Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №716/925/26 — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/925/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.08.2026 місто Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді Вайновської О.Є.,

секретаря судового засідання Барабащук О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Козловська Юлія Павлівна, заінтересована особа: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту реєстрації шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

28.05.2026 року заявниця ОСОБА_1 , в особі адвоката Козловської Ю.П., звернулася до суду з заявою про встановлення факту реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки в свідоцтві про шлюб його прізвище зазначено як « ОСОБА_5 », тоді як в свідоцтві про смерть – « ОСОБА_6 ». Вказані обставини перешкоджають заявниці у реалізації прав на спадкування за законом після смерті чоловіка.

Ухвалою судді від 03.06.2026 року прийнято провадження до розгляду за правилами окремого провадження, витребувано докази.

В судове засідання заявниця не з`явилася, свої інтереси довірила представляти адвокату Козловській Ю.П.

Представник заявниці ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її із заявницею відсутності, заявлені вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до судового засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_8 , що підтверджується повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 22.01.2008 (а.с.9).

24.11.1973 року виконкомом Товтрівської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області був зареєстрований шлюб між ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку із чим складено актовий запис за № 17, про що свідчить повторне свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 від 12.07.2010 року. Після реєстрації шлюбу прізвище заявниці змінено на « ОСОБА_6 ».

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 10.02.2010, повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 17.06.2026, копією витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 19.12.2025 (а.с.5, 6, 21-22).

За загальними правилами про спадкування (ст.ст.1216, 1217, 1218 ЦК України), спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); спадкування здійснюється за заповітом або за законом; до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ст.ст.1220, 1221 ЦК України).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належне йому майно, зокрема на житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.11).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

Заповіт на випадок смерті ОСОБА_4 відсутній.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (ч.2 ст.1223 ЦК України).

Відповідно до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч.3 ст.1268 ЦК). Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 ЦК).

За відомостями Товтрівської сільської ради Чернівецького району, ОСОБА_4 був зареєстрований та проживав у с.Товтри Чернівецького (колишнього Заставнівського) району Чернівецької області по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . На час смерті останнього разом із ним в одному господарстві проживала його дружина ОСОБА_1 , доньки ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , онук ОСОБА_10 (а.с.7).

Таким чином, з метою оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_4 його дружина ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Бурдейної Г.М., на що останній видано довідку про те, що за матеріалами спадкової справи відсутній факт реєстрації шлюбу між померлим ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , як між чоловіком та дружиною, оскільки згідно повторного свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 12.07.2010 прізвище померлого вказано « ОСОБА_5 », коли правильно згідно свідоцтва про смерть « ОСОБА_6 » (а.с.13).

Отож, з матеріалів справи та зі слів заявниці вбачається, що остання не може реалізувати право на спадщину після смерті свого чоловіка, документально підтверджено, що вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 , тоді як в свідоцтві про смерть він – « ОСОБА_6 ».

Пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження також справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Юридичні факти це обставини чи життєві факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Зі змісту ч.2 ст.315 ЦПК України слідує, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно роз`яснень, викладених у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов`язується із наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Встановлення факту родинних відносин між дружиною чи чоловіком чинним законодавством не передбачено, оскільки між ними не має кровного споріднення, для них може мати правове значення встановлення факту реєстрації шлюбу чи факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу у відповідних випадках.

Відповідно п.п.10, 18 вищевказаної постанови Пленуму ВСУ №5 від 31 березня 1995 року, суди можуть встановлювати факти реєстрації шлюбу, якщо в органах реєстрації актів громадського стану не зберігся відповідний запис чи відмовлено у його відновленні або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акту громадського стану. Рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання. Рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для органів, які реєструють такі факти або оформляють права, що виникають у зв`язку із встановленням судом фактом.

Заявниця, звертаючись до суду з даною заявою, просить встановити юридичний факт реєстрації шлюбу, укладеного 24.11.1973 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , оскільки в наявних документах допущено неточності у написанні прізвища ОСОБА_4 . Зокрема, у актовому записі про шлюб, чоловік значиться як « ОСОБА_5 », а у свідоцтві про смерть « ОСОБА_6 ». Через ці розбіжності у написанні прізвища заявниця не може оформити спадщину належним чином.

Разом із тим, встановити факт реєстрації шлюбу судовим рішенням у даній справі не можливо, оскільки факт реєстрації шлюбу підтверджено наявним у справі свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 12.07.2010 року, в якому як наречений значиться « ОСОБА_5 », а наречена « ОСОБА_6 » (а.с.8).

Слід зазначити, що згідно з практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, та як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішення питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом.

Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Белеш та інші проти Чеської Республіки» (Beles and Others v. the Czech Republic), «ЗУБАЦ ПРОТИ ХОРВАТІЇ» (ZUBAC v. CROATIA), «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France).

Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява № 48778/99).

Слід прийняти до уваги, що суд не наділений повноваженнями розглядати в порядку окремого провадження справи про встановлення факту належності особі свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, однак судом в порядку ч.2 ст.315 ЦПК України можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення, або він не може бути встановлений у відмінний від судового порядку/способу.

Звертаючись до суду із вказаною заявою, заявниця посилалась на неможливість вирішення у позасудовому порядку питання усунення розбіжностей у документах у зв`язку із смертю спадкодавця ОСОБА_4 , що відповідно є перепоною для оформлення нею спадщини.

Як вбачається з відповіді Державного архіву Чернівецької області на запит суду, в архівних документах міститься інформація про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_11 та ОСОБА_12 народився син – ОСОБА_13 , що підтверджується архівною довідкою №1178 від 07.07.2026, актовим записом про народження №5 (а.с.32-34).

Крім того, згідно з відповіддю Кіцманського відділу ДРАЦС у Чернівецькому районі Чернівецької області №1066 від 17.06.2026 ОСОБА_4 здійснював зміну імені, актовий запис №200 від 11.06.1999 з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_5 », а 03.07.2000 – з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_14 », актовий запис №288, складені відділом ДРАЦС реєстраційної служби Заставнівського РУЮ у Чернівецькій області (а.с.27).

Таким чином, розбіжності, що виникли у документах пов`язані зі зміною імені.

Через такі розбіжності у прізвищах померлого у заявниці не прослідковується той факт, що вона є дружиною ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із чим не може прийняти спадщину після його смерті, змушена звернутись до суду.

Ураховуючи вищенаведені докази по справі у їх сукупності та взаємозв`язку, беручи до уваги письмові докази щодо народження ОСОБА_4 , місце та дата народження, якого повністю збігається із іншими правовстановлюючими документами, дані про місце проживання подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , то суд доходить висновку про підтвердження факту, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 був чоловіком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які перебували у юридичному шлюбі, зареєстрованому 24.11.1973 року виконкомом Товтрівської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області, за актовим записом № 17.

Приймаючи до уваги, що законом не визначено іншого порядку встановлення даного юридичного факту, то він має бути встановлений в судовому порядку, який в силу ст.5 ЦПК України з урахуванням зазначених об`єктивних перешкод для заявника буде ефективним способом захисту його порушеного права, а відтак його вимоги підлягають частковому задоволенню, шляхом встановлення факту що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України, судові витрати у справі окремого провадження не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст.4, 13, 89, 247, 259, 263-265, 268, 293-294, 315, 315, 319, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Козловська Юлія Павлівна, заінтересована особа: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту реєстрації шлюбу, – задовольнити частково.

Встановити факт, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був чоловіком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі шлюбу, зареєстрованого 24.11.1973 року виконкомом Товтрівської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області, за актовим записом №17.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.Є. Вайновська