Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №308/10146/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10146/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

24 серпня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Чепки В.В., за участю секретаря судового засідання Кут Ю. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

позивач ТОВ «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи тим, що 26.02.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №131737. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника. ТОВ «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 4000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . Строк кредиту 90 днів, відсоткова ставка 0,72% на добу.

19.12.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» та ТОВ «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» був укладений Договір факторингу №19122025/2, у відповідності до умов якого, ТОВ «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором, станом на 20.02.2026 року загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 7620,80 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за кредитом – 4000,00 грн.; прострочена заборгованість за відсотками – 2620,80 грн., послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку п. 1.4 Договору – 1000,00 грн., яку позивач просить стягнути на його користь з відповідача, а також прохає стягнути з відповідача понесені судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 15500,00 грн. (відповідно до заяви про розподіл судових витрат від 23.07.2026.

15.07.2026 ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області відкрито провадження у цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання. Також вказаною ухвалою відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, при подачі позовної заяви просили розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

У судове засідання відповідач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки до суду не повідомив, відзив на позов не надсилав.

За загальним правилом ч.1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З огляду на викладене та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою представника позивача, наданою у письмовому клопотанні про розгляд справи без участі, вважає за можливе розглянути справу за відсутності належно повідомленого про судове засідання відповідача у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо за положеннями ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд доходить такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що 26.02.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №131737. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника.

Згідно п. 1.1. Договору сума кредиту складає 4000,00 грн.

Строк кредиту – 90 днів, до 26.05.2025 року, процентна ставка 0,72% на добу. (п. 1.2., 1.3. Договору).

Як вбачається із матеріалів справи, 26.02.2025 року ОСОБА_1 отримав кредит шляхом перерахування коштів на картковий рахунок № НОМЕР_1 , який указаний в кредитному договорі, у розмірі 4000,00 грн., згідно із підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід».

19.12.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» та ТОВ «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» був укладений Договір факторингу №19122025/2, у відповідності до умов якого, ТОВ «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №19122025/2 від 19.12.2025 року, ТОВ «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №131737 в сумі 7620,80 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом – 4000,00 грн.; прострочена заборгованість за відсотками – 2620,80 грн., комісія – 1000,00 грн.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Визначення поняття зобов`язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Враховуючи, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань в строки, передбачені договором кредиту належним чином не виконав, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором кредиту, а саме: простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 4000,00 грн. та простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 2620,80 грн., такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення заборгованості за надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку п. 1.4 Договору у розмірі 1000 грн суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідно до п. 1.4 Кредитного договору № 131737 від 26 лютого 2025 року позивачем нараховано плату за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту у розмірі 1000 грн.

Однак, за змістом частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням принципів справедливості, добросовісності та розумності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялися та які не є самостійною послугою для споживача.

Послугою з надання споживчого кредиту є діяльність фінансової установи з надання споживачу грошових коштів на умовах договору. Водночас надання кредиту є безпосереднім обов`язком кредитодавця за кредитним договором відповідно до статті 1054 ЦК України, тому виконання такого обов`язку не може обумовлюватися додатковою оплатою з боку позичальника у вигляді окремої плати за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту.

Надання фінансового інструменту, перерахування кредитних коштів, супроводження кредитного договору, обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок та інші дії, передбачені п. 1.4 Кредитного договору, є діями, які кредитодавець здійснює в межах виконання власних договірних обов`язків та у власних інтересах, а тому такі дії не можуть розглядатися як окремі послуги, що підлягають оплаті позичальником.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що умова кредитного договору щодо сплати плати за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту у розмірі 1000 грн є нікчемною, оскільки встановлює плату за дії, які кредитодавець здійснює у власних інтересах при укладенні та виконанні договору. Тому вимоги позивача про стягнення заборгованості за такими послугами у сумі 1000 грн задоволенню не підлягають.Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги були заявлені в розмірі 7620,80 грн., задоволено вимоги в розмірі 6620,80 грн., що складає 86,88%, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати за сплачений судовий збір в розмірі 2313,09 грн.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Що стосується витрат на професійну правничу допомогу, то відповідно до частин 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано Договір про надання правової допомоги №09/04/2026 від 09.04.2026, акт про отримання правової допомоги від 14.07.2026 на суму 15500,00 грн., платіжну інструкцію від 14.07.2026 № 4702 на суму 15500,00 грн., Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Оскільки позивачем документально підтверджено понесення витрат на оплату правничої допомоги, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на правничу допомогу у даній справі.

Проте, враховуючи неспівмірність розміру витрат на правничу допомогу, складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг та витрачений адвокатом час, виходячи з критерію розумності та співрозмірності, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 3000,00 грн. витрат на правничу допомогу, вважаючи таку суму співмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 281, 282 ЦПК України, суд

ухвалив:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором №131737 від 26.02.2025 в сумі 6620,80 (шість тисяч шістсот двадцять гривень) грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» судовий збір в розмірі 2313,09 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони у справі:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС», місце знаходження 03115, м. Київ, вул. Львівська, 23, офіс 703, код ЄДРПОУ 43561872.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складений 25.08.2026.

Суддя В. В. Чепка