Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №445/1266/26 — Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/1266/26

провадження № 2/445/1491/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кіпчарського О. М.

секретаря судового засідання Кшемінської О.Я.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання батьківства,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , в якому просила визнати батьківство відповідача щодо малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обгрунтування позову вказала, що у 2023 році вона познайомилася з відповідачем. У них склалися дружні відносини, які згодом переросли у більш близькі. У період з 2023 року по серпень 2025 року вони проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу у квартирі її батьків в м. Золочеві. 19.08.2025 відповідач запропонував їй одружитися, на що вона погодилася. В серпні 2025 року вона дізналася про свою вагітність, про що повідомила відповідача, який позитивно сприйняв цю новину та згідний був на укладення шлюбу та народження дитини. Однак, 30.08.2025 року між ними виник конфлікт на побутовому грунті, після чого відповідач забрав свої речі та переїхав проживати до своїх батьків. Згодом їй стало відомо, що відповідач підтримує близькі стосунки з іншою жінкою. ІНФОРМАЦІЯ_2 вона народила дочку від відповідача. Зазначає, що після народження дитини вона зателефонувала відповідачу та повідомила про необхідність його явки в органи РАЦС для реєстрації народження дитини. Однак відповідач відповів їй, що йому потрібний час для прийняття рішення, а в подальшому запропонував їй самостійно вирішувати усі питання щодо реєстрації народження дитини. Позивачка вказала, що у зв`язку з відсутністю спільної заяви батьків про визнання батьківства при державній реєстрації народження дитини, таку було проведено у відповідності до ст. 135 СК України, за прізвищем матері - ОСОБА_5 , ім`ям- ОСОБА_6 , по батькові - ОСОБА_7 . На думку позивачки, відповідач безпідставно ухилився від визнання свого батьківства щодо дитини, оскільки являється її біологічним батьком. Окрім того, за результатами розгляду справи, просила стягнути з відповідача в її користь витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331,20 грн., та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 20.05.2026 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідач в підготовчому засіданні позовні вимоги визнав.

Відповідно до ст. 200 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем, суд ухвалює рішення в підготовчому судовому засіданні.

Заслухавши учасників справи, з`ясувавши доводи та аргументи сторін, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Золочівським відділом ДРАЦС у Золочівському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління МЮ України 30.04.2026 року зроблено актовий запис №63.

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька №00058074640 від 30.04.2026 року, відомості про батька в актовому записі №63 від 30.04.2026 року щодо дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказано зі слів матері, на підставі ст. 135 СК України, - ОСОБА_8 .

Згідно результатів дослідження № 55160-72058 від 02.07.2026 року проведеного ТОВ «МАМА ПАПА», шляхом аналізу STR-локусів ДНК, ймовірність батьківства ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить 99,99 %.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 Сімейного кодексу України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно із ст.7 Конвенції про права дитини, дитина, наскільки це можливо, має право знати своїх батьків.

Згідно з п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. У таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК України, приймаються до судового розгляду, зокрема, якщо дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч. 1 ст. 135 СК України)

У відповідності до ч.1 ст.128 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Згідно ч.3, 4 ст.128 СК України, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

У відповідності до вимог ст.76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №591/6441/14-ц (провадження №61-6030св18) зазначено, що: «щодо предмету доказування у даній категорії справи, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи».

Отже, підставою для висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.

Судово-медичні експертизи і дослідження з використанням ДНК-аналізу проводяться відповідно до Правил проведення судово-медичних експертиз у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи і виконуються лікарями та судово-медичними експертами-імунологами. При проведенні експертних досліджень керуються Методичними рекомендаціями «Використання ДНК аналізу у судово-медичних експертизах речових доказів та експертизах спірного батьківства (материнства, підміни дітей), розробленими фахівцями Національної бюро судово-медичної експертизи МОЗ України».

Згідно із п. 3 Методичних рекомендацій батьківство вважається доведеним, якщо його ймовірність складає не менше 99,99%.

Відповідно до результату ДНК на батьківство ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ймовірність складає 99,9999%.

Верховний суд у постановах від 23.10.2019, справа № 382/2559/15-ц, та від 19.09.2018 справа № 761/10732/16-ц, дійшов висновку про те, що тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999 %). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти російської федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

Отже, суд вважає повністю доведеним той факт, що відповідач є біологічним батьком малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За таких обставин, вимога про визнання батьківства підлягає задоволенню.

За положеннями ст.134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідно до п.п.20 п.1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану є підставою для внесення таких змін.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

У разі визнання відповідачем позову суд, у відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи сукупність встановлених обставин, зокрема визнання відповідачем позову та результати генетичного дослідження, суд дійшов висновку про доведеність факту батьківства відповідача щодо дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача витрат на правову допосмогу, суд виходить з наступного.

Згідно з п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачкою надано договір про надання правової допомоги №5/3 від 12.05.2026, ордер, а також платіжну інструкцію Р24А5896227520D9013 від 14.05.2026 року, якою підтверджуються понесені витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Таким чином, суд, з урахуванням складності справи, задоволення позовних вимог, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, визнання відповідачем позову на стадії підготовчого провадження, з урахуванням принципу розумності та справедливості, приходить до висновку про те, що з відповідача підлягають стягненню на користь позивачки витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 гривень.

На підставі ч.1 ст. 142 ЦПК України, у зв`язку із визнанням відповідачем позову, з нього на користь позивачки слід стягнути 50 % судового збору, та повернути позивачці з державного бюджету 50 % судового збору сплаченого при поданні позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12-13, 81, 142, 200, 206, 263-265, 294, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання батьківства - задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № 63 від 30.04.2026 року, складеного Золочівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Золочівському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, а саме: виключити в графі «Батько» запис: « ОСОБА_8 » та внести запис - « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України».

Повернути позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з Державного бюджету України судовий збір 665,60грн., відповідно до квитанції №46 від 13.05.2026.

Стягнути з відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 665,60 грн., та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та/або обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 18.08.2026 року.

Суддя О. М. Кіпчарський