Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №305/2857/26 — Рахівський районний суд Закарпатської області

Єдиний унікальний номер 305/2857/26

Номер провадження 3/305/1188/26

ПОСТАНОВА

про закриття справи про адміністративне правопорушення

25.08.2026 м. Рахів

Суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Ластовичак Віктор Юрійович, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , військовослужбовця,

за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

До суду 24.08.2026 надійшли матеріали про адміністративне правопорушення, складені ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а саме протокол від 10.08.2026 серії ЛВУ/М № 266 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, з додатками.

Як вбачається із протоколу, 09.08.2026 о 02:15 год в АДРЕСА_2 капітан ОСОБА_1 під час несення служби в добовому наряді черговим ІНФОРМАЦІЯ_3 , будучи службовою військовою особою, в порушення вимог ст.ст. 11, 12, 16, 17, 267, 291, 298 Статуту внутрішньої служби ЗС України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту ЗС України, підтримання внутрішнього порядку в розташуванні ІНФОРМАЦІЯ_3 не забезпечив, належний контроль за станом справ в нічний час доби не здійснював, заходів для запобігання правопорушенням не вжив, про факт самовільного залишення розташування взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 військовослужбовцем ОСОБА_2 начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 не доповів, чим вчинив недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, пояснив, що не згоден із протоколом, просив не брати до уваги його письмові пояснення, надані під час проведення перевірки з даного приводу, вважає, що жодним інструктивним документом не передбачено обов`язок здійснення невідкладної доповіді командуванню про факт залишення громадянином приміщення адміністративної будівлі ТЦК після проведення звірки військово-облікових даних, правові підстави обмежувати пересування чи здійснювати затримання осіб відсутні. Зазначені у протоколі правові норми Статуту внутрішньої служби та Дисциплінарного статуту визначають загальні обов`язки військовослужбовців щодо сумлінного виконання військового обов`язку, додержання військової дисципліни та порядку доповіді про надзвичайні події, правопорушення чи невиконання наказів. Вважає, що вільний вихід громадянина з приміщення ТЦК не є надзвичайною подією.

Суддя вивчив матеріали справи, заслухав пояснення особи, стосовно якої складено протокол та прийшов до таких висновків.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ч.ч. 2-3 ст. 7 КУпАП).

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення насамперед необхідно з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа в його вчиненні.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як визначено ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У даному випадку, до протоколу про адміністративне правопорушення як докази додано:

- посвідчення офіцера ОСОБА_1 ;

- письмові пояснення ОСОБА_1 , які суд до уваги не бере у зв`язку із наданням особистих пояснень у суді;

- витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) № 210-НР від 08.08.2026, яким ОСОБА_1 призначено до складу добового наряду на 08.08.2026 черговим ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- копію журналу обліку проведення інструктажу чергової зміни ІНФОРМАЦІЯ_3 , де у графі за 08.08.2026 міститься підпис ОСОБА_1 ;

- копію інструкції черговому ІНФОРМАЦІЯ_3 , затвердженої начальником РТЦК та СП 25.12.2025;

- копію інструкції черговому ІНФОРМАЦІЯ_3 з розшуку військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини, затвердженої начальником РТЦК та СП 25.12.2025;

- копію журналу обліку запрошених осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 , де міститься запис від 08.08.2026 о 14:45 год про ОСОБА_2 ;

- копію доповіді про неприбуття до військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_2 від 25.07.2026;

- письмові пояснення військовослужбовця ОСОБА_3 ;

- письмові пояснення військовослужбовця ОСОБА_4 ;

- письмові пояснення начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 ;

- витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) № 338 від 09.10.2024 про призначення ОСОБА_1 на посаду.

Відповідно до службової характеристики, ОСОБА_1 характеризується позитивно за місцем роботи.

Частина 2 статті 172-15 КУпАП передбачає відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Така норма є бланкетною (відсилочною), у протоколі зазначено про порушення конкретних норм військової служби, а саме статей 11, 12, 16, 17, 267, 291, 298 Статуту внутрішньої служби ЗС України, статей 1-4 Дисциплінарного статуту ЗС України.

Пунктом 11 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України передбачено 11 загальних обов`язків військовослужбовців, однак у протоколі про адміністративне правопорушення не конкретизовано, який саме із указаних обов`язків порушив ОСОБА_1 .

Пунктом 16 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України визначено, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Добовий наряд призначається для підтримання внутрішнього порядку, охорони особового складу, озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, приміщень і майна військової частини (підрозділу), контролю за станом справ у підрозділах і своєчасного вжиття заходів для запобігання правопорушенням, а також для виконання інших обов`язків внутрішньої служби (п. 267 Статуту).

Відповідно до абзацу 3 пункту 291 статуту, про всі події, що сталися під час несення служби, а також обставини, які викликали зміни в порядку несення служби, військовослужбовці добового наряду повинні негайно доповідати черговому військової частини та своїм командирам (начальникам).

Однак, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено конкретну правову норму, визначену законодавством, якою передбачено обов`язок чергового РТЦК та СП повідомити начальника про залишення запрошеною особою приміщення установи, що не дає судді можливості перевірити доводи ОСОБА_1 щодо відсутності у даному випадку потреби у доповіді керівництву.

Також, не вказано у протоколі про адміністративне правопорушення, якою нормою законодавства визначено обов`язок доповідати керівництву саме черговому, а не іншим військовослужбовцям добового наряду, безпосередньо присутнім під час події (у даному випадку ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ).

При цьому суддя бере до уваги, що за практикою Європейського суду з прав людини провадження у справі про адміністративне правопорушення є «кримінальним», а ЄСПЛ поширює стандарти, які встановлює Європейська конвенція про захист прав людини та основоположних свобод для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.

З урахуванням положень частини 1 статті 6 Конвенції, а також з огляду на практику ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти росії» (Malofeyeva v. russia, заява № 36673/04, рішення від 30.05.2013) та «Карелін проти росії» (Karelin v. russia, заява № 926/08 рішення від 20.09.2016), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципи рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Як стверджено у Рішенні Конституційного Суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях, у тому числі і закріпленій у статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

У даному випадку, негативна відповідь на питання про винуватість ОСОБА_1 виходить не з позитивно встановленої невинуватості останньої, а з доказового аспекту презумпції невинуватості.

Суд не є стороною обвинувачення, а орган, яким складено протокол, не зібрав та не забезпечив надання до суду відповідних доказів винуватості особи.

Тому суддя приходить до висновку, що до суду не надано належних, допустимих, достатніх та переконливих доказів учинення особою, стосовно якої складено протокол, адміністративного правопорушення, і в її діях відсутній склад правопорушення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи положення ст. 40-1 КУпАП судовий збір з особи не стягується.

Керуючись статтями 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

постановив:

Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку її оскарження та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Рахівський районний суд.

Суддя Віктор ЛАСТОВИЧАК