Суд: Берегівський районний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:
Дата: 24 серпня 2026 р.
Справа: №297/1880/26
Суддя: ІЛЬТЬО І. І.
Справа № 297/1880/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2026 року м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:
головуючого ІЛЬТЬО І. І.,
при секретарі судового засідання Гарані О.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності і ділової репутації та відшкодування моральної т матеріальної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача ОСОБА_3 , в інтересах позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , звернувся до Берегівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 , про захист честі, гідності і ділової репутації та відшкодування моральної т матеріальної шкоди.
Позовну заяву мотивує тим, що 27 січня 2026 року та 07 березня 2026 року через соціальну мережу Facebook, ОСОБА_4 , користувач ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) опублікував образливу публікацію з фотографією позивача з неправдивою інформацією відносно ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_6 , наступного змісту, пряма теза: « виходячи з власного досвіду, я нікому не рекомендую цю особу. Попросив гроші, давав обіцянки, потім їх не виконував, а після цього всюди заблокував. Гроші були втрачені, зв?язок припинився. Якщо хтось його знає, будь ласка повідомте мені. Він був відомий мені під ім?я ОСОБА_7 . Дякую за поширення. Каліка, однорукий шахрай! Займається підробкою документів. Бере дуже багато грошей за підроблені документи. Брехливі каліки, довбані шахраї. Товста повія разом зі своїм чоловіком!»
Оскільки, позивач такого не робив, гроші не брав, документи не виготовляв і дана інформація не відповідає дійсності то останній вважає, що тим самим ОСОБА_8 (відповідач) оприлюднив про ОСОБА_1 недостовірні твердження та недостовірну, принизливу, брутальну та неправдиву інформацію, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію, чим завдав позивачу значної шкоди.
Позивач має 3 групу інвалідності з дитинства, і це надзвичайно глибока і чутлива тема. Коли інвалідність супроводжує людину з дитинства, вона часто стає не просто медичним фактом, а важливою частиною ідентичності, через яку доводиться проходити крізь безліч випробовувань. Соціальна ізоляція та відчуття «інакшості». У дитячому та підлітковому віці потребує бути «як усі» є базовою. Усвідомлення своїх відмінностей від однолітків, а іноді зіткнення з жорстокістю, булінгом чи неприйняттям суспільства залишають глибокі емоційні шрами. Суспільство часто реагує зверхньо, або з надмірним жалем. Обидві реакції позбавляють людину суб?єктивності, змушуючи почуватися неповноцінною або безпорадною. Подібні образи в соціальних мережах - це прояв абсолютної дикості та слабкості хто таке пише.
Коли жорстокі слова в мережі призводять до реального погіршення психічного здоров?я - це чіткий сигнал, що кібербулінг спрацював як ретравматизація. Він розкрив стару, глибоку рану, з якою психіка й так тривалий час ледве справлялася. Погіршився сон, з?явилися нав?язливі думки, погіршився апетит, виникли напади серцебиття, підвищився артеріальний тиск та задишка. Після чого позивач тривалий час приймав медикаментозне лікування.
Звинувачення носять пряме твердження, що ОСОБА_1 є шахрай та займається
підробкою документів. Однак жодного звернення відповідача до правоохоронних органів із відповідною заяву не надходило, що свідчить про неправдиву та не достовірну інформацію відносно позивача.
Згідно характеристики на ОСОБА_1 був депутатом колишньої Дийдянської сільської ради. Одружений, інвалід 3 групи. На його поведінку не поступали скарги. Користується в селі авторитетом. Готовий допомагати іншим людям.
Внаслідок протиправних дій відповідача (публікації тексту) позивач зазнав глибоких моральних страждань, приниження людської гідності, що призвело до погіршення стану здоров?я. Позивач був змушений витрачати додаткові зусилля та кошти для відновлення життєдіяльності та лікування, що підтверджується чеками на суму 12500 грн. У зв?язку з цим, загальний розмір моральної шкоди оцінюється в розмірі 50000 гривень.
Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 13 липня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до ч. 1 ст. 278 ЦПК України, відповідач відзив щодо позову не подав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України,, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилалася, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позов задовольнити частково, виходячи з наступного.
Із наданих скріншотів вбачається, що у стрічці Facebook від імені користувача « ІНФОРМАЦІЯ_3 » були розміщені дописи з фотографією позивача. Один допис у перекладі українською мовою містить такий текст:
«Виходячи з власного досвіду, я нікому не рекомендую цю особу. Попросив гроші, давав обіцянки, потім їх не виконав, а після цього всюди заблокував. Гроші були втрачені, зв`язок припинився. Якщо хтось його знає, будь ласка, повідомте мені. Він був відомий мені під ім`ям - ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ). Дякую за поширення!»
Інший допис містить вислови:
« ОСОБА_11 , одноукий шахрай!! Виготовляє підроблені водійські посвідчення! ЗАЙМАЄТЬСЯ ПІДРОБКОЮ ДОКУМЕНТІВ! Бере дуже багато грошей за підроблені документи! Брехливі каліки, довбані шахраї. Товста повія разом зі своїм чоловіком!».
Переклад із угорської мови виконано перекладачем, справжність підпису якого 22 червня 2026 року засвідчено приватним нотаріусом. Доказів, які ставили б під сумнів зміст перекладу, суду не надано.
Із роздруківки профілю Facebook вбачається ім`я «Szucs David» та фотозображення чоловіка. Позивач надав копії документів, які містять анкетні дані й фотозображення відповідача. Порівняння сукупності матеріалів, змісту сторінки, імені користувача та фотозображення дає підстави вважати доведеним із більшою вірогідністю, що відповідний профіль використовувався відповідачем. Відповідач цієї обставини не заперечив та альтернативних доказів не подав.
Допис був доступний іншим користувачам мережі, містив заклик до поширення та, як убачається зі скріншотів, був оприлюднений у стрічці Facebook. Отже, інформацію доведено до відома невизначеного кола осіб, а ознака її поширення є встановленою.
Фотографія, згадка імені « ОСОБА_12 », псевдоніму «Maci Laci Joker» та зміст дописів у взаємному зв`язку дають змогу ідентифікувати позивача. Тому інформація стосується саме ОСОБА_1 .
Довідка МСЕК підтверджує встановлення позивачу III групи інвалідності з дитинства.
Згідно характеристики Дийдянського старостинського округу встановлено позитивні відомості про позивача, зокрема про те, що він був депутатом сільської ради, користується авторитетом та готовий допомагати іншим.
Медичним висновком від 25 червня 2026 року зафіксовано скарги на безсоння, тривогу, перепади артеріального тиску, емоційну лабільність, астенічний і депресивний настрій; попередній діагноз — тривожний розлад помірного ступеня з інсомнічним синдромом; рекомендовано вітаміни групи B та протитривожні препарати. Разом із тим сам висновок не містить анамнезу про публікації відповідача та прямого медичного висновку про причинний зв`язок розладу саме з ними.
Надані фіскальні чеки за квітень–травень 2026 року підтверджують послідовне придбання лікарських засобів після обох оспорюваних публікацій. Медичний висновок від 25 червня 2026 року не започатковує лікування, а документально фіксує стан, який, за поясненнями позивача, тривав після публікацій, та узагальнює необхідність медикаментозної терапії. Відсутність у звичайних розрахункових документах імені покупця не спростовує їх належності позивачу, оскільки оригінали чеків перебувають у нього, перелік придбаних препаратів за своїм призначенням узгоджується зі скаргами й рекомендованим напрямом лікування, а відповідач не подав доказів іншого джерела або призначення цих витрат. Загальна сума підтверджених витрат становить 12 500 грн.
Статтями 28 і 32 Конституції України гарантуються повага до гідності людини та судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї. Водночас стаття 34 Конституції України гарантує свободу думки і слова, яка може бути обмежена законом, зокрема для захисту репутації або прав інших людей.
За статтями 201, 297 і 299 ЦК України честь, гідність та ділова репутація належать до особистих немайнових благ, а фізична особа має право на їх недоторканність і судовий захист. Частина перша статті 277 ЦК України надає особі право на відповідь і спростування недостовірної інформації; частина сьома цієї статті передбачає, що спростування здійснюється у такий самий спосіб, у який інформацію було поширено.
Юридичний склад порушення в таких спорах утворює сукупність обставин: поширення інформації хоча б одній особі; її віднесеність до позивача; недостовірність; негативний характер та порушення особистих немайнових прав. Позивач доводить факт поширення, належність інформації до нього й порушення права; кожна сторона доводить обставини, на які посилається. Суд оцінює докази за правилами статей 76–81 і 89 ЦПК України — за належністю, допустимістю, достовірністю та достатністю у взаємному зв`язку.
За частиною другою статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, крім наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також вислови, що через гіперболи, алегорії чи сатиру не можуть тлумачитися як такі, що містять фактичні дані. Оціночні судження не підлягають спростуванню й доведенню їх правдивості. Межа між фактом та оцінкою визначається з урахуванням змісту, контексту й можливості перевірити твердження на істинність.
Твердження про те, що позивач попросив гроші, дав обіцянки, не виконав їх, заблокував особу, внаслідок чого гроші були втрачені, а також що він виготовляє підроблені водійські посвідчення, займається підробленням документів і бере за це гроші, є повідомленнями про конкретні події та поведінку. Вони піддаються перевірці, а тому є фактичними твердженнями, а не суб`єктивною оцінкою.
Ці твердження мають виразно негативний характер: вони приписують позивачу нечесну поведінку та фактично вчинення кримінально караних діянь. Відповідач не надав договорів, платіжних документів, листування, заяв до правоохоронних органів, процесуальних рішень чи інших доказів, які б підтверджували описані факти. Водночас позитивна характеристика позивача та відсутність будь-яких протилежних даних у матеріалах справи не замінюють обов`язку відповідача обґрунтувати поширені ним перевірювані звинувачення. За балансом вірогідностей суд визнає вказані фактичні твердження недостовірними.
Слова «каліка», «однорукий шахрай», «брехливі каліки», «довбані шахраї», «товста повія» мають виразно образливий, принизливий і дискримінаційний характер. Суд ураховує, що вони використані не ізольовано як допустима різка критика, а в одному інформаційному повідомленні з конкретними бездоказовими звинуваченнями у шахрайстві та підробленні документів, підкріплені фотографією позивача й адресовані невизначеному колу користувачів. У такому контексті вони створюють єдиний смисловий образ позивача як злочинця та соціально неповноцінної особи, посилюють достовірнісний характер фактичних звинувачень і безпосередньо посягають на недоторканність його гідності. Позовна вимога спрямована не на доведення «правдивості» образи, а на усунення всього поширеного інформаційного повідомлення, яке містить недостовірний фактичний стрижень і принижує особисті немайнові права. Тому ефективний захист за статтями 16, 277 і 297 ЦК України вимагає визнання всього оспорюваного повідомлення таким, що не відповідає дійсності та принижує честь, гідність і репутацію позивача, із його повним спростуванням у первісному способі поширення.
Посилання відповідача на свободу вираження поглядів за відсутності відзиву суд оцінює у загальному правовому контексті. Свобода слова не охоплює бездоказове поширення як фактів звинувачень у шахрайстві й підробленні документів та не скасовує обов`язку дотримуватися прав інших осіб. Обраний спосіб захисту — спростування на тій самій сторінці Facebook — відповідає змісту порушеного права та статті 277 ЦК України.
Відповідно до статей 23 і 1167 ЦК України моральна шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується за наявності вини заподіювача; її розмір визначається з урахуванням характеру правопорушення, глибини страждань, погіршення здібностей потерпілого, ступеня вини та інших істотних обставин, із додержанням вимог розумності й справедливості.
Суд враховує публічний спосіб поширення інформації; використання фотографії позивача, заклик до подальшого поширення, повторність дописів, тяжкість бездоказових звинувачень у кримінально караній діяльності, винятково грубу форму висловлювань, умисне акцентування на інвалідності позивача, поширення принизливих висловів також щодо його дружини; позитивну соціальну характеристику позивача, зафіксовані безсоння, тривогу, депресивний настрій та необхідність медикаментозного лікування.
Дописи були розраховані на невизначене коло осіб і об`єктивно могли підірвати довіру до позивача у невеликій територіальній громаді, де він раніше виконував представницькі функції.
Відсутність точних статистичних даних Facebook про кількість переглядів не усуває факту публічного поширення і не зменшує тяжкості правопорушення, оскільки відповідач сам закликав інших користувачів поширювати дописи. З огляду на характер посягання, його повторність, тривалість наслідків, уразливість позивача через інвалідність та необхідність відновлення репутації заявлені 50 000 грн відповідають засадам розумності, виваженості й справедливості та не є надмірними. Саме такий розмір здатний забезпечити повну, а не символічну компенсацію завданих немайнових втрат.
Для стягнення матеріальної шкоди за статтями 22, 1166 та 1195 ЦК України необхідно довести наявність збитків, протиправність поведінки, причинний зв`язок і розмір. У цій справі протиправність дій установлена змістом публікацій; погіршення стану позивача підтверджене медичним висновком; часовий зв`язок простежується від дописів 27 січня та 07 березня 2026 року до придбання ліків у квітні–травні та звернення до невролога; розмір витрат підтверджений оригіналами фіскальних чеків на загальну суму 12 500 грн. Сукупність цих доказів утворює послідовний і несуперечливий причинний ланцюг. Відповідач не подав доказів іншої причини лікування або неналежності чеків позивачу. Тому вимога про відшкодування 12 500 грн матеріальної шкоди доведена й підлягає задоволенню повністю.
Щодо вимог позивача про стягнення із відповідача на його користь витрат понесених на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. суд констатує наступне.
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Велика Палата Верховного Суду висловила наступну правову позицію у постанові від 19 лютого 2020 р. № 14-382цс19.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23- рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка її бажає її отримати.
Договір про надання правничої допомоги від 20 червня 2026 року, розрахунок гонорару, акт приймання-передачі від 25 червня 2026 року та підписи сторін підтверджують погодження і сплату 10 000 грн. Із розрахунку вбачається: консультація та вивчення документів — 2 000 грн; підготовка правової довідки — 1 000 грн; складення позову — 4 000 грн; участь у засіданнях і складення інших процесуальних документів — 3 000 грн.
Консультація, вивчення доказів, правовий аналіз, підготовка аналітичної довідки, складення первісної та виправленої редакцій позову, заяви про усунення недоліків і супровід справи були необхідними для ефективного захисту. Договір визначає гонорар у фіксованій сумі 10 000 грн, розрахунок деталізує його складові, а акт від 25 червня 2026 року підтверджує прийняття позивачем усього комплексу наданої допомоги та передачу адвокату 10 000 грн без зауважень. Формулювання розрахунку про участь у засіданнях охоплює також підготовку інших необхідних процесуальних документів і процесуальний супровід; письмова форма розгляду була визначена судом уже після укладення договору та не свідчить про безпідставність фіксованого гонорару. З урахуванням обсягу 29-сторінкового доказового пакета, потреби опрацювати матеріали іноземною мовою, складності розмежування фактів і оцінок та значення спору для репутації позивача сума 10 000 грн є реальною, необхідною й співмірною.
Оскільки позовні вимоги задоволено, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню весь сплачений судовий збір у сумі 3 328 грн та 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 3, 12, 13, 76–81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263–265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, статтями 16, 22, 23, 201, 277, 297, 299, 1166, 1167, 1195 ЦК України, статтею 30 Закону України «Про інформацію», суд
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності і ділової репутації та відшкодування моральної т матеріальної шкоди – задовольнити.
Визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_1 , інформацію, поширену ОСОБА_2 у соціальній мережі Facebook на сторінці користувача ОСОБА_8 «Szucs David» ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме: «Виходячи з власного досвіду, я нікому не рекомендую цю особу. Попросив гроші, давав обіцянки, потім їх не виконав, а після цього всюди заблокував. Гроші були втрачені, зв`язок припинився. Якщо хтось його знає, будь ласка, повідомте мені. Він був відомий мені під ім`ям - ОСОБА_13 ( ОСОБА_7 ). Дякую за поширення. Каліка, однорукий шахрай. Займається підробкою документів. Бере дуже багато грошей за підроблені документи. Брехливі каліки, довбані шахраї. Товста повія разом зі своїм чоловіком!».
Зобов`язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , не пізніше п`яти календарних днів із дня набрання цим рішенням законної сили спростувати зазначену недостовірну інформацію шляхом опублікування у соціальній мережі «Facebook» на сторінці громадянина ОСОБА_14 , користувач ОСОБА_14 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 – за 27 січня 2026 року та ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме: «попросив гроші, давав обіцянки, потім їх не виконував, а після цього всюди заблокував», «однорукий шахрай», «займається підробкою документів. Бере дуже багато грошей за підроблені документи», «Брехливі каліки, довбані шахраї», є недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, принижують честь, гідність та репутацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , моральну шкоду в розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , матеріальну шкоду в розмірі 12 500 (дванадцять тисяч п`ятсот) гривень.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Іван ІЛЬТЬО
Оригінал: reyestr.court.gov.ua