13.05.2017, лист № 62/14/7-1310 від 25.05.2017, протокол тимчасового доступу до речей і документів від 24.05.2017, копія опису до протоколу, DVD-R диск з інформацією (Т.5.а.с.48-54);

Протокол огляду від 25.05.2017, в якому зафіксовано з`єднання вхідних та вихідних дзвінків за період з 25.02.2017 до 15.03.2017 номера мобільного зв`язку ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_24 » НОМЕР_8 з номером оператора мобільного оператора ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_16 » НОМЕР_9 , НОМЕР_10 (Т.5.а.с.55-57);

Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 24.05.2017, копія опису до протоколу, DVD-R диск з інформацією, в якому зафіксовано з`єднання вхідних та вихідних дзвінків за період з 25.02.2017 до 15.03.2017 номера мобільного зв`язку ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_16 » НОМЕР_9 з номером оператора мобільного оператора ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_24 » НОМЕР_8 , ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_16 » НОМЕР_10 , ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_16 » НОМЕР_11 з номером оператора мобільного оператора ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_16 » НОМЕР_10 , ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_16 » НОМЕР_12 з номером оператора мобільного оператора ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_16 » НОМЕР_10 (Т.5.а.с.62-66);

Лист № 3592/60/02-2017 від 22.05.2017 з додатками, з якого вбачається, що Жидачівським ВП Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області проводилось перевірка по телефонній заяві на службу « НОМЕР_13 » ОСОБА_8 , про погрози від невідомих осіб, однак перевірку прининено, оскільки опитати ОСОБА_8 , не представилось можливим (Т.5.а.с.67-74);

Постанова про призначення криміналістичної експертизи відеозапису (Т.5.а.с.86-88);

Матеріали санкціонування НСРД (доручення, постанови, ухвали ІНФОРМАЦІЯ_25 ) (Т.5.а.с.89-117);

Висновок комісійної судової експертизи відео-звукозапису № 2726/2727 від 26.10.2017 (Т.5.а.с.118), з якої вбачається, що на досліджуваних фонограмах ознак монтажу (змін) не виявлено.

З метою оцінки вказаних доказів за ознаками належності, допустимості та достовірності, встановлення інших обставин, що мають значення для цього кримінального провадження, а також вирішення питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку, судом досліджено такі процесуальні рішення, документи та інші матеріали:

постанова про визнання речовими доказами від 16.03.2017, відповідно до якої: грошові кошти в сумі 500 доларів США, купюрами по 100 доларів наступних серій та номерів: LB 33152278 К, LB 33152279 К, LF 67927800 K, LB 33152280 К, LB 57685184 К; рукавички, якими проводився огляд грошових коштів; обеззолений фільтр, на який зроблено змиви з правої руки ОСОБА_3 ; рукавички, якими проводились змиви з правої руки ОСОБА_3 ; обеззолений фільтр, на який проведено змиви з злівої руки ОСОБА_3 ; рукавички, якими проводились змиви з лівої руки ОСОБА_3 ; обеззолений фільтр, на який зроблено змиви з правої руки ОСОБА_4 ; рукавички, якими проводились змиви з правої руки ОСОБА_4 ; обеззолений фільтр, на який зроблено змиви з лівої руки ОСОБА_4 ; рукавички, якими проводились змиви з лівої руки ОСОБА_4 ; мобільний телефон Nokia ІMEI НОМЕР_3 з сім-карткою ІНФОРМАЦІЯ_16 НОМЕР_4 ; розписку ОСОБА_8 ; мобільний телефон Samsung ІМЕІ НОМЕР_5 з карткою ІНФОРМАЦІЯ_16 ; флеш-носій Transcend 4 GB чорного кольору; рукавички, якими проводились особисті обшуки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; штани, в які був одягнений ОСОБА_3 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42017140000000074 від 07.03.2017 (Т.4. а.с.86-89);

ухвала слідчого судді Галицького районного суду м. Львова про накладення арешту на майно від 16.03.2017, відповідно до якої накладено арешт на: грошові кошти в сумі 500 доларів США, купюрами по 100 доларів наступних серій та номерів: LB 33152278 К, LB 33152279 К, LF 67927800 K, LB 33152280 К, LB 57685184 К; рукавички, якими проводився огляд грошових коштів; обеззолений фільтр, на який зроблено змиви з правої руки ОСОБА_3 ; рукавички, якими проводились змиви з правої руки ОСОБА_3 ; обеззолений фільтр, на який проведено змиви з злівої руки ОСОБА_3 ; рукавички, якими проводились змиви з лівої руки ОСОБА_3 ; обеззолений фільтр, на який зроблено змиви з правої руки ОСОБА_4 ; рукавички, якими проводились змиви з правої руки ОСОБА_4 ; обеззолений фільтр, на який зроблено змиви з лівої руки ОСОБА_4 ; рукавички, якими проводились змиви з лівої руки ОСОБА_4 ; мобільний телефон Nokia ІMEI НОМЕР_3 з сім-карткою ІНФОРМАЦІЯ_16 НОМЕР_4 ; розписку ОСОБА_8 ; мобільний телефон Samsung ІМЕІ НОМЕР_5 з карткою ІНФОРМАЦІЯ_16 ; флеш-носій Transcend 4 GB чорного кольору; рукавички, якими проводились особисті обшуки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; штани, в які був одягнений ОСОБА_3 ,(Т4. а.с.90);

ухвала слідчого судді Галицького районного суду м. Львова про надання тимчасового доступу до речей та документів та їх вилучення від 17.03.2017, згідно якої слідчому першого відділу слідчого управління прокуратури області ОСОБА_63 , або за її дорученням працівникам УСБУ ознайомитись та вилучити відеозаписи з камер відеоспостереження приміщення ПАТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » в м. Стрий, Майдан Ринок, які охоплюють видимість всередині відділення та території поблизу банку за період з 17:30 до 19:30 15.03.2017(Т.4. а.с.91);

ухвала слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 17.03.2017, згідно якої ОСОБА_3 , було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, з моменту винесення ухвали, без визначення розміру застави (Т.4, а.с.142-144);

ухвала слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 17.03.2017, згідно якої ОСОБА_4 , було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, з моменту винесення ухвали, визначеним розміром застави в розмірі 64000,00 грн (Т.4, а.с.148-149);

ухвала слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 13.05.2017 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 (Т.5.а.с.44);

ухвала слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 13.05.2017 про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 (Т.5.а.с.45);

ухвала слідчого судді Галицького районного суду м. Львова про надання тимчасового доступу до речей та документів від 13.05.2017, згідно якої слідчому першого відділу слідчого управління прокуратури області ОСОБА_63 , або за її дорученням старшому оперуповноваженому в ОВС СП БКОЗ УСБ України ОСОБА_64 , надано тимчасовий доступ до речей та документів, з можливістю вилучення, зокрема на паперовому та магнітному носіях з приводу усіх з`єднань за період з 20.00 год. 25.02.2017 до 23.55 год. 15.03.2017 року, здійснених із використанням номера оператора мобільного зв`язку ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_24 »: НОМЕР_8 , зокрема дату, час, тривалість вхідних та вихідних телефонних з`єднань, з посиланням на ретранслятор та прив`язку до базових станцій і їх адресу, а також адресу місця перебування абонентів, зазначених телефонних номерів в момент кожного вхідного та вихідного телефонного з`єднання та зміст вхідних, вихідних SMS-повідомлень і інформацію про GPRS - трафік, що перебувають у володінні ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_24 »(Т.5. а.с.46);

ухвала слідчого судді Галицького районного суду м. Львова про надання тимчасового доступу до речей та документів від 13.05.2017, згідно якої слідчому першого відділу слідчого управління прокуратури області ОСОБА_63 , або за її дорученням старшому оперуповноваженому в ОВС СП БКОЗ УСБ України ОСОБА_64 , надано тимчасовий доступ з можливістю вилучення речей та документів, зокрема на паперовому та магнітному носіях з приводу усіх з`єднань за період з 20.00 год. 25.02.2017 до 23.55 год. 15.03.2017 року, здійснених із використанням номерів операторів мобільного зв`язку ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_16 »: НОМЕР_12 , НОМЕР_11 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , зокрема дату, час, тривалість вхідних та вихідних телефонних з`єднань, з посиланням на ретранслятор та прив`язку до базових станцій і їх адресу, а також адресу місця перебування абонентів, зазначених телефонних номерів в момент кожного вхідного та вихідного телефонного з`єднання та зміст вхідних, вихідних SMS-повідомлень і інформацію про GPRS - трафік, що перебувають у володінні ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_16 » (Т.5.а.с.47).

Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинуваченого та інші обставини зазначені у ст.91 КПК України, та вони зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов`язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв`язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.

Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають.

Процесуальні докази, наведені у вироку прямо підтверджують той факт, що досліджені в судовому засіданні докази, які суд визнає належними та допустимими, зібрані в порядку встановлену законом та жодного сумніву у своїй законності та правдивості не викликають.

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №42017140000000074 від 07.03.2017, з якого вбачається, що 07.03.2017 до ЄРДР було внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України; (Т3, а.с.20);

У постанові Верховного суду у справі №761/28347/15-к від 09.09.2020, суд вказав, що реєстр є лише електронною базою даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 Глави 2 Розділу І Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 69 від 17 липня 2012 року, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до реєстру та, згідно з частиною 2статті 84 КПК України, витяг з ЄРДР не є процесуальним джерелом доказів.

Застереження щодо обсягу досліджених доказів.

Враховуючи, що у цьому кримінальному провадженні обвинувачений ОСОБА_4 , та ОСОБА_3 , вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України не визнали, судом досліджено всі надані сторонами кримінального провадження докази.

Мотиви спростування клопотання сторони захисту про визнання доказів недопустимими.

Стаття 84 КПК України визначає, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно статей 85та 86 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Стаття 87 КПК України визначає, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, порушення права особи на захист.

Суд дотримався норм, визначених статтями 10,22 КПК України, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою в наданні доказів, дослідженні й доведенні їх переконливості перед судом. Клопотання всіх учасників процесу суд розглянув відповідно до вимог закону.

При оцінці представлених суду доказів, суд виходить з загальних принципів кримінального судочинства, статей 84,85,86,89 КПК України, практики Європейського суду з прав людини та практики Верховного суду.

Так, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права, а стаття 18 цього Закону визначає порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.

У ч.2 ст. 8 КПК України визначено що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а у ч.5 ст.9 КПК України наголошено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд, проте вона не визначає критеріїв допустимості доказів, оскільки це питання вирішується перш за все внутрішнім правом і національними судами (справи «Шенк проти Швейцарії», заява№ 10862/84, рішення від 12 липня 1988 року, § 45, 46; «Морейра Ферейра проти Португалії» (№ 2) [ВП], заява № 19867/12, рішення від 11 липня 2017 року;«Хеглас проти Республіки Чехія», заява № 5935/02, рішення від 01 березня 2007 року, § 84).

Національне судове провадження, коли йдеться про порушення захищеного Конвенцією права (з огляду на характер цього порушення), ЄСПЛ розглядає з позицій дотримання справедливого судового розгляду, що вирізняється не стільки прийнятністю певних доказів за національним правом, скільки тим, чи є провадження, включно із способом збирання доказів, справедливим у цілому («Хан проти Сполученого Королівства», заява № 35394/97, рішення від 12 травня 2000 року, § 34; «P.G.іJ.H. проти Сполученого Королівства», заява № 44787/98, рішення від 25 вересня 2001 року, § 76; «Аллан проти Сполученого Королівства», заява № 48539/99, рішення від 05 листопада 2002 року, § 42).

Дотримання стандартів справедливості провадження досягається через дотримання прав сторони захисту з урахуванням якості доказів сторони обвинувачення, включно з вирішенням питання про те, чи породжують сумнів щодо їх надійності або точності обставини, за яких їх було отримано, чи були використані у провадженні докази, отримані з порушенням права на захист.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у справі №688/788/15-к від 04 липня 2018 року, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Правила оцінки доказів, особливо вимога дотримуватися передбаченого законом порядку при отриманні доказів, мають за мету запобігання неправомірному втручанню держави та заохочення доброчесної поведінки правоохоронних органів (постанова ККС ВС від 29.09.2020 у справі № 601/1143/16)

Суд не бере до уваги вказані доводи сторони захисту, вважає такі безпідставними, з огляду на таке.

Статтею 91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винність обвинуваченого у вчинені злочину, мотив і мета злочину. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Визнаватися допустимими і використовуватися як докази у кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі (рішення Конституційного Суду України від 20.10.2011 № 12-р/п/2011).

Згідно з ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого (ч. 1).

Стороною захисту заявлено клопотання про визнання недопустимим доказів, що надані стороною обвинувачення, слід зазначити наступне.

Щодо визнання недопустимим протоколу обшуку від 15.03.2017, у зв`язку не повідомленням негайно після фактичного затримання особи, уповноважений орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги, проведення обушку без ухвали слідчого судді, освідування особи, протоколу допиту потерпілої від 16.03.2017, протоколів негласних слідчих (розшукових дій), протоколів ідентифікації та помічення грошових коштів від 15.03.2017.

Кримінальний процесуальний кодекс України визначає можливість проведення особистого обшуку особи виключно за двома конкретними обставинами, а саме: 1) затримання особи в порядку ст. 208 КПК України; 2) проведення на підставі ухвали слідчого судді обшуку житла чи іншого володіння особи за наявності підстав, визначених ч. 5 ст. 236 КПК України.

Тобто обшук особи фактично не є окремою слідчою дією, а проводиться під час затримання особи чи обшуку житла та іншого володіння з дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223 та ч. 5 ст. 236 КПК України.

Розглядаючи питання законності обшуку та затримання, суд звертає увагу, що особистий обшук особи під час затримання визнається складовою частиною затримання особи в порядку статті 208 КПК України, тому для оцінки допустимості доказів, отриманих під час фактичного затримання особи, зокрема доказів, знайдених уході особистого обшуку особи, слід виходити з того, чи було саме затримання законним у значенні статті 208 КПК України, а саме чи існували обставини, які давали підстави для затримання. У зв`язку із цим, слід дослідити три питання, що пов`язані із законністю затримання:

- чи було воно здійснено уповноваженими особами;

- чи могло воно бути здійснене до внесення відомостей у ЄРДР;

- чи існували передбачені законом підстави для затримання.

Стаття 208 КПК України надає повноваження затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, «уповноваженій службовій особі». КПК України у кількох положеннях зазначає, що цей термін позначає особу, якій законом надане право здійснювати затримання. В інших положеннях Кодексу термін «уповноважена службова особа» вживається поряд із термінами «слідчий», «прокурор», «дізнавач». Вживання в законі терміну «уповноважена службова особи» призводить до висновку, що цим терміном законодавець позначив особу, якій законом надані повноваження проводити затримання. На підставі аналізу законодавства можна зробити висновок, що термін «уповноважена службова особа» включає, у тому числі, поліцейських, службовців ІНФОРМАЦІЯ_26 (стаття 37 Закону України «Про Національну поліцію») або інших органів.

Виходячи з наведеного, можна зробити висновок, що працівники поліції та СБУ, які знаходяться при виконанні своїх службових обов`язків, є уповноваженими службовими особами в значенні статті 208 КПК, які вправі здійснювати затримання відповідно до вимог цього положення.

Що стосується, питання законності затримання і особистого обшуку обвинуваченого, суд зазначає, що особистий обшук є складовою процесу затримання і, таким чином, законне затримання саме собою дає підстави для проведення особистого обшуку. Більше того, слід взяти до уваги, що особистий обшук затриманої особи є необхідним, крім фіксації доказів правопорушення, також для забезпечення безпеки як осіб, що затримують, так і інших осіб, включаючи саму затриману особу. Тому особистий обшук, як правило, проводиться невідкладно після затримання. Таким чином, законність проведення обшуку залежить від того, чи законно проводити затримання за таких обставин. Затримання в порядку статей 207 або 208 КПК України, за визначенням, є несподіваною для його учасників подією. Оскільки закон надає органам правопорядку повноваження за певних умов проводити затримання без попереднього судового дозволу, це означає, що законодавець визнає непередбачуваність обставин, які зумовлюють таке затримання. Це можливо лише після того, як відомості про правопорушення стануть відомі особам, яким надано таке право. Виходячи з наведеного, наявність чи відсутність у ЄРДР на час затримання та особистого обшуку особи відомостей про правопорушення, у зв`язку з яким відбулося затримання, не може вважатися умовою його законності.

Враховуючи викладене, суд вважає, що здійснення затримання і обшуку обвинувачених не суперечить вимогам кримінального процесуального закону.

Що стосується порушень прав затриманої особи і їх вплив на допустимість доказів суд, відповідно вказаних вище правових позицій Верховного суду, вважає, що не будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання доказу недопустимим. Натомість закон зобов`язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення КПК України істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.

Таким чином, сторона, яка стверджує про процесуальні порушення, має не лише довести наявність таких порушень, а й обґрунтувати, що ці порушення позначилися або могли позначитися на результаті судового розгляду, у тому числі на допустимості доказів, використаних у судовому розгляді.

Сторона захисту в цій справі стверджує, що фактично затриманій особі не були роз`яснені права, як того вимагає частина 4 статті 208 КПК, зокрема право мати захисника, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього. Суд погоджується з тим, що в матеріалах справи відсутнє належне підтвердження такого роз'яснення.

За таких обставин суду слід з`ясувати, чи позначилось це порушення на допустимості доказів, оспорюваних стороною захисту, а саме вилучених під час особистого обшуку грошових купюр та інших речей.

Відповідно до частини 1 статті 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, а саме відомості (фактичні дані), які отримані саме завдяки такому порушенню. Тобто закон вимагає встановити прямий причинвий зв`язок між порушенням прав людини і отриманими доказами.

Таким чином, для вирішення питання, чи може порушення певних основоположних прав і свобод особи стати підставою для визнання доказів недопустимими, необхідно взяти до уваги не лише сам факт такого порушення, але й встановити його вплив на процес і характер отримання доказів.

Виходячи з цього, в суду немає підстав вважати, що виявлення у нього під час особистого обшуку речових доказів стало безпосереднім наслідком порушення цього права в значенні частини 1 статті 87 КПК, оскільки такі властивості цих доказів не залежали від волі обвинуваченого і особистий обшук міг бути проведений без добровільної його згоди, тобто без будь-якого впливу інформації, отриманої від нього, чи ухвали слідчого судді.

За таких обставин, суд не приймає до уваги доводи сторони захисту про те, що відсутність ухвали слідчого судді на проведення його особистого обшуку зумовлює недопустимість результатів такого обшуку.

Суд також не вважає, що ці докази отримано внаслідок порушення права на допомогу захисника, виходячи з такого.

Затримання в порядку статей 207 або 208 КПК України, за визначенням, є несподіваною для його учасників подією, що зумовлює й неможливість забезпечити присутність захисника в той час і в тому місці, де може відбутися таке затримання.

Таким чином, відсутність захисника під час затримання особи у випадку, передбаченому статтею 208 КПК України, та під час її особистого обшуку не може вважатися порушенням кримінального процесуального закону. Тому відсутність роз`яснення права на захисника в обставинах затримання і особистого обшуку не призвело до обмеження у користуванні правовою допомогою, оскільки ці дії могли бути проведені без участі захисника.

Відповідно до ст. 241 КПК України дізнавач, слідчий, прокурор здійснює освідування підозрюваного, свідка чи потерпілого для виявлення на його тілі, одязі, в якому він перебуває, слідів кримінального правопорушення та їх вилучення або виявлення особливих прикмет, якщо для цього не потрібно проводити судово-медичну експертизу. Перед початком освідування особі пропонується добровільно пройти освідування на підставі постанови дізнавача, слідчого, прокурора, а в разі її відмови освідування здійснюється примусово виключно на підставі постанови прокурора. Про проведення освідування складається протокол згідно з вимогами цього Кодексу, копія якого надається особі, освідування якої здійснювалося.

Згідно протоколу обшуку від 15.03.2017 року, саме під час обшуку в присутності понятих з рук ОСОБА_4 , зроблені змиви, які поміщено до пакету та опечатано, що є фактично його освідуванням.

Враховуючи що властивості цих доказів не залежали від волі особи і освідування могло бути проведене і без добровільної згоди особи, тобто без будь-якого впливу інформації, отриманої від неї, то Суд не вважає, що змиви з рук ОСОБА_4 , за відсутності постанови слідчого, в даному випадку, виключає можливість їх використання як доказу у справі.

Наслідком отримання змивів з рук ОСОБА_4 , під час обшуку має бути безпосереднє порушення права обвинуваченого, значеного в ч.1 статті 87 КПК для визнання такого доказу недопустимим, чого не було, а отже і відсутні підстави для визнання цих доказів недопустимими.

Щодо визнання недопустимими доказів, зокрема висновки криміналістичних експертиз.

Порядок призначення та проведення судових експертиз у кримінальному провадженні врегульовані КПК України,Законом України «Про судову експертизу» № 4038 від 25.02.1994 року, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5.

До обов`язку судового експерта статтею 12 Закону України «Про судову експертизу» віднесений обов`язок провести повне дослідження і дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок.

Експерт має право керуватись виключно тими даними та досліджувати тільки ті докази, які йому надані стороною кримінального провадження.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 70 КПК України передбачена відповідальність експерта за завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання покладених обов`язків у суді, невиконання інших обов`язків, за яке експерт несе відповідальність, встановлену законом.

Висновок експерта може стати доказом в кримінальному провадженні тільки за умов що він: а) містить фактичні дані, тобто такі, що є беззаперечні та не викликають сумніву (проте будь-який висновок експерта можна та потрібно піддавати сумніву), б) отриманий з дотриманням встановленого порядку, в) має значення для кримінального провадження та належить до обставин, що підлягають доказуванню (ст. 91 КПК), а також він: не ґрунтується на доказах, які визнані судом недопустимими (ч. 5ст. 101 КПК), отриманий з істотним порушенням прав людини і основоположних свобод (ст. 87 КПК). При перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з`ясувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

Відповідно до частин 2, 3, 7, 10ст. 101 КПК України кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях. Висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність. Кожна сторона має право звернутися до суду з клопотанням про виклик експерта для допиту під час судового розгляду для роз`яснення чи доповнення його висновку. Незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована. Необхідною умовою допустимості висновку експерта є дотримання процесуального порядку призначення і проведення експертизи, в т.ч. має бути перевірена компетентність експерта. Експертну дослідженню можуть піддаватися лише об`єкти, котрі належним чином процесуально оформлені.

Згідно з п. 17постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних та цивільних справах» №8 від 30.05.1997 року, при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з`ясувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об`єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

У зв`язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку, що експертизи проведені висококваліфікованими експертами, висновок експерта належним чином аргументований, ґрунтується на ретельному дослідженні, зробленому на підставі діючого законодавства, містить відповіді на усі поставлені питання, висновки обґрунтовані дослідницькою частиною, фактичні дані викладені у висновку відносяться до справи і мають доказове значення.

При цьому жодної із обставин для визнання експертного висновку, які зазначає захисник, як недопустимим доказом, в ході кримінального провадження не встановлено, порушень прав особи, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод також.

Щодо визнання недопустим доказом протоколу допиту потерпілої ОСОБА_8 від 16.03.2017, аудіозаписів та протоколу огляду речей від 16.03.2017 суд зазначає, що суд не досліджував сам протокол допиту потерпілої ОСОБА_8 від 16.03.2017, а такий був долучений виключно на підтвердження додатку - оптичного диску, на якому містилися телефонні розмови потерпілої з обвинуваченим.

В даному випадку захисник не зазначив, яким чином і які права чи свободи обвинувачених порушені, а відтак суд не вбачає підстав для визнання даних доказів недопустимими.

Щодо клопотання сторони захисту про визнання недопустимими доказами протоколів негласних слідчих (розшукових) дій проведених у справі з мотивів не повідомлення в порядку ст. 253 КПК України ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про те, що стосовно них проводились негласні слідчі (розшукові) дії задоволенню не підлягає, оскільки стороною обвинувачення надано суду оригінали таких повідомлень з підписами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Щодо клопотання про визнання недопустимими доказами протоколів ідентифікації та помічення грошових коштів від 15.03.2017 та протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю особи № 14/2-738 від 24.03.2017 з мотивів відсутності постанови слідчого про залучення ОСОБА_8 до конфіденційного співробітництва, суд зазначає, що згідно положень ч. 6 ст. 246 КПК України, за рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи, відтак прокурором реалізовано дане право.

За таких обставин у задоволенні клопотання захисника слід відмовити.

Щодо клопотання про визнання недопустимими доказами протоколів негласних слідчих (розшукових) дій з мотивів ненадання стороною обвинувачення суду протоколу контролю за вчиненням злочину суд зазначає, що на виконання постанови прокурора від 10.03.2017 про проведення контролю за вчиненням злочину шляхом проведення спеціального слідчого експерименту, слідчим здійснено ідентифікацію та помічення грошових коштів, що відображено в протоколі від 15.03.2017. У подальшому саме вказані помічені грошові кошти були вилучені у ході особистого обшуку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , який проведений під час їх затримання. Таким чином, відсутність окремого протоколу про хід та результати НСРД - контролю за вчиненням злочину не є порушенням вимог статей 104, 252 і п. 4 ст. 271 КПК України також, захисник не зазначив, яким чином відсутність відомостей, які б мали міститися в окремому протоколі про результати контролю за вчиненням злочину, могли вплинути на доведеність факту одержання грошових коштів ОСОБА_3 у присутності ОСОБА_4 та достовірність здобутих фактичних даних тому, в задоволенні клопотання захисника про визнання даних протоколів НСРД недопустим доказом слід відмовити.

Як засвідчує судова практика, доказування тих чи інших обставин злочину, як правило, ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі саме сукупності всіх, у тому числі, непрямих доказів. І саме на такому аналізі та оцінці всіх доказів й робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно з цим стандартом доказування) факту вчинення злочину конкретною особою.

У зв`язку з наведеним, всі інші докази, які були досліджені безпосередньо в судовому засіданні і які є як прямими, так і непрямими доказами винуватості ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України підтверджують винуватість обвинувачених у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Що стосується Закону України про кримінальну відповідальність, який підлягає застосування до інкримінованого обвинуваченому злочину, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Верховний Суд неодноразово наголошував,що кваліфікація злочину - це кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому КК, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння (постанови Верховного Суду від04 лютого 2020 року у справі № 705/623/18, від 17 квітня 2019 року у справі№472/342/16-к, від 11 лютого 2021 року у справі № 462/3062/16-к).

За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.

Ознаки суб`єктивної сторони вчинених злочинів та особливості психічного ставлення засудженого до вчинених діянь і їх наслідків встановлюються судами на підставі характеру вчиненого діяння та об`єктивно-предметних умов його вчинення, за встановленими судом фактичними обставинами вчинених злочинів, що закріплені належними і допустимими доказами, зібраними в порядку, передбаченому КПК, та оціненими відповідно до вимог ст. 94цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1,2ст. 2 Кримінального кодексу України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відповідно до ч.1ст. 11 КК України, злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину.

Висновки суду.

За змістом ст.8 Конституції України, в державі визначено принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти, приймаються на основі Конституції і повинні відповідати її змісту.

Згідно зі ст.62 Конституції України,особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому не можна покладати на обвинуваченого доведення своєї невинуватості, а всі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на користь останньої. Визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за доведеності її вини. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також доказах одержаних незаконним шляхом.

Відповідно до ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.

Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений статтею 92 КПК, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України», «Ірландія проти Сполученого Королівства» та ін.).

Ретельно проаналізувавши усі надані сторонами кримінального провадження докази з точки зору доведеності ознак складу злочину, інкримінованого обвинуваченому, суд вважає, що сукупність встановлених під час судового розгляду обставин виключає будь-яке інше розуміння подій, викладених в обвинувальному акті, і вказана версія обвинувачення не містить сумнівів в її обґрунтованості та не спростовується доводами сторони захисту.

У справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно зі статтею 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява серія A № 303-A; від 9 грудня 1994 р.; пункт 29).

У іншому рішенні, зокрема, у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року). На важливість дотримання судами вимоги щодо мотивованості (обґрунтованості) рішень йдеться також у ряді інших рішень ЄСПЛ (наприклад, «Богатова проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України» та ін.).

Отже, у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Розглядаючи кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, в межах пред`явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, проаналізувавши та оцінивши об`єктивно досліджені у судовому засіданні, відповідно до вимог ст.ст.85,94 КПК України, вказані вище всі докази, надані сторонами кримінального провадження, в їх сукупності, враховуючи їх логічність, послідовність та узгодженість між собою, суд повно та всебічно з`ясував та встановив під час судового розгляду обставини вчинення кримінального правопорушення та приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України та ОСОБА_4 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України в судовому засіданні доведена повністю.

Отже, з урахуванням всіх обставин справи, суд вважає доведеним:

факт вимагання, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень вчинених ОСОБА_3 , тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України;

факт вимагання, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, службовою особою з використанням свого службового становища, з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень вчинених ОСОБА_4 , тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Вказаний висновок судом зроблений поза розумним сумнівом, а отже, враховуючи зазначене вище, вина ОСОБА_3 , повністю доведена в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за ч. 2 ст. 189 КК України, підстав для кваліфікації вчиненого за іншими статтями Кримінального кодексу суд не вбачає, вина ОСОБА_4 , повністю доведена в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за ч. 2 ст. 189 КК України, підстав для кваліфікації вчиненого за іншими статтями Кримінального кодексу суд не вбачає.

Вказаний висновок суду узгоджується з п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кобець проти України" (заява №1637/04), у якому зазначено, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Авшар проти Туреччини" п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Обставини,що пом`якшують та обтяжують покарання. Мотиви призначення покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , слід суворо дотримуватися принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів, а з врахуванням того, що позбавлення волі є одним із найсуворіших покарань, тому таке покарання слід призначати до реального відбування, тільки тоді, коли у суду є достатнє переконання, що звільнення особи від відбування такого, не сприятиме виправленню засудженого.

Згідно зі статтями 50,65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, що є необхідним і достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують і обтяжують.

Обставин, що обтяжують вину обвинуваченого ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ст. 67 КК України, є рецидив злочину.

Обставин, що пом'якшують вину обвинуваченого ОСОБА_3 , передбачених ст. 66 КК України, не встановлено.

Обираючи покарання обвинуваченому суд враховує характер та тяжкість вчиненого злочину, фактичні обставини справи, тяжкість заподіяних злочином наслідків, а також те, що обвинувачений раніше судимий вироком ІНФОРМАЦІЯ_2 від 2.03.2010 за ч. 3 ст.289, ч. 2 ст. 15 і ч. 3 ст. 289, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 187, ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 194 КК України до 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, звільненого ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_27 від 08.10.2015 від подальшого відбуття покарання, на момент вчинення кримінального правопорушення мав незняту та непогашену судимість, під час судового розгляду вчинив інші кримінальні правопорушення передбачені ч. 3 ст. 296, ч. 2 ст. 345 КК України, засуджений 30.05.2024 вироком ІНФОРМАЦІЯ_28 до 3 років позбавлення волі, покарання відбув повністю, за місцем проживання характеризується позитивно, на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває, та вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 189 КК України.

До вказаних висновків, суд прийшов, зокрема, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

У кримінальних провадженнях № 205/7091/16-к у постанові від 17 жовтня 2019 року, № 206/5073/15-к у постанові від 12 вересня 2018 року, Верховний Суд наголосив, що поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

На підставі наведеного, а також враховуючи характеризуючі дані особи винного, з урахуванням відсутності пом`якшуючих обставин та обтяжуючої обставини у вигляді рецидиву, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі.

Підсумовуючи зазначене, суд вважає, що саме дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , слід суворо дотримуватися принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів, а з врахуванням того, що позбавлення волі є одним із найсуворіших покарань, тому таке покарання слід призначати до реального відбування, тільки тоді, коли у суду є достатнє переконання, що звільнення особи від відбування такого, не сприятиме виправленню засудженого.

Обставин, що обтяжують вину обвинуваченого ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ст. 67 КК України, не встановлено.

Обставни, що пом'якшуть вину обвинуваченого ОСОБА_4 , передбачених ст. 66 КК України, не встановлено.

Обираючи покарання обвинуваченому суд враховує характер та тяжкість вчиненого злочину, фактичні обставини справи, тяжкість заподіяних злочином наслідків, а також те, що обвинувачений раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 189 КК України.

Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, який звільнений з органів поліції, суд приходить до висновку про можливість виправлення винного без реального відбування покарання, із звільненням від основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

До вказаних висновків, суд прийшов, зокрема, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

У кримінальному провадженні № 167/341/16-к у постанові від 24 травня 2018 року, Верховний суд вказав, що загальні засади призначення покарання (стаття 65 КК) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує урахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин,що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи не застосування статті 75 КК, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання або призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом застосовуючи ст. 69 КК.

Заборони застосування ст. 75 КК України за умови невизнання обвинуваченим своєї вини КК України не містить /постанова ВС у справі № 205/7091/16-к від 17.10.2019/.

Крім того,статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), та в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

На підставі наведеного, а також враховуючи характеризуючі дані особи винного, відсутності обтяжуючих у справі обставин, суд вважає можливим виправлення винного без реального відбування покарання, із звільненням від основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

Разом з цим, згідно з ст. 54 ч.1 КК України, засуджена за тяжкий чи особливо тяжкий злочин особа, яка має військове, спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, може бути позбавлена за вироком суду цього звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

Відповідно до досліджених документів ОСОБА_4 наказом ІНФОРМАЦІЯ_29 від 01.12.2016 № 462о/с присвоєно спеціальне звання «лейтенант поліції».

Відтак, враховуючи вищенаведене, оскільки ОСОБА_4 , вчинив тяжкий злочини, суд, на підставі ст. 54 КК України, вважає за необхідне позбавити його спеціального звання «старший лейтенант поліції».

Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , у виді застави повернути заставодавцям, відповідно до ст. 182 КПК України, після набрання вироком законної сили.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_3 слід рахувати з моменту затримання.

Крім того, судом враховано, що кримінальне правопорушення вчинено 25.02.2017.

Згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 17.03.2017 ОСОБА_3 , було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, з моменту винесення ухвали, без визначення розміру застави.

Зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання є кримінально-правовим наслідком діяння в розумінні ч. 2 ст. 4 КК України, який впливає на становище особи за ст. 5 КК України, тобто може поліпшувати його або погіршувати.

Закон №838-VIII від 26.11.2015 року є законом про кримінальну відповідальність, який іншим чином поліпшує становище особи у розумінні ст. 5 КК України, оскільки передбачає коефіцієнт зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Ключовим показником при вирішення питання, щодо порядку зарахування строку попереднього ув`язнення є час вчинення особою діяння, як це визначено у ч. 2 і 3 ст. 4 КК України.

Відтак, на підставіч. 5 ст.72 КК України (в редакції Закону №838-VIІІ від 26.11.2015 року) ОСОБА_3 , строк попереднього ув`язнення під час досудового розслідування, слід зарахувати у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Процесуальні витрати в кримінальному провадженні слід вирішити в порядку ст.124КПК України.

Питання про скасування арешту майна слід вирішити в порядку ст.174 КПК України. Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373- 374 КПК України суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України та призначити йому покарання у виді 4 /чотирьох/ років позбавлення волі.

На підставі ч. 1, 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та вироком ІНФОРМАЦІЯ_30 від 30.05.2024, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.

Зарахувати у строк призначеного ОСОБА_3 покарання - повністю відбуте покарання, призначене за вироком ІНФОРМАЦІЯ_30 від 30.05.2024.

На підставі ч. 5 ст.72 КК України (в редакції Закону №838-VIІІ від 26.11.2015 року) ОСОБА_3 строк попереднього ув'язнення під час досудового розслідування зарахувати у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з 15 березня 2017 по 27 вересня 2017.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді застави до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Заставу внесену ОСОБА_65 в розмірі 80000,00 (вісімдесят тисяч) грн.. 00 коп., згідно квитанції №ПН173 від 27 вересня 2017 року на рахунок: одержувач ІНФОРМАЦІЯ_31 ; НОМЕР_16; банк одержувача ІНФОРМАЦІЯ_32 ; ЄДРПОУ - НОМЕР_14 , повернути заставодавцю ОСОБА_66 , відповідно до ст. 182 КПК України, після набрання вироком законної сили.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України та призначити йому покарання у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 /один/ рік.

Згідно з п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з`являтися у вказані органи для реєстрації.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у виді застави до набрання вироком законної сили залишити без змін.

На підставі ст.54 КК України позбавити ОСОБА_4 спеціального звання - старший лейтенант поліції.

Заставу внесену ОСОБА_67 в розмірі 64000,00 (шістдесят чотири тисячі) грн.. 00 коп., згідно квитанції №122 від 18 березня 2017 року на рахунок: одержувач ІНФОРМАЦІЯ_33 ; р/р НОМЕР_17; банк одержувача ІНФОРМАЦІЯ_34 ; ЄДРПОУ - НОМЕР_14 , одержувач ТУДСА у Львівській області повернути заставодавцю ОСОБА_68 , відповідно до ст. 182 КПК України, після набрання вироком законної сили.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді 16 березня 2017 року по кримінальному провадженні №4201714000000074 від 07.07.2017 на: грошові кошти в сумі 500 доларів США, купюрами по 100 доларів наступних серій та номерів: LB 33152278 К, LB 33152279 К, LF 67927800 K, LB 33152280 К, LB 57685184 К; рукавички, якими проводився огляд грошових коштів; обеззолений фільтр, на який зроблено змиви з правої руки ОСОБА_3 ; рукавички, якими проводились змиви з правої руки ОСОБА_3 ; обеззолений фільтр, на який проведено змиви з з лівої руки ОСОБА_3 ; рукавички, якими проводились змиви з лівої руки ОСОБА_3 ; обеззолений фільтр, на який зроблено змиви з правої руки ОСОБА_4 ; рукавички, якими проводились змиви з правої руки ОСОБА_4 ; обеззолений фільтр, на який зроблено змиви з лівої руки ОСОБА_4 ; рукавички, якими проводились змиви з лівої руки ОСОБА_4 ; мобільний телефон Nokia ІMEI НОМЕР_3 з сім-карткою ІНФОРМАЦІЯ_16 НОМЕР_4 ; розписку ОСОБА_8 ; мобільний телефон Samsung ІМЕІ НОМЕР_5 з карткою ІНФОРМАЦІЯ_16 ; флеш-носій Transcend 4 GB чорного кольору; рукавички, якими проводились особисті обшуки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; штани, в які був одягнений ОСОБА_3 .

Речові докази:

-грошові кошти в сумі 500 доларів США, купюрами по 100 доларів наступних серій та номерів: LB 33152278 К, LB 33152279 К, LF 67927800 K, LB 33152280 К, LB 57685184 К - повернути у власність потерпілої ОСОБА_8 ;

-рукавички, якими проводився огляд грошових коштів; обеззолений фільтр, на який зроблено змиви з правої руки ОСОБА_3 ; рукавички, якими проводились змиви з правої руки ОСОБА_3 ; обеззолений фільтр, на який проведено змиви з

їлівої руки ОСОБА_3 ; рукавички, якими проводились змиви з лівої руки ОСОБА_3 ; обеззолений фільтр, на який зроблено змиви з правої руки ОСОБА_4 ; рукавички, якими проводились змиви з правої руки ОСОБА_4 ; обеззолений фільтр, на який зроблено змиви з лівої руки ОСОБА_4 ; рукавички, якими проводились змиви з лівої руки ОСОБА_4 ; які передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_35 - знищити;

-мобільний телефон Nokia ІMEI НОМЕР_3 з сім-карткою ІНФОРМАЦІЯ_16 НОМЕР_4 , мобільний телефон Samsung ІМЕІ НОМЕР_5 з карткою ІНФОРМАЦІЯ_16 , штани, в які був одягнений ОСОБА_3 , які передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_35 - повернути у власність ОСОБА_3

-розписку ОСОБА_8 , яка знаходиться в матеріалах справи - залишити у справі;

-флеш-носій Transcend 4 GB чорного кольору, яка передана на зберігання в камеру зберігання речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_35 - повернути у власність ОСОБА_4 .

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь держави матеріальні витрати на залучення експертів в сумі 14458,00 (чотирнадцять тисяч чотириста п`ятдесят вісім грн.. 00 коп).

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua