Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №455/1383/26 — Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/1383/26

Провадження № 3/455/641/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 серпня 2026 року м. Старий Самбір

СТАРОСАМБІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в особі судді Титова А.О.,

за участю секретаря судового засідання Гавриляк О.Б.,

за участю:

Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

Захисника - адвоката Юхименко Г.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальностіпередбаченої частиною 1 статті 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом - КУпАП):

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , працює технічним дизайнером ПП " ОСОБА_2 " (далі за текстом – Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності),

ВСТАНОВИВ:

ЗМІСТ ПРОТОКОЛУ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №006495Е від 18.07.2026 зазначається, що 18.07.2026 о 12:50 годині ОСОБА_1 вчинив спробу незаконного перетинання державного кордону з України в Республіку Польща поза пунктами пропуску через державний кордон України, на напрямку 388 прикордонного знаку на відстані 12000 метрів від лінії державного кордону, що на території Старосамбірської ОТГ Самбірського району Львівської області, внаслідок чого, цього ж дня був затриманий представниками Державної прикордонної служби України, чим порушив вимоги статті 9 Закону України «Про державний кордон України», тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ПОЗИЦІЯ СТОРОНИ ЗАХИСТУ

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та надав пояснення наступного змісту.

Так дійсно він 18.07.2026 він електропоїздом приїхав з міста Львів до міста Старий Самбір з метою здійснення дводенного туристичного походу - від міста Старий Самбір до села Созань, де подивитись на вітрогенератори, що встановлені між населеними пунктами м. Старий Самбір та с. Созань, далі обрати місцевість у лісосмузі, де заночувати у наметі, після чого - повернутись додому. З цією метою ОСОБА_1 взяв із собою туристичне спорядження - намет, спальник, походну пічку, продукти харчування та інше туристичне обладнання.

18.07.2026 на залізничній станції до ОСОБА_1 підійшов чоловік без форменого одягу, який назвався представником прикордонної служби та почав запитувати мету його візиту до прикордоння. З метою з`ясування законності або незаконності питань до нього від працівника ДПСУ - ОСОБА_1 здійснив виклик на лінію 102 і повідомив про незаконні дії щодо нього. За декілька хвилин на місце прибув патруль поліції, та після з`ясування обставин, поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що поліцейські у даному випадку йому допомогти не можуть, оскільки питання законності перебування у прикордонні, це повноваження ДПС України. Через який час після цього, представника ДПС України затримали ОСОБА_1 та повезли у невідомому напрямку, де при складанні адміністративних матеріалів щодо нього ОСОБА_1 написав письмові пояснення пояснення про те, що він визнає вину у вчиненні спроби перетину державного кордону, зміст який йому продиктували представники ДПСУ. Ці пояснення ОСОБА_1 просить не брати до уваги в ході розгляду справи.

В судовому засіданні Захисник просив суд справу про притягнення до адміністративної відповідальності закрити у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Конституція України

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості (Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010).

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (стаття 62 Конституції України).

Кодекс України про адміністративні правопорушення

Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (частини 1 - 3 статті 7 КУпАП).

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина 1 статті 251 КУпАП).

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частина 2 статі 251 КУпАП).

Передбачена частиною 1 статті 204-1 КУпАП відповідальність настає, за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення (пункт 1 частини 1 стаття 247 КУпАП).

МОТИВИ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що справа підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП - за відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 при цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 204-1 КУпАП настає, зокрема, за спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону. Об`єктивна сторона правопорушення виражається у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади (формальний склад).

Відповідно до статті 9 Закону України «Про Державний кордон України», перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.

Згідно статті 12 вказаного Закону, пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в`їзду на територію України або виїзду з України. Пропуск транспортних засобів, вантажів через державний кордон України провадиться відповідно до законодавства України і міжнародних договорів України. Відповідно до міжнародних договорів України Кабінетом Міністрів України може бути встановлено спрощений порядок пропуску осіб, транспортних засобів, вантажів через державний кордон України.

У відповідності до вимог статті 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Суд не уповноважений перекладати цей обов`язок на себе.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 було виявлено на напрямку 388 прикордонного знаку, на відстані 12000 м від лінії державного кордону України інспектором прикордонної служби відділення моніторингу обстановки від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В якості доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 204-1 КУпАП до протоколу про адміністративне правопорушення долучені: (-) протокол про адміністративне затримання ОСОБА_1 від 18.07.2026, який не містить жодних відомостей про спробу ОСОБА_1 перетнути державий кордон поза пунктом пропуску; (-) письмові пояснення ОСОБА_1 від 18.07.2026, які останній просив не брати до уваги та в судовому засідання надав пояснення, які суперечать таким письмовим поясненням, а тому суд не бере такі письмові пояснення до уваги при прийнятті рішення у справі; (-) довідка про результати опитування ОСОБА_1 , яка не підписана ані ОСОБА_1 , ані представником ДПС України, який проводив опитування на складав таку довідку, а тому відсутні підстав для врахування такого документу як доказу, оскільки його походження - невідоме, а ОСОБА_1 у наданих в судовому засіданні пояснення заперечує зміст такої довідки.

Водночас, суд зауважує на тому, що ні схеми правопорушення, на якій зафіксовані умовні позначки місця вчинення правопорушення, маршрут руху порушника та лінію державного кордону, а також фото чи відео фіксації факту вчинення правопорушення чи інших беззаперечних доказів, які б вказували на причетність та умисел ОСОБА_1 на перетин кордону в такий спосіб, яке ставиться йому у провину - суду не надано.

Також протокол про адміністративне правопорушення або додатки до нього не містять обґрунтування того, як людина (яка рухається пішки) може фізично здійснити спробу незаконного перетину кордону, який у момент такої спроби знаходиться на відстані 12000 метрів від такої людини.

За викладених обставин, з матеріалів справи не вбачається в діях ОСОБА_1 ознак об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 204-1 КУпАП, оскільки на момент затримання останній знаходився за 12000 метрів від державного кордону та будь-яких спроб незаконного перетину державного кордону не здійснював.

Суд зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Виходячи з вищезазначеного, слід дійти висновку, що органом, що склав протокол не надано жодних беззаперечних та достатніх доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених частиною 1 статті 204-1 КУпАП, та яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні правопорушення, викладеного у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що в матеріалах справи відсутні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 204-1 КУпАП, у зв`язку з чим, провадження у справі підлягає закриттю в порядку пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

РІШЕННЯ СУДУ

Керуючись статтею 283 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статі 204-1 КУпАП - закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена протягом десяти днів до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області.

Суддя Титов А.О.